Постанова 4801 № 128/1818/20

Справа № 128/1818/20 Провадження № 33/801/542/2021 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П. Доповідач: Голота Л. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2021 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 17 серпня 2020 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, - в с т а н о в и в : Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 17 серпня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн на користь держави. Не погоджуючись із постановою суду, 17 червня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу ( датована 18.01.2021 року понеділок 9:13) в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. До апеляційної скарги додана заява від 10.11.2020 року про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 17.08.2020 року. Підставою для поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 17.08.2020 року ОСОБА_1 зазначає ту обставину, що термін апеляційного оскарження відраховується не з дати коли була постановлена постанова і не з дати коли було проголошено її резолютивну частин, а саме з дати коли особа отримала повний текст цієї постанови. А тому, враховуючи, що судом першої інстанції було проголошено лише резолютивну частину постанови суду, повний текст якої він отримав поштою 05.09.2020 року та подав апеляційну скаргу до суду 08.09.2020 року, просив поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови районного суду. Перевіривши аргументи поданої апеляційної скарги та заяви, матеріали справи, суд вважає, що наявні правові підстави для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи постанова Вінницького районного суду Вінницької області винесена 17 серпня 2020 року за участі ОСОБА_1 , тобто заявник був обізнаний про рішення суду у даній справі, порядок і строк оскарження постанови суду /а. с. 15/. Так, відповідно останнім днем для подачі апеляційної скарги у даній справі є 27 серпня 2020 року. Відповідно до супровідного листа Вінницького районного суду Вінницької області 18 серпня 2020 року надіслано ОСОБА_1 копію постанови від 17 серпня 2020 року /а. с. 18/. 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 ознайомився повністю з матеріалами справи /а. с. 19-20/. У справі наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (копії постанови суду) ОСОБА_1 29 серпня 2020 року /а. с. 23/. Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості вільного та безоплатного доступу до Єдиного реєстру судових рішень, знайомитись з ними на офіційному веб-порталі судова влада України, оскільки оскаржувана постанова суду першої інстанції від 17 серпня 2020 року була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20 серпня 2020 року. Тобто ОСОБА_1 не був позбавлений можливості особисто звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду від 17 серпня 2020 року в межах десятиденного строку на її апеляційне оскарження. Однак, вперше, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку з порушенням частини третьої статті 294 КУпАП до Вінницького апеляційного суду, а не через суд першої інстанції, 08 вересня 2020 року /а. с. 30/, у зв`язку з чим апеляційну скаргу було надіслано до Вінницького районного суду Вінницької області для виконання вимог статті 294 КУпАП (яку отримано місцевим судом 16 вересня 2020 року), про що повідомлено ОСОБА_1 /а. с. 24/. Постановою Вінницького апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 17 серпня 2020 року відмовлено, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала /а. с. 42-43/. Суд апеляційної інстанції відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження виходив з того, що ОСОБА_1 був присутнім під час судового розгляду 17 серпня 2020 року, знав про прийняте рішення та порядок його оскарження, а тому причини пропуску є неповажними, оскільки ОСОБА_1 перебував в судовому засіданні в суді першої інстанції, зі змістом оскаржуваної постанови суду від 17 серпня 2020 року ознайомлений, строк на апеляційне оскарження закінчився 26 серпня 2020 року, а з апеляційною скаргою до суду звернувся 08 вересня 2020 року /а. с. 30/. Розглядаючи неодноразово подані клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 17 серпня 2020 року, суд апеляційної інстанції приходив висновків про відсутність підстав для поновлення даного строку та про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала. Правові висновки суддів зводились до того, що оскільки ОСОБА_1 був відомий зміст постанови місцевого суду, тому відлік строку на оскарження даної постанови обраховується з 17 серпня 2020 року, тобто з дня винесення оскаржуваної постанови (ч. 2 ст. 294 КУпАП), відтак строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови закінчився 27 серпня 2020 року. Оскільки апеляційні скарги подані заявником до суду з порушенням встановленого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження і відповідні клопотання не містили посилань на обставини, які б переконливо свідчили, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 17 серпня 2020 року, а тому апеляційний суд не вбачав підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження. Заява про поновлення строків на апеляційне оскарження, яка додана до апеляційної скарги від 17.06.2021 року та датована 10.11.2020 року містить аналогічні підстави пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оцінка яким вже неодноразово була надана судом апеляційної інстанції. Будь яких інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в заяві не зазначено. Причин пропуску строку за період з 27.06.2020 року по 16.06.2021 року заява не містить. Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено. Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Частиною 10 статті 294 КпАП України передбачено, що постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Згідно з частиною 2 статті 7 КУпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Як встановлено по справі, ОСОБА_1 постанова Вінницького районного суду Вінницької області від 17 серпня 2020 року дванадцять разів оскаржувалась до Вінницького апеляційного суду та за результатами розгляду клопотань ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції заявнику було неодноразово відмовлено в поновленні строку. Інших причин пропуску строків на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначено не було. Статтею 294 КпАП України не передбачено неодноразове вирішення клопотання заявника про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому містяться одній й ті ж самі причини пропуску на оскарження та яким вже надана оцінка в постанові суду апеляційної інстанції. Європейський суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Таким чином, враховуючи, що причина пропуску строку на апеляційне оскарження постанови районного суду від 17.08.2020 року, яка зазначена в заяві, що додана до апеляційної скарги (зареєстрована 17.06.2021 року) вже була предметом розгляду та з цього приводу ухвалені судові рішення, які набули законної сили про визнання даної причини неповажною та відмови у поновлені строку на апеляційне оскарження, інших причин пропуску особа не зазначає, суд приходить висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі ч.2 ст. 294 КУпАП, а саме: апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку з дня винесення постанови суду першої інстанції, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні цього строку відмовлено, у даному випадку, у поновлені строку відмовлено постановами Вінницького апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року /а. с. 42-43/, 02 листопада 2020 року /а. с. 56-57/, від 18 листопада 2020 року /а. с. 69-70/, від 30 листопада 2020 року /а. с. 79-80/, від 17 грудня 2020 року /а. с. 90-91/, 12 січня 2021 року /а. с. 108-109/. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року). У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення у справі «Устименко проти України»). Крім того, повертаючи апеляційну скаргу особі, яка її подала, суд апеляційної інстанції враховує наступне. Порядок подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по справі про адміністративне правопорушення регламентовано виключно статтею 294 КУпАП. З огляду на відсутність у статті 294 КУпАП норми, що встановлює конкретні вимоги до апеляційної скарги, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, положення КУпАП, пункт 4 рішення № 34 від 8 червня 2017 року Ради суддів України, суд може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією. Згідно з положеннями процесуальних кодексів України однією з обов`язкових вимог до апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції є наявність підпису особи, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися. / положення статті 356 ЦПК України, статті 296 КАС України, статті 396 КПК України/. Відповідно до положень процесуальних кодексів України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. /див. положення частини четвертої статті 286 КАС України, частини п`ятої статті 357 ЦПК України/. Зі справи слідує, що апеляційну скаргу підписав представник за довіреністю ОСОБА_1 - Аврамич А.С. Статтею 271 КУпАП передбачено, що у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін. Разом з тим, до апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження повноважень представника подавати від імені ОСОБА_1 апеляційну скаргу на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 17 серпня 2020 року, тобто у справі відсутні докази того, що апеляційна скарга підписана особою, яка має право її підписувати, а тому зазначена обставина також є підставою для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала. За загальним правилом одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Ураховуючи те, що одночасно із поданням заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 17 серпня 2020 року заявником подано апеляційну скаргу, яка не містить підпису ОСОБА_1 , а підписана представником, до неї не додано документи, які б підтверджували право представника підписувати від імені ОСОБА_1 апеляційну скаргу, відтак заявником не вчинено процесуальну дію, щодо якої пропущено строк, тому така заява не може бути вирішена судом апеляційної інстанції та підлягає поверненню. /Зазначене узгоджується із судовою практикою, зокрема ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2021 року/. Керуючись статтею 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 17 серпня 2020 року повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Л. О. Голота