Постанова 4873 № 910/15349/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" липня 2026 р. Справа№ 910/15349/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Мальченко А.О. суддів: Сковородіної О.М. Коробенка Г.П. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15349/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 1 317 931,50 грн, - В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна" (далі також - ТОВ "Сан-Енерджи Україна", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі також - ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 1208-15011-1-2 від 08.04.2025 про надання послуги із зменшення навантаження у розмірі 1 317 931,50 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/15349/25 провадження в частині стягнення заборгованості у розмірі 77 820,05 грн закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору. Позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Енерджи Україна» заборгованість у розмірі 1 240 111,45 грн основного боргу та 14 881,34 грн судового збору. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/15349/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/15349/25 залишено без змін. Поновлено дію рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/15349/25. 25.05.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна" надійшла заява про стягнення судових витрат у справі № 910/15349/25, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000, 00 грн. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/15349/25. Розгляд вказаної заяви ухвалено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження. Вказану ухвалу направлено позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів, що підтверджується довідками про доставку електронного документа. 04.06.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшло заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 910/15349/25. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного. Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України). У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу. 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України). Відповідно до ст. 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України). Так, при поданні відзиву на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складає 45 000,00 грн. Частина 8 статті 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Колегія суддів зазначає, що постанова апеляційного суду у справі №910/15349/25 була ухвалена 21.05.2026, заява про прийняття додаткової постанови подана 22.05.2026, а тому докази, які підтверджують розмір судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції були подані у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 45 000,00 грн позивачем подано копію завдання № 2 від 22.04.2026 до договору про надання правничої допомоги № 1638 від 25 листопада 2025 року, копію Акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 21.05.2026 до договору № 1638 від 25 листопада 2025 року та копію договору № 1638 про надання правничої допомоги від 25.11.2025. За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір. Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. За приписами ст. 1 вказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоча і визначається частиною 1 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору. Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений у самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна" (далі - Клієнт) та адвокатом Савченко Ольгою В`ячеславівною (далі - Адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Адвокат зобов`язується відповідно до завдання Клієнта надати правничу допомогу Клієнту, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надану правничу допомогу. Пунктом 2.1. Договору передбачено, що у випадку необхідності отримання правничої допомоги Клієнт надсилає на електронну пошту Виконавця (olga@altelaw.com) завдання щодо надання правничої допомоги. Пунктом 3.2. Договору визначено, що за результатами надання правничої допомоги Адвокат надає Клієнту Акт приймання-передачі наданих послуг, в якому фіксуються найменування послуг по правничій допомозі, кількість годин витрачених на надання правничої допомоги, тощо. Пунктом 3.3. Договору встановлено, що Клієнт зобов`язаний протягом 3 (трьох) календаних днів розглянути отриманий Акт приймання-передачі наданих послуг та, у випадку відсутності зауважень, затвердити його. За умови наявності зауважень Клієнт зобов`язний оформити їх у вигляді мотивованої відмови від затвердження Акту приймання-передачі наданих послуг. Відмова має містити підстави недоліки в наданні правничої допомоги та строки для їх усунення. Адвокат зобов`язаний усунути недоліки у наданій правничій допомозі (послугах), якщо мотивована відмова від затвердження Акту є обгрунтованою, у встановлені у відмові строки та направити Клієнту Акт на повторне затвердження. Відповідно до пункту 4.1. Договору гонорар за надання правничої допомоги за цим Договором визначається Сторонами в кожному окремому завданні. Пунктом 4.3. Договору визначено, що ціною цього Договору буде сума сплачена за надану правничу допомогу протягом строку дії цього Договору. Пунктом 8.1. Договору встановлено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання обома Сторонами й діє до « 31» грудня 2026 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. 22.04.2026 на виконання умов Договору, сторонами було підписано Завдання № 2 до договору про надання правничої допомоги № 1638 від 25 листопада 2025 року, згідно яких вбачається, що Клієнт надав, а Адвокат прийняв до виконання наступне завдання:

1. Контроль за процесом подачі НЕК «Укренерго» апеляційної скарги. Участь в апеляційному оскарженні рішення по справі № 910/15349/25 з поданням всіх необхідних процесуальних документів та участю в засіданнях; 1.1. Строк надання правничої допомоги - протягом строку розгляду справи у суді апеляційної інстанції; 1.2. Вимоги - ведення справи має вестись з поданням всіх процесуальних документів, що необхідні для об`єктивного розгляду справи, захисту Клієнта;

