Постанова Херсонський апеляційний суд № 653/1255/21
від 25.06.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 653/1255/21 Головуючий в І інстанції: Мотонок Т.Я. Провадження №33/819/271/21 Доповідач: Вейтас І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2021 року Херсонський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Вейтас І.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 25 травня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ВСТАНОВИВ: Постановою судді Генічеського районного суду Херсонської області від 25 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 гривні. Відповідно до постанови судді 25 квітня 2021 року о 14-00 годині ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону грубою нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції не встановлено, що він проживає разом з ОСОБА_2 , тобто є членом її сім`ї, що виключає відповідальність за ст. 173-2 КУпАП. Судом не встановлено в чому полягало насилля відносно ОСОБА_2 , які наслідки це мало для неї, якщо це було психологічне насильство, та чи спричинило емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та можливість або завдання шкоди психічному здоров`ю. Вказує, що він ніяких образ ОСОБА_2 не казав і нічим не погрожував. Зазначає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення (відсутні подія та склад злочину), тому просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Частиною першою статті 173-2 КУпАПпередбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Статтею 251 КУпАПвстановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №479873 від 05 травня 2021 року о 14-00 годині ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її адресу грубою нецензурною лайкою та погрозами спалити будинок, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_2 . Під час складання протоколу ОСОБА_1 пояснив, що з заявою колишньої дружини не згоден, фактів вказаних в заяві не було. (а.с.1) Доводи апеляційної скарги, про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки судом не встановлено, що він є членом сім`ї ОСОБА_2 , є юридично безпідставними, оскільки відповідно до положень ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду обставин, що виразилось в погрозах спалити будинок, що викликало у постраждалої ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинило емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдало шкоди психічному здоров`ю особи є обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи. Під час розгляду справи судом першої інстанції потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вони з ОСОБА_1 вже тривалий час розлучені, але її колишній чоловік не має наміру змінювати місце проживання. Вказаний будинок належить їй, тому вона дійсно звернулась до суду з позовом про виселення його з вказаного будинку. 25.04.2021 року вона перебувала на кухні, до неї зайшов її колишній чоловік ОСОБА_3 і в підвищеному тоні почав їй погрожувати, а саме сказав, що спалить будинок та все майно, а також висловлювався в її сторону нецензурною лайкою. Останнім часом вона взагалі боїться залишатися в будинку, оскільки ОСОБА_3 погрожує розправою. Аналогічні пояснення ОСОБА_2 надала при складанні протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.04.2021 року та в письмових поясненнях ДОП Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області 26.04.2021 року. Під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 вину не визнав у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та пояснив, що потерпіла подала до суду позовну заяву про виселення його з будинку. 25.04.2021 року він прийшов додому, зайшов на кухню, де в той час знаходилась потерпіла і почав у неї запитувати, що він їй винен, що він у неї вкрав. Ніяких образливих слів в її сторону не казав, лише сказав їй, що якщо їй щось не подобається, то вона може продати будинок і сплатити йому його частину, а якщо вона не погодиться, то вказаний будинок не дістанеться нікому. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії ОСОБА_1 та його слова про те, що «якщо їй щось не подобається, то вона може продати будинок і сплатити йому його частину, а якщо вона не погодиться, то вказаний будинок не дістанеться нікому» були спрямовані на залякування, обмеження волевиявлення потерпілої ОСОБА_2 , та правомірно викликали у неї побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість та могли завдати шкоди її психічному здоров`ю. Судом першої інстанції дано належну оцінку сукупності доказів, що узгоджуються між собою та підтверджують винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. За таких обставин доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. З врахуванням викладеного, за наслідками апеляційного перегляду справи, апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Генічеського районного суду Херсонської області від 25 травня 2021 року. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 25 травня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Херсонського апеляційного суду І. В. Вейтас