Постанова 4852 № 280/356/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 червня 2021 року м. Дніпросправа № 280/356/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент " на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року (суддя 1-ї інстанції Конишева О.В.) у справі №280/356/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент " до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент " звернулось до суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужб, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2021/000005/2 від 16.01.2021. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ до Дніпровської митниці Держмитслужби задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110230/2021/000005/2 від 16.01.2021. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29-а, код ЄДРПОУ 34155997) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935). До закінчення судових дебатів представником позивача заявлено клопотання про відшкодування позивачу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу. Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент " про стягнення витрат на правничу допомогу в адміністративній справі №280/356/21 відмовлено. Позивач не погодившись з додатковим рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити додаткове рішення суду першої інстанції, стягнути судові витрати в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновок суду відповідає обставинам справи лише частково. Позивачем надано належні та допустимі докази, документи на підтвердження витрат на правничу допомогу, що підтверджується матеріалами справи. Від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а додаткове рішення суду залишити без змін. Сторони повідомлені про день розгляду справи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Згідно з п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно із ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до п. 11 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до п. 3 частини першої ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року. Наведені положення Основного Закону до 01 січня 2019 року гарантують кожному громадянину України, іноземцям та особам без громадянства, які перебувають на території України, право на правову допомогу та вибір захисника своїх прав - особу, яка є фахівцем у галузі права і на законних підставах має право надавати таку допомогу особисто. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. У відповідності до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною другою вказаної статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Згідно з положеннями статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п.1 ч.3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Частиною третьою ст.134 КАС України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України). Таким чином, вимоги зазначених норм дає підстави для висновку, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18. Як свідчать встановлені обставини справи, та підтвердження отриманої правової допомоги 25.03.2021р. товариством подано суду договір про надання правової допомоги від 15.01.2021, укладений із Адвокатом Будовською Наталією Володимирівною та Акт виконаних робіт від 23.03.2021, свідоцтво адвоката від 25.07.2003 та ордер. Згідно Акту виконання робіт по договору про надання професійної правничої допомоги від 23.03.2021 Адвокатом було надано наступні послуги: -Адвокат провів зустріч з представником Замовника, провів консультацію, узгодив з Замовником правову позицію, проаналізував судову практику Верховного Суду зі спірного питання - 3 год. *1 135,00 грн. =3405,00 грн.; -Адвокат підготував позов до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару- 3 год.*1135,00 грн.=3405,00 грн. Судом першої інстанції вірно зазначено, що вивчення судової практики, аналіз законодавства, формуванні та узгодження позиції по справі згідно правового аналізу ситуації, не є окремим видом правової допомоги, а є складовою процесу написання адміністративного позову, тому вказані витрати не можуть підлягати окремій компенсації за рахунок відповідача. Крім того, позовна заява підписана безпосередньо позивачем - Генеральним директором Господиновим І.П. Будь-яких посилань на те, що дії із складання позову вчинялись саме адвокатом, матеріали справи не містять. Таким чином, з наданих документів не вбачається, які дії виконував саме адвокат, а акт виконаних робіт не містить зазначень, в якій справі надані послуги професійної правничої допомоги. Оцінюючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення. Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент " залишити без задоволення. Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі №280/356/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак