Постанова 4857 № 500/101/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/101/21 пров. № А/857/8016/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді Ніколіна В.В. суддів Большакової О.О., Пліша М.А. за участі секретаря судового засідання Хомича О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року (суддя Мірінович У.А., м. Тернопіль, повне судове рішення складено 17 березня 2021 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у січні 2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просив: визнати протиправними дії відповідача, які полягають у перерахунку його пенсії за вислугу років у розмірі 60% від середньомісячного заробітку - 75000 грн і обмеження пенсії максимальним розміром, та у відмові здійснити такий перерахунок із суми місячного заробітку - 86165,34 грн, зазначеної у довідці Тернопільської обласної прокуратури №21-147-20 від 22.10.2020, без обмеження максимальним розміром; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років, в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, без обмеження максимального розміру пенсії, на підставі довідки Тернопільської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 22.10.2020 №21-147-20, починаючи з 01.10.2020, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 24.10.2006 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років, яка була призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру»: до 15 липня 2015 року - Закону №1789-ХІІ, а з 15 липня 2015 року - Закону від 14 жовтня 2014 року №1697-VII. Після призначення пенсії (в 2006 році) така неодноразово перераховувалась з підстав підвищення розміру заробітної плати працюючим працівникам органів прокуратури і такий перерахунок здійснювався в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження максимальним (граничним) розміром. Так, у зв`язку з підвищенням працівникам прокуратури заробітної плати, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 «Про умови праці прокурорів», позивач отримав відповідну довідку Тернопільської обласної прокуратури від 22.10.2020 №21-147-20 та звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку його пенсії. Однак перерахунок його пенсії був проведений не з розміру заробітної плати (грошового забезпечення), що містився в довідці Тернопільської обласної прокуратури від 22.10.2020 №21-147-20 і повинен враховуватись для перерахунку пенсій, а у розмірі 60% з суми, що складає 75000 гривень. Такі дії відповідача щодо перерахунку пенсії із зменшенням розміру (відсотків) з 90% на 60% та із застосуванням обмеження максимальним розміром, на думку позивача, є протиправними. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року у справі №500/101/21 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до довідки Тернопільської обласної прокуратури №21-147-20 від 22.10.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, без обмеження максимального розміру пенсії, відповідно до довідки Тернопільської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 22.10.2020 №21-147-20, з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України не прийнято нормативно-правового акту, який би регламентував підстави, зміст та механізм проведення перерахунків пенсій для працівників прокуратури, а також норми ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Судом також не враховано норми ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, відповідно до якої пенсія прокурорам призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та норми абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», згідно якого максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на правильність висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугою років, яка призначена з 24.10.2006 відповідно до вимог статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.06.2016 №607/5984/16-а, яка набрала законної сили 17.08.2016, визнано протиправними дії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, які полягали у відмові ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку пенсії в розмірі 90% суми заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Тернопільської області №99 від 31 травня 2016 року та зобов`язано Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 03 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% суми заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Тернопільської області №99 від 31 травня 2016 року (а.с.12-16). Додатковою постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.09.2016 №607/5984/16-а, яка набрала законної сили 03.11.2016, зобов`язано Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 03 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% суми заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Тернопільської області №99 від 31 травня 2016 року, без обмеження пенсії максимальним розміром (а.с.17-19). Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 «Про умови оплати праці прокурорів», яка набрала чинності 16.01.2020, збільшено заробітну плату працівникам прокуратури за посадою, яку займає позивач. Вказаною постановою Кабінету Міністрів України затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури з урахуванням надбавки за класний чин та вислугу років. Тернопільською обласною прокуратурою 22.10.2020 на підставі Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 видано позивачу довідку №21-147-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що розраховується для перерахунку пенсії за відповідною (прирівняною) посадою «начальника відділу прокуратури області» за нормами чинними на 11.09.2020 та становить: посадовий оклад - 46160,00 грн; надбавка за вислугу років (45%) 20772,00 грн; надбавка за роботу з таємними документами (15%) 6924,00 грн; матеріальна допомога для оздоровлення (1/12) 6154,67 грн; матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань (1/12) 6154,67. Усього: 86165,34 грн (а.с.11). На звернення ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії, листом від 07.12.2020 №1900-0305-8/21054, відповідач повідомив позивачу, що статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з розрахунку 60% суми місячної заробітної плати. Після проведення перерахунку на підставі довідки Тернопільської обласної прокуратури №21-147-20 від 22.10.2020, розмір пенсійної виплати становитиме 45000,00 грн. (75000,00x60%, де 75000,00 грн. максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, 60% - відсоток розрахунку пенсії від заробітку). Проте, оскільки відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено в розмірі 1712,00 грн., то відповідно максимальний розмір пенсії не може перевищувати 17120,00 грн., як наслідок пенсійна виплата позивачу буде обмежена визначеним законодавством на даний час максимальним розміром пенсії у сумі 17120,00 грн. з огляду на що, відповідач зазначив, що для виплати зменшеного розміру пенсії ОСОБА_1 необхідно звернутися із відповідною заявою до відділу обслуговування громадян №11 (сервісний центр) (а.с.10). Не погодившись з відмовою відповідача провести перерахунок та виплату призначеної пенсії на підставі довідки прокуратури Тернопільської обласної прокуратури від 22.10.2020 №21-147-20 у розмірі 90% заробітної плати, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до довідки Тернопільської обласної прокуратури №21-147-20 від 22.10.2020 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, без обмеження максимального розміру пенсії, відповідно до довідки Тернопільської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 22.10.2020 №21-147-20, з урахуванням раніше проведених виплат. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Згідно з частиною першою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Судом встановлено, що позивач з 24.10.2006 отримує пенсію за вислугу у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону №1789. Згідно з частиною 17 статті 50-1 Закону №1789 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. 