Постанова 4875 № 922/1109/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" червня 2021 р. Справа №922/1109/21 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М. , суддя Склярук О.І., при секретарі судового засідання Ярош В.В., представники учасників справи: від позивача Севрук В.О., адвокат, ордер серія АІ №1116460 від 24.05.2021, свідоцтво №21/1259 від 27.10.2017, від відповідача не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПрАТ «Фінпрофіль» (вх.№1546Х від 19.05.2021) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2021 у справі №922/1109/21 (м. Харків, суддя Байбак О.І.), за позовом Приватного акціонерного товариства «Фінпрофіль», смт. Печеніги, Харківська обл, до Приватного підприємства «Л-Транс», м. Кропивницький, про розірвання контракту та стягнення 366892,74 грн, - ВСТАНОВИЛА: Приватне акціонерне товариство «Фінпрофіль» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Л-Транс», в якій просить суд: 1) розірвати контракт № S-76/2018 від 27.12.2018, укладений між Приватним акціонерним товариством «Фінпрофіль» та Приватним підприємством «Л-Транс»; 2) стягнути з Приватного підприємства «Л-Транс» штраф у розмірі 95120,34 грн та збитки у розмірі 271772,40 грн. Крім того, разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на банківських рахунках Приватного підприємства «Л-Транс» та відкриті в банківських установах в межах заявленої суми позову у розмірі 366892,74 грн. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2021 передано справу №922/1109/21 за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Кіровоградської області (адреса: 25022, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 29/32). Позивач з вказаною ухвалою суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2021 у справі №922/1109/21 скасувати та направити справу до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду; здійснити розподіл судових витрат. 20.05.2021 окремою заявою (вх.№5760) апелянтом було надано для долучення до матеріалів справи платіжне доручення про сплату судового збору. В обґрунтування своєї позиції по справі апелянт зазначив наступне: - умову про місце поставки товару не можна вважати визначенням місця виконання договору, оскільки предметом оспорюваного контракту від 27.12.2018 №І-76/2018 є виготовлення і поставка, прийняття і оплата обладнання; - п.3.15. контракту враховує виконання контракту в контексті поставки обладнання, однак крім поставки обладнання, як завершення виконання зобов`язання, передбачає виготовлення обладнання; пункт 3.4. контракту передбачає, що по закінченню випробувань сторони підписують акт випробувань обладнання на території постачальника; документом, що підтверджує здійснення поставки обладнання згідно з умовами даного контракту є підписання акту приймання-передачі обладнання сторонами на території постачальника. Одночасно з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження посилаючись на те, що з текстом оскаржуваної ухвали позивач ознайомився 14.04.2021 на сайті ЄДРСР, оскаржувана ухвала від суду не надходила, а отже наявні підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 поновлено Приватному акціонерному товариству «Фінпрофіль» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №922/1109/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Фінпрофіль». Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Призначено справу №922/1109/21 до розгляду на 01.06.2021. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати будь-які документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті. Представником ПрАТ «Фінпрофіль» адвокатом Севрук В.О. було надано суду апеляційної інстанції суду заяву (вх.№5890 від 24.05.2021) про участь у судовому засіданні, призначеному на 01.06.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 задоволено заяву ПрАТ «Фінпрофіль» про участь його представника у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/1109/21, яке відбудеться 01.06.2021 об 11:00 год., у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №922/1109/21, яке відбудеться 01.06.2021 об 11:00 год. ухвалено провести за участю представника ПрАТ «Фінпрофіль» - адвоката Севрук В.О. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6127 від 28.05.2021), в якому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін; розгляд апеляційної скарги провести без участі представника відповідача. В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач зазначає, що за умовами контракту товар має бути переданому покупцю в обумовленому місці; за своєю юридичною природою, укладений між сторонами контракт відноситься до договорів поставки, правовідносини за яким врегульовано ст.712 ЦК України та загальними положеннями про купівлю-продаж; отже місце поставки/місце виконання контракту адреса місцезнаходження відповідача. Також відповідач посилається на судову практику у справах №912/354/20, постанова Верховного Суду від 24.02.2021; №922/3002/20, постанова Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2020. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 оголошено перерву у розгляді справи до 17.06.2021. Представником ПрАТ «Фінпрофіль» адвокатом Севрук В.О. було надано суду апеляційної інстанції суду заяву (вх.№6524 від 07.06.2021) про участь у судовому засіданні, призначеному на 01.06.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 задоволено заяву ПрАТ «Фінпрофіль» про участь його представника у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/1109/21, яке відбудеться 17.06.2021 о 10:30 год., у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №922/1109/21, яке відбудеться 17.06.2021 о 10:30 год. ухвалено провести за участю представника ПрАТ «Фінпрофіль» - адвоката Севрук В.О. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Відповідач до судового засідання Східного апеляційного господарського суду 17.06.2021 не з`явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином шляхом надіслання відповідної ухвали суду за належною адресою. Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу суду про слухання справи отримано 04.06.2021. Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на стислі строки розгляду апеляційних скарг на ухвали суду, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні. В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 17.06.2021 присутній представник позивача просив скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати. Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини. Між сторонами в даній справі було укладено контракт №S-76/2018 від 27.12.2018, відповідно до умов якого Приватне акціонерне товариство «Фінпрофіль» (постачальник) зобов`язується у відповідності до Технічного завдання, виготовити та поставити, а Приватне підприємство «Л-Транс» (покупець) зобов`язується прийняти та оплатити обладнання відповідно до Специфікації. Відповідно до п.2.1. контракту оплата за обладнання, що підлягає поставці за даним контрактом покупець здійснює відповідно до графіку: 2.1.1. 40% від вартості обладнання, вказаної в п.1.1., покупець сплачує протягом 20 календарних днів після підписання контракту, а саме 1087091,60 грн, включаючи ПДВ 181181,60 грн; 2.1.2. 30% від вартості обладнання, вказаної в п.1.1., покупець сплачує протягом 60 календарних днів після підписання контракту, а саме 815317,20 грн включаючи ПДВ 135886,20 грн; 2.1.3. 20% від вартості обладнання, вказаної в п.1.1., покупець сплачує протягом 105 календарних днів після підписання контракту, а саме 543544,80 грн, включаючи ПДВ 90590,80. 2.1.4. 5% від вартості обладнання, вказаної в п.1.1., покупець сплачує протягом 5 календарних днів після підписання Акта випробувань на виробничій базі постачальника, а саме 135886,20, включаючи ПДВ 22647,70 грн; 2.1.5. 5% від вартості обладнання, вказаної в п.1.1., покупець сплачує протягом 5 календарних днів після підписання Акта випробувань шеф-монтажних робіт на виробничій базі покупця, а саме 135886,20, включаючи ПДВ 22647,70 грн. Відповідно до п.2.7. контракту днем внесення оплати вважається дата фактичного надходження грошових коштів на рахунок постачальника. Згідно з п. 9.1 контракту, сторони домовилися, що всі спори, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього контракту, вирішуватимуться шляхом переговорів. Пунктом 9.2 контракту встановлено, що у випадку не досягнення згоди по предмету спору шляхом переговорів, всі спори та розбіжності підлягають розгляду в судовому порядку у відповідності до чинного законодавства України. Приватне акціонерне товариство «Фінпрофіль» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Л-Транс», в якій просило суд розірвати контракт №S-76/2018 від 27.12.2018, укладений між Приватним акціонерним товариством «Фінпрофіль» та Приватним підприємством «Л-Транс»; стягнути з Приватного підприємства «Л-Транс» штраф у розмірі 95120,34 грн та збитки у розмірі 271772,40 грн. Оскаржуваною ухвалою господарського суду від 01.04.2021 матеріали справи передано за підсудністю до Господарського суду Кіровоградської області. Зокрема суд вказав, що дана справа з огляду на вимоги ч. 5 ст. 29 ГПК України та ст.532 ЦК України належить до територіальної юрисдикції (підсудності) господарського суду Кіровоградської області, тобто за місцем реєстрації підприємства відповідача. Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України). Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства. Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, - просторова компетенція однорідних судів. Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Згідно з ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів. Правило територіальної підсудності, закріплене у ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред`явити позов не лише в судах за місцем проживання відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах. Визначена ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України підсудність за місцем виконання договору не залежить від сторін договору і можливої зміни ними свого місця проживання, не надає жодній із сторін переваг порівняно з іншою. При цьому слід враховувати, що правила цієї статті не застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. Разом з тим, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі і у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці. При цьому, за загальним правилом місцем виконання зобов`язання вважається місце, в якому мають бути вчинені дії боржника, яких вправі вимагати від нього кредитор. Разом з тим, правила визначення місця виконання зобов`язання передбачено ст. 532 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться:1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; 