Постанова 4873 № 910/8396/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" червня 2021 р. Справа№ 910/8396/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Разіної Т.І. суддів: Іоннікової І.А. Тарасенко К.В. Секретар судового засідання: Припутніцька Ю.В. За участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 08.06.2021р. Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівська СЕС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 910/8396/20 (суддя Мудрий С.М., м. Київ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівська СЕС" до Державного підприємства "Гарантований покупець" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

2. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 22 105 472,80 грн, За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд,- ВСТАНОВИВ: Обставини справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівська СЕС" (далі -позивач/ТОВ "Михайлівська СЕС") звернулося до Господарського суу міста Києва віз позовною заявою до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач/ДП "Гарантований покупець"), за участю у справі третіх осіб, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - третя особа-1) та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі -третя особа -2) про стягнення 22 105 472,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань за Договором №900/01 від 29.10.2019 в частині оплати за отриману в березні 2020 року електричну енергію, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином. 02.09.2020 позивач до Господарського суду міста Києва подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 54 448 170,61 грн (березень-липень 2020 року), штрафні санкції у вигляді пені у сумі 1 117 182,68 грн, штраф у сумі 3 050 363,83 грн., 3% річних у сумі 267 231,83 грн. 30.09.2020 позивач до Господарського суду міста Києва подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 56 164 513,83 грн (березень-серпень 2020 року), штрафні санкції у вигляді пені у сумі 1 634 075,69 грн, штраф у сумі 4 034 599,85 грн, 3% річних у сумі 396 455,10 грн. 19.10.2020 позивач подав до Господарського суду міста Києва заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 54 229 430,57 грн (березень-липень 2020 року), штрафні санкції у вигляді пені у сумі 1 634 075,69 грн, штраф у сумі 4 034 599,85 грн, 3% річних у сумі 396 455,10 грн. Зазначити у рішенні суду про стягнення боргу згідно з положенням частини 10 статті 238 ГПК України про нарахування пені, 3% річних до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 суд прийняв до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог, що надійшли до суду 02.09.2020 та 30.09.2020. 23.11.2020 позивач подав до Господарського суду міста Києва заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 54 229 430,57 грн (березень-серпень 2020 року), штрафні санкції у вигляді пені у сумі 2 611 983,48 грн, штраф у сумі 4 034 599,85 грн, 3% річних у сумі 640 931,06 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 прийнято до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог від 23.11.2020 та про зменшення позовних вимог від 19.10.2020. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 910/8396/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівська СЕС" заборгованість у розмірі 54 229 430,57 грн, пеню у розмірі 1 305 991,74 грн, штраф в розмірі 2 017 299,93 грн, 3% річних у розмірі 320 465,53 грн та судовий збір у розмірі 735 700,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Короткий зміст вимог заяви ДП "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення 01.02.2021 ДП "Гарантований покупець" було подано до Господарського суду міста Києва заяву про відстрочку виконання рішення у справі №910/8396/20. В обґрунтування поданої заяви відповідач вказує, що за своїм призначенням він є суб`єктом господарювання, який відповідно до Закону зобов`язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників за аукціонною ціною, однак єдиним джерелом надходжень для оплати такого придбання є кошти, отримані від ПрАТ "НАЕК "Укренерго", виключно якому Державне підприємство "Гарантований покупець" і зобов`язано продавати таку електроенергію. Тому, обсяг виконання зобов`язань Державного підприємства "Гарантований покупець" з оплати відпущеної електроенергії виробникам за "зеленим" тарифом ставиться Законом в залежність від виконання спеціальних обов`язків ПрАТ "НАЕК "Укренерго". Однак, на сьогоднішній день ПрАТ "НАЕК "Укренерго" має великий обсяг заборгованості перед Державним підприємством "Гарантований покупець", що і зумовлює виникнення непогашених зобов`язань останнього перед виробниками. У своїй заяві заявник також вказує на необхідність забезпечення Гарантованим покупцем оплати електричної енергії перед виробникам за "зеленим" тарифом (830 суб`єктів господарювання) у обсягах, що пов`язані з невиконанням НАЕК "Укренерго" спеціальних обов`язків із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії; часткове виконання відповідачем зобов`язань з оплати спірних періодів 2020 року; встановлений у пункті 4 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 №810-ІХ строк погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилася станом на 1 серпня 2020 року, та фактично буде відбуватися протягом 2021-2022 років; визначені у статті 8 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" та пункті 11-1 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ринок електричної енергії" додаткові джерела фінансування ПрАТ "НАЕК "Укренерго" та ДП "Гарантований покупець" для виконання зазначених спеціальних обов`язків згідно з Законом та Порядком; відсутність вини у невиконанні спірних зобов`язань, складний фінансовий стан ДП "Гарантований покупець", невиконання іншим учасником спірних правовідносин наведених спеціальних обов`язків, що ускладнять виконання рішення. Натомість, за доводами заявника, відстрочення виконання рішення на строк, що не перевищує 1 (один) рік, буде кореспондувати встановленому у пункті 4 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 №810-ІХ порядку погашення заборгованості та додаткові джерела фінансування сфери сприятимуть нормальному функціонуванню підприємства стягувача та боржника, а також реальній можливості виконання рішення суду. За наведених обставин заявник просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі на один рік з моменту ухвалення рішення. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду і мотиви її прийняття Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 910/8396/20 заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення у справі № 910/8396/20 - задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 910/8396/20 на три місяці з дати набрання рішенням законної сили. Ухвала суду мотивована наявністю достатньої винятковості обставин для застосування визначеної статтею 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення. Суд, водночас, встановлюючи строк такого відстрочення, враховував здійснення державою заходів, спрямованих на врегулювання питань розрахунків відповідача з суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, а тому визнав обґрунтованим встановити його на три місяці з дати набрання рішенням законної сили. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із прийнятою ухвалою, ТОВ "Михайлівська СЕС" (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі №910/8396/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі №910/8396/20. Апеляційна скарга ТОВ "Михайлівська СЕС" обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права. Зокрема- ст.ст. 74,76, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Крім того, оскаржуване судове рішення прийняте з неповним з`ясуванням та за недоведеності обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Доводи скаржника загалом зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків про існування виняткових обставин, які ускладнюють вчасне виконання рішення у даній справі, а також не врахував негативних наслідків, які можуть настати для кредитора при відстроченні виконання рішення суду. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу 23.03.2021 від відповідача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі №910/8396/20- без змін. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Михайлівська СЕС» указував на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для її скасування - відсутні. Відзив на апеляційну скаргу від третіх осіб 1, 2 до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходив. Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції зазначає, що треті особи 1, 2 не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що третя особа 1, 2 у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подали відзивів на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання треті особами 1, 2 відзивів не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівська СЕС" у справі № 910/8396/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівська СЕС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 910/8396/20 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/8396/20. 01.03.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/8396/20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/8396/20; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівська СЕС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 призначено на 06.04.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 розгляд справи №910/8396/20 відкладено на 20.05.2021. 20.05.2021 розгляд справи №910/8396/20 не відбувся у зв`язку з перебуванням колегії суддів у складі Разіна Т.І. - головуючий суддя, судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В. у відпустці. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 розгляд справи №910/8396/20 призначено на 08.06.2021. Явка учасників справи У судове засідання, призначене на 08.06.2021, з`явилися представники позивача та відповідача. Треті особи 1, 2 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від третіх осіб 1, 2 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на те, що треті особи були належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від третіх осіб 1, 2 клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності третіх осіб 1,

2. Позиція представників сторін у справі Представник скаржника у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із викладених, у ній підстав та просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі №910/8396/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі №910/8396/20. Представник відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги ТОВ «Михайлівська СЕС» заперечував з підстав викладених, у відзиві на неї та просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі №910/8396/20-без змін. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 910/8396/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівська СЕС" заборгованість у розмірі 54 229 430,57 грн, пеню у розмірі 1 305 991,74 грн, штраф в розмірі 2 017 299,93 грн, 3% річних у розмірі 320 465,53 грн та судовий збір у розмірі 735 700,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. 01.02.2021 відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва із заява про відстрочку виконання рішення у справі №910/8396/20. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2021 призначено розгляд заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення у справі №910/8396/20 на 16.02.2021. Як вже зазначалось вище, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 910/8396/20 заяву ДП "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення у справі № 910/8396/20 - задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 910/8396/20 на три місяці з дати набрання рішенням законної сили. Ухвала суду мотивована наявністю достатньої винятковості обставин для застосування визначеної статтею 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення. Суд, водночас, встановлюючи строк такого відстрочення, враховував здійснення державою заходів, спрямованих на врегулювання питань розрахунків відповідача з суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, а тому визнав обґрунтованим встановити його на три місяці з дати набрання рішенням законної сили. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Михайлівська СЕС» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Так, в обґрунтування поданої заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва 26.01.2021 у справі № 910/8396/20 відповідач вказує, що за своїм призначенням він є суб`єктом господарювання, який не в залежності від своєї волі відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) зобов`язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників за аукціонною ціною, однак єдиним джерелом надходжень для оплати такого придбання є кошти, отримані від ПраТ "НЕК "Укренерго", виключно якому Державне підприємство "Гаранований покупець" і зобов`язано продавати таку електроенергію. Тому, обсяг виконання зобов`язань Державного підприємства "Гарантований покупець" з оплати відпущеної електроенергії виробникам за "зеленим" тарифом ставиться Законом в залежність від виконання спеціальних обов`язків Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго". Однак, на сьогоднішній день ПрАТ "НЕК"Укренерго" має великий обсяг заборгованості перед ДП "Гарантований покупець", що і зумовлює виникнення непогашених зобов`язань останнього перед виробниками. Відповідач звернув увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису, що затверджується Регулятором. Крім того, ДП «Гарантований покупець» зазначив, що заборгованість ПрАТ «НЕК «Укренерго» за отриману від ДП «Гарантований покупець» послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел станом на 12.01.2021 року становить суму у розмірі 27 970,93 млн. грн (з ПДВ). Всі претензії направленні на адресу ПрАТ «НЕК «Укренерго» про сплату коштів за розрахунковий період 2020 року залишені без реагування. Відповідач зазначає, що наразі ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 відкрито провадження у справі №910/16664/20 за позовом ДП «Гарантований покупець» до ПрАТ «НЕК «Укренерго» про стягнення боргу у розмірі 25 724 290 343,04 грн. Державне підприємство «Гарантований покупець» також вказувало на те, що відповідно до п. 4 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 №810-ІХ (далі - Закон від 21.07.2020 №810-ІХ), що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості Державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилася станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років (відповідний проект вже є на сайті Верховної Ради України). Крім того, вказаним законом доповнено ст. 8 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" частиною третьою наступного змісту: "Кабінет Міністрів України передбачає у державному бюджеті видатки на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, відповідно до бюджетних запитів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, на підставі розрахунків, наданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірі не менше 20 відсотків прогнозної виробітки товарної продукції електричної енергії з альтернативних джерел на відповідний рік". Окрім того, вказаним законом розділ XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про альтернативні джерела енергії" доповнено пунктом 11-1 такого змісту: "11-1. Установити, що тимчасово, у зв`язку з карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), кошти, отримані оператором системи передачі від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину станом на 1 липня 2020 року, використовуються для таких цілей: ... 70 відсотків - на погашення заборгованості перед гарантованим покупцем за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Гарантований покупець зобов`язаний перерахувати кошти, отримані відповідно до цього абзацу, в розмірі 50 відсотків суб`єкту господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії на атомних електростанціях, а 50 відсотків - на оплату електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною". Відповідно, на думку відповідача, зобов`язання, які були предметом спору у даній справі, не можуть бути виконані у спосіб інший, ніж встановлено Законом України від 21.07.2020 №810- IX - шляхом оформлення протягом 2021 - 2022 років облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років. Відповідач також зазначив, що 24.09.2020 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект №4151 "Про внесення змін до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо підтримки виробництва електроенергії з ВДЕ. Він передбачає збільшення максимального розміру дефіциту державного бюджету на 2020 рік та розрахунки з виробниками електроенергії з ВДЕ шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у розмірі 19,6 млрд гривень Міністерством фінансів за рішенням Кабінету Міністрів України. Крім того, 17.11.2020 Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №4119 "Про внесення змін до Державного бюджету на 2020 рік", згідно якого п. 1 ст. 6 Закон "Про Державний бюджет на 2020 рік" доповнено підпунктом "ґ", який передбачає надання у 2020 році держгарантій, в тому числі "для забезпечення виконання боргових зобов`язань господарського товариства, в статутному капіталі якого 100% акцій належать державі і яке здійснює діяльність у сфері передачі електроенергії в Україні". Відповідно до Пояснювальної записки, серед іншого, Закон має на меті врегулювати розрахунки з виробниками з ВДЕ. Зокрема, Закон передбачає за рішенням Кабінету Міністрів України надання державних гарантій НЕК "Укренерго" для залучення кредитних коштів міжнародних та національних фінансових установ для виконання боргових зобов`язань перед виробниками з ВДЕ. Отже, на думку відповідача, запроваджуючи механізм розрахунків з підприємствами відновлювальної енергетики, держава офіційно визнає, що здійснення розрахунків ДП "Гарантований покупець" з виробниками електроенергії прямо залежить від забезпечення ПрАТ "НЕК "Укренерго" оплати ДП "Гарантований покупець", а також від бюджетних видатків. Тобто правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в частині заборгованості, що склалася на 01.08.2020, зазнають імперативного регулятивного впливу держави, яка приймає наведені законодавчі акти. Крім того, в поданій заяві відповідач звертає увагу на те, що станом на 15.01.2020 відповідно до Реєстру виробників за "зеленим" тарифом вже зареєстровано 838 суб`єктів господарювання, оплата отриманої від яких електроенергії в силу приписів п. 10.1 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2019 №641, має здійснюватися пропорційно надходженню коштів на рахунки Державного підприємства "Гарантоаний покупець", в той час як примусове виконання рішення на користь одного з таких виробників зумовить позбавлення можливості проводити пропорційні розрахунки з іншими виробниками, загальна заборгованість перед яким за період січень - вересень 2020 року станом на 12.01.2021 становить 27 970, 93 млн.