Постанова 4875 № 922/4248/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" червня 2021 р. Справа № 922/4248/20 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. , суддя Россолов В.В. за участю секретаря судового засідання Мальченко О.О., за участю представників учасників справи: позивача Шевченка С.В. 1-го відповідача Добжанського В.В. 2-го відповідача Козацької О.К. третьої особи не з`явився розглянувши апеляційні скарги АТ "ВТБ Банк" (вх. 1609Х/1) та ТОВ "ФК "Поліс" (вх. 1628Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі №922/4248/20, повний текст якого складено та підписано 28.04.2021 суддею Жиляєвим Є.М. у приміщенні господарського суду Харківської області за позовом ТОВ "Спейс-Мі", (61145, м. Харків, вул. Космчна, 4) до

1. ТОВ фінансової компанії "Поліс", (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, офіс 13-В)

2. АТ "ВТБ Банк", (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26) третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання частково недійсними договорів та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ВСТАНОВИЛА: ТОВ "Спейс-Мі" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю фінансової компанії "Поліс", м. Київ,

2. Акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ, в якому просить суд: -визнати недійсним договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами 21МБ, укладеного 18.11.2015 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Поліс", в частині передачі прав вимоги за кредитним договором. 04.03-02/07-СК укладеного 27.12.2007 між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" з моменту його вчинення; - визнати недійсною додаткову угоду №1 до договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015, укладену 27.11.2015 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Поліс", в частині передачі прав вимоги за кредитним договором №04.03-02/07-СК від 27.12.2007 від ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_2 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" з моменту її вчинення; - визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, укладеного 12.05.2016 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Поліс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. та зареєстрованого в реєстрі за №861 в частині передачі права вимоги за іпотечним договором №04.03-02/07-Д101 (пункти 19.20 переліку зазначеного у п. 1.1. договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, укладеного 12.05.2016), посвідченого 27.12.2007 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Матковою С.Л. за реєстровим №3451 з моменту його вчинення; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41936611 від 06.07.2018 року 13:32:44. державного реєстратора Жбадинського Олега Михаиловича Комунального підприємства "Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості" Протопопівської сільської ради, Харківська область, відповідного до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" код ЄДРПОУ 38994463 зареєстровано іпотекодержателем нежитлових приміщень цокольного поверху 104-1, 104-3, 104-4, 104-6, 104-8, 104-13, 104-16, 104-17, 104-18, 104-19, 104-20, 104-18а, LXV, LXV а, в літ. "А-5" загальною площею 228.6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; -скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45488517 від 12.02.2019 року 16:08:20, приватного нотаріуса Остапенко Євгена Михайловича, Харківський міський нотаріальний округ, відповідно до якого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" код ЄДРПОУ 38994463, зареєстровано право власності на нежитлові приміщення цокольного поверху 104-1, 104-3, 104-4, 104-6, 104-8, 104-13, 104-16, 104-17, 104-18, 104-19, 104-20, 104-18а, LXV, LXV а, в літ. "А-5", загальною площею 228.6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Позовні вимоги мотивовані недотриманням відповідачами вимог законодавства при укладенні оспорюваних правочинів. Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі 922/4248/20 позов задоволено повністю; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ, укладеного 18.11.2015 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Поліс", в частині передачі прав вимоги за кредитним договором №04.03-02/07-СК укладеного 27.12.2007 між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" з моменту його вчинення; визнано недійсною додаткову угоду №1 до договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015, укладену 27.11.2015 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Поліс", в частині передачі прав вимоги за кредитним договором №04.03-02/07-СК від 27.12.2007 від ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_2 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" з моменту її вчинення; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, укладеного 12.05.2016 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Поліс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. та зареєстрованого в реєстрі за №861 в частині передачі права вимоги за іпотечним договором №04.03-02/07-Д101 (пункти 19.20 переліку зазначеного у п. 1.1. договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, укладеного 12.05.2016), посвідченого 27.12.2007 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Матковою С.