Постанова 4813 № 2-2599/10

Номер провадження: 22-ц/813/4998/21 Номер справи місцевого суду: 2-2599/10 Головуючий у першій інстанції Аліна С. С. Доповідач Ващенко Л. Г. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.06.2021 року м. Одеса Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі: головуючої судді Ващенко Л.Г. суддів Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я., за участі секретаря Бєляєвої О.К., розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 03 липня 2019 року про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання (одноособово суддя Аліна С.С.)у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА 21.05.2019 року акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» (далі-Банк) звернулось із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-2599/10 від 01.12.2010 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Банка про стягнення боргу за кредитним договором № 014/0075/74/66375 від 27.09.2006 р. в сумі 1 405 446,04 гривень та судових витрат в сумі 1 820 гривень. Заява обґрунтована наступним. 30.07.2010 р. Суворовським районним судом м. Одеси задоволений позов Банка про стягнення боргу з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Банка за кредитним договором № 014 0075/74/66375 від 27.09.2006 р. в сумі 1 405 446,04 гривень. 01.12.2010 р. стягувачу виданий оригінал виконавчого листа № 2-2599/10 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Банка. Відповідачка ОСОБА_1 не виконала добровільно рішення суду по справі № 2-2599/10, у зв`язку з чим 11.02.2015 р. Банк звернувся до другого Суворовського ВДВС Одеського МУЮ (далі-ВДВС) із заявою про відкриття виконавчого провадження. 06.04.2015 р. Головним державним виконавцем Коренюк О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 47075287 з виконання виконавчого листа № 2-2599/10, боржник - ОСОБА_1 14.06.2016 р. старшим державним виконавцем ВДВС, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого листа № 2-2599/10 стягувачу. Однак Банк не отримав постанову про повернення виконавчого документу стягувачу і оригінал виконавчого листа № 2-2599/10 від 01.12.2010 р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Банка. Згідно автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) станом на 11.05.2019 р. на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби України виконавчий документ № 2-2599/10 щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь Банка за кредитним договором № 014/0075/74/66375 від 27.09.2006 р. в сумі - 1 405 446,04 гривень та судового збору 1 820 гривень не перебуває. Стан виконавчого провадження ВП № 47075287-завершено, стан виконавчого документу № 2-2599/10-повернутий стягувачу. 21.02.2018 р. Банк звернувся до ВДВС із запитом щодо виконавчого провадження та місця знаходження виконавчого листа № 2-2599/10 від 01.12.2010 р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Банка. На адресу Банка надійшов лист-повідомлення з ВДВС від 06.03.2018 р. № 7644 в якому зазначено, що в період з 06.04.2015 р. по 14.06.2016 р. на виконанні у ВДВС перебувало виконавче провадження ВП № 47075287, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-2599/10 від 01.12.2010 р. по боржнику - ОСОБА_1 і 14.06.2016 р. зазначене виконавче провадження завершено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», копія постанови про повернення виконавчого документу стягувачу разом з оригіналом виконавчого документу направлені на адресу стягувача. Однак ВДВС не надав копії підтверджуючих документів направлення відповідної постанови та оригіналу виконавчого листа № 2-2599/10 на адресу Банка. Таким чином оригінал виконавчого листа № 2-2599/10 від 01.12.2010 р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Банка втрачений при пересилці. 01.12.2010 р. стягувачу видано оригінал виконавчого листа № 2-2599/10 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь Банка. Відповідач ОСОБА_2 добровільно рішення суду по справі № 2-2599/10 не виконував, у зв`язку з чим 11.02.2015 р. Банк звернувся до ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження. 06.04.2015 р. головним державним виконавцем Коренюк О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 47075342 з виконання виконавчого листа № 2-2599/10 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь Банка. 14.06.2016 р. старшим державним виконавцем ВДВС Бабіч В.І., на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову № 47075342 про повернення виконавчого документу № 2-2599/10 стягувачу. Банк не отримав постанову про повернення виконавчого документу стягувачу і оригінал виконавчого листа № 2-2599/10 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь Банка. Згідно автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) станом на 11.05.2019 р. на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби України - виконавчий документ № 2-2599/10 щодо стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь Банка за КД № 014/0075/74/66375 від 27.09.2006 р. в сумі - 1 405 446,04 гривень та судового збору в сумі 1 820 гривень не перебуває. Стан виконавчого провадження ВП № 47075342: завершено, стан виконавчого документу № 2-2599/10: повернутий стягувачу. 21.02.2018 р. Банк звернувся до ВДВС із запитом щодо виконавчого провадження та місцезнаходження виконавчого документу № 2-2599/10 від 01.12.2010 р. про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь Банка, додатково стягувач просив у разі втрати виконавчого документу надати відповідну довідку для звернення до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа. На адресу Банка надійшов лист-повідомлення з ВДВС від 06.03.2018 р. № 7645, згідно якого, повідомлено стягувачу, що в період з 06.04.2015 р. по 14.06.2016 р. на виконанні у ВДВС перебувало виконавче провадження ВП № 47075342, відкрите на підставі в/л № 2-2599/10 від 01.12.2010 р. по боржнику - ОСОБА_2 14.06.2016 р. зазначене виконавче провадження завершено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», копія постанови про повернення виконавчого документу направлені стягувачу разом з оригіналом виконавчого документу. Однак ВДВС не надав копії підтверджуючих документів направлення відповідної постанови та оригіналу виконавчого листа № 2-2599/10 на адресу Банка. Таким чином можна зробити висновок, що оригінал виконавчого листа № 2-2599/10 від 01.12.2010 р. про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь Банка втрачений при пересилці. Зобов`язання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перед Банка, згідно умов кредитного договору № 014/0075/74/66375 від 27.09.2006 р. не припинені і не виконані. Представник Банка, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не приймали участі у судовому засіданні 03.07.2019 року. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03.07.2019 року заяву Банка задоволено. Суд видав дублікат виконавчого листа № 2-2599/10 виданого 01.12.2010 р. Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банка боргу за кредитним договором № 014/0075/74/66375 від 27.09.2006 р. в сумі - 1 405 446,04 грн. та судових витрат в сумі 1 820 грн., всього - 1 407 266,04 грн. Суд видав дублікат виконавчого листа № 2-2599/10 виданого 01.12.2010 р. Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь Банка боргу за кредитним договором № 014/0075/74/66375 від 27.09.2006 р. в сумі - 1 405 446,04 грн. та судових витрат в сумі 1 820 грн., всього - 1 407 266,04 грн. Суд визнав поважною причину пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документу № 2-2599/10 виданого 01.12.2010 р. Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Банка за кредитним договором № 014/0075/74/66375 від 27.09.2006 р. в сумі - 1 405 446,04 грн. та стягнення судових витрат в сумі 1 820 грн. всього - 1 407 266,04 грн. і поновив Банку строки для пред`явлення виконавчих листів стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для примусового виконання. ОСОБА_1 не погодилась із ухвалою суду від 03.07.2019 року і подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви Банка, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга ОСОБА_1 зазначає: Суд виходив з того, що 30.07.2010 р. Суворовським районним судом м. Одеси задоволений позов Банка про стягнення боргу з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01.12.2010 р. стягувачу видано оригінал виконавчого листа № 2-2599/10 і відповідачкою ОСОБА_1 добровільно рішення суду по справі № 2-2599/10 не виконувалось, у зв`язку з чим 11.02.2015 р. Банк звернувся до ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження. 