Постанова 4813 № 523/18794/16-ц

Номер провадження: 22-ц/813/6283/21 Номер справи місцевого суду: 523/18794/16-ц Головуючий у першій інстанції Середа І. В. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03.06.2021 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 523/18794/16-ц Номер провадження: 22-ц/813/6283/21 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя доповідач), - суддів: - Князюка О.В., Погорєлової С.О. за участю секретаря судового засідання Рибачук О.І., учасники справи: - позивач ОСОБА_1 , - відповідач Акціонерне товариство «Одесагаз», розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Одесагаз» про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , та за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Одесагаз», на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2020 року, ухвалене у складі судді Середи І. В. о 15 годині 34 хвилині 14 грудня 2020 року, повний текст рішення складений 18 грудня 2020 року, встановив: 2.

Описова частина 2.1 Короткий зміст позовних вимог У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась з вищезазначеним позовом до Суворовського районного суду міста Одеси, в якому просить стягнути з відповідача відшкодування завданої моральної шкоди в сумі - 55 000 грн. в результаті неправомірного припинення газопостачання житлового будинку під АДРЕСА_1 , житловий масив « Червоний хутір». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за адресою - АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 25 квітня 2003 року. 22 грудня 2015 року ПАТ «Одесагаз» без попередження здійснило відключення вищезазначеного житлового будинку від газопостачання. Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 25 травня 2016 року по цивільній справі №523/19375/15 дії ПАТ «Одесагаз» визнані незаконними дії відповідача щодо відключення від мереж газопостачання належної ОСОБА_1 земельної ділянки. Зобов`язано ПАТ «Одесагаз» відновити за власний рахунок газопостачання земельної ділянки. Однак, на момент подання позову земельна ділянка залишається без газопостачання (а. с. 1 - 4). Остаточно уточнивши свої позовні вимоги, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача відшкодування завданої їй у результаті неправомірного припинення газопостачання земельної ділянки під АДРЕСА_1 , житловий масив «Червоний хутір» моральної шкоди в сумі - 500 000 грн. Також просить стягнути судові витрати (а. с. 142 - 143). 2.2 Позиція відповідача в суді першої інстанції У запереченнях на позов ПАТ «Одесагаз» просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Посилається на те, що умови договору про надання населенню послуг з газопостачання не передбачають відповідальність у вигляді відшкодування моральної шкоди за порушення зобов`язання. Положення глави 82 ЦК України не можуть застосовуватись до правовідносин, що виникли з порушення договірного зобов`язання. Окрім того, позивачкою в позовній заяві не вказано, у чому саме полягає заподіяна їй моральна шкода. ПАТ «Одесагаз» вказує на те, що представлений експертний висновок не може бути належним доказом, оскільки під час його складення експерт, визначаючи розмір моральної шкоди, враховував різні періоди та причини, які не стосуються дій відповідача. Крім того, позивачка за весь цей час не скористалася своїм правом та не звернулася до виконавчої служби, чим сприяла у створенні ситуації не отримання газопостачання. Договором не передбачено відшкодування моральної шкоди (а. с. 27 - 29, 87 - 88). 2.4 Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2020 рок позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з акціонерного товариства «Одесагаз» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. та витрати з оплати вартості експертизи у розмірі 4 862 грн.. Стягнуто з акціонерного товариства «Одесагаз» на користь держави судовий збір у розмірі 1 000 грн.. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно абз. 2 п. 1 ч. 2 глави 6 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, в редакції як на день відключення так і на час розгляду справи, передбачено, що у разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди оператор ГРМ відшкодовує її у добровільному порядку або за рішенням суду (а. с. 158 - 160). 2.5 Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2020 року. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі. 2.6 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права. Апелянт вказує на те, що: 1) завдана моральна шкода може бути відшкодована в разі сплати відповідачем AT «Одесагаз» відшкодування саме в сумі - 500 000 гривен, що підтверджується Висновком експерта судово-психологічної експертизи №18-744 від 20 грудня 2019 року; 2) висновок суду першої інстанції про те, що завдані позивачці та її дочці п`ятирічні страждання можуть бути компенсовані стягненням з відповідача грошової суми в розмірі - 100 000 грн. не співмірним з об`ємом перенесених моральних страждань (а. с. 163 - 165). 2.7 Короткий зміст вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства «Одесагаз» Акціонерне товариство «Одесагаз» в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2020 року. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .. 2.8 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга АТ «Одесагаз» обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права. Апелянт вказує на те, що: 1) суд першої інстанції посилається лише на норми Кодексу газорозподільних систем, що суперечить висновкам рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25.05.2016 року та ухвали апеляційного суду Одеської області від 02.11.2016 року. Так як зазначені рішення ґрунтуються на законодавстві, що діяло до вступу в дію Кодексу газорозподільних систем, який набув чинності 27.11.2015 року, та не передбачало стягнення моральної шкоди за порушення договірного зобов`язання; 2) відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України „Про захист прав споживачів" та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" при задоволені вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Проте, задоволення такої вимоги за умови її пред`явлення можливе з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про захист прав споживачів", який передбачає право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією (товар, робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), у випадках, передбачених законом (а. с. 168 - 171). 