15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 року (далі - Закон №1697). Згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Закону №1697 визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом: Закон України "Про прокуратуру" крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 462, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 501, частини третьої статті 512, статті 53 щодо класних чинів. Отже, з 15.07.2015 питання призначення та перерахунку пенсій, призначених прокурорським працівникам, регулюються Законом №1697. Частина 1 статті 86 Закону №1697 (в редакції, чинній на час набрання ним чинності) визначала, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років. Відповідно до частини 2 статті 86 Закону №1697 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Відповідно до частини 20 статті 86 Закону №1697 (в редакції, чинній на час набрання ним чинності) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш, як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Отже, відповідно до Закону №1697 відбулось звуження прав прокурорських працівників щодо розміру призначеної пенсії. Проте, згідно зі ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. З огляду на вказані приписи, ч. 2 ст. 86 Закону №1697 підлягає застосуванню лише при призначенні пенсії прокурорським працівниками після 15.07.2015. Натомість умовою перерахунку пенсій прокурорським працівникам є підвищення заробітної плати. Інші умови щодо розміру пенсії, який застосовується під час перерахунку перерахунок пенсій, ч. 1 ст. 86 Закону №1697 не містить. Таким чином, при перерахунку пенсій прокурорським працівникам застосуванню підлягає розмір, з якого була призначена пенсія. 01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VII від 28.12.2014, відповідно до якого частина 18 статті 501 Закону України №1789 (яка діяла до 15.07.2015) та частина 12 статті 86 Закону України №1697-VІІ викладені в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.». Проте, в період з 2015 року по 2019 рік Кабінетом Міністрів України нормативно-правові акти щодо встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури не приймались. У подальшому рішенням Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014, яка передбачала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 встановлений такий порядок його виконання: - частина 20 статті 86 Закону №1697 не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення; - частина 20 статті 86 Закону №1697 підлягає застосуванню в первинній редакції: «

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Також Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Таким чином, у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішень №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 та №6-р/2020 від 26.03.2020 у позивача виникло право на звернення за перерахунком пенсії в порядку, визначеному частиною 20 статті 86 Закону №1697, з дня підвищення заробітної плати працівникам прокуратури на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Судом встановлено, що Тернопільською обласною прокуратурою 22.10.2020 на підставі Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 видано позивачу довідку №21-147-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що розраховується для перерахунку пенсії за відповідною (прирівняною) посадою «начальника відділу прокуратури області» за нормами чинними на 11.09.2020 та становить: посадовий оклад - 46160,00 грн; надбавка за вислугу років (45%) 20772,00 грн; надбавка за роботу з таємними документами (15%) 6924,00 грн; матеріальна допомога для оздоровлення (1/12) 6154,67 грн; матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань (1/12) 6154,67. Усього: 86165,34 грн (а.с.11). На звернення ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії, листом від 07.12.2020 №1900-0305-8/21054 відповідач повідомив позивачу, що статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з розрахунку 60% суми місячної заробітної плати. Однак такі висновки відповідача є помилковими, оскільки положення частини 2 статті 86 Закону №1697 щодо розміру пенсії застосовуються при призначенні пенсій прокурорським працівникам у разі реалізації ними первинного права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Тобто, при перерахунку пенсії позивача має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.05.2018 (справа № 308/11498/16-а), від 22.06.2018 (справа № 635/6663/16-а), від 19.12.2018 (справа №725/1352/16-а), від 29.04.2020 ( справа № 490/5366/16-а), від 08.06.2021 (справа № 263/15245/16-а). Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми заробітної плати. За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватися, виходячи з 90% розміру місячного заробітку за відповідною посадою працюючого прокурора на підставі довідки Тернопільської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 22.10.2020 №21-147-20, починаючи з 01.10.2020, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Щодо позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром суд зазначає наступне. Відповідно до абз.6 ч.15 ст.86 Закону №1697 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень. Вказану норму введено Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №911-VIII від 24.12.2015, пунктом другим Прикінцевих положень якого передбачено, що визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016. Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 по справі №360/1428/17 зазначив, що дія положень Закону №911-VIII щодо значення максимального граничного розміру пенсії (обмеження) застосовуються до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 (п.2 Прикінцевих положень цього Закону). Вказану позицію суду касаційної інстанції в контексті положень ч.5 ст.242 КАС України слід враховувати при розгляді цієї справи. Враховуючи, що позивачу пенсія була призначена у 2006 році, дія положень Закону №911-VIII щодо визначення максимального розміру пенсії до нього не застосовується. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром. Статтею 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів №11 та №14 (04 листопада 1950 року), визначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 червня 2014 року у справі Суханов та Ільченко проти України (заяви № 68385/10 та № 71378/10) зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (п. 52). Згідно з пунктами 21, 24 рішення у справі Федоренко проти України (заява №25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути існуючим майном або виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи законними сподіваннями отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. The United Kingdom № 44277/98). Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011). Таким чином, відмова у проведенні перерахунку пенсії позивача у розмірі 90% від розміру заробітної плати із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії на підставі та у порядку, визначеному законом, чинним на момент призначення йому пенсії, є втручанням у майнові права позивача у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення адміністративного позову. Рішення суд першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову учасниками справи не оскаржується, а тому відсутні підстави для апеляційного перегляду рішення в цій частині. В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження відповідача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню. Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року у справі №500/101/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. О. Большакова М. А. Пліш Повне судове рішення складено 24 червня 2021 року