Постанова 4873 № 910/15349/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" травня 2026 р. Справа№ 910/15349/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Мальченко А.О. суддів: Сковородіної О.М. Коробенка Г.П. при секретарі судового засідання Линник А.М., розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі № 910/15349/25 (суддя І.О. Андреїшина) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Енерджи Україна» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 1 317 931,50 грн, за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан-Енерджи Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення заборгованості за договором №1208-15011-1-2 від 08.04.2025 про надання послуги із зменшення навантаження у розмірі 1317931,50 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/15349/25 провадження в частині стягнення заборгованості у розмірі 77 820,05 грн закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору. Позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Енерджи Україна» заборгованість у розмірі 1240111,45 грн основного боргу та 14881,34 грн судового збору. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано нормами статей 11, 204, 509, 526, 530, 612, 615, 629 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України), а також встановленими судом обставинами наявності між сторонами договірних відноси н, що виникли на підставі договору від 08.04.2025 про надання послуги із зменшення навантаження № 1208-15011-1-2 (далі також - Договір), наданням позивачем відповідачу у період червень 2025 року - жовтень 2025 року послуг зі зменшення навантаження на загальну суму 1317931,50 грн та неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати отриманих за Договором послуг. Встановивши, що у процесі розгляду справи відповідачем перераховано на рахунок позивача грошові кошти у загальному розмірі 77820,05 грн, суд першої інстанції закрив провадження у цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі також ГПК України). Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки судом першої інстанції не з`ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду не відповідають цим обставинам справи, також судом були порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права. Так, судом першої інстанції не було враховано оплати, здійснені відповідачем 27.02.2026 на суму 264 663,47 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №ППВДЕ14382 та 58 630,68 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №ППВДЕ14769. Судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача про те, що встановлення витрат відповідача на виконання спеціальних обов`язків в іншому розмірі, аніж це затверджено, Законом України «Про ринок електричної енергії» не передбачено, а отже, законодавством не передбачено покриття витрат оператора системи передачі на витрати за послугу зі зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом або за аукціонною ціною. Також, судом першої інстанції не враховано, що відсоток оплати позивачу за надану Послугу залежить від рівня надходжень коштів від такого контрагента для покриття витрат на послуги з передачі електричної енергії. Наявність заборгованості перед НЕК «Укренерго» у інших учасників ринку за договірними зобов`язаннями з надання таким учасникам ринку послуг з передачі електричної енергії унеможливлює своєчасні та у повному обсязі розрахунки за Договором, укладеним між сторонами. Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді Мальченко А.О., суддів Коробенка Г.П., Сковородіної О.М. Скаржником в апеляційній скарзі було викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване складанням повного тексту оскаржуваного судового рішення 05.03.2026. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/15349/25 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги, а саме сплати судового збору та надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку. 13.04.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої останнім додано платіжну інструкцію про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване отриманням копії оскаржуваного рішення через підсистему «Електронний суд» лише 05.03.2026. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 поновлено Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі № 910/15349/25, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 14.05.2026. Товариству з обмеженою відповідальністю «Сан-Енерджи Україна» встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 06.05.2026. Ухвалою суду також зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/15349/25 та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15349/25. 30.04.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, у якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду, - без змін. Вважає, що судом першої інстанції встановлено усі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, а саме: укладення між сторонами Договору про надання послуги із зменшення навантаження №1208-15011-1-2 від 08.04.2025, надання позивачем послуг у період червень - жовтень 2025 року, прийняття таких послуг відповідачем без зауважень, факт підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, а також невиконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати таких послуг у строки, визначені договором. Апеляційна скарга не спростовує основної обставини, встановленої судом першої інстанції, а саме, наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором. Більше того, вносячи часткові оплати за договором уже після відкриття провадження у справі, відповідач цим самим підтверджує наявність такої заборгованості. Щодо неврахування судом першої інстанції оплат, здійснених 27.02.2026, то, відповідачем, по-перше, не надано доказів направлення суду першої інстанції платіжних інструкцій від 27.02.2026 №ППВДЕ14382 та №ППВДЕ14769, а, по-друге, не надано суду апеляційної інстанції доказів неможливості подання згаданих платіжних інстанцій до суду першої інстанції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 у розгляді апеляційної скарги відповідача оголошено перерву до 21.05.2026. 21.05.2026 через підсистему «Електронний Суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Відповідача про долучення до матеріалів справи платіжної інструкції №ППВДЕ015630 від 10.03.2026. Колегія суддів, керуючись нормами ч. 3 ст. 269 ГПК України, якою визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, відмовляє у приєднанні платіжної інструкції №ППВДЕ015630 від 10.03.2026 до матеріалів справи, оскільки на момент ухвалення оскаржуваного рішення (04.03.2026) цього доказу не існувало. Отже, такий доказ не може бути врахований під час апеляційного перегляду спору. У судове засідання 21.05.2026 з`явились представники позивача та відповідача. Представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю її доводів. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду, без змін. 21.05.2026 у судовому засіданні колегією суддів було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Обговоривши доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши докази наявні у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан-Енерджи Україна» (далі також - ППВДЕ), діє на підставі ліцензії №1313 від 02.07.2019 з виробництва електричної енергії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП, або Регулятор) та веде господарську діяльність з виробництва електричної енергії. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1602 від 30.07.2019 установлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Сан-Енерджи Україна» «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01 січня 2030 року. Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі також - ОСП) виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»). Відповідно до п. 4.2.4 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку) учасники ринку, які володіють генеруючими одиницями типу B, C або D, крім ППВДЕ, зобов`язані бути ППБ та надавати послуги з балансування. ВДЕ з підтримкою, що мають намір включити генеруючі одиниці до складу балансуючої групи гарантованого покупця, зобов`язані укласти з ОСП договір про надання послуги із зменшення навантаження та надавати послуги із зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою щодо генеруючих одиниць типу B, C або D, встановлена потужність яких становить 1 МВт та більше (крім генеруючих одиниць, що використовують для виробництва електричної енергії енергію біогазу та/або біомаси). Згідно з п. 4.18.11 Правил ринку ОСП за межами балансуючого ринку має право видавати команди на зменшення навантаження ППВДЕ. Диспетчерська команда на зменшення навантаження ППВДЕ, крім випадків видачі такої команди при системних обмеженнях, які є наслідком дії обставин непереборної сили, є прийняттям пропозиції (заявки) виробника на надання послуги із зменшення навантаження. Порядок надання послуги із зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою є додатком № 9 до Правил ринку (далі - Порядок). Відповідно до п. 2.1 Порядку договір про надання послуги із зменшення навантаження є публічним договором приєднання, розробляється ОСП на основі додатка 11 до Правил ринку (далі - договір), оприлюднюється на офіційному вебсайті оператора системи та укладається шляхом надання ВДЕ з підтримкою заяви- приєднання, форма якої наведена в додатку 1 до договору (далі - заява). Датою початку дії зазначеного договору є другий робочий день від дня акцептування ОСП заяви-приєднання учасника ринку, який є кандидатом в ППВДЕ, про що ОСП своїм листом повідомляє такого учасника ринку. Так, Типовий договір про надання послуги із зменшення навантаження затверджено у додатку № 11 до Правил ринку (https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/113/f473873n5603.docx). Позивач звернувся до відповідача із заявою-приєднання до договору про надання послуги із зменшення навантаження. У повідомленні від 30.05.2025 за вих. №01/33798 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія «Укренерго» повідомило позивача про приєднання останнього до умов договору його одиниць відпуску EIC- 62W401721100132K в якості надавача послуги із зменшення навантаження; ідентифікатор договору № 1208-15011-1-2 від 08.04.2025, дата акцептування 08.04.2025; дата внесення до реєстру ППВДЕ 01.06.2025. Так, 08.04.2025 сторони уклали договір про надання послуги із зменшення навантаження № 1208-15011-1-2 в редакції, наведеній у додатку 11 до Правил ринку. Згідно з п. 2.2 договору вартість наданих послуг за цим договором визначається як добуток обсягу невідпущеної електричної енергії в результаті виконання команди ОСП на зменшення навантаження за цим договором та встановленого для одиниці відпуску ППВДЕ «зеленого» тарифу або аукціонної ціни. Відповідно до п. 3.1 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Згідно з п. 3.2 договору під час ведення розрахунків за цим договором сторони керуються Правилами ринку та Порядком надання послуги із зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом або за аукціонною ціною, що є додатком 9 до Правил ринку. Відповідно до п. 3.3 договору, за підсумками місяця ППВДЕ на основі даних, сформованих у СКО за відповідний розрахунковий період, складає та направляє ОСП протягом 7 календарних днів після закінчення розрахункового періоду 2 примірники підписаного зі своєї сторони акта приймання-передачі послуги із зменшення навантаження (далі - акт наданих послуг), рахунок на сплату послуги із зменшення навантаження та розрахунок обсягу невідпущеної електричної енергії ППВДЕ в результаті виконання команди диспетчера на зменшення навантаження, що є додатком до акта наданих послуг. Згідно з п. 3.4 договору у разі відсутності зауважень до оформленого розрахунку обсягу невідпущеної електричної енергії та акта наданих послуг ОСП повертає ППВДЕ один примірник підписаного зі своєї сторони акта наданих послуг або направляє відмову від його підписання з відповідним зауваженнями, що мають бути усунені. Пунктом 3.5 договору визначено, що ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППВДЕ не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, після підписання акта наданих послуг шляхом перерахування на поточний рахунок ППВДЕ грошових коштів в обсязі, що відповідає розміру вартості наданих послуг таким ППВДЕ протягом розрахункового місяця. ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППВДЕ за послугу в порядку, передбаченому Правилами ринку. У разі несвоєчасного повернення сторонами відповідних направлених актів, такі акти вважаються підписаними стороною-одержувачем у запропонованій редакції (пункт 3.9 договору). Згідно з п. 4.3 договору, ОСП зобов`язалось здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату вартості послуги зі зменшення навантаження, наданої ППВДЕ на умовах, визначених Правилами ринку та цим договором. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач у період часу з червня 2025 року до жовтня 2025 року надав відповідачу послугу із зменшення навантаження відповідно до договору №1208-15011-1-2 від 08 квітня 2025 року на загальну суму 1317931,50 грн, що підтверджується підписаними (із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису) сторонами Актами приймання-передачі наданих послуг із зменшення навантаження за розрахунковими місяцями: - червень 2025 року від 30.06.2025 на суму 264663,47 грн; - липень 2025 року від 31.07.2025 на суму 58630,68 грн; - серпень 2025 року від 31.08.2025 на суму 596233,58 грн; - вересень 2025 року від 30.09.2025 на суму 320583,72 грн; - жовтень 2025 року від 31.10.2025 на суму 77820,05 грн. Судом першої інстанції також було встановлено, що відповідач зобов`язаний здійснити оплату наданих позивачем послуг зі зменшення навантаження у такі строки: - за червень 2025 року в сумі 264663,47 грн - не пізніше 20 липня 2025 року; - за липень 2025 року в сумі 58630,68 грн - не пізніше 20 серпня 2025 року; - за серпень 2025 року в сумі 596233,58 грн - не пізніше 20 вересня 2025 року; - за вересень 2025 року в сумі 320 583,72 грн - не пізніше 20 жовтня 2025 року; - за жовтень 2025 року в сумі 77 820,05 грн - не пізніше 20 листопада 2025 року. Предметом спору у справі, що переглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості наданих за договором №1208-15011-1-2 від 08.04.2025 послуг у розмірі 1317931,50 грн. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує на відсутність у структурі тарифу достатніх коштів на покриття витрат за послугу із зменшення навантаження та наявність у нього особливого права здійснювати розрахунки за договором №1208-15011-1-2 від 08.04.2025 виключно у межах грошових надходжень від його інших контрагентів. Розглядаючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність фактичних та правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду. Так, частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується підписаними (із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису) сторонами Актами приймання-передачі наданих послуг із зменшення навантаження за розрахунковими місяцями та не заперечується відповідачем, у період часу червень 2025 року - жовтень 2025 року позивач надав відповідачу послугу зі зменшення навантаження відповідно до договору №1208-15011-1-2 від 08.04.2025 на загальну суму 1317931,50 грн. У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. За нормою ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Пунктом 3.5 договору визначено, що ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППВДЕ не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, після підписання акта наданих послуг шляхом перерахування на поточний рахунок ППВДЕ грошових коштів в обсязі, що відповідає розміру вартості наданих послуг таким ППВДЕ протягом розрахункового місяця. ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППВДЕ за послугу в порядку, передбаченому Правилами ринку. У разі несвоєчасного повернення сторонами відповідних направлених актів, такі акти вважаються підписаними стороною-одержувачем у запропонованій редакції (пункт 3.9 договору). Отже, суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про те, що відповідач був зобов`язаний здійснити оплату наданих позивачем послуг зі зменшення навантаження у такі строки: - за червень 2025 року в сумі 264663,47 грн - не пізніше 20 липня 2025 року; - за липень 2025 року в сумі 58630,68 грн - не пізніше 20 серпня 2025 року; - за серпень 2025 року в сумі 596233,58 грн - не пізніше 20 вересня 2025 року; - за вересень 2025 року в сумі 320583,72 грн - не пізніше 20 жовтня 2025 року; - за жовтень 2025 року в сумі 77820,05 грн - не пізніше 20 листопада 2025 року. Однак, у встановлені Договором строки відповідач не здійснив оплати отриманих за Договором послуг. Отже, суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 1317931,50 грн. Водночас, під час розгляду спору судом першої інстанції відповідачем перераховано на рахунок позивача грошові кошти у загальному розмірі 77 820,05 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції №ППВДЕ 12954 від 02.01.2026, долученою відповідачем до клопотання про закриття провадження у справі в частині. Надаючи оцінку поданому відповідачем доказу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 77820,05 грн, у зв`язку з чим слушно закрив провадження у справі у цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи закриття провадження у справі у частині позовних вимог про стягнення 77820,05 грн суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про наявність фактичних та правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме, у розмірі 1240111,45 грн. Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності. Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. При цьому, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про неврахування судом першої інстанції тверджень відповідача про те, що законодавством не передбачено покриття витрат оператора системи передачі на витрати на послугу зі зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом або за аукціонною ціною та відсутність фінансових ресурсів. Зі змісту оскаржуваного рішення убачається, що суд обґрунтовано, з посиланням на пункти 4.2.4, 4.18.11 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (далі також - Правила ринку) відхилив згадані доводи відповідача, зауваживши, що ні умовами договору, ні положеннями законодавства не передбачено жодних виключень щодо порядку оплати послуг, які були прийняті відповідачем без зауважень та заперечень. Суд першої інстанції слушно зауважив, що відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Колегія суддів також не враховує при розгляді апеляційної скарги платіжні інструкції від 27.02.2026, додані відповідачем до неї. Так, за змістом ч.ч. 1, 3 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Як правильно зауважено у відзиві на апеляційну скаргу, відповідач не надав доказів неможливості подання платіжних інструкцій від 27.02.2026 до суду першої інстанції, що виключає можливість врахування їх під час апеляційного перегляду спору. Твердження скаржника про те, що справа розглядалася у спрощеному порядку, без виклику сторін, а тому на позивачеві лежав тягар подання суду першої інстанції доказів надходження грошових коштів від відповідача за вищевказаними платіжними інструкціями, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та непереконливими. Як вбачається з платіжних інструкцій №ППВДЕ14382 та №ППВДЕ14769, оплата за ними була проведена відповідачем 27 лютого 2026 року (у п`ятницю) о 21 год. 54хв. та о 23 год. 01хв. відповідно, напередодні вихідних, то ж про факт часткової сплати відповідачем коштів позивач мав змогу дізнатись лише у робочий час та після обробки таких платежів банківською установою,а оскаржуване судове рішення ухвалено 04.03.2026, тобто на третій робочий день після часткової сплати коштів відповідачем. Колегія суддів також враховує інші доводи відзиву на апеляційну скаргу у тій мірі, у якій вони узгоджуються з висновками суду, зробленими за наслідками апеляційного провадження. Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго». Керуючись ст. ст. 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/15349/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/15349/25 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/15349/25.

4. Матеріали справи №910/15349/25 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 30.06.2026, після виходу судді Коробенка Г.П. та головуючої судді Мальченко А.О. з відпусток. Головуючий суддя А.О. Мальченко Судді О.М. Сковородіна Г.П. Коробенко