2.9 Узагальнені доводи Акціонерного товариства «Одесагаз» в апеляційному суді У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство «Одесагаз» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Аргументи викладені у відзиві на апеляційну скаргу є ідентичними аргументам, що були викладені в апеляційній скарзі (а. с. 199 - 201). 2.10 Узагальнені доводи ОСОБА_1 в апеляційному суді У відзиві на апеляційну скаргу та у відповіді на відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одесагаз» залишити без задоволення. Аргументи викладені у відзиві на апеляційну скаргу та у відповіді на відзив є ідентичними аргументам, що були викладені у апеляційній скарзі. 2.11 Рух справи в суді апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.01.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Одесагаз», на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2020 року (а. с. 177). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.01.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2020 року (а. с. 178). 26.02.2021 року від Акціонерного товариства «Одесагаз» надійшов відзив на апеляційну скаргу (а. с. 199-201). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.04.2021 року призначено апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Одесагаз», та апеляційну скаргу представника Пудлінської Лариси Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2020 року до розгляду (а. с. 213). 05.05.2021 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу. 05.05.2021 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив АТ «Одесагаз» на апеляційну скаргу. 03.06.2021 року від Акціонерного товариства «Одесагаз» надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою представника. У судовому засіданні представник ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити. Заперечувала проти задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства «Одесагаз». Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності її інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників. 3.

Мотивувальна частина 3.1 Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзивів на них, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , та представника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Одесагаз, не підлягають задоволенню. 3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за адресою - АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 25 квітня 2003 року, і є абонентом AT «Одесагаз» та споживачем природного газу, оскільки 22.12.2015 року між сторонами був укладений договір про надання населенню послуг з газопостачання за вищевказаною адресою (а. с. 11, 64). 22 грудня 2015 року без попереднього попередження ПАТ «Одесагаз» здійснило відключення газопостачання. Відповідно до рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 травня 2016 року за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Одесагаз» дії відповідача щодо відключення від мереж газопостачання належної ОСОБА_1 земельної ділянки АДРЕСА_1 , визнані незаконними та зобов`язано ПАТ «Одесагаз» відновити за власний рахунок газопостачання земельної ділянки (а. с. 6 - 7). Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02.11.2016 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25.05.2016 року залишено без змін (а. с. 10). 31.01.2017 р. позивачка звернулася до відповідача із заявою про добровільне виконання рішення суду та відновлення газопостачання. Однак, вимоги рішення не виконано, відповіді не надано. Факт проживання позивачки з донькою на спірній житловій площі з лютого 2009 року підтверджується актом про проживання складеним сусідами (а. с. 67). Відповідно до висновку експерта судово-психологічної експертизи №18-744 від 20.12.2019 року у ОСОБА_1 є зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок обставин, що досліджуються. ОСОБА_1 завдані страждання за умови ситуації, що досліджується. Можливий орієнтовний розмір суми грошової компенсації за завдані ОСОБА_1 страждання (моральну шкоду), становить - від 28 168 грн. до 500 000грн. (а. с. 101 - 109). 3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннямич. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до положень частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Згідно зі статтею 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг його висновків не спростовують. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. 3.4 Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційних скаргах Згідно зі статтею 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Правовідносини сторін у справі стосуються забезпечення побутових потреб населення як споживачів природного газу. Відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) споживачами газу регулюються Правилами надання населенню послуг з газопостачання; постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 20 червня 2013 року № 709 «Про підвищення якості обслуговування споживачів природного газу»; Порядком відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, а також споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 жовтня 2014 року №

184. Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 20 червня 2013 року № 709 «Про підвищення якості обслуговування споживачів природного газу» споживач має право, зокрема, на розірвання договору та/або відшкодування збитків згідно з Порядком відшкодування збитків, завданих споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил. Порядок відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, а також споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 жовтня 2014 року № 184, встановлює механізм відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246, а також споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил. Дія цього Порядку поширюється на газопостачальні, газорозподільні підприємства та побутових споживачів газу (населення). Підпунктом 6 пункту 2 розділу ІІІ «Розрахунок збитків, які відшкодовуються газопостачальним/газорозподільним підприємством споживачеві» указаного вище Порядку передбачено, що відшкодування збитків здійснюється, зокрема, за таке порушення газопостачальним/газорозподільним підприємством Правил, як безпідставне припинення газопостачання. Положеннями підпункту 6 пункту 3 указаного вище Порядку встановлено, що у разі безпідставного припинення газопостачання газопостачальне/газорозподільне підприємство відшкодовує споживачеві збитки (обсяг недовідпущеного газу), які обчислюються за проектною номінальною потужністю газових приладів і пристроїв споживача (до яких здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи цих приладів і пристроїв. У разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, газопостачальне/газорозподільне підприємство відшкодовує її на підставі рішення суду. Безпідставне припинення газопостачання це припинення газопостачання споживачеві, здійснене незважаючи на те, що споживачем не порушуються умови договору про надання послуг з газопостачання, і воно здійснене з порушенням умов Правил (без установленого Правилами письмового попередження про припинення газопостачання, відключення від газопостачання в останній робочий день перед вихідними та святковими днями, крім випадків аварійних ситуацій у системах газопостачання). Пунктом 36 Правил надання населенню послуг з газопостачання передбачено, що газопостачальне та газорозподільне підприємство несуть відповідальність згідно із законодавством, у тому числі, за безпідставне припинення газопостачання. Отже, відповідальність газопостачального та газорозподільного підприємства щодо відшкодування шкоди, у тому числі моральної шкоди, передбачено нормами законодавства України, яке регулює спірні правовідносини. Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди. Відносини щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди (частини перша, друга статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 360/723/16-ц (провадження № 61-22702сво18). Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 вказувала на те, що протиправними діями відповідача, шляхом припинення газопостачання в його будинок, йому було завдано моральну шкоду. Отже, доводи апелянта АТ «Одесагаз» щодо невірного застосування норм матеріального права не заслуговують на увагу. Відповідно до частин першої-третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Відповідно до висновку експерта судово-психологічної експертизи №18-744 від 20.12.2019 року у ОСОБА_1 є зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок обставин, що досліджуються. ОСОБА_1 завдані страждання за умови ситуації, що досліджується. Можливий орієнтовний розмір суми грошової компенсації за завдані ОСОБА_1 страждань(моральну шкоду), становить - від 28 168 грн. до 500 000 грн.. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , обґрунтовано виходив із того, що діями відповідача по відключенню будинку позивачки від газопостачання, які були визнані судом протиправними, та тим, що позивач не могла з 22.12.2015 року по 09.12.2020 року користуватися газом з вини відповідача, та була вимушена перелаштовувати свій спосіб життя, знаходити альтернативні засоби опалювання житла, приготування їжі, позивачці було завдано моральну шкоду При цьому, колегія суддів зазначає, що газові прилади і пристрої (плити, котли, водонагрівачі, регулятори тиску тощо) використовуються споживачем з метою задоволення власних побутових потреб у газі, а тому безпідставне припинення газопостачання споживачу вказує на суттєве порушення та обмеження її побутових потреб та вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 210/4735/15-ц. Таким чином, суд першої інстанції належним чином виконав вимоги щодо оцінки доказів і дотримався вимог щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив обставини справи та правильно вирішив спір. Враховуючи обмеження побутових потреб споживача, пов`язаних з використанням газу, тривалість, характер вимушених змін у її житті, взявши до уваги засади розумності, виваженості й справедливості, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування ОСОБА_1 завданої моральної шкоди у розмірі - 100 000 грн.. Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. 3.5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , та представника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Одесагаз, є безпідставними, а тому їх треба залишити без задоволення. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , та представника Остапишеної Валентини Миколаївни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Одесагаз», відсутні. 3.6 Порядок та строк касаційного оскарження Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України. Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389,390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Апеляційну скаргу представника Остапишеної Валентини Миколаївни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Одесагаз», - залишити без задоволення. Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 18 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складений 25 червня 2021 року. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: О. В. Князюк С. О. Погорєлова