Постанова 4824 № 363/624/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №363/624/21 Головуючий у І інстанції - Святушкіна Д.А. апеляційне провадження №22-ц/824/9526/2021 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Гуля В.В., суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С., за участю секретаря Линок В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 квітня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного Управління Головного Управління МВС України в місті Києві про зняття арешту з майна,- встановив: ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного Управління Головного Управління МВС України в місті Києві з позовом про зняття арешту з майна. В своїй позовній заяві позивач просить зняти арешт з земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3221887501:05:120:0107, розташованої в селі Синяк Вишгородського району Київської області, яка належить їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі продажу від 12.09.2012 року. Відповідно до постанови старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві від 20 лютого 2012 року в рамках кримінальної справи № 58-1266, розпочатої в період дії КПК 1960 року, було заборонено відчуження та проведення інших дій (реєстрація, перереєстрація, укладання будь-яких цивільно-правових угод) із зазначеною земельною ділянкою. Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28 квітня 2021 року провадження у справі закрито. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права просила оскаржувану ухвалу скасувати і справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що вирішення даного питання підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Питання про скасування арешту майна слідчий суддя вже вирішував за правилами кримінального судочинства та відмовив у задоволенні відповідного клопотання позивача. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві від 20 лютого 2012 року в рамках кримінальної справи № 58-1266, розпочатої в період дії КПК 1960 року, було заборонено відчуження та проведення інших дій (реєстрація, перереєстрація, укладання будь-яких цивільно-правових угод) із зазначеною земельною ділянкою. Відповідно до прикінцевих положень КПК України, в редакції 2012 року, Кодекс набув чинності 20 листопада 2012 року. Таким чином, арешт на майно позивача був накладений під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі КПК України1960 року в редакції, яка була чинною на час вчинення відповідної процесуальної дії. Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд виходив з того, що арешт на спірну земельну ділянку був накладений в кримінальному провадженні за правилами КПК України 1960 року, зазначене кримінальне провадження триває, питання про зняття такого арешту слід розглядати за правилами кримінального судочинства. Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного. З витребуваних судом першої інстанції матеріалів кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_1 не є учасником даного кримінального провадження. Жодного процесуального рішення щодо результатів досудового розслідування матеріали кримінальної справи не містять, провадження триває та не передано до суду на час набрання чинності КПК України 2012 року. Арешт накладений в період дії КПК 1960 року на майно особи, яка не була і не є учасником кримінального провадження. За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №727/2878/19 (провадження №14-516цс19): 21.1. Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі N 372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі N 2-3392/11). Залежно від суб`єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства. 21.4. Якщо арешт накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, розпочатого в період дії КПК України 1960 року і такого, що триває, а кримінальне провадження не передане до суду на час набрання чинності КПК України 2012 року, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі N 335/12096/15-ц з урахуванням ухвали про виправлення описки від 3 липня 2018 року, від 17 жовтня 2018 року у справі N 461/233/17 та від 7 листопада 2018 року у справі N 296/8586/16-ц).

32. У разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні. Отже, установивши , що арешт на земельну ділянку накладено в кримінальному провадженні за правилами КПК України 1960 року, яке не завершено, арешт накладено на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що питання про зняття такого арешту треба розглядати за правилами кримінального судочинства, що спростовує доводи апеляційної скарги. Ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права та при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховав висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, що згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України свідчить про законність і обґрунтованість судового рішення. Доводи апеляційної скарги про те, що питання про скасування арешту майна слідчий суддя уже вирішував за правилами кримінального судочинства та відмовив у задоволенні відповідного клопотання позивача, суд зауважує, що позивач не позбавлений права звернутися до слідчого судді з новим клопотанням про скасування арешту майна, обґрунтувавши його, зокрема, висновками, сформульованими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №727/2878/19 (провадження №14-516цс19). Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Вишгородського районного суду Київської областівід 28 квітня2021 року залишити без змін Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач В.В. Гуль Судді Ю.О. Матвієнко Я.С. Мельник