Постанова 4852 № 160/6472/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 160/6472/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 ( суддя першої інстанції Сліпець Н.Є.) в адміністративній справі № 160/6472/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України,Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області,третя особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,Благодійний фонд "Екологія-Геос" Благодійний фонд "Екологія-Геос" про визнання дій чи бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 22.04.2021 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд «Екологія -Геос» в якій позивач просить: 1.Визнати дії чи бездіяльність Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, за результатом подання моєї скарги до Кабінету Міністрів України за № БЛ-12245122 на підставі статті 28 закону України "Про звернення громадян", протиправними та зобов`язати Державу Україна в особі Кабінету Міністрів України, на підставі частини 1 статті 276 ЦКУ, негайно вчинити дії спрямовані на поновлення: 1) гарантії екологічних прав співавторів технології ОСОБА_5 ", у відповідності із Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статтею 50 Конституції України; 2) гарантії права на захист моральних та матеріальних інтересів пов`язаних із об`єктами інтелектуальної власності співавторів технології ОСОБА_5 ", у відповідності із статтею 54 Конституції України; 3) гарантії права на звернення щодо реалізації соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів співавторів технології ОСОБА_5 та скаргою про їх порушення, у відповідності із законом України "Про звернення громадян" та статтею 40 Конституції України; 4) гарантії права на вільний розвиток особистості кожного із співавторів технології ОСОБА_5 ", у відповідності із статтею 23 Конституції України; 5) гарантії права на рівність конституційних прав і свобод та рівності перед законом кожного із співавторів технології ОСОБА_5 ", у відповідності із статтею 24 Конституції України; 6) гарантії права на захист життя і здоров`я співавторів технології ОСОБА_5 та життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань посадових осіб державних органів влади, у відповідності із статтею 27 Конституції України; 7) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_6 " ІНФОРМАЦІЯ_1 " брати участь в управлінні державними справам, у відповідності із статтею 38 Конституції України; 8) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_6 " ІНФОРМАЦІЯ_1 " користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, у відповідності із статтею 41 Конституції України; 9) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_6 " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, у відповідності із статтею 42 Конституції України; 10) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_6 " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку кожен вільно обирає у відповідності із статтею 43 Конституції України; 11) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_6 " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, у відповідності із статтею 46 Конституції України; 12) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 " на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло, у відповідності із статтею 48 Конституції України; 13) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_6 " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування, у відповідності із статтею 49 Конституції України; 14) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_6 " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, у відповідності із статтею 56 Конституції України, шляхом запровадження у виробництво технології ОСОБА_5 ".

2. Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, на підставі пункту 10-1 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду, яка є гарантією захисту прав фізичних та юридичних осіб від протиправних дій посадових осіб державних органів влади, за порушення Державою Україна в особі Кабінету Міністрів України: 1) гарантії екологічних прав співавторів технології ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності із законом України Про охорону навколишнього природного середовища та статтею 50 Конституції України; 2) гарантії права на захист моральних та матеріальних інтересів пов`язаних із об`єктами інтелектуальної власності співавторів технології ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності із статтею 54 Конституції України; 3) гарантії права на звернення щодо реалізації соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів співавторів технології ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та скаргою про їх порушення, у відповідності із законом України Про звернення громадян та статтею 40 Конституції України; 4) гарантії права на вільний розвиток особистості кожного із співавторів технології ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності із статтею 23 Конституції України; 5) гарантії права на рівність конституційних прав і свобод та рівності перед законом кожного із співавторів технології ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності із статтею 24 Конституції України; 6) гарантії права на захист життя і здоров`я співавторів технології ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань посадових осіб державних органів влади, у відповідності із статтею 27 Конституції України; 7) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 брати участь в управлінні державними справам, у відповідності із статтею 38 Конституції України; 8) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, у відповідності із статтею 41 Конституції України; 9) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, у відповідності із статтею 42 Конституції України; 10) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку кожен вільно обирає у відповідності із статтею 43 Конституції України; 11) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, у відповідності із статтею 46 Конституції України; 12) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло, у відповідності із статтею 48 Конституції України; 13) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування, у відповідності із статтею 49 Конституції України; 14) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, у відповідності із статтею 56 Конституції України, на підставі статті 1173, частини 2 статті 276 Цивільного кодексу України, статті 25 Закону України Про звернення громадян, статті 56 Конституції України. - моральну шкоду ОСОБА_1 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 ( тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, - моральну шкоду ОСОБА_2 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 (десять тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, - моральну шкоду ОСОБА_3 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 (десять тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, - моральну шкоду ОСОБА_4 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 (десять тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Відшкодувати ОСОБА_1 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн. Відшкодувати ОСОБА_2 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн., Відшкодувати ОСОБА_3 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн., Відшкодувати ОСОБА_4 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн., Відшкодувати ОСОБА_3 матеріальну шкоду за період з 1 січня 2007 року по дату забезпечення реалізації у виробництво спільної інтелектуальної власності по вказаним заявкам на винаходи у розмірі всіх місячних мінімальних Єдиних соціальних внесків до Пенсійного фонду, Відшкодувати ОСОБА_3 матеріальну шкоду за період з 1 січня 2007 року по дату її виплати шкоду у розмірі всіх місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, Відшкодувати ОСОБА_4 матеріальну шкоду за період з 1 вересня 2015 року по дату забезпечення реалізації у виробництво спільної інтелектуальної власності по вказаним заявкам на винаходи у розмірі всіх місячних мінімальних Єдиних соціальних внесків до Пенсійного фонду, Відшкодувати ОСОБА_4 матеріальну шкоду за період з 1 вересня 2015 року по дату її виплати шкоду у розмірі всіх місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, Відшкодувати ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі вартості газу та електричної енергії за опалювальний період 2020-2021 року, та перерахувати вказані кошти за моральні страждання у розмірі 40 тисяч місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб та упущену вигоду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у розмірі 1400 млн. грн., які є коштами платників податків, на рахунок Благодійного фонду Екологія-Геос, код отримувача 33474710, АТ КБ Приватбанк НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 в адміністративній справі № 160/6472/21 позов повернуто позивачу. Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви відповідно вимог ухвали про залишення позову без руху. Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 в адміністративній справі № 160/6472/21, як таку що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Частиною 1 ст. 169 КАС України передбачено, що Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, суд повертає адміністративний позов, в разі, якщо Позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки позовної заяви позивачу запропоновано усунути шляхом надання суду: уточненого позову, для суду та відповідачів, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 та п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України України, де в прохальній частині позову має бути відображено: які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб`єктів владних повноважень були ними вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню; зміст позовних вимог звернутих позивачем до кожного з відповідачів; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, копії скарги № БЛ-12245122, доказів її направлення відповідачам, доказів отримання такої скарги відповідачами та копії відповіді на таку скаргу, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України; оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 908 грн., або документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону. На виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 26.04.2021 року, позивачем 27.04.2021р. та 28.04.2021 року через систему Електронний суд подано заяву (клопотання), яка містила вимогу про звільнення від сплати судового збору. Розглянувши зазначене клопотання суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач наводить ідентичні мотиви для звільнення від сплати судового збору, яким вже була надана оцінка в ухвалі суду від 26.04.2021 року. 30.04.2021 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 26.04.2021 року. 12.05.2021 на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 через систему "Електронний суд" року надійшло клопотання/заява, в якій просив суд звільнити його від сплати судового збору та відкрити провадження у справі. Щодо недоліків позовної заяви в частині подання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 908 грн., колегія суддів зазначає таке. Як вже було зазначено вище, на виконання вимог ухвали суд першої інстанції позивач подав до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків, в якій останній повторно просив суд звільнити його від сплати судового збору або розстрочити сплату судового збору у сумі 908 грн. та відкрити провадження у даній справі. Натомість суд першої інстанції в ухвалі від 19.05.2020 не надав оцінку доводам повторної заяви позивача про звільнення від сплати судового збору у сумі 908 грн., а лише вказав про те, що питання щодо звільнення від сплати судового збору вже було вирішено в ухвалі суду від 26.04.2021, а тому суд не вбачає підстав для повторного розгляду такої заяви. Вказані дії суду першої інстанції щодо не розгляду повторної заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, свідчать про порушення останнім норм процесуального права, оскільки відмова суду першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 26.04.2021 у задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору не перешкоджає позивачу повторно звернутись із вказаною заявою на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху із зазначенням обставин та наданням доказів, які на думку заявника, можуть обумовлювати наявність підстав для звільнення від сплати судового збору або розстрочення його сплати. Разом з цим, колегія суду вважає за необхідне звернути увагу на те, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення питання щодо наявності підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_2 , з огляду на те, що матеріали даної справи свідчать про не усунення позивачем у повному обсязі недоліків позовної заяви, а саме в частині - звернення до суду з уточненою позовною заявою, з уточненням змісту позовних вимог щодо кожного з Відповідачів. Так, матеріалами справи встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 про залишення позову без руху запропоновано позивачу надати до суду уточнений позов для суду та відповідачів, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 та п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України України, де в прохальній частині позову має бути відображено: які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб`єктів владних повноважень були ними вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню; зміст позовних вимог звернутих позивачем до кожного з відповідачів та - доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, копії скарги № БЛ-12245122, доказів її направлення відповідачам, доказів отримання такої скарги відповідачами та копії відповіді на таку скаргу, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України. Однак, позивач не уточнив зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, при цьому, в апеляційній скарзі позивач не наводить обґрунтування причинам своєчасного не усунення ним недоліків позовної заяви у вказаній частині, а наводить лише доводи стосовно неправильного вирішення судом першої інстанції питання про звільнення від сплати судового збору. З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що позивач не усунув в повному обсязі зазначені судом першої інстанції в ухвалі від 26.04.2021 недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, повертаючи адміністративний позов, діяв обґрунтовано, у відповідності до наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України. Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення адміністративного позову не позбавляє його права на повторне подання позову до суду в порядку, визначеному законом. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Зважаючи на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали правильно застосовано норми права, передбачені ст. 320 КАС України підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись статтями 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 ( суддя першої інстанції Сліпець Н.Є.) в адміністративній справі № 160/6472/21 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 в адміністративній справі № 160/6472/21 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко