Постанова 4814 № 530/506/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 530/506/20 Номер провадження 22-ц/814/401/22Головуючий у 1-й інстанції Тищенко Л.І. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: судді Хіль Л.М., Суддів: Гальонкіна С.А., Кузнєцової О.Ю., секретар: Таценко Т.Р., За участю: представника позивача - Постернака В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 08 листопада 2021 року та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 26 листопада 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз Збут" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок протиправного припинення газопостачання до будинку. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, - В С Т А Н О В И В : У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Полтавагаз Збут» в якому просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 24 147, 85 грн та моральну шкоду в сумі 30 000 грн. В обгрунтування позову вказував, що проживає у житловому будинку АДРЕСА_1 , який належить йому на праві приватної власності. Між ним та ТОВ «Полтавагаз Збут» було укладено договір про надання послуг по постачанню природного газу до вищевказаного житлового будинку. Незважаючи на те, що він належним чином виконував умови договору та справно сплачував за використаний газ, 09.03.2017 працівниками ПАТ «Полтавагаз», за дорученим ТОВ «Полтавагаз Збут», його будинок було відключено від газопостачання з причини наявності боргу за спожитий газ. Не погоджуючись з нарахованою заборгованістю за спожитий газ та вважаючи, що дії працівників ТОВ «Полтавагаз Збут» щодо відключення від будинку газопостачання є протиправними, він як споживач звернувся до суду за захистом своїх прав. Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 вересня 2019 року визнано протиправними дії ТОВ «Полтавагаз Збут» щодо припинення надання йому послуг по постачанню природного газу у житловий будинок АДРЕСА_1 . Зазначає, що внаслідок протиправного припинення газопостачання до будинку йому було завдано матеріальної і моральної шкоди. 11 червня 2020 року від позивача надійшла заява про збільшення позивних вимог, у якій він просив суд стягнути з відповідача 24147,85 грн матеріальних збитків та моральну шкоду в сумі 50 000 грн, оскільки у результаті його постійного нервування та душевних страждань, викликаних протиправними діями відповідача, він мав загострення хронічного захворювання та хворобу серця і був госпіталізований до стаціонару. Перенесені ним хвилювання вплинули на його здоров`я, у зв`язку з чим йому встновлено другу групу інвалідності пожиттєво. Також просив зобов`язати відповідача через ЗМІ принести йому свої вибачення з обов`язковим повідомленням про те, що дії ТОВ «Полтавагаз Збут» стосовно відключення його будинку від газопостачання були неправомірними, оскільки його, як депутата міської ради, голову ради ветеранів силових сруктур Зіньківського району, безпідставно вважали таким, який, користуючись природним газом, не сплачує за це кошти, у зв`язку з чим у його виборців, коллег, сусідів та інших мешканців міста могло скластись хибне уявлення про його порядність та чесність. 26.01.2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просив стягнути завдані збитки у вигляді обсягу недовідпущеного природного газу за період з 09.03.2017 року по 01.12.20217 року у ромірі 53360 грн та моральну шкоду у розмірі 50000 грн. Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 08 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Полтавагаз Збут» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок протиправного припинення газопостачання до будинку задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Полтавагаз Збут» на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 50 980 грн 80 коп. та моральну шкоду в розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн. Стягнуто з ТОВ «Полтавагаз Збут» на користь держави судовий збір у розмірі 1816 грн . Позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Полтавагаз Збут» на користь ОСОБА_1 матеріальних збитків в сумі 2 380 грн, моральної шкоди в розмірі 25 000 грн та в частині зобов`язання ТОВ «Полтавагаз Збут» через засоби масової інформації «принести вибачення з обов`язковим повідомленням стосовно відключення будинку АДРЕСА_1 від газопостачання були неправомірними» залишено без задоволення. Додатковим рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 26 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат пов`язаних із його прибуттям до суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок протиправного припинення газопостачання до будинку. Не погодилось з вказаним рішенням та додатковим рішенням , його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення місцевого судув частині відшкодвування матеріальних збитківу розмірі 2380 грн, відшкодування моралтьнох шкоди у ромзір 25000 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення , яким його позовні вимоги в цій частині задовольнити. Також просив скасувати додаткове рішення місцевого суду та відшкодувати йому витрати пов`язані з явкою до суду у розмірі 2563,46 грн. В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що протиправне відключення газопостачання до будинку спричинило йому душевні страждання, які від оцінює у 50000 грн, оскільки вищевказані факти вплинули на його здоров`є? яке суттєво погіршилося та внаслідок чого йому було встановлено 2 групу інвалідності. Окрім того вказує, що витрати пов`язані з явкою до суду підтверджені належними та допустимими доказами, а саме копіями фіксальних чеків на придбання пального, дати видачі яких збігаються з датами коли відбувалися судові засідання. Також не погоджуючись з рішенням місцевого суду його в апеляційному порядку оскаржено ТОВ «Полтавагаз Збут» посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просило рішення місцевого суду скасувати, а в задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити. В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що відшкодування вартості котла на твердому паливі, водонагрівача, дров є безпідставним, оскільки вказані витрати не можна віднести до витрат, здійснених для відновлення порушеного права на отримання природного газу від газопостачального підприємства, а тому не є збитками. Зазначає, що такі витрати не є майновою шкодою в розумінні ст. 22, 1166 ЦК України, а тому відшкодуванню не підлягають. Вказує, що звернення до суд з позовом у зв`язку з незгодою нарахування заборгованості за природний газ шляхом відшкодування сплаченої суми нарахованої заборгованості за особовим рахунком в розмірі 7449,65 грн. є неправомірними та є різновидом претензії та не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав. Зазначає, що позивачем не доведено факту завдання збитків у спірний період, оскільки позивачем у зазначений період за послуги з газопостачання не здійснювалася, тому відсутні підстави для стягнення вартості недоотриманого газу. Вказує, що місцевим судом не взято до уваги довідку про те, що ОСОБА_1 у лютому 2017 році спожито 177 куб.м. природного газу. Посилання позивача на погіршення стану здоров`я та спричинення йому моральної шкоди є недоведеними. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційних скарг. Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Також, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на додаткове рішення місцевого суду задоволенню не підлягає. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Місцевим судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає у житловому будинку АДРЕСА_1 , який належить йому на праві приватної власності. Також встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Полтавагаз Збут» було укладено договір про надання послуг по постачанню природного газу до вищевказаного житлового будинку. Незважаючи на те, що він належним чином виконував умови договору та справно сплачував за використаний газ, 09.03.2017 працівниками Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз», за дорученим ТОВ «Полтавагаз Збут», його будинок було відключено від газопостачання з причини наявності боргу за спожитий газ. Не погоджуючись з нарахованою заборгованістю за спожитий газ та вважаючи, що дії працівників ТОВ «Полтавагаз Збут» щодо відключення від будинку газопостачання є протиправними, він як споживач звернувся до суду за захистом своїх прав. Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 вересня 2019 року його позовні вимоги до ТОВ «Полтавагаз Збут» про визнання протиправним припинення надання послуг по постачанню природного газу побутовому споживачеві задоволено. Визнано протиправними дії ТОВ «Полтавагаз Збут» щодо припинення надання йому послуг по постачанню природного газу у житловий будинок АДРЕСА_1 . Постановою Полтавського апеляційного суду від 04.11.2019 та постановою Верховного суду від 12.03.2020 вищезазначене рішення Гадяцького районного суду Полтавської області залишено без змін. Таким чином, внаслідок протиправного припинення газопостачання до будинку ОСОБА_1 завдано матеріальної і моральної шкоди. Задовольняючи позов в частині стягнення завданих збитків у розмірі 50980,80 грн. та моральної шкоди у розмірі 25000 грн. місцевий суд виходив з того, що вина ТОВ «Полтавагаз Збут» доведена. Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що до суду не надано доказів щодо поширення відносно ОСОБА_1 інформації щодо причин відключення його будинку від газопостачання, а також врахував, що спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Щодо вимог про відшкодування витрат на придбання пального місцевий суд відмовив в задоволенні вказаної вимоги, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів вказаних витрат. Проте, апеляційний суд не може погодитись з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне. Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За змістом ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. В силувимогч.ч.1,5,6,7ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Ст. 1166 ЦК передбачає загальні підстави відшкодування шкоди, а саме: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоду; причинний зв`язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою; вина особи, що завдала шкоду. Апеляційний суд вважає, що витрати на придбання дров різних м`яких порід на суму 3 780 грн, що підтверджується накладною №75 від 14.05.2017 (а.с. 16)суперечать змісту ст. 22 ЦК України, якою визначено відшкодування збитків, тому відсутні підстави розглядати витрати на придбання дров як понесену матеріальну шкоду у зв`язку із відключенням газопостачання. Отже, вказані витрати не можна віднести до витрат, здійснених для відновлення порушеного права на отримання природного газу від відповідача, а тому вони не є збитками. За своєю правовою природою майновою шкодою є збитки (псування, погіршення або знищення цінності), завдані майну фізичної або юридичної особи внаслідок його пошкодження, необхідність провести затрати на відновлення майна чи інших цінностей, зайвихвитрат з метою відновлення порушеного права. Між тим, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про відшкодування збитків за оплату вартості робіт з припинення і повторного відновлення подачі природного газу до жилого будинку ОСОБА_1 в сумі 2788,20 грн., на придбання твердопаливного котла вартістю 6000 грн, що підтверджується актом приймання-передачі товару від 04.04.2017 (а.с. 163), водонагрівач вартістю 1750 грн, що підтверджується товарним чеком від 15.05.2017 рок ( а.с.164), що у розумінні ст. 22, 1166 ЦК України є збитками завданими неправорміними рішеннями діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи. Крім того, місцевий суд дійшов вірного висновку, що підлягають відшкодуванню витрати 7449,65 грн сплачені відповідачем, які були нараховані, як заборгованість за особовим рахунком, оскільки сказана заборгованість виникла у період оспорювання дій ТОВ « Полтавагаз Збут» та відповідачем не надано належдних доказів на підтвердження існуючої заборгованості. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відшкодування відповідачем позивачу збитків по недовідпущеному газу, однак місцевим судом порушено порядок їх нарахування. Відповідно до підпункту 1 пункту 8 розділу VI Правил постачання природного газу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відшкодування збитків постачальником побутовому споживачу здійснюється у випадку, якщо постачання природного газу побутовому споживачу було припинено через дії оператора газорозподільних систем на виконання неправомірного доручення постачальника про припинення постачання природного газу побутовому споживачу, у такому випадку постачальник відшкодовує побутовому споживачу вартість робіт з припинення і повторного відновлення подачі природного газу після його безпідставного припинення та збитки (обсяг недовідпущеного природного газу), які обчислюються, виходячи з фактичного середньогодинного споживання природного газу за останній розрахунковий період, кількості годин перерви та цін на природний газ, що діяли в період відсутності газопостачання. Крім того, якщо внаслідок цього побутовому споживачу або його майну завдано матеріальної чи моральної шкоди, постачальник відшкодовує її відповідно до чинного законодавства. Розрахунковий період - газова доба та/або газовий місяць, визначені Кодексом газотранспортної системи на ринку природного газу, щодо якої (якого) між споживачем та його постачальником визначаються певні обсяги відбору/споживання природного газу та здійснюються відповідні розрахунки (пункт 5 розділу I Правил). Установивши, що відключення належного позивачу будинку від мережі газопостачання відбулося 09 березня 2017 року, апеляційний суд приходить до висновку , що останнім розрахунковим періодом є лютий 2017 року. Згідно довідки ТОВ «Полтавгаз Збут» за період з 01.02.2017 року по 28.02.2017 року ОСОБА_1 спожито 177 куб.м. природного газу.( т.1 а.с.158) Відповідно до Постанови КМУ №315 від 27.04.2016 та Постанови КМУ від 22 березня 2017 року № 187 та з інформації, що викладена на офіційному сайті ТОВ «Полтавагаз Збут» ціна на природній газ для побутових споживачів з 01 квітня 2017 року становила 6,879 грн за 1 куб.м, а з 01 червня 2017 року становила 6,9579 грн за 1куб.м. Період безпідставного відключення з 09.03.2017 по 31.05.2017 становить: 84 дні х 24 год. = 2016 год. Період безпідставного відключення з 01.06.2017 по 01.12.2017 становить: 183 дні х 24 год. = 4416 год. Розрахунок середньогодинного споживання газу за лютий місяць здійснюється за формулою (177м.куб. / 28 днів / 24 години = 0,263 (м.куб./год.). Розрахунок суми збитків безпідставного відключення за період з 09.03.2017 по 31.05.2017 здійснюється за формулою: (період безпідставного відключення х середньогодинне споживання) х ціна на газ = (2016 год. х 0,263 м.куб./год) х 6,879 грн. = 3647,31 грн. Розрахунок суми збитків безпідставного відключення за період з 01.06.2017 по 01.12.2017 здійснюється за формулою: (період безпідставного відключення х середньогодинне споживання) х ціна на газ = (4416 год. х 0,263 м.куб./год) х 6,9579 грн. = 8080,97 грн. Отже загальна сума завданих збитків у вигляді обсягу недовідпущеного природного газу за період відсутності газопостачання з 09.03.2017 по 01.12. 2017 становить 11728,28 грн (3647,31 грн + 8080,97грн). Враховуючи вищевикладене, слід стягнути з ТОВ «Полтавагаз Збут» матеріальні збитки у розмірі 29716,13 грн.( 11728,28+17987,85). Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду щодо відмови в задоволенні вимоги про спростування недостовірної інформанції щодо ОСОБА_1 , оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо поширення відносно ОСОБА_1 інформації щодо причин відключення його будинку від газопостачання через засоби масової інформації, а спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Щодо відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне. Відповідно до положень частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Згідно зі статтею 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Правовідносини сторін у справі стосуються забезпечення газопостачальною компанією побутових потреб населення як споживачів природного газу. Порядок відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, а також споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 28 жовтня 2014 року № 184, встановлює механізм відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246, а також споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил. Дія цього Порядку поширюється на газопостачальні, газорозподільні підприємства та побутових споживачів газу (населення). Підпунктом 6 пункту 2 розділу ІІІ «Розрахунок збитків, які відшкодовуються газопостачальним/газорозподільним підприємством споживачеві» указаного Порядку передбачено, що відшкодування збитків здійснюється, зокрема, за таке порушення газопостачальним/газорозподільним підприємством Правил, як безпідставне припинення газопостачання. Положеннями підпункту 6 пункту 3 указаного Порядку встановлено, що у разі безпідставного припинення газопостачання газопостачальне/газорозподільне підприємство відшкодовує споживачеві збитки (обсяг недовідпущеного газу), які обчислюються за проектною номінальною потужністю газових приладів і пристроїв споживача (до яких здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи цих приладів і пристроїв. У разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, газопостачальне/газорозподільне підприємство відшкодовує її на підставі рішення суду. Безпідставне припинення газопостачання - це припинення газопостачання споживачеві, здійснене незважаючи на те, що споживачем не порушуються умови договору про надання послуг з газопостачання, і з порушенням умов Правил (без установленого Правилами письмового попередження про припинення газопостачання, відключення від газопостачання в останній робочий день перед вихідними та святковими днями, крім випадків аварійних ситуацій у системах газопостачання). Пунктом 36 Правил надання населенню послуг з газопостачання передбачено, що газопостачальне та газорозподільне підприємства несуть відповідальність згідно із законодавством, у тому числі, за безпідставне припинення газопостачання. Отже, відповідальність газопостачального та газорозподільного підприємства щодо відшкодування шкоди, у тому числі моральної шкоди, передбачена нормами законодавства України, яке регулює спірні правовідносини. Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди. Відносини щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової шкоди (частини перша, друга статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 360/723/16-ц (провадження № 61-22702сво18) і постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 275/1052/17 (провадження № 61-46525св18). Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При оцінці обґрунтованості вимог позивачів у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді. Разом з тим, з огляду на моральну зумовленість виникнення інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності. За таких обставин апеляційний суд вважає, що позивачу слід відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10000 грн. Щодо витрат пов`язаних із прибуттям до суду слід зазначити наступне. Частиною 1 ст.139 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Розмір витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 826/13271/16. Із матеріалів справи вбачається, що Позивач ОСОБА_1 на підтвердження понесених витрат, пов`язаних з прибуттям у судові засідання надав суду копії фіскальних чеків на придбання пального, а саме: від 21.07.2020 на суму 210,40 грн, від 20.10.2020 на суму 221,90 грн, від 14.08.2020 на суму 219,90 грн, від 17.12.2020 на суму 489,80 грн, від 05.04.2021 на суму 276,90 грн, від 26.05.2021 на суму 282,40 грн, від 19.01.2021 на суму 249,86 грн, від 05.07.2021 на суму 296,90 грн та чек від 08.11.2021 на суму 315,40 грн. Позивач нарахував судові витрати, пов`язані з його явкою до суду, виходячи з вартості пального на проїзд. Однак, фіскальні чеки на придбання пального не є належними доказами, оскільки такі чеки не є проїзними документами у розумінні законодавства, що можуть слугувати належними підставами для відшкодування відповідних витрат (зокрема, не є транспортними квитками, рахунками щодо проїзду автомобільним транспортом загального користування). Відсутні також докази використання позивачем власної автомашини для поїздки у м. Гадяч для участі у розгляді даної справи, не вказано відстань проїзду, не надано розрахунок витрат палива для автомобіля та його вартість. За таких обставин позивачем не доведено наявність підстав для стягнення коштів пов`язаних з прибуттям до суду. Таким чином, апеляційну скаргу на додаткове рішення слід відхилити, а апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «Полтавагаз Збут» на рішення суду першої інстанції підлягають задоволенню частково. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст.141 ЦПК України). Позивач ОСОБА_1 , на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, так є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується його посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Зіньківським управлінням соціального захисту населення 22.04.2019. З матеріалів справи вбачається, що в суді першої інстанції було заявлено 3 позовні вимоги: 1 вимога майнового характеру, 2 вимоги немайнового характеру за які сплаті підлягав судовий збір у розмірі 908*3=2724 грн. Оскільки позов задоволено частково, а саме: вимога про стягнення збитків на 55,7%, вимога про відшкодування моральної шкоди на 20% слід стягнути з ТОВ «Полтавагаз Збут» судові витрати за подачу позову на користь держави у розмірі 687,36 грн. Апеляційну скаргу ТОВ « Полтавагаз Збут» задоволено частково, а саме ( вимогу майнового характеру на 44,3%, вимога немайнового характеру на 80%) Судові витрати за подачу апеляційної скарги ТОВ « Полтавагаз Збут» у розмірі (1089,60+ 603,37) 1692,97 грн компенсувати за рахунок держави в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 08 листопада 2021 року,- задовольнити частково. Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 08 листопада 2021 року в частині відшкодування збитків та моральної шкоди, а також в частині розподілу судових витрат, - скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз Збут" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок протиправного припинення газопостачання до будинку,- задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз Збут" на користь ОСОБА_1 29716,13 грн збитків та 10000 в рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог про відшкодування збитків та моральної шкоди відмовити. Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 08 листопада 2021 року в частині позовних вимог щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз Збут" через засоби масової інформації принести свої вибачення з обов`язковим повідомленням про те, що дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз Збут" стосовно відключення будинку АДРЕСА_1 від газопостачання були неправомірними,- залишити без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 26 листопада 2021 року відхилити. Додаткове рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 26 листопада 2021 року залишити без змін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз Збут" судові витрати за подачу позову у розмірі 687,36 грн. Судові витрати за подачу апеляційної скарги у розмірі 1692,97 грн Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз Збут" компенсувати за рахунок держави в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя Л.М. Хіль Судді: С.А. Гальонкін О.Ю. Кузнєцова Повний текст постанови складено 28.02.2022 року