4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання; 5)за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Колегія суддів зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення з покупця штрафу за порушення умов договору в частині здійснення за договором (п.2.1.4., п.2.1.5.) оплати та збитків у вигляді недоотриманих прибутків, розірвання контракту, тобто позовні вимоги стосуються грошового зобов`язання покупця під час виконання контракту. Місце виконання грошового зобов`язання у контракті не визначене. Оскільки чинне законодавства передбачає, що у разі якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання, тобто за місцезнаходженням позивача, колегія суддів вважає за можливе застосувати ч.5 ст.29 ГПК України. З предмету позову у даній справі слідує, що відповідач є боржником, а позивач кредитором у зобов`язанні по оплаті товару. За таких обставин, з огляду на приписи підпункту 4 частини 1 ст. 532 ЦК України, місце виконання грошового зобов`язання є місцезнаходження кредитора, тобто позивача по справі смт. Печеніги, Харківська обл. Тому, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначений спір повинен розглядатися у Господарському суді Кіровоградської області. Щодо посилань відповідача на постанову Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №912/354/20, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Аналогічні за змістом положення містяться у ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». У рішенні у справі «Тудор проти Румунії» Європейський суд з прав людини вказав, що роль найвищої судової інстанції кожної держави полягає в тому, щоб вирішувати суперечності у судовій практиці. Європейський суд з прав людини дає чітку відповідь: забезпечення єдності судової практики завдання найвищої судової установи кожної держави. І не тільки Європейський суд з прав людини, а й інші органи Ради Європи відводять саме найвищій судовій установі в державі таку важливу роль. Однак тлумачення правової норми судом у процесі вирішення спору з метою застосування закону до конкретних правовідносин, які виникли між сторонами, одночасно і процесуальне право, і обов`язок суду. Жоден суд не може ухвалити рішення, не витлумачивши норму закону, яку він застосовує. Разом із тим суддівський розсуд необхідна складова незалежності суду. Знаходячись поза межами прецедентної судової системи, суд проявляє свій розсуд у тому, що вирішує спір, ґрунтуючись виключно на статутному праві, самостійно даючи йому тлумачення, виходячи зі змісту, значення конкретного закону, галузі права і законодавства в цілому у рамках індивідуальних особливостей обставин конкретної справи, що розглядається. Таким чином, при врахуванні правових висновків Верховного Суду мають враховуватися індивідуальні особливості обставин даної справи та конкретних доказів з урахуванням принципу правової визначеності та верховенства права. Зокрема, колегія суддів зазначає, що предмети позовів справи №922/1109/21 та №912/354/20 не є тотожними. А саме у справі №922/1109/21 предметом спору є стягнення з покупця штрафу за порушення умов договору в частині здійснення за договором (п.2.1.4., п.2.1.5.) оплати та збитків у вигляді недоотриманих прибутків, розірвання контракту, тоді як предметом спору у справі №912/354/20 є стягнення з постачальника попередньої оплати за договором за порушення постачальником зобов`язань щодо виготовлення та поставки товару, стягнення штрафу за порушення строків поставки обладнання, розірвання контракту. Тобто правова природа вимог у цих справах є різна. Посилання апелянта на необхідність застосування судової практики по справі №912/354/20 відхиляються колегією суддів, оскільки обставини у даних справах не є подібними до обставин цієї. А отже, зважаючи на різну правову природу вимог заявлених у даній справі та справі №912/354/20, колегія суддів виходить першочергово з підстав та особливостей, які існують у правовідносинах між сторонами у даній справі. Щодо посилань відповідача на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі №922/3002/20, колегія суддів зазначає Відповідно до ч.ч.5,6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Тобто, колегія суддів зазначає, що висновки щодо застосування норм права є обов`язковими у разі їх формулювання саме Верховним Судом як органом, який забезпечує сталість та єдність судової практики, у зв`язку з чим застосування практики апеляційного суду не узгоджується із нормами чинного законодавства. Відповідно до приписів ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Стаття 280 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. В даному випадку, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не повно з`ясував усі обставини справи, у зв`язку з чим, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню. У відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів. Керуючись ст.271, п.2, ч.1, ст.275, п.4, ч.1, ст.277, ст.ст.281, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фінпрофіль» задовольнити. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2021 у справі №922/1109/21 скасувати. Справу №922/1109/21 повернути до Господарського суду Харківської області. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 29.06.2021. Головуючий суддя Р.А. Гетьман Суддя Н.М. Дучал Суддя О.І. Склярук