Постанова 4806 № 303/4856/20

Справа № 303/4856/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 08 червня 2021 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого судді: Джуги С.Д., суддів : Куштана Б.П., Фазикош Г.В. з участю секретаря: Микуляк Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 грудня 2020 року, ухваленого суддею Гутій О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Мукачівська центральна районна лікарня про вирішення трудового спору шляхом часткового скасування наказу, - встановив: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. Позов мотивований тим, що він з 1986 року по теперішній час (34 роки) є завідувачем гінекологічним відділення КНП "Мукачівська ЦРЛ». Наказом в.о. директора КНП "Мукачівська ЦРЛ" від 12.06.2020 р. № 84-ос "Про зміну структури КНП "Мукачівська ЦРЛ", а саме його розд.ІІ та розд.ІІІ - з 25.08.2020 року закрито гінекологічне відділення шляхом злиття з хірургічним відділенням №1 з переходом всіх юридичних прав та обов`язків. Разом з тим, згідно із попередженням від 25.06.2020 року за № 767 ОСОБА_1 попереджено про його можливе звільнення із займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП з 25.08.2020 року на підставі вказаного наказу, а також зазначено, що у разі наявності вакантних посад, його буде повідомлено додатково. Тобто, фактично він попереджається не про можливе звільнення, а про остаточне звільнення, бо вакантних посад не має і не пропонується інша робота. Гінекологічне відділення КНП "Мукачівська ЦРЛ" обслуговує 97 931 жінок міста та району, зокрема міста 45 552 та району 52 379, а у найближчому часі - інших іногородніх жінок на 20 ліжках, з яких 10 стаціонарних та 10 денного стаціонару. З розширенням Мукачівської міської ОТГ за рахунок інших районів (Іршавського) кількість жіночого населення може сягати 115 000 і більше. В штаті відділення є 6 лікарів, з яких завідуючий відділенням - Заслужений лікар України, з вищою категорією акушер-гінеколога, з вищою категорією організатора охорони здоров`я, з вищою категорією та спеціалізацією по УЗД діагностиці, з другою вищою економічною освітою, 3 акушери гінекологи з вищими категоріями, 1 лікар з першою категорією, 1 з другою категорією. Середній медперсонал - 7 чоловік (6,25 ставки) і молодший медперсонал - 6 чоловік (5,25 ставки). Весь середній медичний персонал має вищі сестринські категорії. Всього 18,0 ставок. Хірургічна активність в гінекологічному відділенні в межах 82-90% . Закриття гінекологічного відділення шляхом злиття з хірургічним відділенням та передачею юридичних прав та обов`язків хірургічному відділенню № 1 не має під собою ні юридичного, ні економічного підґрунтя, окрім морального приниження колективу гінекологічного відділення та всіх жінок Закарпаття, адже ділити жінок на прибуткові і не прибуткові не допустимо. Гінекологічне відділення може зараз надавати допомогу всім іногороднім у повному обсязі. Закриття відділення приведе до значних економічних втрат. З шести сформованих районів Закарпатської області тільки в м.Мукачево буде відсутнє гінекологічне відділення. Це буде майже єдиний випадок на Україні, де лікувальним процесом гінекологічних хворих буде керувати хірург. Основною метою реорганізації та оптимізації штатної чисельності та структури закладів охорони здоров`я, особливо, що стосується акушерсько-гінекологічної служби, є надання кваліфікованої цілодобової допомоги жінкам, вагітним та породіллям. Наказ, у частині закриття гінекологічного відділення,унеможливить надання кваліфікованої допомоги жінкам міста та району, області, що може привести до незворотніх наслідків. Це обмеження прав жінки на надання доступної кваліфікованої допомоги згідно конвенції по правам людини. Згідно вказаного наказу відбувається фактична реорганізація - ліквідація окремих структурних підрозділів. Посилається, що у відповідності до норм ст.233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Навіть незважаючи на те, що з повним текстом наказу позивач був ознайомлений відповідачем 02.07.2020 року, надавши йому копію, встановлений тримісячний термін з дня винесення Наказу спливає 12.09.2020 року, тому ним жодним чином не пропущено встановленого строку звернення про вирішення трудового спору, що виник внаслідок наказу. Враховуючи вищенаведене, просив наказ КНП "Мукачівська ЦРЛ" від 12.06.2020 року № 84-ос "Про зміну структури КНП Мукачівська ЦРЛ", а саме його розд.ІІ та розд.ІІІ,у частинні закриття гінекологічного відділення шляхом злиття з хірургічним відділенням №1 з переходом всіх юридичних прав та обов`язків скасувати. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 грудня 2020 року у задоволенні заявленого позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в нове рішення, яким його вимоги задовольнити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував обставини, які наведені ним в обґрунтування заявлених вимог, не надав їм належної правової оцінки та неправомірно відмовив у задоволенні заявлених вимог. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відмовляючи в задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з його безпідставності та необґрунтованості. З такими висновками суду погоджується і апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ст. 2 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Способи захисту цивільних прав визначено ч.2 ст. 16 ЦК України. Матеріалами справи встановлено, що наказом в.о. директора КНП "Мукачівська ЦРЛ" від 12.06.2020 року № 84-ос "Про зміну структури КНП "Мукачівська ЦРЛ", а саме його розд.ІІ та розд.ІІІ з 25.08.2020 року закрито гінекологічне відділення шляхом злиття з хірургічним відділенням №1 з переходом всіх юридичних прав та обов`язків ( а.с. 5-8). Згідно із попередженням від 25.06.2020 року за № 767 позивача ОСОБА_1 попереджено про його можливе звільнення із займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП з 25.08.2020 року на підставі даного наказу, а також зазначено, що у разі наявності вакантних посад його буде повідомлено додатково (а.с. 9). При цьому, звільнення позивача не було проведено, на момент подання ним заявленого позову та ухвалення судом першої інстанції рішення, позивач продовжує перебувати у трудових відносинах з підприємством. Відповідно до ст. 64 ГК України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Згідно із ст. 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Відповідно до Статуту КНП «Мукачівська центральна районна лікарня», який затверджений рішенням 69 позачергової сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання 05.12.2019 р. № 1657, в редакції станом на 12.06.2020 року (винесення оспорюваного наказу), зокрема п.7.2, поточне керівництво (оперативне управління) підприємством здійснює керівник підприємства - Директор, який призначається органом управління на конкурсній основі шляхом укладення з ним контракту на строк від 3 до 5 років. Згідно із п. 7.6.4, п.7.6.15 вказаного Статуту Директор підприємства затверджує положення про структурні підрозділи підприємства, інші положення та порядки, що мають системний характер. Пунктом 8.1 даного Статуту передбачено, що структура підприємства, порядок внутрішньої організації та сфери діяльності структурних підрозділів затверджуються Директором підприємства. Таким чином вищенаведеними вимогами закону та Статутом передбачено право КНП «Мукачівська центральна районна лікарня», визначати свою організаційну структуру, чисельність працівників, штатний розпис та право керівника даного підприємства - директора визначати структуру підприємства, порядок внутрішньої організації та сфери діяльності структурних підрозділів даного підприємства. З врахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наказ в.о. директора КНП "Мукачівська ЦРЛ" від 12.06.2020 року № 84-ос "Про зміну структури КНП "Мукачівська ЦРЛ", а саме його розд.ІІ та розд.ІІІ, яким з 25.08.2020 року закрито гінекологічне відділення шляхом злиття з хірургічним відділенням №1 з переходом всіх юридичних прав та обов`язків і затвердженням зміни у структурі підприємства, винесено відповідно до закону та Статуту підприємства. Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачем не доведено, що оскаржуваним наказом порушено його трудові права, оскільки як на момент подання позову, так і на момент ухвалення рішення позивач продовжував перебувати в трудових відносинах з підприємством, а оскарження працівником підприємства рішення уповноваженого органу підприємства про визначення структури підприємства, його структурних підрозділів не є належним способом захисту працівником своїх прав і є по суті втручанням в управлінську діяльність підприємства. Таким чином, суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та правомірно відмовив у заявленому позові. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм права, а тому не заслуговують на увагу. Рішення судом ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування чи зміни не має. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,- постановив : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 22 червня 2021 року Головуючий : Судді: