Постанова 4852 № 804/2898/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 березня 2020 року м. Дніпросправа № 804/2898/18 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 (головуючий суддя Врона О.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача Державного реєстратора Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельніківського району Дніпропетровської області - Скороход Олена Олександрівна, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Дніпрофінансгруп", ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача Державного реєстратора Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход Олени Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", ОСОБА_2 в якому позивач просив: - визнати незаконними дії та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області - Скороход О,О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2018 року, індексний номер - 40570609 та про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2018 року, індексний номер - 40574395. В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 16.04.2018 року йому стало відомо, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулось до державного реєстратора Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області - Скороход Олени Олександрівни, оскільки згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав, 11.04.2018 року державним реєстратором Скороход 0.0. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», індексний номер: 40570609 від 11.04.2018 р. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1384245012101. Номер запису про право власності: 25665503, /земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:121:0004, площею 0,0452 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1/. Також, 11.04.2018 року державним реєстратором Скороход 0.0. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», індексний номер:40574395 від 11.04.2018. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1383118612101. Номер запису про право власності: 25668265 /Домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. У зв`язку з викладеним, позивач вважав, що вчинення вказаних дій державним реєстратором з реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на вищевказане нерухому майно, порушує його право власності на вказане майно. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 закрито провадження в адміністративній справі № 804/2898/18. Роз`яснено позивачу, що відповідно до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається. Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи (позивачем та третіми особами ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", ОСОБА_2 ) у зв`язку з вирішенням питання права власності на нерухоме майно, земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:121:0004, площею 0,0452 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 / та домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права. Посилається на те, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи містять поштовий конверти, які направлявся особі, що подала апеляційну скаргу та представнику, а саме ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1; та представнику позивача Борисовій Юлії Володимирівні на адресу: вул. К. Володимира Великого, буд. 16, оф. 43 м. Дніпро. Саме такі адреси були зазначені позивачем в позові та в апеляційній скарзі. Однак поштова кореспонденція, що направлялася судом, повернулася до суду апеляційної інстанції. Зазначене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення особи, що подала апеляційну скаргу про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження. Водночас, особа, що подала апеляційну скаргу неналежним чином виконав свої процесуальні обов`язки щодо одержання кореспонденції з суду, за адресою, яка була зазначена в позові та в апеляційній скарзі. Так, в силу ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зазначивши в апеляційній скарзі адресу, особа, що подала апеляційну скаргу взяла на себе обов`язок приймати за вказаною адресою кореспонденцію, що направляться з суду, натомість, взятий на себе обов`язок не виконала. Оскільки суд апеляційної інстанції належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення особи, що подала апеляційну скаргу про розгляд її апеляційної скарги, то особа, що подала апеляційну скаргу вважається належним чином повідомленою про розгляд справи. Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги, що ухвалою суду першої інстанції від 06.12.2018 року у справу залучено третьою особою на стороні відповідача - ОСОБА_2 (а.с. 147 т. 1). Враховуючи те, що матеріали справи не містять адреси залученої у справу третьої особи - ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції повідомив вказану особу щодо розгляду даної справи шляхом розміщення повістки на офіційному веб-порталі суду. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Судом першої інстанції також встановлено, що 29.08.2007 року між АКБ «Форум» правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0280/07/03-№, згідно з яким банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 250 000 доларів США. З кінцевим терміном повернення по 28.08.2027 року, плата за користування кредитними коштами встановлена в розмірі 12% річних. 29.08.2007 року між АКБ «Форум» правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір № 07-638/07, який забезпечує виконання зобов`язань, іпотекодавцем перед іпотекодержателем за кредитним договором № 0280/07/03-М від 29.08.2007 р. Предметом іпотеки є нерухоме майно, в саме: домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Іпотека також поширюється на земельну ділянку на якій розташований предмет іпотеки - земельна ділянка площею 0,0452га, цільове призначення обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 1210100000:03:421:0004. Однак, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав, 11.04.2018 року державним реєстратором Скороход 0.0. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», індексний номер: 40570609 від 11.04.2018 р. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1384245012101. Номер запису про право власності: 25665503, /земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:121:0004, площею 0,0452 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1. Також, 11.04.2018 року державним реєстратором Скороход 0.0. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», індексний номер:40574395 від 11.04.2018. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1383118612101. Номер запису про право власності: 25668265 /Домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Позивач вважає, що вчинення вказаних дій державним реєстратором з реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на вищевказане нерухому майно, порушує його право власності на вказане майно. Суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження у даній справі слід закрити, оскільки спірні питання містять спір про право власності. Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин застосував правильно норми КАС України, ЦПК України. Так, на підставі договору купівлі-продажу від 29.08.2007 року вищевказане домоволодіння та земельна ділянка належать ОСОБА_1 (договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. та зареєстрований в реєстрі № 3508). Додатковим договором №1 від 20.11.2009 р. до Кредитного договору № 0280/07/03-М від 29.08.2007 р., підвищено плату за користування кредитними коштами в розмірі 12,5 % річних починаючи з 20.11.2009 р. 22.08.2017 р. між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», укладено договір про відступлення прав вимоги № 658-Ф, який посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В., та зареєстровано в реєстрі за №605. На підставі вищевказаного (а саме Договору про відступлення прав вимоги від 22.08.2017 р. за № 658-Ф) ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулось до державного реєстратора Замфіра О.М. в позасудовому порядку з метою реєстрації права власності на себе щодо нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Матеріалами справи підтверджується, що 20.10.2017 року державним реєстратором Замфіром О.М. винесено рішення про державну реєстрацію права власності за «ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (з відкриттям розділу), індексний номер: 37678313. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1384245012101. Номер запису про право власності: 22928049. Також, 19.10.2017 року державним реєстратором Замфіром О.М. винесено рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (з відкриттям розділу), індексний номер: 37656695. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1383118612101. Номер запису про паво власності: 22907556 (дата державної реєстрації 18.10.2017 p.). 02.02.2018 року дружина позивача ОСОБА_5 звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою на дії державного реєстратора Замфіра О.М. в якій просила скасувати прийняті рішення державним реєстратором про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.10.2017 № 37678313, від 19.10.2017 № 37656695 (копія скарги додається). 12.03.2018 року Наказом Міністерства юстиції України за № 676/5, скарга задоволена частково. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.10.2017 р. № 37678313, від 19.10.2017 р. № 37656695, прийняті державним реєстратором Замфіром О.М. - скасовані та внесено до Державного реєстру .речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, внесених на підставі цих рішень. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.03.2018 індексний номер 118124405, власником земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:121:0004, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, є ОСОБА_1 . При цьому, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.03.2018 індексний номер 118123271, власником домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 . Водночас, 16.04.2018 року позивачу стало відомо, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулось до державного реєстратора Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області - Скороход Олени Олександрівни. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав, 11.04.2018 року державним реєстратором Скороход 0.0. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», індексний номер: 40570609 від 11.04.2018 р. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1384245012101. Номер запису про право власності: 25665503, /земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:121:0004, площею 0,0452 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1. Також, 11.04.2018 року державним реєстратором Скороход 0.0. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», індексний номер:40574395 від 11.04.2018. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1383118612101. Номер запису про право власності: 25668265 /Домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Позивач вважає, що вчинення вказаних дій державним реєстратором з реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на вищевказане нерухому майно, порушує його право власності на вказане майно. Проаналізувавши вимоги позовної заяви, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі, оскільки визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. На відміну від публічно-правового спору, приватноправовий характер має спір, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. З цього приводу правову позицію висловив Верховний Суд в Постанові від 22.08.2019 року (справа 826/27274/15). Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Водночас, в силу ч. 3 ст. 19 КАС України, адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог приватно-правового спору і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду. Отже вказана норма процесуального законодавства чітко зазначає, що похідні справи від вимог приватно-правового спору не розглядаються адміністративними судами. Позовні вимоги позивача дійсно є похідними від приватно правового спору, а саме спору про право на Домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Так, відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Матеріалами справи підтверджується, що позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що вчинення дій державним реєстратором з реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на нерухоме майно, порушує його право власності на таке майно. Оскільки у цій справі існує невирішений спір про право між позивачем та третьою особою, то подальше оспорювання набуття особами права власності (або користування) не може здійснюватися за правилами адміністративного судочинства. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі. Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". За правилами п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, а не питання, що стосуються права власності/користування. Оскільки у цій справі існує спір про право, то розгляд даної справи не може відбуватися за правилами адміністративного судочинства. Цей спір вирізняється наявністю майнового інтересу позивача. З огляду на положення частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України та пункту 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України вимоги щодо реєстрації майна, інших реєстраційних дій можуть розглядатися судами в порядку цивільного чи господарського судочинства (залежно від суб`єктного складу) якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав у зв`язку з оскарженням заінтересованою особою не самої реєстраційної дії (рішення), а підстави її проведення, як-то правочину, свідоцтва тощо. Таким чином, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що цей спір є приватно-правовим і не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства. Виходячи з викладених доводів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються нормами законодавства України. Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Керуючись ст. 241-245, 250, 33, 315, 316, 321, 322 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно ст. ст. 328, 329 КАС України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. В повному обсязі постанова виготовлена 19.03.2020. Головуючий суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова