Постанова 4852 № 941/1221/20(2-а/941/13/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 червня 2021 року м. Дніпросправа № 941/1221/20(2-а/941/13/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 08.12.2020 ( суддя першої інстанції Шаєнко Ю.В.) в адміністративній справі №941/1221/20(2-а/941/13/20) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенант поліції Гребенікова Андрія Миколайовича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Петрівського районного суду Кіровоградської області із адміністративним позовом до Інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенант поліції Гребенікова Андрія Миколайовича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив: визнати дії інспектора УПП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Гребенікова Андрія Миколайовича щодо складання постанови від 01.09.2020 року серії ЕАМ №3066034 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень незаконними; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3066034 від 01.09.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 гривень та провадження по справі про адміністративне провадження закрити. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що згідно з постановою серії ЕАМ №3066034 в справі про адміністративне правопорушення від 01.09.2020 року, складеної інспектором УПП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Гребеніковим А.М., його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень за те, що він 01.09.2020року близько01години 05хвилин вм.Олександрія Кіровоградської області по проспекту Соборному, керуючи автомобілемAudi80,реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався з неосвітленим заднім номерним знаком, чим порушив п.2.9.(в) Правил дорожнього руху України. Однак, позивач вказує на те, що при винесенні постанови були порушені його права та вимоги чинного законодавства, а оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального, матеріального права та підлягає скасуванню виходячи з наступного. Відповідач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суттєво порушив права позивача, а саме: в порушення вимог ст.256 КУпАП не склав протокол про адміністративне правопорушення; відповідач позбавив позивача можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП. При розгляді справи відповідачем не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, не було також з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Не враховано пояснення позивача, що перед поїздкою він перевіряв усі освітлювальні прилади на факт несправності: всі вони працювали у штатному режимі, під час руху він не міг помітити те, що в освітленні номерного знаку перегоріла лампочка. На підставі викладеного позивач вважає, що адміністративне стягнення є незаконним та необґрунтованим та прийнятим з численними порушеннями процесуальних норм, а тому він змушений звернутись до суду з адміністративним позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 08.12.2020 позов задоволено. Відповідач із таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що за результатами розгляду адміністративної справи було законно та обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства до позивача застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 170 гривень, шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3066034 від 01.09.2020 року, відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Відповідач зазначив, що згідно ч.5 ст.258 КУпАП відповідач складати протокол не мав повноважень. Окрім того, відповідно до п.п. 2.3(6) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу, тобто позивач окрім перевірки автомобіля перед виїздом повинен був слідкувати за технічним станом і під час руху. Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю на час призначення справи до судового розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що зі змісту копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3066034, вбачається, що позивач 01.09.2020 року близько 01 години 05 хвилин в м. Олександрія Кіровоградської області по проспекту Соборному, керуючи автомобілем Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався з неосвітленим заднім номерним знаком, чим порушив п.2.9.(в) Правил дорожнього руху України. Зазначеною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 гривень за порушення ч.6 ст.121 КУпАП (а.с.9). Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом свого порушеного права. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (надалі - ПДР України). Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (надалі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, надалі - ПДР України). Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п.2.9 (в) ПДР України, водієві забороняється: без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темпу пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Частиною 6 ст.121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим. Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, поліцейським не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Суд звертає увагу, що при виявленні адміністративного правопорушення та притягненні особи до адміністративної відповідальності складання процесуального документа повинно відбуватись з дотриманням вимог порядку оформлення постанови, які передбачені нормами КУпАП та Законом України "Про Національну поліцію". Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до ст.271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України. Як встановлено судом, поліцейським не було вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, на чому також наголошує позивач у своєму позові. Таким чином, застосований інспектором алгоритм дій під час розгляду справи про адміністративне правопорушення унеможливив реалізацію позивачем прав, регламентованих статтею 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України. Такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.02.2020 у справі №524/9827/16-а. Також слід зазначити, що відповідно до ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Таким чином, оскільки позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП, дана справа про адміністративне правопорушення могла бути розглянута після відкладення за місцем обліку транспортного засобу або за місцем проживання порушника. Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дії інспектора УПП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Гребенікова Андрія Миколайовича щодо складання постанови від 01.09.2020 року серії ЕАМ №3066034 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень незаконними, то в задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити з наступних підстав. Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Таким чином, суд при розгляді справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності не може визнати дії інспектора поліції такими, що виходять за межі його повноважень. Відповідно до ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позову. Керуючись статтями 241, 250, 286, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції задовольнити частково. Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 08.12.2020 в адміністративній справі №941/1221/20(2-а/941/13/20) скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенант поліції Гребенікова Андрія Миколайовича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3066034 від 01.09.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 гривень. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 440 (чотириста сорок) гривень. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 25 червня 2021 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва