Ухвала КАС ВС № 160/6366/21

УХВАЛА 15 липня 2021 року м. Київ справа № 160/6366/21 адміністративне провадження № К/9901/24838/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шевцової Н.В., суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі №160/6366/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд "Екологія-Геос", про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд "Екологія-Геос", у якому просив: - визнати дії чи бездіяльність Держави Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за результатом подання скарги позивача до Кабінету Міністрів України за №БЛ-12339882 від 06.04.2021, на підставі статті 28 закону України "Про звернення громадян", протиправними та зобов`язати Державу Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, на підставі частини 1 статті 276 ЦКУ, негайно вчинити дії, спрямовані на поновлення гарантій порушених прав кожного із співавторів технології ОСОБА_1 " ІНФОРМАЦІЯ_1 " шляхом запровадження у виробництво технології ОСОБА_1 " ІНФОРМАЦІЯ_1 "; - зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України Дніпропетровській області на підставі пункту 10-1 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" за рахунок держави відшкодувати моральну та матеріальну шкоду за порушення Державою Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації прав співавторів технології ОСОБА_1 "ІНФОРМАЦІЯ_1", а саме: моральну шкоду ОСОБА_1 за моральні страждання упродовж 2006-2021 років у розмірі 10000 місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб; моральну шкоду ОСОБА_4 за моральні страждання упродовж 2006-2021 років у розмірі 10000 місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб; моральну шкоду ОСОБА_3 за моральні страждання упродовж 2006-2021 років у розмірі 10000 місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб; моральну шкоду ОСОБА_2 за моральні страждання упродовж 2006-2021 років у розмірі 10000 місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб; ОСОБА_1 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг, у розмірі 350 млн. грн.; ОСОБА_4 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг, у розмірі 350 млн. грн.; ОСОБА_3 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг, у розмірі 350 млн. грн.; ОСОБА_2 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг, у розмірі 350 млн. грн.; ОСОБА_3 матеріальну шкоду за період з 1 січня 2007 року по дату забезпечення реалізації у виробництво спільної інтелектуальної власності по вказаним заявкам на винаходи у розмірі всіх місячних мінімальних Єдиних соціальних внесків до Пенсійного фонду; ОСОБА_3 матеріальну шкоду за період з 1 січня 2007 року по дату її виплати шкоду у розмірі всіх місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб; ОСОБА_2 матеріальну шкоду за період з 1 вересня 2015 року по дату забезпечення реалізації у виробництво спільної інтелектуальної власності по вказаним заявкам на винаходи у розмірі всіх місячних мінімальних Єдиних соціальних внесків до Пенсійного фонду; ОСОБА_2 матеріальну шкоду за період з 1 вересня 2015 року по дату її виплати шкоду у розмірі всіх місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб; ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі вартості газу та електричної енергії за опалювальний період 2020-2021 року. 26 квітня 2021 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області; треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Благодійний фонд "Екологія-Геос" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу. 25 червня 2021 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. 25 червня 2021 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду залишено без змін ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року. На зазначені ухвали суду першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 07 липня 2021 року. Щодо касаційного оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року, залишеної без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року, Верховний Суд зазначає наступне. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Частиною другою статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку. Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмова у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Отже, законодавцем визначено, що особа може скористатись правом на касаційне оскарження судових рішень виключно у визначених цим Кодексом випадках. Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. Оскаржуючи судове рішення про повернення позовної заяви позивач не зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, зводяться до незгоди з рішенням суду першої інстанції з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Однак, позивачем жодним чином не наведені спростування мотивів ухвали суду першої інстанції. Крім того, Суд наголошує, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Таким чином, аналіз ухваленого у цій справі судового рішення і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Аналіз правових норм та обставин справи доводить відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року, залишену без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року, у справі №160/6366/21. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі № 160/6366/21, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого. Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Отже, законодавцем визначено, що особа може скористатись правом на касаційне оскарження судових рішень виключно у визначених цим Кодексом випадках. Водночас, право на оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження приписами частини третьої статті 328 КАС України не передбачено. Враховуючи те, що у частині третій статті 328 КАС України наведений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, тому ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, касаційному оскарженню не підлягає. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі № 160/6366/21. На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись частинами другою, третьою статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі №160/6366/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд "Екологія-Геос", про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Шевцова Судді Н.А. Данилевич В.Е. Мацедонська