Постанова 4855 № 620/3564/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3564/21 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., за участю секретаря - Рейтаровської О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області, викладене у листі від 07.12.2020 №2500-1505-8/47915, про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії відповідно до заяви від 24.11.2020; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату без обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ (в редакції Закону, що діяла на момент виникнення права на отримання пенсії), виходячи із розрахунку 86% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Чернігівської області від 20.03.2020 року №18-127, та здійснити відповідні виплати, з урахуванням виплачених сум, та різницю в пенсії за минулий час починаючи з 13.12.2019. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки положення ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру», зі змінами, внесеними Законом №76-VIII, втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, воні має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області, викладене у листі від 07.12.2020 №2500-1505-8/47915, про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії відповідно до заяви від 24.11.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 02.03.2020 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», у редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, відповідно до довідки Прокуратури Чернігівської області від 20.03.2020 № 18-127, з урахуванням раніше проведених виплат. В решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як убачається з матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, позивачка перебуває на обліку у ГУПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1789-ХІІ «Про прокуратуру». Прокуратурою Чернігівської області видано позивачці довідку від 20.03.2020 № 18-127. Враховуючи наведене, позивачка звернулась до ГУПФУ в Чернігівській області із заявою про перерахунок пенсії, на яку, ГУПФУ в Чернігівській області листом від 07.12.2020 №2500-1505-8/47915, відмовило позивачці у перерахунку, оскільки після 13.12.2019 нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати прокуроським працівникам, які працюють на відповідній посаді, не приймались, тому підстави для перерахунку пенсій працівникам прокуратури відсутні. Позивачка вважаючи вказану відмову протиправною, звернулась до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII, мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури (зокрема, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657). А вимоги щодо відсотку заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії, та вимоги щодо здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє), оскільки ці вимоги є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з частиною першою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. За ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Згідно з приписами ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Тож, на момент призначення позивачу пенсії, порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, що не заперечувалось сторонами у справі. У подальшому, до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, внаслідок яких частина сімнадцята статті 50-1 з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, тобто, відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним. Однак, Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІ внесено зміни, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Важливо враховувати, що 14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, який набрав чинності 15 липня 2015 року. Частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (в первинній редакції), передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІ, містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону. Так, Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 року, зокрема, внесено зміни: - частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»; - частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» № 1697-VІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року, жоден закон не визначав умов (підстав) та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України. Однак, колегія суддів зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Так, пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом. Відповідно до положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якою особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком. При цьому, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що із заявою щодо перерахунку пенсії за вислугу років, позивач звернулась до пенсійного органу - 20 березня 2020 року. Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 повернуто працівникам прокуратури право на перерахунок пенсій, однак, до ухвалення цього рішення, положення частини 20 статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ «Про прокуратуру» були чинними. Отже, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачка має право на перерахунок пенсії саме відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII з 20 березня 2020 року. Колегія суддів вважає правильними висновки окружного суду про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області викладене в листі від 07.12.2020 №2500-1505-8/47915 про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачці, що є підставою для зобов`язання відповідача здійснити з 20 березня 2020 року відповідний перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII, з урахуванням раніше виплачених сум, та про задоволення позову у цій частині. При цьому, слід звернути увагу на те, що приймаючи до уваги висновки Верховного Суду, викладені в рішенні у зразковій справі № 560/2120/20, на момент прийняття Конституційним Судом України рішення № 7-р(II)/2019, вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019. Також, у частині позовних вимог щодо необхідності вказівки відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії (86% заробітної плати) і питання незастосування обмеження пенсії максимальним розміром, колегія суддів вважає доречним зазначення судом першої інстанції зазначення про те, що такі вимоги є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок, з врахуванням того, що відмова відповідача у перерахунку пенсії була мотивована відсутністю нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, наразі спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром на час звернення позивача до суду не існувало, а тому, такі вимоги позивача є передчасними, а судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, навіть у разі існування у позивачки обґрунтованих побоювань щодо таких дій/рішень суб`єкта владних повноважень. Суд зазначає, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання рішення суду у цій справі, а тому, і відсутні достатні та належні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Щодо наявності правових підстав для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Перевіряючи рішення суду першої інстанції у частині задоволення відповідних позовних вимог, колегія суддів зазначає, що в період з 01.01.2015 до 13.12.2019 в Україні не було жодного Закону чи іншого нормативно-правового акту, що визначав би умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру». Водночас, особи, яким пенсія цього виду була вже призначена, продовжували її отримувати в призначеному розмірі (сума виплати не була зменшена), а також, мали право змінити вид пенсійного забезпечення (наприклад, звернутися про призначення їм пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV). Усталена практика Верховного Суду свідчить про безпідставність вимог заявників до органів ПФУ про перерахунок їм після 01.01.2015 пенсії на умовах та в порядку, що був визначений частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції до 01.01.2015) та редакції частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII, яка фактично набрала чинності лише 13.12.2019. Також, вимоги позивачки про перерахунок розміру її пенсії на підставі статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умовою перерахунку пенсії за вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з якої ця особа звільнялася на пенсію), є безпідставними. Аналогічні правові висновки щодо суті цього спору, викладені в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020, ухваленому у зразковій справі № 560/2120/20 та, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, є обов`язковими для врахування колегією суддів при розгляді цієї справи. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко