Постанова КАС ВС № 725/1352/16-а

ПОСТАНОВА Іменем України 19 грудня 2018 року м. Київ справа №725/1352/16-а адміністративне провадження №К/9901/30137/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Мороз Л.Л., суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 725/1352/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - ГУ ПФУ, ПФУ відповідно) про визнання дій незаконними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок пенсії, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою ГУ ПФУ на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 червня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Піхало Н.В. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Курка О.П., суддів Совгири Д.І., Білоуса О.В., - ВСТАНОВИВ: 28 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Управління ПФУ (правонаступником якого є ГУ ПФУ) щодо обмеження розміру його пенсії за вислугу років при проведенні перерахунку у червні 2014 року; - зобов'язати ГУ ПФУ з 16 червня 2014 року перерахувати його пенсію відповідно до статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-XII) із розміру середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Чернівецької області від 16 червня 2014 року № 18-495, встановивши її основний розмір, виходячи з розрахунку 90 % від середньомісячного заробітку. Позов обґрунтовано тим, що розпорядженням відповідача від 25 червня 2014 року № 192443 протиправно при проведенні перерахунку пенсії у зв'язку із зміною стажу та заробітку, зменшено процент її вирахування з 90 % на 70 %, оскільки Конституцією України передбачено недопустимість зворотної дії закону у часі, а також звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийняті законів або внесені змін до чинних законів, а тому при перерахунку пенсії у червні 2014 року відповідач зобов'язаний був керуватися нормами статті 50-1 Закону № 1789-XII у редакції, що діяла на час призначення пенсії та розмір його пенсії з 16 червня 2014 року повинен був 90 % від середньомісячного заробітку. Також вказав на те, що положення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VIII), відповідно до якого з 01 червня 2015 року скасовуються спеціальні пенсії, стосуються лише порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Першотравневий районний суд м. Чернівців постановою від 13 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького від 07 березня 2017 року, частково задовольнив позовні вимоги: - визнав протиправними дії Управління ПФУ, правонаступником якого є ГУ ПФУ щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років при проведення її перерахунку у червні 2014 року; - зобов'язав ГУ ПФУ перерахувати ОСОБА_1 пенсію із середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Чернівецької області від 16 червня 2014 року №18-495, відповідно до вимог статті 50-1 Закону № 1789-XII, виходячи з розрахунку 84 % від середньомісячного заробітку, починаючи з 16 червня 2014 року. Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені зміни до статті 50-1 Закону № 1789-XII на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. 21 березня 2017 року ГУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 червня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог. Касаційна скарга мотивована тим, що положення статті 50-1 Закону № 1789-XII втратили чинність та, починаючи з 01 жовтня 2011 року пенсія не призначається у розмірі вищому за 80 % від заробітку. Окрім цього, з 01 червеня 2015 року не здійснюється призначення та перерахунок пенсії призначеної в порядку та на умовах, зокрема, Закону № 1789-XII. До того ж, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 квітня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи. 10 травня 2017 року від позивача надійшли заперечення на вказану касаційну скаргу, в яких. ОСОБА_1 просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані пенсійним органом судові рішення - без змін. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України). Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке. У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 є пенсіонером за вислугою років праці в органах прокуратури та з 16 жовтня 2006 року перебуває на відповідному обліку в ГУ ПФУ, отримуючи пенсію відповідно до вимог Закону № 1789-XII. У зв'язку із звільнення з органів прокуратури, 16 квітня 2014 року позивач з метою проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років та до вказаної заяви додавав оригінал та копію трудової книжки і довідки про заробітну плату від 16 червня 2014 року №18/495 та №18/494, виданих прокуратурою Чернівецької області. Також суди встановили, що розпорядженням від 25 червня 2014 року (а.с. 22), відповідач провів перерахунок пенсії, однак не повідомив позивача про порядок його здійснення та розмір пенсії, зокрема розмір відсоткового розрахунку від заробітку. Оскільки пенсія була нарахована йому у більшому розмірі, а тому будь-яких сумнівів у правильності проведеного розрахунку в нього на той час не виникало. З метою приведення розміру нарахованої пенсії у відповідність до закону, позивач вдруге звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років. До вказаної заяви ним додано оригінал та копію трудової книжки і довідки про заробітну плату від 16 червня 2014 року №18/495 та №18/494, виданих прокуратурою Чернівецької області та у даній заяві просив встановити її у розмірі 84 % середньомісячного заробітку, а саме в розмірі 6813 грн 06 коп., що підтверджується копією звернення позивача (а.