2. Вартість надання правничої допомоги - 45 000,00 грн; 2.1. Порядок оплати передбачає здійснення передплати в розмірі - 45 000,00 грн протягом 3 (трьох) робочих днів з дати погодження цього завдання. Також, 21.05.2026 на виконання умов Договору, сторонами було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг № 2 до договору № 1638 від 25 листопада 2025 року, згідно якого вбачається, що Клієнт та Адвокат погодили та фіксують той факт, що Адвокат відповідно до Договору № 1638 від 25 листопада 2025 року належним чином надав наступний перелік послуг у межах судової справи №910/15349/25 в апеляційному провадженні, а саме: - Контроль за подачею НЕК «Укренерго» апеляційної скарги у справі №910/15349/25; - Підготовка відзиву на апеляційну скаргу. Крім того, з Акту вбачається, що Клієнт приймає надані послуги та не має претензій до якості та порядку їх надання. Пунктом 3 Акту визначено, що сторони погодили, що загальна вартість наданих послуг становить 45 000,00 грн. Положення ст. 60 ГПК України передбачають, що повноваження адвоката як представника підтверджуються як довіреністю, так і ордером. Представництво інтересів ТОВ "Сан-Енерджи Україна" у справі №910/15349/25 здійснювала адвокат Савченко Ольга В`ячеславівна, яка діяла на підставі ордеру серія АІ № 1747034 від 21.11.2024 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8016/10 від 18.07.2019, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 18.07.2019 року №

72. Вищенаведені документи у сукупності підтверджують факт понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у справі на зазначену ним суму 45 000,00 грн, які визначені у фіксованій формі за надані послуги правової допомоги у суді апеляційної інстанції. За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі N826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21). Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами. Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам, поданим стороною із застосуванням критеріїв, визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України. Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22. Заперечуючи проти заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, відповідач зазначає, що позивачу не була надана послуга: «Контроль за подачею НЕК «Укренерго» апеляційної скарги у справі № 910/15349/25», оскільки дана послуга зазначена в Завданнях № 2, які надані позивачем Адвокату 22.04.2026, а апеляційна скарга була подана і отримана позивачем через електронний суд 25.03.2026; відзив на апеляційну скаргу фактично дублює відповідь на відзив, який було подано позивачем до Господарського суду міста Києва; оскільки Завдання № 2 було погоджено 22.04.2026, то відповідно позивач зобов`язаний був сплатити Адвокату передплату до 27.04.2026, однак до заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат не було додано доказів, які б підтверджували оплату витрат на правову допомогу, а отже, відсутні належні докази, які б підтверджували понесення позивачем витрат на правову допомогу. Проаналізувавши вказані заперечення, апеляційний господарський суд зазначає наступне. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21). З огляду на розмір заявлених позивачем до стягнення витрат, понесених на професійну правничу допомогу, колегія суддів, враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, вважає, що заява останнього має бути задоволена частково. Так, на переконання колегії суддів, основні положення правової позиції позивача із фактичним та нормативно-правовим обґрунтуванням було сформовано в суді першої інстанції, а отже поданий позивачем відзив на апеляційну скаргу дублює правову позицію, яка була сформована останнім в суді першої інстанції при розгляді справи по суті. Суд апеляційної інстанції критично оцінює надану Адвокатом послугу, а саме: «Контроль за подачею НЕК «Укренерго» апеляційної скарги у справі №910/15349/25», оскільки, як вбачається з матеріалів справи, копія апеляційної скарги була направлена позивачу через підсистему «Електронний суд», тобто дана процедура була спрощена за допомогою електронного документооббігу документів. Крім того, суд враховує заперечення відповідача відносно того, що апеляційна скарга і ухвала про відкриття апеляційного провадження були отримані позивачем і Адвокатом до дати підписання Завдання № 2 від 22.04.2026, тобто у наданні вищевказаної послуги не було необхідності. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що вартість наданих Адвокатом послуг, спільна вартість яких оцінена у розмірі 45 000,00 грн, є завищеною. У договорі про надання правничої допомоги клієнт та адвокат вправі визначити розмір винагороди адвоката за надання клієнту юридичних послуг на власний розсуд. Проте, ці витрати не повинні бути непомірним тягарем для іншого учасника справи, який не є стороною цього договору. Апеляційний господарський суд при вирішенні заяви враховує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17). Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства, беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом професійної правничої допомоги у цій справі в суді апеляційної інстанції, надавши оцінку доказам та доводам позивача щодо розподілу відповідних витрат, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "Сан-Енерджи Україна", про ухвалення додаткової постанови та стягнення з ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь позивача - 15 000,00 грн витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Керуючись ст.ст. 124, 126, 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,- П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна" про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/15349/25 задовольнити частково.

2. Судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна" в сумі 15 000,00 грн покласти на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна" (31252, Хмельницька область, Волочиський район, село Кривачинці, вулиця Центральна, будинок 55, ідентифікаційний код 42142741) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.

4. В задоволенні решти вимог зазначеної заяви відмовити.

5. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови у справі №910/15349/25 доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/15349/25 повернути до Господарського суду міста Києва. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя А.О. Мальченко Судді О.М. Сковородіна Г.П. Коробенко