Постанова 4852 № 160/11892/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/11892/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Чередниченка В.Є., секретар судового засідання Новошицька О.О. за участю представника позивача Архипенко А.О, представника третіх осіб (ТОВ "Астрея Трейд", ТОВ "ГРАНД ЕСТЕЙТ") Величко В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 року (головуючий суддя Сидоренко Д.В.) у справі №160/11892/20 за позовом Дніпровської міської ради до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельмар Люкс", Компанія СІМПЛІ НЬЮ ЛТД (SIMPLY NEW LTD), Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУНА", Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЕСТЕЙТ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Астрея Трейд" про визнання протиправними дій,- ВСТАНОВИВ: Позивач, Дніпровська міська рада, звернувся 28.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування сукупного коефіцієнта КмЗ при формуванні та видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок: №1382 від 04.12.2019: №1385 від 05.12.2019; №1384 від 05.12.2019; №1389 від 06.12.2019; №1391 від 06.12.2019; - визнати протиправними та скасувати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які сформовані Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області: №1382 від 04.12.2019; №1385 від 05.12.2019: №1384 від 05.12.2019; №1389 від 06.12.2019; №1391 від 06.12.2019. Ухвалою суду першої інстанції від 11.11.2020 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог Дніпровської міської ради до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які сформовані Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області: №1382 від 04.12.2019; №1385 від 05.12.2019: №1384 від 05.12.2019; №1389 від 06.12.2019; №1391 від 06.12.2019. Ухвалою суду першої інстанції від 11.11.2020 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, залучено у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ТОВ «Дельмар Люкс»; Компанію «СІМПЛІ НЬЮ ЛТД» (SIMPLY NEW LTD), зареєстровану у Республіці Сейшельські острови за №178225, Повірений компанії ОСОБА_1 ; ТОВ «Астрея Трейд»; ТОВ «Гранд Естейт» та ТОВ «ЛУНА». Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 року провадження у справі закрито. Роз`яснено Дніпровській міській раді, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що загальним правилом один суб`єкт владних повноважень не може звертатися з позовом до іншого суб`єкту владних повноважень за винятком компетенційних спорів. Також для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень, як позивач, повинен відповідати основним умовам, а саме: такий суб`єкт має бути наділений повноваженнями для звернення до суду. В даному випадку спірні правовідносини виникли у зв`язку із застосуванням територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, коефіцієнту КмЗ при формуванні та видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що свідчить про не віднесення даного спору до компетенційних, оскільки у цьому випадку не йдеться про спір щодо розмежування компетенції між Дніпровською міською радою та Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі, оскільки процесуальним законом не передбачена можливість звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду з таким позовом. Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 року про закриття провадження у справі, позивачем подано апеляційну скаргу. Просить ухвалу про закриття провадження скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляд. Посилається на те, що в даному випадку позивач діяв не як суб`єкт владних повноважень, а як суб`єкт, який представляє інтереси територіальної громади. Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі залишити без змін. Посилається на те, що згідно процесуальних норм, суб`єкт владних повноважень може звернутися до адміністративного суду лише у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їх компетенції у сфері управління. Однак даний спір не є спором щодо компетенції між суб`єктами владних повноважень, тому суд першої інстанції правильно закрив провадження у праві. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. В судовому засіданні представник Дніпровської міської ради доводи апеляційної скарги підтримав. Просить ухвалу про закриття провадження скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляд. Надав пояснення, аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі. Представник третіх осіб, проти апеляційної скарги заперечив, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Вислухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 року про закриття провадження, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне. Суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначену справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції ухвали, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. За змістом норми ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Водночас, спором адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1, 2 ч.1 ст.4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. При цьому, вжитий у зазначеній процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.4 КАС України). Слід зазначити, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років»; 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що правовий аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що до адміністративного суду за зверненням суб`єкта владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. Таким чином, за загальним правилом один суб`єкт владних повноважень не може звертатися з позовом до іншого суб`єкту владних повноважень за винятком компетенційних спорів. На думку колегії суддів апеляційної інстанції слід зазначити про спори, які є компетенційними. Так, під компетенційним спором слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача. При цьому, аналіз предмету позову, з яким позивач звернувся до адміністративного суду, не дає підстав для висновку, що даний спір є компетенційним. Також для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень, як позивач, повинен відповідати основним умовам, а саме: такий суб`єкт має бути наділений повноваженнями для звернення до суду. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №826/14309/17. Зокрема, в даному випадку спірні правовідносини виникли у зв`язку із застосуванням територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, коефіцієнту КмЗ при формуванні та видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що свідчить про не віднесення даного спору до компетенційних, оскільки у цьому випадку не йдеться про спір щодо розмежування компетенції між Дніпровською міською радою та Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Також, відповідно до ч.2 ст.140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Частиною 1 ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Повноваження сільських, селищних, міських рад наведені в Главі

1. Розділу ІІ Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст.18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Таким чином, положення даних норм закріплюють право органів місцевого самоврядування на звернення до суду з позовом у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, якщо це необхідно для реалізації саме їх повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування, які полягають у можливості вирішення питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Разом з тим, вказані норми не наділяють Дніпровську міську раду правом на звернення з позовом про оскарження дій територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, по застосуванню коефіцієнту КмЗ при формуванні та видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. В силу припису п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Згідно зі ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. При цьому, вирішуючи питання про застосування процесуальних наслідків звернення до суду суб`єкта влади, який не наділений повноваженнями на звернення з поданою ним позовною заявою, поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як таке, що стосується не лише спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а й спорів, що взагалі не підлягають судовому розгляду. Такі висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 13 листопада 2019 року в справі № 826/3115/17 та від 04 грудня 2019 року в справі № 826/6233/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, - у постановах від 18.02.2020 у справі №826/14309/17, від 27.02.2020 у справі №640/18401/18, та Шостого апеляційного адміністративного суду, - у постанові від 05.12.2018 у справі №826/6234/17. З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини. Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу ухвали суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Керуючись п.1 ч.1 ст.238, 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 17.06.2021. В повному обсязі постанова виготовлена 24.06.2021. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Д.В. Чепурнов суддя В.Є. Чередниченко