Постанова 4852 № 160/6130/21
від 25.06.2021 ·ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/6130/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Панченко О.М. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року (м. Дніпро, суддя Кучма K.C.) у справі № 160/6130/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд Екологія Геос, про визнання дії чи бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - встановив: 19 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати дії чи бездіяльність Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за результатом подання його скарги від 22.03.2021, на підставі статті 28 закону України «Про звернення громадян», протиправними та зобов`язати Державу Україна в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, на підставі частини 1 статті 276 ЦКУ, негайно вчинити дії, спрямовані на поновлення прав співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », шляхом запровадження у виробництво технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; - зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, на підставі пункту 10-1 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду за порушення Державою Україна в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації прав співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 »: моральну шкоду ОСОБА_1 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, моральну шкоду ОСОБА_2 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, моральну шкоду ОСОБА_3 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, моральну шкоду ОСОБА_4 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб; відшкодувати ОСОБА_1 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн.; відшкодувати ОСОБА_2 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн.; відшкодувати ОСОБА_3 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн.; відшкодувати ОСОБА_4 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн.; відшкодувати ОСОБА_3 матеріальну шкоду за період з 01 січня 2007 року по дату забезпечення реалізації у виробництво спільної інтелектуальної власності по вказаним заявкам на винаходи у розмірі всіх місячних мінімальних Єдиних соціальних внесків до Пенсійного фонду; відшкодувати ОСОБА_3 матеріальну шкоду за період з 1 січня 2007 року по дату її виплати шкоду у розмірі всіх місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб; відшкодувати ОСОБА_4 матеріальну шкоду за період з 1 вересня 2015 року по дату забезпечення реалізації у виробництво спільної інтелектуальної власності по вказаним заявкам на винаходи у розмірі всіх місячних мінімальних Єдиних соціальних внесків до Пенсійного фонду; відшкодувати ОСОБА_4 матеріальну шкоду за період з 1 вересня 2015 року по дату її виплати шкоду у розмірі всіх місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб; відшкодувати ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі вартості газу та електричної енергії за опалювальний період 2020-2021 року; - перерахувати вказані кошти за моральні страждання у розмірі 40 тисяч місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб та упущену вигоду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у розмірі 1400 млн. грн., які є коштами платників податків, на рахунок Благодійного фонду «Екологія-Геос». Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року адміністративний позов повернуто позивачу. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі скаржник посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник зазначає, що відповідно до ст. 55 Конституції України кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, а тому суд не повинен відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує. В ухвалі суду від 23.04.2021 вказано, що вимога позивача про визнання протиправною дії чи бездіяльності Держави Україна за результатом подання його скарги від 22.03.2021 підсудна Дніпропетровському окружного адміністративному суду. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для повторного розгляду справи у новому складі. Відзиву на апеляційну скаргу позивача до суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи. Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд першої інстанції в ухвалі від 23 квітня 2021 року дійшов висновку про повернення адміністративного позову позивачу відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у позовній заяві позивачем об`єднано кілька вимог, які належить розглядати різним судам в порядку різного судочинства. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до ч. 6 ст. 21 КАС України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до приписів ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з позовними вимогами: визнати дії чи бездіяльність Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за результатом подання скарги до Кабінету Міністрів України за №БЛ-12339882 від 06.04.2021, на підставі статті 28 закону України «Про звернення громадян», протиправними та зобов`язати Державу Україна в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, на підставі частини 1 статті 276 ЦКУ, негайно вчинити дії спрямовані на поновлення прав, зобов`язати запровадити у виробництво технології ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також відшкодувати моральну шкоду, матеріальну шкоду та упущену вигоду для оплати енергоносіїв та комунальних послуг, відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі вартості газу та електроносіїв, із зазначенням різних періодів. Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Таким чином, вказана норма передбачає можливість відшкодування шкоди, що заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, лише у випадку одночасного оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності. Посилання позивача, на те, що ним заявлені вимоги про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, колегія суддів вважає помилковими, оскільки позивачем не ставиться питання саме щодо відшкодування шкоди, яка спричинена саме за результатами розгляду скарги від 22.03.2021, поданої Дніпропетровській обласній державній адміністрації, проте ставиться питання щодо відшкодування упущеної вигоди, моральної та матеріальної шкоди за період починаючи з 2006 р. Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача про визнання дій чи бездіяльності Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за результатом подання скарги від 22.03.2021, на підставі статті 28 Закону України «Про звернення громадян», підсудні окружному адміністративному суду, а решта позовних вимог позивача вимоги про захист особистих майнових та немайнових прав, які підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. Відтак, у зв`язку із тим, що у позовній заяві позивачем об`єднано вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року у справі № 160/6130/21 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до статей 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Панченко Суддя Д.В. Чепурнов Суддя С.В. Сафронова