Постанова 4819 № 766/4509/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2021 року м. Херсон єдиний унікальний номер справи 766/4509/21 номер провадження 22-ц/819/1032/21 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Базіль Л.В. суддів: Бездрабко В.О. Приходько Л.А. секретар Дундич А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Гонтаренка Артема Костянтиновича, який діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 березня 2021 року про забезпечення позову, постановлену у складі судді Булах Є.М. у цивільній справі № 766/4509/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , До ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» про визнання правочинів недійсними ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Петрову О.О. звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , До ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» в якому просив: - визнати недійсним договір дарування 65/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ним та ОСОБА_2 , посвідчений 29.06.2007 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Йосипенко В.В. за реєстровим №2196; - визнати недійсним договір купівлі-продажу 93/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та До ОСОБА_4 , посвідчений 25.02.2008 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Н.В. за реєстровим №1120; - визнати недійсним кредитний договір №804/6/02/2008/840к/2921, укладений 25.02.2008 року між До ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»; - визнати недійсним договір іпотеки №804/6/02/2008/840к/2921, укладений між До ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», посвідчений 25.02.2008 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Н.В. за реєстровим №1149; - визнати недійсним договір №GL3N017513 про відступлення прав вимоги, укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», посвідчений 15.05.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. за реєстровим №128; - визнати недійсним договір №18/02-21/ДВ-2 про відступлення прав вимоги за кредитним договором №804/6/02/2008/840к/2921, укладеним 25.02.2008 року між До ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», укладений 18.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор»; - визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки №804/6/02/2008/840к/2921, укладеним 25.02.2008 року між До ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», укладений 18.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюк Л.В. за реєстровим №94 ; - витребувати від До ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 право власності на 93/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; - припинити запис про іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно 93/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вчинений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52750937 від 19.06.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В.; - припинити запис про заборону на нерухоме майно у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стосовно 93/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вчинений на підставі рішення про державну реєстрацію, індексний номер 6660651 від 25.02.2008 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Н.В. Одночасно з позовом, ОСОБА_5 подав заяву про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що невжиття заходів забезпечення позову може вплинути на ефективність захисту його порушених прав та унеможливить виконання рішення суду в майбутньому у разі задоволення позовних вимог, оскільки спірне майно може бути відчужене шляхом реєстрації права власності на нього за іпотекодержателем ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» у порядку ст.37 Закону України «Про іпотеку». Заявник вказав, що альтернативною набуття права власності на предмет іпотеки є відчуження права вимоги за кредитним та іпотечним договором ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» на користь третіх осіб. Заявник вказував, що він зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що є значною перешкодою для подальшого відчуження Іпотекодержателем права власності на будинок, розташований за вказаною адресою. Окрім того, 18.03.2021 року невідома особа телефонувала йому на мобільний телефон з вимогою звільнення займаного будинку, у зв`язку з чим, позивач був змушений звернутися до правоохоронних органів. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив: - накласти арешт на 93/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить До ОСОБА_3 та заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеного майна; - заборонити вчиняти будь-які дії, пов`язані із виселенням та/або зняття з реєстраційного обліку місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 березня 2021 року заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 задоволено частково. Постановлено накласти арешт на 65/100 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної спільної часткової власності До ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 25.02.2008 року приватним нотаріусам ХМНО Зоріною Н.В., реєстровий №1120. Заборонено державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам та будь-яким іншим особам вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з відчуження 65/100 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної спільної часткової власності До ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 25.02.2008 року приватним нотаріусам ХМНО Зоріною Н.В., реєстровий №1120. В іншій частині вимог заяви про забезпечення позову відмовлено. Не погоджуючись із ухвалою суду, адвокат Гонтаренко А.