с. 18-19). Управління ПФУ, листом від 21 березня 2016 року №4008/10 повідомило позивача, що пенсія була призначена в розмірі 84 % суми заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Однак, оскільки 16 червня 2014 року позивач звернувся із заявою про проведення перерахунку пенсії у зв'язку із звільненням, надавши оригінал та копію трудової книжки та оригінали довідок про заробітну плату, виданих прокуратурою Чернівецької області, пенсія на підставі положень Закону України від 27 березня 2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон № 1166-VII) до стабілізації економічної ситуації в країні було внесено зміни, зокрема, до Закону № 1789-XII, у зв'язку з чим, пенсія була перерахована з 16 червня 2014 року, виходячи із 70 % заробітної плати (а.с 21). Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих на час призначення позивачу пенсії у 2006 році визначались статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Редакція зазначеної статті змінювалась. Згідно з частиною першою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Законом від 08 липня 2011 року № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права. Так, відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції Закону № 3668-VІ прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Таким чином, з 01 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ. В подальшому Законом № 1166-VII, який набрав чинності 01 квітня 2014 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, відповідно до яких пенсія прокурорам призначається в розмірі 70 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюються положеннями частин тринадцятої та вісімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ до яких Законами № 3668-VІ та № 1166-VII зміни не вносились. Так, відповідно до вимог зазначених частин статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ на момент звернення позивача із заявлю про перерахунок пенсії, щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали змін, змінилася лише нумерація частин цієї статті. Так, відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ). Отже, при перерахунку пенсії, призначеної до 01 жовтня 2011 року, працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Подібний правовий висновок у спорах цієї ж категорії міститься у постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року (справа № 308/11498/16-а) та від 22 червня 2018 року (справа № 635/6663/16-а). Оскільки у справі, яка розглядається суди встановили, що пенсію позивачу було призначено у 2006 році виходячи з розміру 84 % середньомісячного заробітку, то на думку колегії судді, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на те, що Управління ПФУ у червні 2014 року мало здійснити перерахунок пенсії позивача виходячи з 84 % розміру місячного заробітку за відповідною посадою, а не з 70 %, як це зробив відповідач. Разом з цим, відповідно до частин першої та другої статті 99 КАС України в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Згідно зі статтею 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи. Матеріали справи не містять клопотань від позивача щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду та не наведено аргументів, що такий не пропущено. Колегія суддів касаційного суду вважає, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси. Пенсія є періодичним платежем, про перерахунок своєї пенсії позивач знав, а тому в разі незгоди з відповідним перерахунком, мав право звернутися до суду. Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання з 16 червня 2014 року ГУ ПФУ перерахувати пенсію позивача відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-XII із розміру середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Чернівецької області від 16 червня 2014 року № 18-495, встановивши її основний розмір, виходячи з розрахунку 90 % від середньомісячного заробітку з 14 червня 2014 року по 27 вересня 2015 року у зв'язку з пропуском строку для звернення до суду підлягають залишенню без розгляду, оскільки за захистом своїх порушених прав до суду позичав звернувся 28 березня 2016 року. Відтак, права позивача підлягають захисту з 28 вересня 2015 року - шестимісячного строку звернення до суду. Відповідно до частин першої, другої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій правильно застосувавши норми матеріального права, не вірно визначилися із строком, за який підлягає захисту порушене право позивача, задовольнивши позовні вимоги поза межами шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого КАС України. За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог за період з 16 червня 2014 року по 27 вересня 2015 року. В іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишити без змін. Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задовольнити частково. Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 червня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію із середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Чернівецької області від 16 червня 2014 року №18-495, відповідно до вимог статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 84 % від середньомісячного заробітку, починаючи з 16 червня 2014 року по 27 вересня 2015 року. В цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 16 червня 2014 року по 27 вересня 2015 року - залишити без розгляду. Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати його пенсію відповідно до статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» із розміру середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Чернівецької області від 16 червня 2014 року № 18-495, встановивши її основний розмір, виходячи з розрахунку 90 % від середньомісячного заробітку, починаючи з 28 вересня 2015 року з урахуванням виплачених сум. В іншій частині постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 червня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року у справі № 725/1352/16-а - залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Л.Л. Мороз М.М. Гімон В.М. Кравчук , Судді Верховного Суду