Постанова 4874 № 902/241/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2021 року Справа № 902/241/21 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Філіпова Т.Л. секретар судового засідання Дика А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Колісника Дмитра Сидоровича на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.05.2021 у справі №902/241/21 (суддя Тварковський А.А.) за позовом: Приватного акціонерного товариства "Етнопродукт" (селище Ясенівка, Городнянський район, Чернігівська область, 15100) до: Фізичної особи-підприємця Колісника Дмитра Сидоровича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 566646,29 грн. за участю представників сторін: позивача - не з`явився відповідача - не з`явився ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06.05.2021 передано справу №902/241/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Етнопродукт" до Фізичної особи-підприємця Колісника Дмитра Сидоровича про стягнення 566646,29 грн. на розгляд до Господарського суду Чернігівської області. Не погоджуючись з постановленою судом першої інстанції ухвалою, Фізична особа-підприємець Колісник Дмитро Сидорович звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.05.2021 у справі №902/241/21 скасувати, а справу направити до Господарського суду Вінницької області для продовження розгляду. Стягнути з позивача на користь Фізичної особи-підприємця Колісника Дмитра Сидоровича судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2270,00 грн. Розглянути апеляційну скаргу у судовому засіданні з викликом та повідомленням учасників справи. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Колісника Дмитра Сидоровича на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.05.2021 у справі №902/241/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 22.06.2021 об 14:30 год.; запропоновано позивачу - у строк до 15.06.2021 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів відповідачу. Також, роз`яснено сторонам по справі право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами статті 197 Господарського процесуального кодексу України. Матеріалами справи підтверджується, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано сторонами у справі, доказами чого слугують рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень /а.с. 216-217/. 14.06.2021 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив Приватного акціонерного товариства "Етнопродукт", в якому, з підстав викладених у ньому просить суд залишити ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.05.2021 у справі № 902/241/21 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Колісника Дмитра Сидоровича на користь Приватного акціонерного товариства "Етнопродукт" витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн. Розгляд апеляційної скарги просить здійснювати без участі представника Приватного акціонерного товариства "Етнопродукт". В судове засідання учасники справи не з`явились. Повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи в установленому порядку. Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні. Згідно з ст. ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку. Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне. Приватне акціонерне товариство "Етнопродукт" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Колісника Дмитра Сидоровича про стягнення заборгованості за договором про спільний обробіток землі в розмірі 511 320,00 грн., 18 017,42 грн. інфляційних, 7 417,07 грн. 3% річних та 29 891,80 грн. пені. Обґрунтовуючи звернення з даним позовом позивач доводить про невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про спільний обробіток землі від 16.04.2020 в частині оплати за використання землі. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.03.2021 відкрито провадження у справі №902/241/21 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.04.2021 /а.с. 80/. Відповідно до хвали суду першої інстанції від 06.04.2021 повідомлено сторони, що підготовче судове засідання у справі №902/241/21 відбудеться 06.05.2021 /а.с. 104/. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06.05.2021 передано справу №902/241/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Етнопродукт" до Фізичної особи-підприємця Колісника Дмитра Сидоровича про стягнення 566646,29 грн. на розгляд до Господарського суду Чернігівської області /а.с. 189-190/ на підставі ч. 3 ст. 30 ГПК України, оскільки до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, застосовуються правила про підсудність унормовані вказаною статтею. При цьому, місцевий господарський суд врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18. Відповідач Фізична особа-підприємець Колісник Дмитро Сидорович не погоджується з постановленою судом першої інстанції ухвалою від 06.05.2021 та просить її скасувати, а справу направити до Господарського суду Вінницької області для продовження розгляду. Вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, незаконною та необґрунтованою, оскільки при розгляді справи було порушено норми процесуального права, не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню, чим порушено права та інтереси відповідача. Вважає, що правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18, на який посилається суд, не є висновком у подібних правовідносинах. Отже, правовий висновок у справі №911/2390/18 не може бути застосований до правовідносин між сторонами даного спору. Місцем знаходження, реєстрації та проживання ФОП Колісника Дмитра Сидоровича є АДРЕСА_2 відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому справа має розглядатись Господарським судом Вінницької області. Звертає увагу, що судом першої інстанції не досліджено та не надано оцінку тому, що земельні ділянки загальною площею 91,3072 га не визначені, а в додатках до договору містяться лише графічні та картографічні зображення. При вирішенні питання щодо визначення підсудності даної справи, місцевий господарський суд, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, відносяться до виключної підсудності справ, даний спір за приписами ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України має розглядатися Господарським судом Чернігівської області. Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду, колегія суддів враховує наступне. Предметом господарського процесу як форми діяльності суду є господарські спори або інші справи віднесені до компетенції господарських судів Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами. Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. За змістом частин 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Інститут підсудності розмежовує підвідомчі господарським судам справи між відмінними елементами господарської судової системи, залежно від того, який критерій покладено в основу такого розподілу: рівень господарського суду в системі або місце розгляду справи. Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено такі юрисдикції: предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів (статті 20-23); інстанційна юрисдикція (статті 24-26); територіальна юрисдикція (підсудність) (статті 27-31). Правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких ГПК України встановлює інший вид підсудності. Відповідно до частини 1 статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Водночас, за деякими категоріями справ в силу специфіки предмету спору в таких справах процесуальний закон встановлює виключну підсудність, за якою тільки один конкретний суд серед інших може розглядати таку категорію справ. Виключна підсудність - це встановлена підсудність певної категорії справ точно визначеному господарському суду, що виключає можливість розгляду їх у будь-якому іншому суді. Встановлення виключної підсудності має на меті забезпечити найкращі умови для правильного та оперативного вирішення певних категорій справ, характер яких викликає труднощі розгляду їх в іншому місці. Правила виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає. Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову. Так, за умовами Договору про спільний обробіток землі від 16.04.2020, укладеного Приватним акціонерним товариством "Етнопродукт" та ФОП Колісником Дмитром Сидоровичем, сторони зобов`язуються здійснювати спільний обробіток землі для досягнення ефективного використання земель сільськогосподарського призначення та виробництва сільськогосподарської продукції на земельних ділянках площею 91, 3072 га, які належать Приватному акціонерному товариству "Етнопродукт" на правах оренди та знаходяться на території Городнянської міської ради за межами села Бутівка. Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Встановлено, що земельні ділянки загальною площею 91,3072 га, плата за які є предметом Договору про спільну діяльність від 16.04.2020, знаходяться на території Городнянської міської ради за межами села Бутівка і географічно розташовані у Чернігівській області. Колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не досліджено та не надано оцінку тому, що земельні ділянки загальною площею 91,3072 га не визначені, а в додатках до договору містяться лише графічні та картографічні зображення. Такі доводи скаржника фактично є оцінкою суті спірних правовідносин і вирішенням справи по суті, що виходить за межі апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про наявність/відсутність підстав для направлення даної справи на розгляд до Господарського суду Чернігівської області. Відповідно до п. 2.4 та п. 3.1 Договору ФОП Колісник Дмитро Сидорович зобов`язується проводити обробіток землі та вирощування сільськогосподарської продукції виключно за свій рахунок. Рішення стосовно порядку використання земельних ділянок приймає ФОП Колісник Дмитро Сидорович. Згідно з п. 4.1 Договору, ФОП Колісник Дмитро Сидорович сплачує Приватному акціонерному товариству "Етнопродукт" плату за один гектар землі, яка використовується для спільного обробітку згідно з цим договором. Як зазначено вище, Приватне акціонерне товариство "Етнопродукт" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Колісника Дмитра Сидоровича про стягнення заборгованості за договором про спільний обробіток землі, інфляційних, 3% річних, пені, оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання. Колегія суддів враховує визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Так, за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України. Згідно з пунктом 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Оскільки правила виключної підсудності поширюються на спір щодо стягнення заборгованості за користування нерухомим майном, яке відповідно до географічного розташування знаходиться у Чернігівській області, то спір у цій справі, правильно переданий на розгляд до Господарського суду Чернігівської області відповідно до положень частини третьої статті 30 ГПК України. Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. З урахуванням викладеного місцевий господарський суд правильно врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 і застосував правила про територіальну юрисдикцію (підсудність), оскільки справа підлягає розгляду Господарським судом Чернігівської області, тобто за місцем знаходження нерухомого майна земельних ділянок. Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року). У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. За таких обставин, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі такими, що не спростовують висновків місцевого господарського суду. Суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм процесуального права при винесенні ухвали судом першої інстанції судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позивач у своєму відзиві, який надійшов на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 14.06.2021, просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Колісника Дмитра Сидоровича на користь Приватного акціонерного товариства "Етнопродукт" витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами за результатом розгляду справи. Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу), пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони за результатом розгляду справи. Таким чином відсутні правові підстави в силу ст.ст. 126, 129 ГПК України для стягнення з Фізичної особи-підприємця Колісника Дмитра Сидоровича на користь Приватного акціонерного товариства "Етнопродукт" витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн. у зв`язку із розглядом апеляційної скарги, оскільки справа по суті не розглядалася. На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Колісника Дмитра Сидоровича на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.05.2021 у справі №902/241/21 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Матеріали справи направити до Господарського суду Чернігівської області. Повний текст постанови складений 24 червня 2021 року Головуючий суддя Розізнана І.В. Суддя Грязнов В.В. Суддя Філіпова Т.Л.