Л. за реєстровим №3451 з моменту його вчинення; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41936611 від 06.07.2018 року 13:32:44. державного реєстратора Жбадинського Олега Михайловича Комунального підприємства "Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості" Протопопівської сільської ради, Харківська область, відповідного до якого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" код ЄДРПОУ 38994463 зареєстровано іпотекодержателем нежитлових приміщень цокольного поверху 104-1, 104-3, 104-4, 104-6, 104-8, 104-13, 104-16, 104-17, 104-18, 104-19, 104-20, 104-18а, LXV, LXV а, в літ. "А-5" загальною площею 228.6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45488517 від 12.02.2019 року 16:08:20, приватного нотаріуса Остапенко Євгена Михайловича, Харківський міський нотаріальний округ, відповідно до якого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" код ЄДРПОУ 38994463, зареєстровано право власності на нежитлові приміщення цокольного поверху 104-1, 104-3, 104-4, 104-6, 104-8, 104-13, 104-16, 104-17, 104-18, 104-19, 104-20, 104-18а, LXV, LXV а, в літ. "А-5", загальною площею 228.6 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фінансової компанії "Поліс" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, офіс 13-В, код ЄДРПОУ 38994463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс-Мі" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 4, код ЄДРПОУ 41970491) - 5255,00 грн. судового збору; стягнуто з Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс-Мі" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 4, код ЄДРПОУ 41970491) - 5255,00 грн судового збору. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що: 1)при укладенні оспорюваних правочинів відповідачами не враховано зміст рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 19.11.2012 по справі №1607/692/2012; 2) при укладенні договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 12.05.2016 ПАТ "ВТБ Банк" передав незареєстроване право вимоги на предмет іпотеки за іпотечним договором №04.03-02/07-ДІ01 від 27.12.2007, який не було обтяжено у реєстрі відповідно до вимог законодавства; 3)позивачем не доведено порушення його прав та інтересів укладенням вищезазначених правочинів. АТ "ВТБ Банк" із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі №922/4248/20 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсною додаткову угоду 1 до договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами 21МБ від 18.11.2015, укладену 27.11.2015 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Поліс", в частині передачі прав вимоги за кредитним договором №04.03-02/07-СК від 27.12.2007 від ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_2 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" з моменту її вчинення; визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, укладеного 12.05.2016 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Поліс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. та зареєстрованого в реєстрі за 861 в частині передачі права вимоги за іпотечним договором №04.03-02/07-Д101 (пункти 19.20 переліку зазначеного у п. 1.1. договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, укладеного 12.05.2016), посвідченого 27.12.2007 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Матковою С.Л. за реєстровим №3451 з моменту його вчинення; стягнення з АТ "ВТБ Банк" 5255,00 грн судового збору, та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Спейс-Мі" до АТ "ВТБ Банк", ТОВ "ФК "Поліс" відмовити. Судові витрати АТ "ВТБ Банк" за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ "Спейс-Мі". В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає про: -помилковість висновків суду першої інстанції щодо передання ПАТ "ВТБ Банк" при укладенні договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 12.05.2016 незареєстрованого права вимоги на предмет іпотеки за іпотечним договором №04.03-02/07-ДІ01 від 27.12.2007, який не було обтяжено у реєстрі відповідно до вимог законодавства, оскільки такий запис вважається автоматично поновленим в силу прийняття 17.09.2013 Харківським апеляційним господарським судом постанови про скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 17.12.2012 та припинення провадження у справі про банкрутство ФОП Бутенко І.А. Апелянт наголошує про неврахування Господарським судом Харківської області при вирішення даного питання висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 26.10.2016 у справі №6-1382цс16; -недоведеність позивачем обставини порушення його прав та інтересів укладенням оспорюваних правочинів; -необґрунтованість посилання суду першої інстанції на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 19.11.2012 по справі №1607/692/2012, оскільки наявність такого рішення не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора можливості на передання права вимоги за ним іншій особі. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою у справі №922/4248/20; учасникам справи встановлено строк до 21.06.2021, протягом якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу, які повинні відповідати вимогам ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи; призначено справу до розгляду на 24 червня 2021 року на 10:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №115; роз`яснено учасникам спору, що явка представників у судове засідання є правом, а не обов`язком такого учасника; роз`яснено учасникам спору, що право на участь у судовому засіданні може бути реалізоване шляхом проведення відео конференції із застосуванням інтернет-платформи Easycon; повідомлено учасників справи про можливість подати документи у справі на електронну адресу суду через особистий кабінет в системі "Електронний суд" поштою, факсом або іншими дистанційними засобами зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" та Закону України "Про електронні довірчі послуги"; повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи. ТОВ "ФК "Поліс" із вказаним рішенням суду першої інстанції також не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає про: -помилковість висновків суду першої інстанції щодо передання ПАТ "ВТБ Банк" при укладенні договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 12.05.2016 незареєстрованого права вимоги на предмет іпотеки за іпотечним договором №04.03-02/07-ДІ01 від 27.12.2007, який не було обтяжено у реєстрі відповідно до вимог законодавства, оскільки такий запис вважається автоматично поновленим в силу прийняття 17.09.2013 Харківським апеляційним господарським судом постанови про скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 17.12.2012 та припинення провадження у справі про банкрутство ФОП Бутенко І.А. Апелянт наголошує про неврахування Господарським судом Харківської області при вирішення даного питання висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 26.10.2016 у справі №6-1382цс16; -недоведеність позивачем обставини порушення його прав та інтересів укладенням оспорюваних правочинів; -необґрунтованість посилання суду першої інстанції на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 19.11.2012 у справі №1607/692/2012, оскільки наявність такого рішення не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора можливості на передання права вимоги за ним іншій особі. -безпідставність посилання суду першої інстанції на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2020 у справі №922/46/20, оскільки встановлені в ній обставини не входять до предмету доказування у даній справі; -скасування рішення державного реєстратора не є похідною вимогою та не залежить від визнання недійсними оспорюваних договорів і відповідні вимога не є ефективним способом захисту порушеного права. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31 травня 2021 року поновлено апелянту строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Поліс" у справі №922/4248/20; об`єднано апеляційні скарги АТ "ВТБ Банк" та ТОВ "ФК "Поліс" на рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі №922/4248/20 в одне апеляційне провадження; учасникам справи встановлено строк до 21.06.2021, протягом якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу, які повинні відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи; призначено справу до розгляду на 24.06.2021 на 10:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань 115; зупинено дію рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі №922/4248/20; роз`яснено учасникам спору, що явка представників у судове засідання є правом, а не обов`язком такого учасника; роз`яснено учасникам спору, що право на участь у судовому засіданні може бути реалізоване шляхом проведення відео конференції із застосуванням інтернет-платформи Easycon; повідомлено учасників справи про можливість подати документи у справі на електронну адресу суду через особистий кабінет в системі "Електронний суд" поштою, факсом або іншими дистанційними засобами зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" та Закону України "Про електронні довірчі послуги"; повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи. 22.06.2021 від ТОВ "Спейс-Мі" надійшов відзив, в якому позивач заперечує обгрунтованість вимог апеляційних скарг, просить відмовити в їх задоволенні, а рішенням Господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі №922/4248/20 залишити без змін. У судове засідання, яке відбулось 24.06.2021, з`явився представник ТОВ "Спейс-Мі", ТОВ "Фінансова компанія "Поліс", АТ "ВТБ Банк". Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини спору. 01.03.2018 на підставі акту приймання - передачі нерухомого майна від Засновника (Учасника) у якості внеску до статутного капіталу ТОВ "Спейс-Мі" отримало від ОСОБА_3 право власності на нежитлові приміщення цокольного поверху Ю4-1, 104-3, 104-4, 104-6, 104-8, 104-13, 104-16, 104-17, 104-18, 104-19, 104-20, 104-18а, LXV, LXV а, в літ. "А-5". загальною площею 228.6 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Із обставин справи слідує, що ОСОБА_3 набув право власності на зазначені нежитлові приміщення на підставі договору купівлі - продажу нежитлових приміщень, укладеного 28.12.2012 з ліквідатором фізичної особи - підприємця Бутенко І.В., арбітражним керуючим Беляєвої О. В. Так, 27.12.2007 між ВАТ "ВТБ Банк", в особі директора відділення ?4 Харківської філії ВАТ "ВТБ БАНК" та ОСОБА_2 укладено Генеральну угоду №2, за якою відповідно до пункту 1.1. ВАТ "ВТБ Банк" взяв на себе зобов`язання надавати ОСОБА_2 кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених у рамках цієї угоди і які є її невід`ємними частинами. Генеральною угодою 2 визначались загальні умови надання Кредитодавцем послуг позичальнику по здійсненню кредитних операцій на строк до 26.12.2017 включно. 