06.04.2015 р. головним державним виконавцем винесено пого листа № 2-2599/10, боржник - ОСОБА_1 , а 14.06.2016 р., на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документу виконавчого листа № 2-2599/10 стягувачу. Однак Банк не отримав постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та оригінал виконавчого листа № 2-2599/10 від 01.12.2010 р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Банка. Суд прийшов до висновку, що оригінал виконавчого листа № 2- 2599/10 від 01.12.2010 р. про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості був втрачений при пересилці. Відповідно до п. 17.4 Розділу VIII Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. З наведеного слідує, що саме стягувач має надати докази втрати виконавчого листа, а суд в свою чергу має встановити чи не є подання стягувачем такої заяви фактичним зловживанням процесуальними правами. Як слідує з фактичних обставин справи, наведені вимоги закону при вирішені заяви дотримано не було. Так, згідно листа-повідомлення з ВДВС від 06.03.2018 р. № 7645, на який посилається стягувач, останнього було повідомлено про те, що в період з 06.04.2015 р. по 14.06.2016 р. на виконанні у ВДВС перебувало виконавче провадження ВП № 47075342, відкрите на підставі в/л № 2-2599/10 від 01.12.2010 р. по Боржнику ОСОБА_1 , яке 14.06.2016 р. завершено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», копія постанови про повернення виконавчого документу стягувану разом з оригіналом виконавчого документу були направлені на адресу стягувача. З матеріалів справи слідує, шо оригінал виконавчого документу направлявся стягувачу, а тому якщо як стверджує останній, оригінал виконавчого листа втрачено то така втрата могла відбутись лише при поштовому пересиланні. Виходячи з загальних положень ЦПК України, факт втрати оригіналу виконавчого документу є обставиною, яка має ОСОБА_3 доведена в загальному порядку. В свою чергу доказами втрати поштового відправлення на ім`я Банка міг бути будь-який письмовий документ (акт, лист, повідомлення, тощо), одержаний за результатами звернення заявника чи його представника до поштового відділення з метою проведення перевірки у порядку, встановленому Інструкцією про порядок проведення на підприємствах поштового зв`язку, в їхніх філіалах та структурних підрозділах перевірок за фактами втрат поштових відправлень та нестачі їх вкладення, затвердженою наказом Державного комітету зв`язку України № 14 від 27.01.98. Однак, стягувачем не доведено факт звернення із відповідними заявами про проведення перевірки обставин втрати поштових відправлень, а тому твердження про його втрату, за відсутності належних цьому доказів, носить характер припущення, що є недопустимим в рамках цивільного судочинства. Як вказує стягувач, виконавче провадження відкрито 06.04.2015 року, однак з відповідною заявою про стан такого Банк звертається до ДВС лише 21.02.2018 року. В матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достатні докази, що стягувач протягом з квітня 2015 року по лютий 2018 року цікавився рухом виконавчого провадження та звертався до органу виконавчої служби із відповідними запитами та заявами про рух виконавчого провадження, намагався ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження чи вживав інші дії, спрямовані на отримання інформації за виконавчим провадженням. Одночасно заявник не надав доказів про наявність обставин, які утруднювали або унеможливлювали б звернення стягувана до ВДВС з відповідними заявами щодо руху виконавчого провадження протягом більше 3 років. За таких обставин, навіть якщо втрата оригіналу дійсно мала місце, то вона стала наслідком виключно власної недбалості стягувача, а тому звернення із заявою про видачу дублікату та поновлення строку є зловживанням процесуальними правами, що грубо порушує принцип юридичної визначеності (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»), недопустимість чого неодноразово встановлювалась ЄСПЛ («Сабадаш проти України»: заява № 28052/13, від 23.07.2019 р.). Заява стягувача про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його подачу є процесуальним питанням, пов`язаним з виконанням судового рішення і за загальним правилом, визначеним Розділом VI,VII, такі питання розглядаються судом за умови обов`язкового повідомлення боржника. Однак ОСОБА_1 про дату та час судового засідання по розгляду вказаної заяви належним чином повідомлено не було, що вказує на грубе порушення права останньої на доступ до правосуддя. З тексту оскаржуваного рішення слідує «Сторони у судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися судом Жодних заяв, клопотань на адресу суду не надходило». Вказане твердження не відповідає дійсності, оскільки