грн. Відповідач також вказав на перебування у проваджені Господарського суду міста Києва 125 справ за позовами виробників електроенергії за "зеленим" тарифом до ДП "Гаранований покупець" про стягнення 1 194 905 979,57 грн. Також відповідач посилався на судові справи за позовами ДП НАЕК "Енергоатом" про стягнення грошових коштів з ДП "Гарантований покупець". Отже, вважаючи, що дані обставини унеможливлюють виконання рішення суду у даній справі на даний час, відповідач просить відстрочити його виконання на термін, що не перевищує одного року з моменту ухвалення рішення. Статтею 160 ГПК України Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 331 ГПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При винесенні ухвали про відстрочку виконання рішення суд бере до уваги не тільки доводи відповідача про те, що виконання судового рішення може привести боржника до стану, який унеможливить здійснення ним господарської діяльності, а й матеріальний інтерес позивача та ступінь вини боржника (відповідача) у виникненні спору, а також той факт, що важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об`єктивних, незалежних від відповідача обставин. Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що відстрочка виконання рішення, яка пов`язується з об`єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання відстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин. В основу судової ухвали про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. Крім того, у зв`язку з тим, що розстрочка/відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочки/відстрочки виконання судового рішення. Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки/відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки/відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці. Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим. Отже, питання щодо надання розстрочення/відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки/відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. Особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно із ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Аналіз наведених у заяві про відстрочку виконання рішення господарського суду мотивів та наданих відповідачем документів, свідчить те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили неможливість виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі №910/8396/230 та не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання даного рішення суду. Так, у даному випадку відповідач просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі на один рік, проте жодним чином не обґрунтовує запропонований термін відстрочення та не надає жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого відстрочення рішення суду у даній справі буде виконане. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що долучені відповідачем до заяви докази не можуть підтверджувати обставини реальності виконання рішення суду у даній справі після закінчення терміну, на який відповідач просить відстрочити його виконання. Крім того, твердження відповідача про наявність боргу зі сторони Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 ГПК України пов`язують можливість надання відстрочки, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання. При цьому існування спору у справі Господарського суду міста Києва №910/16664/20 за позовом ДП "Гарантований покупець" до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення боргу у розмірі 25 724 290 343,04 грн не є гарантованим підтвердженням надходження грошових коштів на рахунки ДП "Гарантований покупець" з метою належного виконання рішення суду у справі №910/16664/20, рівно як і подальшого спрямування цих коштів ДП "Гарантований покупець" на виконання рішення суду саме у даній справі № 910/8396/20 по закінченню терміну відстрочки (тобто, протягом року з моменту винесення рішення у даній справі). Відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 №810-ІХ, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості Державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилася станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років. Наразі на даний час відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань ДП "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено договором, укладеним між позивачем та відповідачем. Слід врахувати, що обов`язок держави полягає у захисті прав виробників "зеленої електроенергії", саме з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, і було створено Державне підприємство "Гарантований покупець", відтак останнє зобов`язане добросовісно і своєчасно здійснювати розрахунок з виробниками. Водночас судом апеляційної інстанції враховані майнові інтереси стягувача та взяті до уваги його письмові заперечення, в яких стягувач зазначив, зокрема, про негативний вплив відстрочки виконання рішення на фінансовий стан позивача. З огляду на викладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що відповідачем не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на час звернення з заявою виконання рішення суду, відсутності коштів та винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочення виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення. Враховуючи не доведення відповідачем належними та допустимими доказами наявності виключної обставини для відстрочення виконання виконання рішення Господарського суду міста Києва , апеляційний суд вважає, що в суду першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення відповідної заяви відповідача та відстрочення виконання рішення у даній справі. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі. Суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апеляційної скарги ТОВ «Михайлівська СЕС» знайшли своє підтвердження. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Згідно п.2 ч.1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі №910/8396/20 постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду у даній справі. Судові витрати У відповідності до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача . Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівська СЕС" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 910/8396/20 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення у справі №910/8396/20- відмовити.

4. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівська СЕС" (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 45А/2, офіс 64; ідентифікаційний код 41663068) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Доручити Господарському суду міста Києва у порядку ст. 327 Господарського процесуального кодексу України видати відповідний наказ.

7. Справу №910/8396/20 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст судового рішення складено та підписано -23.06.2021. Головуючий суддя Т.І. Разіна Судді І.А. Іоннікова К.В. Тарасенко