Постанова 4855 № 640/25424/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/25424/20 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, апелянт ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 04 березня 2020 року №930060801873 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років; - зобов`язати відповідача перерахувати, виплатити та виплачувати з посади заступника начальника відділу Департаменту Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі положень статті 86 Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 27 лютого 2020 року та виходячи з розміру 60% без обмеження максимальним розміром від суми щомісячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України від 27 лютого 2020 року №21-172 зп; - зобов`язати відповідача виплатити позивачу різницю в пенсії за період з 27 лютого 2019 року по 27 лютого 2020 року (12 місяців, які передували зверненню за перерахунком пенсії). В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідач протиправно відмовив в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури м. Києва від 27 лютого 2020 року №21-172 зп, що порушує конституційні права позивача на соціальний захист і пенсійне забезпечення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 04 березня 2020 року №930060801873 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років; зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 60 відсотків місячної заробітної згідно з довідкою Офісу Генерального прокурора від 27 лютого 2020 року №21-172зп та здійснити її виплату урахуванням раніше проведених виплат. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в м. Києві подало апеляційну скаргу, зазначає, що суд першої інстанції припустився порушень норм матеріального права, не врахував положень чинного законодавства та існуючої судової практики з розгляду аналогічних спорів, у зв`язку з чим ухвалив необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню. Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в м. Києві, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. Від ОСОБА_1 письмового відзиву на апеляційну скаргу ГУ ПФУ в м. Києві не надходило, що не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильності застосування норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 28.05.2015 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 60% від суми заробітної плати. ОСОБА_1 27 лютого 2020 року звернулася до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії за вислугу років, проте рішенням ГУ ПФУ в м. Києві від 12.03.2020 №2600-0307-8/33467 у перерахунку пенсії відмовлено на тій підставі, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11 грудня 2019 року №1155 (далі - Постанова №1155) затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. При цьому, пунктом 7 постанови №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Відтак, позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві з 28 травня 2015 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», яка призначена у розмірі 60% посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії у розмірі 5 646,41 грн станом на 01 лютого 2020 року. Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне. Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих станом на дату призначення ОСОБА_1 пенсії (28 травня 2015 року) визначалося статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ. Згідно з частиною першою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, у редакції, чинній на момент призначення пенсії, прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Частиною дванадцятою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів визначені у частині дванадцятій статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ. Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Надалі, 14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, який набрав чинності 15 липня 2015 року. Частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (в первинній редакції) передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 вказаного Закону. Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 року, зокрема, внесено такі зміни: - частину вісімнадцяту №1789-ХІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»; - частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року, жоден закон не визначав умов (підстав) та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України. Конституційний Суд України 13 грудня 2019 року за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення №7-р(II)/2019, відповідно до якого визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Пунктом 3 Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Таким чином, з 13 грудня 2019 року Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII не містить вимог про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України. Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) у позивача виникло право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Колегія суддів зазначає, що право позивача на перерахунок пенсії виникло у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка є чинною, тому положення Постанови №1155 не застосовуються до спірних правовідносин. Підстави для здійснення перерахунку пенсії позивачки відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ наразі відсутні, адже ця норма втратила чинність з 15 липня 2015 року. Натомість, у спірних відносинах мають застосовуватись положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру № 1697-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду України 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019. Відтак, позивачка має право на перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду України 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019. Так, позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії від 27 лютого 2020 року, до якої долучено довідку про заробітну плату, видану Офісом Генерального прокурора 27 лютого 2020 року, тобто після прийняття зазначеного вище рішення Конституційного Суду України. Офісом Генерального прокурора видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 27 лютого 2020 року №21-172зп, у якій відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» зазначений розмір заробітної плати позивачки, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове соціальне страхування за нормами чинними на 06 вересня 2017 року. Таким чином, право позивача на перерахунок пенсії виникло з дати звернення до ГУ ПФУ в м Києві з відповідною заявою - після 19 грудня 2019 року, при цьому довідка, видана Офісом Генерального прокурора 27 лютого 2020 року №21-172зп, містить інформацію щодо заробітної плати станом на 06 вересня 2017 року, тому твердження відповідача, що відсутні підстав для перерахунку пенсії позивача є необґрунтованими та недоведеними. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає наявними підстави для визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у м. Києві, викладеного в листі від 04 березня 2020 року №930060801873 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років. Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо ефективного способу відновлення прав позивача шляхом зобов`язання здійснити з 13 грудня 2019 року з урахуванням положень частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 60 відсотків місячної заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора 27 лютого 2020 року №21-172зп, з урахуванням раніше проведених виплат. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України). У сукупності наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідачем в суді першої інстанції та в апеляційному суді не спростовано доводів та аргументів позивача, не надано належних, достатніх та переконливих доказів у підтримку своєї позиції, як і не доведено порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки колегія суддів доводи апеляційної скарги відхиляє, не змінює та не скасовує рішення суду першої інстанції, відсутні підстави для перерозподілу судових витрат. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року у справі №640/25424/20 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина Судді Л.О. Костюк О.Є. Пилипенко