будь-яких повідомлень про дату та час судового засідання скаржником ( ОСОБА_1 ) отримано не було. В свою чергу, судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права доступу до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у справі №295/5011/15-ц (касаційне провадження №61-1125св17). Банк і ОСОБА_2 не скористались правом надати відзив, пояснення або заперечення на апеляційну скаргу. ІІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Суд першої інстанції, вирішуючи заяву Банка про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання в ухвалі зазначив, що сторони у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися судом, жодних заяв, клопотань на адресу суду не надходило (а.с.62-66 т.2). Колегія суддів не погоджується з висновками суду в цій частині з таких підстав. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк (ст. 433 ч.ч.2,3 ЦПК України). 21.05.2019 року Банк звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-2599/10 від 01.12.2010 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Банка про стягнення боргу за кредитним договором № 014/0075/74/66375 від 27.09.2006 р. (а.с.3-7 т.2). Суд призначив розгляд заяви Банка від 21.05.2019 року на 03.07.2019 року (а.с.53 т.2). Судова повістка на 03.07.2019 року ОСОБА_2 не вручена за закінченням терміну зберігання (а.с.55,56 т.2). Представник Банка подав заяву про розгляд справи 03.07.2019 року за його відсутності (а.с.57-60 т.2). Боржник ОСОБА_1 належним чином не сповіщена про розгляд справи 03.07.2019 року. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (ст. 376 ч.3 п.3 ЦПК України). Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 і ОСОБА_2 належним чином не сповіщались судом про розгляд справи на 03.07.2019 року, ОСОБА_1 обґрунтовую апеляційну скаргу тим, що вона належним чином не сповіщалась судом про розгляд справи, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення. Заява Банка про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання підлягає задоволенню зважаючи на наступне. У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви (п.17.4. Розділ ХІІІ Перехідних положень ЦПК України). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ст. 433 ч.1 ЦПК України. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою суд має перевірити чи не було виконано судове рішення та чи не втратило вони законної сили. З матеріалів справи вбачається наступне. Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30.07.2010 року задоволений позов Банка про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Банка заборгованості за кредитним договором № 014 0075/74/66375 від 27.09.2006 року в сумі 1 405 446,04 гривень (а.с.68-70 т.1). За заявою представника Банка від 23.11.2010 року, суд видав 01.12.2010 р. виконавчі листи № 2-2599/10 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Банка (а.с.72,73 т.1). Виконавчі листи від 01.12.2010 року у 2011 і 2015 роках пред`являлись Банком з метою примусового виконання до ВДВС, що вбачається з матеріалів за заявою ВДВС про зміну способу і порядку виконання (справа 36/523/304/14, а.с.2,4), з матеріалів справи за заявою ВДВС про заміну способу та порядку виконавчого листа (справа №6/523/306/14, а.с.3,5), з матеріалів справи за заявою Банка про видачу дубліката виконавчого листа (справа №6/523/571/18, а.с.9-21). ОСОБА_1 і ОСОБА_2 добровільно не виконали заочне рішення суду від 30.07.2010 року, у зв`язку з чим 11.02.2015 року Банк звернувся до ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження. 06.04.2015 року Головним державним виконавцем Коренюк О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 47075287 і ВП №47075342 з виконання виконавчого листа № 2-2599/10, боржник - ОСОБА_1 і боржник ОСОБА_2 , а 14.06.2016 року, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого листа № 2-2599/10 стягувачу. Згідно автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) станом на 11.05.2019 року на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби України виконавчий документ № 2-2599/10 щодо стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 боргу на користь Банка за кредитним договором № 014/0075/74/66375 від 27.09.2006 року в сумі - 1 405 446,04 гривень та судового збору 1 820 гривень не перебуває. Стан виконавчого провадження ВП № 47075287 і ВП №47075342 -завершено, стан виконавчого документу № 2-2599/10-повернутий стягувачу (справа №6/523/275/19, а.