27.12.2007 між ВАТ "ВТБ Банк", в особі директора відділення 4 Харківської філії ВАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір 04.03-02/07-СК, згідно з пунктом 1.1. якого ОСОБА_2 надано грошові кошти (Кредит) у розмірі 250000,00 доларів США. строк користування по 26 грудня 2014 року (включно), плата за користування 13.5% річних. Також, 27.12.2007 між ВАТ "ВТБ Банк", в особі директора відділення 4 Харківської філії ВАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов`язання в повному обсязі перед ВАТ "ВГБ Банк" за Генеральною угодою № 2 від 27.12.2007 та кредитними договорами, укладеними на її підставі, було укладено договір іпотеки №04.03-02/07-ДІ01, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Машковою С.Л., що зареєстрований в реєстрі за 3961, за яким нежитлові приміщення цокольного поверху 104-1, 104-3, 104-4, 104-6, 104-8, 104-13, 104-16, 104-17, 104-18, 104-19, 104-20, 104-18а, LXV, LXV а, в літ. "А-5", загальною площею 228.6 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , були передані в іпотеку. 19.11.2012 рішенням Зінківського районного суду Полтавської області у справі №1607/692/2012 було задоволено позов ПАТ "ВТБ Банк" про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 2355840,00 грн. У подальшому, між Банком та ТОВ "ФК "Поліс" укладено Договір про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015, Додаткова угода 1 від 27.11.2015 до даного Договору з Додатком 1 від 27.11.2015 та Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 12.05.2016, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О., № 861,відповідно до яких Банк відступив право вимоги, зокрема за Кредитними договорами та Договорами Іпотеки 1, 2, а також всіма іншими договорами забезпечення виконання зобов`язань за Кредитними договорами, ТОВ "ФК "Поліс". Надалі, 27.11.2015 між Банком та ТОВ "ФК "Поліс" укладено Додаткову угоду №1 від 27.11.2015 до Договору про відступлення права вимоги, якою визначено розмір заборгованості Боржників, Права вимоги до яких відступаються за цією Додатковою угодою згідно Реєстрів прав вимог від 27.11.2015, які містяться в Додатку № 1 до даної Додаткової угоди. Відповідно до інформаційної довідки 200019227 від 12.02.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших документів убачається, що 06.07.2018 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41936611 від 06.07.2018 року 13:32:44, державного реєстратора Жбадинського Олега Михайловича Комунального підприємства "Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості" Протопопівської сільської ради, Харківська область, відповідно до якого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" код ЄДРПОУ 38994463 зареєстровано іпотекодержателем нежитлових приміщень цокольного поверху 104-1, 104-3, 104-4, 104-6, 104-8, 104-13, 104-16, 104-17, 104-18, 104-19, 104-20, 104-18а, LXV, LXV а, в літ. "А-5", загальною площею 228.6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Вищевказане рішення прийнято на підставі договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, серія та номер: 861, виданий 12.05.2016, видавник: приватний нотаріус приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тишко І.О., іпотечного договору №04.03-02/07-ДІ01, серія та номер: 3960, виданий 27.12.2007, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Машкова С.Л., договір про внесення змін № 1, серія та номер: 1711, виданий 24.06.2009, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Машкова С.Л. 12.02.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович було здійснено державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45488517 від 12.09.2019. Підставами реєстрації права власності за ТОВ "Фінансова компанія Поліс" зазначено: договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, серія та номер: 861, виданий 12.05.2016, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тишко І.О., іпотечний договір, серія та номер: 3960, виданий 27.12.2007, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Машкова С.Л. Звертаючись з позовною заявою ТОВ "Спейс-Мі" вказує, що договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015 та додаткова угода №1 до договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 27.11.2017, а також договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 12.05.2016 є недійсними в частині передачі прав за кредитними зобов`язаннями ОСОБА_2 . В обґрунтуванні позовних вимог, позивачем вказано, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки ПАТ "ВТБ Банк" не здійснив поновлення в державному реєстрі відомостей про іпотеку об`єктів нерухомого майна тому, не міг здійснити відступлення прав вимоги за договором іпотеки №04.03-02/07-ДЮ1 від 27.12.2007. На час передачі прав вимоги за кредитним договором №04.03-02/07-СК від 27.12.2007 рішенням Зінківського районного суду Полтавської області від 19.11.2012 у справі №1607/692/2012 було задоволено позов ПАТ "ВТБ Банк" про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 2355840,00 грн. Позивачем наголошено, що ТОВ "ФК "Поліс" не міг набути права вимоги за кредитними договорами у іноземній валюті з огляду на відсутність у ТОВ "ФК "Поліс" ліцензії на здійснення операцій в іноземній валюті. Жодних прав вимоги за Генеральною угодою №2 від 27.12.2007, укладеною між ОСОБА_2 та ПАТ "ВТБ Банк" згідно умов Договору №21 та Додаткової угоди №1 до Договору №21МБ ПАТ "ВТБ Банк" на користь ТОВ "ФК "Поліс" не передавав. Договір ;21МБ та Додаткова угода №1 до Договору №21МБ є договором купівлі - продажу прав вимог. Також позивачем вказано про те, що укладені ПАТ "ВТБ Банк" угоди з ТОВ "ФК "Поліс" не мають для банку очевидної економічної доцільності (сенсу), що є ознакою ризикованої діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, яка заборонена статтею 48 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (у редакції на час укладення спірних угод). Позивачем також вказано, що кредитний договір №04.03-02/07-СК не є самостійним документом, права вимоги за яким можна окремо передавати, оскільки зазначений договір є складовою частиною генеральної угоди № 2 від 27.12.2007, права за якою ПАТ "ВТБ Банк" не передавав. Зі змісту Договору №21МБ та додатків до нього жодних прав за Генеральною угодою 2, укладеною між ОСОБА_2 та ПАТ "ВТБ Банк" згідно умов Договору №21 та Додаткової угоди №1 до Договору №21 МБ ПАТ "ВТБ Банк" на користь ТОВ "ФК "Поліс" не передавав. Враховуючи те, що ПАТ "ВТБ Банк" не дарував право вимоги та не здійснював обмін прав вимоги на думку позивача відбувся договір купівлі-продажу. Відсутність факту передачі ТОВ "ФК "Поліс" прав вимоги за Генеральною угодою №2 від 27.12.2007 дає підстави для висновку про відсутність передачі прав вимоги по окремим договорам, які є невід`ємними частинами Генеральної угоди №2. Таким чином, позивачем зазначено, що ПАТ "ВТБ Банк" не мало права укладати договір купівлі-продажу прав вимоги та додаткових угод до нього, оскільки укладення спірних договорів не є фінансовою послугою (або діяльністю, пов`язаною з наданням фінансових послуг, яку має право здійснювати ПАТ "ВТБ Банк"), натомість укладення договору купівлі-продажу є діяльністю у сфері торгівлі, яку заборонено здійснювати банкам. Продаж ПАТ "ВТБ Банк" прав вимоги на користь ТОВ "ФК "Поліс" за 26000000,00 грн порушує заборону, встановлену статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо здійснення торгівельних операцій. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає про таке. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Зазначеною нормою передбачено можливість оскарження правочину як стороною договору, так і зацікавленою особою, яка не є стороною правочину. Чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, а тому, виходячи з вимог статті 16 Цивільного кодексу України, статті 4 Господарського процесуального кодексу України крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин. Тобто у разі, якщо договір оскаржує особа, яка не є стороною цього договору, така особа, звертаючись з відповідним позовом до суду, має навести обґрунтування, в чому полягає порушення її прав та охоронюваних законом інтересів цим правочином. Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 21.09.2016 у справі №902/841/15). Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору (його частини), позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків. Як вбачається з матеріалів справи між ВАТ "ВТБ Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк" та фізичною особою ОСОБА_2 укладена Генеральна угода 2 на виконання якої між Банком та Боржником укладено кредитний договір №04.03-02/07-СК від 27.12.2007 з усіма змінами та доповненнями (Кредитний договір-1) згідно з яким Банк надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 250000 доларів США строк користування кредитом 26.12.2014; З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним Договором між Банком та Боржником укладено Іпотечний договір №04.03-02/07-ДІ01 від 27.12.2007 з усіма змінами та доповненнями, посвідчений Машковою С.Л. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №3960 (Договір Іпотеки -1) за умовами якого Банку передано в іпотеку нежитлові приміщення цокольного поверху 104-1,104-3,104-4, 104-6, 104-8, 104-13, 104-16, 104-17, 104-18, 104-19, 104-20, 104-18а, LXV. LXVа в літ "А-5", загальною площею 228,6 кв.м АДРЕСА_2 . За відповідних обставин в державний реєстр іпотек був внесений запис про обтяження предмету іпотеки 6333729, дата реєстрації 27.12.2007, 15:13:30. Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що предмет іпотеки було відчужено в рамках процедури банкрутства ФОП Бутенко І.В. у справі №5023/5540/12. Так, ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.12.2012 у справі №5023/5540/12 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП Бутенко І.В., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою Господарського суду Харківської області від 07.12.2012 у справі №5023/5540/12 визнано ФОП Бутенко І.В. банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.12.2012 у справі №5023/5540/12 задоволено клопотання ліквідатора про скасування заборони відчуження та інших обтяжень щодо майна боржника (скасовані заборони щодо предмета іпотеки та виключено відомості про обтяження іпотекою з відповідного реєстру). 28.12.2012 ліквідатором ФОП Бутенко І.В. Біляєвою О.В. за результатами проведення публічних торгів в рамках процедури банкрутства укладено з ОСОБА_3 договір купівлі продажу предмета іпотеки, номер 1595, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бондарекно Г.Ю. 17.09.2013 постановою Харківського апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2014) скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2012 та припинено провадження у справі про банкрутство ФОП Бутенко І.А. У подальшому, між Банком та ТОВ "ФК "Поліс" укладено Договір про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015, Додаткова угода №1 від 27.11.2015 до даного Договору з Додатком №1 від 27.11.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О., 861 реєстру відповідно до яких Банк відступив право вимоги, зокрема за Кредитними договорами та Договорами Іпотек, а також всіма іншими договорами забезпечення виконання зобов`язань за Кредитними договорами, ТОВ "ФК "Поліс". Надалі, 27.11.2015 між Банком та ТОВ "ФК "Поліс" укладено Додаткову угоду №1 від 27.11.2015 до Договору про відступлення права вимоги, якою визначено розмір заборгованості Боржників, Права вимоги до яких відступаються за цією Додатковою угодою згідно Реєстрів прав вимог від 27.11.2015, які містяться в Додатку №1 до даної Додаткової угоди. Разом з тим колегія суддів приймає до уваги, що рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 19.11.2012 у справі №1607/692/2012 позов ВТБ банк до Боржника, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором №04.03-02/07-СК від 27.12.2007 у сумі 2355840,00 грн задоволено. Прийняття судом рішення про стягнення заборгованості не припиняє основне зобов`язання сторін, однак змінює умови щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, при зверненні до суду, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення решти заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору. Разом з тим відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Принцип правової визначеності вимагає, серед іншого, щоб якщо суди ухвалили остаточне рішення в питанні, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру. Таким чином, АТ "ВТБ БАНК" під час укладання спірних договорів був зобов`язаний визначити суму заборгованості виходячи з розміру безспірно встановленого рішенням Зінківського районного суду Полтавської області від 19.11.2012 у справі №1607/692/2012. Окрім цього суд апеляційної інстанції наголошує, що за змістом п. 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. З огляду на викладені норми, колегія суддів зазначає, що предметом договору відступлення права вимоги може бути виключно дійсне та існуюче у первісного кредитора майнове право. Тобто, укладаючи спірний договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 12.05.2016 ПАТ "ВТБ Банк" повинно було мати обсяг прав іпотекодержателя такого майна за іпотечним договором №04.03-02/07-ДІ01, а саме наявність зареєстрованого за ПАТ "ВТБ Банк" права обтяження нерухомого майна. Відповідно до статті 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав і їх обтяжень визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Так, згідно з ч. 3 статті 3 Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Аналогічні положення містяться й у частині другій статті 3 Закону України "Про іпотеку", згідно з якою взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Як було встановлено вище, на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 17.12.2012 у справі №5023/5540/12 задоволено клопотання ліквідатора про скасування заборони відчуження та інших обтяжень щодо майна боржника та скасовані заборони щодо предмета іпотеки та виключено відомості про обтяження іпотекою з відповідного реєстру. З боку сторін не надано доказів поновлення запису про обтяження нерухомого майна іпотекою на момент прийняття ними оспорюваного правочину. Відтак, укладаючи спірний договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 12.05.2016 ПАТ "ВТБ Банк" передано незареєстроване за банком право вимоги на предмет іпотеки за іпотечним договором №04.03-02/07-ДІ01 від 27.12.2007, який не було обтяжено у реєстрі відповідно до вимог законодавства, є порушенням статей 3- 4 Закону України "Про іпотеку". З приводу аргументів апелянтів щодо автоматичного поновлення такого запису в силу прийняття 17.09.2013 Харківським апеляційним господарським судом постанови про скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 17.12.2012 та припинення провадження у справі про банкрутство ФОП Бутенко І.А.,з посиланням на постанову Верховного Суду від 26.10.2016 року у справі №6-1382цс16, колегія суддів зазначає про таке. У висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі (провадження №6-1382цс16), Верховний Суд України роз`яснив, що ухвалення судом рішення про скасування обтяжень нерухомого майна банкрута та виключення запису з Єдиного реєстру заборон, яке згодом було скасоване, не спростовує презумпції правомірності обтяження спірного нерухомого майна іпотекою на час його відчуження у процесі ліквідації іпотекодавця, таке обтяження є чинним з моменту його первинної реєстрації в цьому реєстрі. Втім колегія суддів зазначає про безпідставність ототожнення апелянтами поняття "чинності обтяження" та поняття "реєстрації обтяження", яке має ключове значення при розгляді даної категорії спору. Так, з огляду на положення законодавства, на момент укладення оспорюваних правочинів АТ "ВТБ БАНК" було зобов`язано виконати вимоги статті 4 Закону України "Про іпотеку" та відновити державну реєстрацію іпотеки. Конституційним Судом України в Рішенні у справі за конституційною скаргою ОСОБА_6 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин першої, другої статті 23 Закону України "Про іпотеку" від 14.07.2020, №8-р/2020, справа №3-67/2019 (1457/19), зазначено, що згідно з частиною першою статті 4 Закону №898 обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону (перше речення). Ці положення збігаються з положеннями абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-ІУ зі змінами (далі - Закон N 1952), який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав. За Законом №1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2); обтяження - це заборона або обмеження розпорядження/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину (пункт 5 частини першої статті 2); речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону №1952, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3). З аналізу наведених положень Закону №1952 випливає, що обтяження нерухомого майна іпотекою передбачає заборону або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном та виникає з моменту внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту такого обтяження. Відповідно до статті 32 Закону №1952 інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених Законом №1952 (частина перша); для фізичних та юридичних осіб інформація за об`єктом нерухомого майна та суб`єктом речового права надається в електронній формі через офіційний вебсайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі (абзац перший частини другої). Цитуючи Постанову Верховного Суду від 26.10.2016 у справі №6-1382цс16, апелянти не звернули увагу на припис про те, що дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису. Варто враховувати відмінність поняття "підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису" та "є відновленою з моменту вчинення первинного запису", яке передбачає необхідність вжиття іпотекодержателем дії щодо відновлення запису. Проте, як було встановлено вище, матеріали справи не містять доказів реалізації АТ "ВТБ БАНК" відповідних дій, і як наслідок наявності поновленого запису про обтяження нерухомого майна іпотекою на момент прийняття ним оспорюваних правочинів. Відповідно до ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. В силу ч. 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду, що передача прав вимоги за кредитним договором №04.03-02/07-СК, Додатковою угодою 1 від 27.11.2015 та Договором про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 12.05.2016 суперечить вимогам вищезазначених норм права, а тому підлягає визнанню недійсною відповідно до ч. 1 статті 203 та ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу України. Суд апеляційної інстанції визнає доречними твердження ТОВ "ФК "Поліс" про безпідставність посилання суду першої інстанції на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2020 у справі №922/46/20, оскільки дійсно встановлені в ній обставини не входять до предмету доказування у даній справі. Так, предмет позову у справі 922/46/20 полягає у визнанні фізичної особи ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 ) банкрутом, натомість як в межах даного спору досліджується питання недійсності правочинів з підстав недотримання особами вимог законодавства в момент їх вчинення. Одночасно визнаються необґрунтованими доводи позивача щодо недійсності правочинів з підстав відсутності на момент їх вчинення у ТОВ "ФК "Поліс" ліцензії на здійснення фінансових операцій, оскільки укладення договору купівлі продажу прав за кредитним договором та іпотечним договором не передбачає необхідність отримання відповідно до положень статті 9 Закону України "Про валюту і валютні операції". Зазначене стосується аргументів позивача про недотримання АТ "ВТБ БАНК" вимог статті 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність", оскільки укладення договору прав за кредитним договором та іпотечним договором не підпадає під визначення торгівлі в розумінні вимог законодавства. Необґрунтованими є також аргументи позивача про недотримання АТ "ВТБ БАНК при укладенні оспорюваних правочинів вимог статті 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з огляду на недоведеність обставини загрози інтересам вкладників чи інших кредиторів банку укладенням таких договорів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (стаття 15 Цивільного кодексу України). Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. З обставин справи та з пояснень представників сторін вбачається, що в даному разі фактом укладення Договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015, в частині передачі прав вимоги за кредитним договором №04.03-02/07-СК, Додаткової угоди №1 від 27.11.2015 та Договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 12.05.2016 порушені права позивача. Про це свідчить викладене нижче. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ч.1 статті 317, ч.1 статті321 ЦК України). Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України. Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який ратифікований Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. З наведених норм слідує висновок про те, що ТОВ "Спейс-Мі" втратило власність поза волею останнього, що є порушенням права приватної власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, оскільки 12.02.2019 вищевказане майно було відчужене ТОВ ФК "Поліс" та перейшло у власність до ТОВ "Тех-Буд-Проектування" на підставі договору купівлі-продажу №1382, засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сомовим І.В. Зазначене свідчить про те, що вчинення дій щодо майна позивача поза його волею (шляхом укладення спірного договору відступлення прав вимоги), порушило право власності позивача, передбачене статтею 317, статтею 319 Цивільного кодексу України. Викладене означає, що наразі діями відповідачів, а саме шляхом укладення спірних договорів, порушено право власності позивача на майно в частині права вільного розпорядження ним. Аргументи ТОВ ФК "Поліс", що: 1)скасування рішення державного реєстратора не є похідною вимогою та не залежить від визнання недійсними оспорюваних договорів, а є наслідком визнання недійсним самого іпотечного договору, 2)відповідні вимога не є ефективним способом захисту порушеного права, є безпідставними з огляду на таке. В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (ч.1.статті 173 Господарського процесуального кодексу України). У оспорюваних рішеннях державних реєстраторів чітко зазначено, що підставою прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави, серія та номер: 861, виданий 12.05.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. Отже, скасування рішення державних реєстраторів пов`язується з фактом недійсності договорів про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави, а не самого іпотечного договору. Відтак, вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є похідними від вимог про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015, в частині передачі прав вимоги за кредитним договором №04.03-02/07-СК, додаткової угоди № 1 від 27.11.2015 та договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 12.05.2016, адже єдиною правовою підставою виникнення та реєстрації цих речових прав були вказані договори. Визнання недійсними договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015, в частині передачі прав вимоги за кредитним договором №04.03-02/07-СК, додаткової угоди № 1 від 27.11.2015 та договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 12.05.2016, усуває передбачені законом правові підстави для виникнення та реєстрації речових прав відповідача-1 на Майно. За таких обставин позовні вимоги про скасування цих прав є законними та обґрунтованими. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту права узгоджується із загальними способами захисту права, наведеними в статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та не суперечить іншим нормам законодавства. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Зміст зазначеної правової норми свідчить про те, що, на відміну від частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: 1)судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2)судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3)судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав)." У даній справі предмет позову полягає у скасуванні рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, який відповідає приписам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відтак обраний позивачем спосіб є адекватним правовідносинам сторін та здатний повністю усунути існуючу у відносинах сторін правову невизначеність. Він є спроможним забезпечити реальне, а не формальне поновлення порушених прав позивача. Використання саме такого способу може ефективно запобігти новим порушенням без необхідності повторного звернення до суду. На підставі викладеного вище суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими і тому підлягають задоволенню в повному обсязі. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Відповідно цьому суд зауважує, що решті аргументів сторін судом також була надана належна правова оцінка, проте вона не наводиться в тексті даного рішення, оскільки ці аргументи з урахуванням характеру справи не мають істотного значення для правильного вирішення даного спору. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалено з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права. Наведені в апеляційних скаргах аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги АТ "ВТБ Банк" та апеляційної скарги ТОВ "ФК "Поліс", а рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі 922/4248/20 без змін. У силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявниками апеляційних скарг, у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають. Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційні скарги АТ "ВТБ Банк" та ТОВ "ФК "Поліс" на рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі 922/4248/20 залишити без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі 922/4248/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 25.06.2021. Головуючий суддя М.М. Слободін Суддя І.А. Шутенко Суддя В.В. Россолов