К., який діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що всупереч ст. 151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову не вказано належне обґрунтування необхідності забезпечення позову, оскільки окрім вказівки про те, що ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» набуло права вимоги за кредитним та іпотечними договорами і висловлення позивачем припущення про можливе відчуження спірного майна, ОСОБА_1 не зазначено будь-яких обставин, які б свідчили про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення в подальшому виконання рішення суду, за умови задоволення позовних вимог. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що саме ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» дійсно має намір звернути стягнення на іпотечне майно боржника чи вчинити інші дії з метою унеможливлення виконання майбутнього рішення суду, оскільки в цій частині, на думку апелянта, позивачем висловлено лише припущення. До заяви про забезпечення позову не надано жодного документу в якості доказів, на підтвердження існування законних та фактичних підстав у забезпеченні позову. Не надано позивачем і доказів про те, що ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» вчиняло дії, направлені на позасудове чи судове задоволення своїх вимог, як іпотекодержателя до боржника за рахунок спірного майна. Адвокат наголошує на тому, що в заяві про забезпечення позову, позивачем не вказано ціну позову, з огляду на те, що одна із позовних вимог має майновий характер, а також не вказано пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, у зв`язку з чим, на думку апелянта, суд мав повернути зазначену заяву позивачу. Посилаючись на рішення Верховного суду у справі №922/2163/17 адвокат зазначає, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Зазначає, що у постанові Верховного суду від 21 серпня 2019 року у справі 761/39201/18 вказано, що посилання в заяві про можливість відчуження спірної квартири на користь третіх осіб без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для її задоволення. Апелянт звертає увагу на тому, що позивач взагалі не посилається і не доводить ту обставину, що ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» за договором іпотеки пред`явив до боржника в судовому порядку вимогу про звернення стягнення на нерухоме майно як на предмет іпотеки, чи вживає заходів для звернення стягнення на це майно, як на предмет іпотеки, шляхом позасудового врегулювання. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 стверджує, що до позовної заяви, яка містить вимоги немайнового характеру, не може бути застосований такий захід забезпечення, як накладення арешту на майно, оскільки у разі задоволення позову, рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню. Окремо наголошує на тому, що суд незаконно застосував такий захід забезпечення позову, як заборону вчинення певних дій, оскільки заявлений позивачем спосіб забезпечення позову в цій частині є іншим, а ніж той, що застосував суд, з огляду на формулювання позивача в частині вимог про забезпечення позову, на відміну від викладу резолютивної частини ухвали суду, що на думку апелянта, свідчить про те, що суд першої інстанції вийшов за межі вимог заявника. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судовому засіданні апеляційного суду, адвокат Гонтаренко А.К., який діє від імені ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, з підстав у ній викладених. Адвокат Петрова О.О., яка діє від імені ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вказавши про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Інші учасники процесу будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи суду не направили. За викладених обставин апеляційний суд виходячи з положень ч.2 ст.372 ЦПК України вважає, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Ухвала Херсонського міського суду Херсонської області від 25 березня 2021 року в частині відмовлених вимог заяви про забезпечення позову не оскаржується, тому не є предметом апеляційного перегляду. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав. Постановляючи ухвалу про накладення арешту на 65/100 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , які згідно договору купівлі-продажу від 25.02.2008 року належить До ОСОБА_3 , та забороняючи суб`єктам державної реєстрації та будь-яким іншим особам вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з відчуження спірної частини домоволодіння, суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може вплинути на ефективність захисту порушених прав позивача та неуможливить виконання рішення суду в майбутньому у разі задоволення позовних вимог. Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Згідно із приписами п.1,2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. Положеннями частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними та адекватними із заявленими позивачем вимогами. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права(інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Ретельно дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявник обрав належний спосіб захисту власних інтересів, шляхом звернення із відповідною заявою до суду, з огляду на належність відповідачеві права власності на майно, а також суд підставно взяв до уваги і співмірність заявлених вимог. Колегія суддів зауважує, що на підтвердження достатньої обґрунтованості для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування конкретно-визначеного виду забезпечення позову. Такі обставини, можуть як обумовлюватися вчиненням відповідачем певного роду дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явленням вимоги чи подання позову до суду, шляхом вжиття заходів з реалізації майна чи вчиненням дій по їх підготовці, так і мати форму вираження у правовстановлюючих документах, які регламентують повноваження відповідача щодо права на відчуження майна відносно якого існує спір про право. Як вбачається із виділених матеріалів, які надійшли із суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому серед іншого, просить визнати недійсним договір дарування 65/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ним та ОСОБА_2 та витребувати від До ОСОБА_3 на його користь право власності на 93/100 частин зазначеного будинку. Відповідно до предмету договору дарування від 29.06.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , останній передав безоплатно у власність обдаровуваному 65/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель та споруд, що відчужуються за цим договором, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 31-32). Із договору купівлі-продажу від 25.02.2008 року слідує, що ОСОБА_2 продав, а До ОСОБА_3 купила 93/100 частини домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на придбане майно остання зареєструвала в установленому порядку, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухомість від 25.02.2008 року №17865698. 25.02.2008 року До ОСОБА_3 передала вказане майно в іпотеку ВАТ КБ «Надра» на підставі договору іпотеки №804/6/02/2008/840к/2921,укладеного між нею та ВАТ КБ «Надра» на забезпечення виконання кредитних зобов`язань До ОСОБА_3 за кредитним договором від 25.02.2008 року №804/6/02/2008/840к/2921, за умовами якого вона отримала кредит в сумі 106680 дол. США строком до 25 лютого 2033 року (а.с. 36). За умовами іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається, зокрема, на підставі домовленості сторін на передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» (п.5.3 договору іпотеки) З матеріалів справи та наданих під час апеляційного розгляду справи апелянтом документів, які прийняті апеляційним судом вбачається, що право вимоги за вказаним кредитним та іпотечним майном неодноразово відступалося у порядку передбаченому законом, на час звернення заявника із заявою про забезпечення позову, новим кредитором До ОСОБА_3 та іпотеко держателем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор». Матеріали справи підтверджують існування спору про майнові права на 65/100 частин домоволодіння, а застереження в іпотечному договорі - існування у ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор», як іпотекодержателя спірного майна, можливості на підставі домовленості сторін договору на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, у порядку передбаченому законом, а також на можливість відступити своє право вимоги за вказаним кредитом на користь третіх осіб, а тому припущення позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову апеляційний суд вважає достатньо мотивованим, оскільки існують ризики відчуження майна до моменту ухвалення по суті рішення у справі. З огляду на викладене апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту на 65/100 частин домоволодіння та заборони державним реєстраторам вносити будь-які відомості до єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з відчуження 65/100 частин домоволодіння може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову, оскільки перехід права власності на спірне майно до інших осіб, потребуватиме подання інших позовів. Дійшовши такого висновку апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову. Посилання апелянта на те, що суд при вирішені питання щодо забезпечення позову не взяв до уваги правові позиції суду касаційної інстанції висловлені ним в постановах від 17.10.2018 року у справі №183/5864/17, від 21.11.2018 року у справі №752/6255/18, від 21 серпня 2019 року у справі №761/39201/18, від 13.01.2020 у справі 922/2163/17, від 05.02.2020 у справі №490/3925/19, не є слушними, оскільки висновки суду касаційної інстанції зроблені за встановлення інших фактичних обставин, а ніж обставини цієї справи. Відсутність в заяві про забезпечення позову ціну позову, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення не призвело до неправильного вирішення справи, та не може бути підставою для скасування по суті законного судового рішення, тому зазначені доводи апеляційної скарги апеляційний суд відхиляє. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції забороняючи державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам та будь-яким іншим особам вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з відчуження 65/100 частин спірного домоволодіння вийшов за межі заявленої вимоги, апеляційний суд відхиляє як безпідставні, оскільки застосований судом вид забезпечення позову не змінює суті заявленої позивачем вимоги, а саме - заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо 93/100 частин будинку. Таким чином застосований судом першої інстанції вид забезпечення позову, є домірним заявленим позовним вимогам. За встановлених конкретних обставин справи підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження прав апелянта не має, оскільки забезпечення позову має тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 березня 2021 року залишити без змін. Повний текст постанови складений 24.06.2021 року Керуючись ст.ст.364,374,375 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Гонтаренка Артема Костянтиновича, який діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» залишити без задоволення. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 березня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом 30 днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий Л.В.Базіль Судді: В.О.Бездрабко Л.А.Приходько