с.14-19). Постанови від 14.06.2016 року про повернення виконавчих документів стягувачу і оригінали виконавчих листів № 2-2599/10 від 01.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості Банк не отримав. 21.02.2018 року Банк звернувся до ВДВС із запитом щодо виконавчих проваджень та місця знаходження виконавчих листів № 2-2599/10 від 01.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованості. Згідно листа-повідомлення ВДВС від 06.03.2018 р. № 7644, в період з 06.04.2015 року по 14.06.2016 року на виконанні у ВДВС перебували виконавчі провадження ВП № 47075287 і ВП №47075342, відкриті на підставі виконавчих листів № 2-2599/10 від 01.12.2010 р. по боржнику - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 14.06.2016 р. виконавчі провадження завершені на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», копія постанови про повернення виконавчого документу стягувачу разом з оригіналом виконавчого документу направлені на адресу стягувача (справа №6/523/275/19, а.с.20-22). На запит Банка від 21.02.2018 року, ВДВС не надав копії письмових доказів направлення Банку рекомендованою поштою постанови від 14.06.2016 року і оригіналів виконавчих листів № 2-2599/10 (справа №6/523/275/19, а.с.20). Наведене свідчить про те, що оригінали виконавчих листів № 2-2599/10 від 01.12.2010 р. про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором втрачені під час пересилки поштою і не з вини Банка. Станом на 21.05.2019 року (час звернення Банка до суду із заявою про поновлення строку і видачу дублікатів виконавчих листів) зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед Банка, згідно умов кредитного договору № 014/0075/74/66375 від 27.09.2006 року, не припинені і не виконані. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ст. 18 ч.1 ЦПК України). Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (ст. 3 ч.1 п.1 Закону України «Про виконавче провадження». У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відсутність оригіналів виконавчих документів є перешкодою для звернення Банка до ВДВС (приватного виконавця) з метою примусового виконання судового рішення. Виконавчі документи втрачені ВДВС під час пересилки поштою і не з вини стягувача, тобто строк на пред`явлення виконавчих документів до виконання пропущений Банком з поважних причин. Зважаючи на те, що втрачені оригінали виконавчих документів по справі № 2-2599/10 за позовом Банка до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014 0075/74/66375 від 27.09.2006 року у розмірі 1 405 446,04 гривень та судового збору у розмірі 1 820 гривень,що підтверджується належними та допустимими доказами, строк на пред`явлення виконавчих документів до виконання пропущений Банком з поважних причин, наявні підстави для задоволення заяви представника Банка про видачу дублікатів виконавчих листів і поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання Доводи ОСОБА_1 у скарзі, що: факт втрати оригіналу виконавчого документу може бути доведений лише шляхом звернення Банка з метою перевірки факту втрати поштового відправлення у порядку, встановленому Інструкцією про порядок проведення на підприємствах поштового зв`язку, в їхніх філіалах та структурних підрозділах перевірок за фактами втрат поштових відправлень та нестачі їх вкладення, затвердженою наказом Державного комітету зв`язку України № 14 від 27.01.98; стягувачем не доведено факт звернення із відповідними заявами про проведення перевірки обставин втрати поштових відправлень, а тому твердження про його втрату, за відсутності належних цьому доказів носить характер припущення; в матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достатні докази, що стягувач протягом з квітня 2015 року по лютий 2018 року цікавився рухом виконавчого провадження та звертався до органу виконавчої служби із відповідними запитами та заявами про рух виконавчого провадження, намагався ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження чи вживав інші дії, спрямовані на отримання інформації за виконавчим провадженням; заявник не надав доказів про наявність обставин, які утруднювали або унеможливлювали звернення стягувача до ВДВС з відповідними заявами щодо руху виконавчого провадження протягом більше 3 років; якщо втрата оригіналу дійсно мала місце то вона стала наслідком виключно власної недбалості стягувача, а тому звернення із заявою про видачу дублікату та поновлення строку є зловживанням процесуальними правами, - до уваги не приймаються. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами (ст. 76 ч.1,ч.2 п.1 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається і підтверджується належними та допустимими доказами той факт, що оригінали виконавчих листів втрачені у червні 2016 року під час пересилки поштою кореспонденції від ВДВС до Банка. Видача дубліката виконавчого документа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК Українидо дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України) (п.п.44-46 постанови Великої Палати Верховного Суду України від 21.08.2019 року по справі № 2-836/11). З огляду на те, що оригінали виконавчих листів втрачені, відсутність оригіналів виконавчих документів є перешкодою для їх пред`явлення до примусового виконання, строк пред`явлення виконавчих документів пропущений з поважних причин, відсутні підстави для ствердження про недбалість стягувача і зловживання ним процесуальними правами. Доводи ОСОБА_1 стосовно неналежного сповіщення про розгляд справи 03.07.2019 року, прийняті до уваги і є підставою для скасування ухвали суду з прийняттям нового судового рішення. Щодо сповіщення осіб, які беруть участь у справі на 10.06.2021 року. Банк сповіщений про розгляд справи на 10.06.2021 року, що вбачається з рекомендованого повідомлення Укрпошти від 22.05.2021 року (а.с. 170 справа №6/523/275/19), боржники ОСОБА_1 і ОСОБА_2 сповіщені на 10.06.2021 року, що вбачається з рекомендованого повідомлення Укрпошти від 20.05.2021 року (а.с.171,172 справа №6/523/275/19). Днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку (ст. 128 ч.8 п.1 ЦПК України). Виходячи з вимог п.1 ч.8 ст. 128 ЦПК України, ОСОБА_5 і її адвокат Шкодіна Л.В. вважаються такими, що повідомлені 16.04.2021 року і 19.04.2021 року про розгляд справи в суді апеляційної інстанції на 03.06.2021 року. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (ст. 376 ч.ч.1,2,3 п.3 ЦПК України). Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції вирішив заяву Банка і постановив ухвалу про поновлення строку і видачу дублікату виконавчого листа за відсутності боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які належним чином не сповіщались про розгляд справи на 03.07.2019 року, ухвала суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення. СУДОВІ ВИТРАТИ З огляду на те, що суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції з прийняттям нового судового рішення про задоволення заяви Банка, ОСОБА_1 не має права на відшкодування судових витрат. ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.ч.1,2, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 03 липня 2019 року про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання скасувати. Заяву представника акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» про видачу дублікату виконавчого листа і поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання задовольнити. Видати дублікат виконавчого листа № 2-2599/10 від 01.12.2010 року Суворовського районного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 014/0075/74/66375 від 27.09.2006 року у розмірі 1 405446,04 гривень і судових витрат у розмірі 1 820 гривень. Видати дублікат виконавчого листа № 2-2599/10 від 01.12.2010 року Суворовського районного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 014/0075/74/66375 від 27.09.2006 року у розмірі 1 405446,04 гривень і судових витрат у розмірі 1 820 гривень. Визнати поважною причину пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документу № 2-2599/10 від 01.12.2010 року Суворовського районного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 014/0075/74/66375 від 27.09.2006 року розмірі 1 405446,04 гривень і судових витрат у розмірі 1 820 гривень з кожного. Поновити акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» строк для пред`явлення виконавчих листів № 2-2599/10 від 01.12.2010 року Суворовського районного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 014/0075/74/66375 від 27.09.2006 року у розмірі 1 405 446,04 гривень і судових витрат у розмірі 1 820 гривень з кожного. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду в частині видачі дублікатів виконавчих листів протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови суду. Повний текст постанови суду складено 29.06.2021 року. Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко Л.М. Вадовська Г.Я. Колесніков