Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/740/19

Справа № 303/740/19 П О С Т А Н О В А Іменем України 14 грудня 2021 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого судді :Джуги С.Д. суддів: Куштана Б.П., Кожух О.А. з участю секретаря: Волощук В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 лютого 2020 року у складі судді Монич В.О., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та господарськими спорудами,- встановив: У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та господарськими спорудами. Позов мотивує тим, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 03 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КП «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» здійснено поділ житла в натурі приміщення будинку АДРЕСА_1 між співвласниками. Однак, неврегульованим між сторонами залишилося питання користування земельною ділянкою та господарськими спорудами в домоволодінні АДРЕСА_1 . Право власності на земельну ділянку (користування) не оформлялося. Згідно даних технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 загальна площа земельної ділянки (всього домоволодіння) становить 1353 м. куб.. З них під забудовою 216 м.куб. (115 - будинок, 101 - нежитлові будівлі та споруди), двір 217 м.куб., сад (город) 920 м.куб.. На земельній ділянці розташовані : житловий будинок літ. «А» (площа забудови 90 м.куб.); в загальному користуванні : - прибудова літ. « А » (19,2 м.куб.); літня кухня літ. «Б» (46,7 м.куб.); сарай літ. «В» (14,00 м.куб.); вбиральня літ. «Г» (1,4 м.куб.); гараж літ. «Д» (24,7 м.куб.); навіс літ. «Ж» (45,8 м.куб.); колодязь літ. «К»; споруди (ворота металеві, огорожа металева сітка). Також в дворі наявні зелені насадження винограду «на ловгоші», кількість яких також дозволяє розділити їх між співвласниками. При цьому двір має залишитися в загальному користуванні через те, що є єдиним заїздом в домоволодіння. Решта землі та споруд загального користування може бути предметом вирішення питання встановлення порядку користування ними. Ідеальні частки співвласників будинку, на підставі яких проводився поділ будинку в натурі ОСОБА_2 - 2/3, ОСОБА_1 -1/3. Вважає, що правильним підходом в даному випадку буде врахування часток співвласників житлового будинку при вирішенні (визначенні) порядку користування земельною ділянкою та господарськими спорудами. Згідно ст.88 ч.1 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. В добровільному порядку на принципах добросусідства вирішити дану ситуацію не вдається, тому, змушена звернутися до суду із даним позовом за захистом своїх прав. З врахуванням наведеного позивачка просила встановити порядок користування земельною ділянкою та господарськими спорудами в садибному житловому будинку АДРЕСА_1 (з урахуванням розміру часток, фактичного використання на даний момент та забезпечення вільного користування кожним із співвласників належним йому майном), а саме, до користування позивача віднести господарські споруди : літню кухню літ. «Б»; гараж літ. «Д»; в користуванні відповідача сарай літ. «В»; навіс літ. «Ж»; в спільному користуванні позивача та відповідача залишити : вбиральню літ. «Г»; колодязь літ. «К»; споруди (ворота металеві, огорожа металева сітка). Щодо земельної ділянки згідно даних технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 загальна площа земельної ділянки (всього домоволодіння) становить 1353 м.куб.. З них під забудовою 216 м.куб. (115 - будинок, 101 - нежитлові будівлі та споруди), двір 217 м.куб., сад (город) 920 м.куб.. До користування позивача віднести земельні ділянки по лівій стороні від входу в подвір`я, а саме, земельну ділянку перед будинком (за виключенням в`їзду) площею орієнтовно 170 м.куб.; земельну ділянку за будинком розділити прямою лінією навпіл починаючи із закінчення прибудови літ «А» на ліву та праву від входу сторони; ліву сторону - земельну ділянку площею орієнтовно 320 м.куб. віднести до користування позивача, в користуванні відповідача праву сторону, земельну ділянку (за будинком розділити прямою лінією навпіл починаючи із закінчення прибудови літ «А») площею орієнтовно 315 м.куб.; в спільному користуванні позивача та відповідача залишити : двір (в`їзд). Насадження винограду у дворі (ловгош), 1/3 частина ловгоша починаючи з входу - в користування відповідача, решта 2/3 частина ловгоша - в користування позивача. Дерева грецького горіха (всього 4), 2 дерева в користування відповідача, 2 дерева в користування позивача. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. В користування ОСОБА_1 віднести : сарай літ. «В»; навіс літ. «Ж». В користування ОСОБА_2 віднести : літню кухню літ. «Б»; гараж літ.»Д». В спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити : вбиральню літ. «Г»; ворота з хвірткою та огорожу №1-3; колодязь літ.К. Визначити порядок користування присадибною земельною ділянкою між співвласниками, враховуючи ідеальні частки кожного із співвласників в житловому будинку та існуючий порядок користування господарських будівель. Частка №1 ( ОСОБА_1 ) : 782,60:3=260,87 м.куб., з заокругленням = 260,90 м.куб.. Для частки №1 слід обрати праву частину огороду (для зручності користування всією часткою майна). На генплані (Додаток №2) частка №1 позначена синім маркером. Визначити необхідну ширину ділянки частки №1 : 260,90 м.куб.:31,50 м.=8,28 м., де 31,50 м. - довжина огороду. Частка №2 ( ОСОБА_2 ) : (782,60:3)х2=521,73 м.куб., з заокругленням=521,70 м.куб.. До частки №2 слід віднести такі фрагменти присадибної земельної ділянки : ліву частину огороду (7,38х31,50=232,47 м.куб.), зелену зону перед будинком (19.50х10,50=204,75 м.куб.), частину земельної ділянки за літньою кухнею літ. Б, яка не віднесена до двору спільного користування (12,00х6,27=75,33 м.куб.), частину земельної ділянки шириною 1,0 м. справа від літньої кухні (9,15х1,00=9,15 м.куб.). Разом по частці №2 : 521,70 м.куб.. На генплані (Додаток №2) частка №2 позначена червоним маркером. Разом по присадибній ділянці : 260,90+521,70=782,60 м.куб.. Зелені насадження в домоволодінні розділити наступним чином : 1/3 частину виноградника (ловгоша), починаючи з входу від вулиці, віднести до частки №1 ( ОСОБА_1 ); 2/3 частини виноградника (ловгоша)-решту виноградника, віднести до частки №2 ( ОСОБА_2 ). Дерева в домоволодінні розділити порівну (за домовленістю сторін) : 2 дерева (горіхи) віднести до частки №1 ( ОСОБА_1 ); інші 2 дерева (горіхи) віднести до частки №2 ( ОСОБА_2 ). Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.У решті позовних вимог відмовлено. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , подав апеляційну скаргу в якій просить змінити рішення суду першої інстанції про встановлення порядку користування земельною ділянкою та господарськими спорудами шляхом перерозподілу підсобних приміщень та земельної ділянки, що підлягають розподілу відповідно до наявних часток власності станом на дату розподілу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на висновку експертизи, який не відповідає вимогам закону, оскільки експертом не оглядався об`єкт дослідження, не враховано стан зношеності надвірних споруд, експерт неправильно взяв за основу співвідношення часток позивача та відповідача відповідно 2/3 та 1/3, в той час як співвідношення їх ідеальних часток становить 3/5 та 2/5. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки, її представника, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності. З такими висновками суду погоджується і апеляційний суд, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права. Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 1 ст.4 ЦПК україни передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів Матеріалами справи встановлено, що згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого Мукачівським міжрегіональним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 11 грудня 2003 року, номер витягу 2249926, будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 у розмірі 2/3 частки та ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частки (а.с.13). 03 грудня 2015 року Мукачівським міськрайонним судом винесено рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КП «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про поділ майна в натурі, згідно з яким вирішено : поділити в натурі майно, що є у спільній частковій власності між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 2/3 частини домоволодіння, а саме: житловий будинок «А» - приміщення ІІ (8,50 м.кв.), ІІІ (16,50 м.кв.), ІV (11,30 м.кв.), V (6,50 м.кв.); 1-3 (18,10 м.кв.); 1-4 - (12,80 м.кв.); 1-5 (2,90 м.кв.); 1-6 (2,60 м.кв.); приміщення: І, 1-1 загального користування, господарські будівлі загального користування; за ОСОБА_1 1/3 частини домоволодіння : житловий будинок А-А*, а саме: VІ - (4,70 м.кв.), VІІ - (9,70 м.кв.), VІІІ (5,90 м.кв.); 1-2 (17,50 м.кв.); 1-7 (16,10 м.кв.); загальна площа користування 1-1 (9,20 м.кв.) , І - (3,60 м.кв), господарські будівлі загального користування та стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2176 грн. 42 коп. Вказане рішення набуло законної сили. (а.с.14-16). В подальшому 26 січня 2016 року згідно витягу з рішення Мукачівської міської ради виконавчого комітету за №12 Про поділ майна, присвоєння поштових адрес, було виділено частини майна та присвоєно нові поштові адреси, а саме, новоутвореній квартирі, яка належить ОСОБА_2 присвоєно поштову адресу, АДРЕСА_3 (а.с.17). 30 січня 2016 року позивачем було виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 та зареєстровано квартиру в Державному реєстрі речових прав, що стверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна (а.с.18-25). Частиною 1 ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 88 ЗК Україниволодіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. За правилом частини другої статті 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Частина четверта статті 120 ЗК України передбачає, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди. Аналіз змісту норм статті 120 ЗК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю та споруди, на якій вони розміщені. Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Отже, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Разом з тим відповідно до частини першої статті 318 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Зазначені положення щодо користування власністю цілком повинні застосовуватись до майнових прав на майно (зокрема до права користування земельною ділянкою). Відтак право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи( частина п`ята статті 319 ЦК України). Отже, при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном. Відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 2 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», якщо до вирішення судом спору між співвласниками житлового будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої. Судом першої інстанції правильно встановлено, що оскільки між сторонами не має погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою та господарськими спорудами, в тому числі і зеленими насадженнями, то такий установлюється судом з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном. Згідно висновку експерта №18-12/19 від 12.12.2019 року, складеного на підставі ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 04.06.2019 року, визначити між сторонами порядок користування земельною ділянкою та господарськими спорудами, в тому числі і зеленими насадженнями в садибному житловому будинку АДРЕСА_1 з врахуванням розміру часток співвласників, фактичного використання цих об`єктів та житлових приміщень технічно можливо. З врахуванням рішення Мукачівського міськрайонного суду від 03.12.2015 року про поділ житлового будинку між співвласниками, та з врахуванням фактичного користування запропоновано в користування ОСОБА_1 віднести : сарай літ. «В»; навіс літ. «Ж»; в користування ОСОБА_2 віднести : літню кухню літ. «Б»; гараж літ. «Д»; в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити : вбиральню літ. «Г»; ворота з хвірткою та огорожу №1-3; колодязь літ.К. Визначити порядок користування присадибною земельною ділянкою між співвласниками, враховуючи частки кожного із співвласників в житловому будинку та існуючий порядок користування господарських будівель. Частка №1 ( ОСОБА_1 ) : 782,60:3=260,87 м.куб., з заокругленням = 260,90 м.куб. Для частки №1 слід обрати праву частину огороду (для зручності користування всією часткою майна). На генплані (Додаток №2) частка №1 позначена синім маркером. Визначити необхідну ширину ділянки частки №1: 260,90 м.куб.:31,50 м.=8,28 м., де 31,50 м. - довжина огороду. Частка №2 ( ОСОБА_2 ) : (782,60:3)х2=521,73 м.куб., з заокругленням=521,70 м.куб. До частки №2 слід віднести такі фрагменти присадибної земельної ділянки : ліву частину огороду (7,38х31,50=232,47 м.куб.), зелену зону перед будинком (19.50х10,50=204,75 м.куб.), частину земельної ділянки за літньою кухнею літ. Б, яка не віднесена до двору спільного користування (12,00х6,27=75,33 м.куб.), частину земельної ділянки шириною 1,0 м. справа від літньої кухні (9,15х1,00=9,15 м.куб.). Разом по частці №2 : 521,70 м.куб.. На генплані (Додаток №2) частка №2 позначена червоним маркером. Разом по присадибній ділянці : 260,90+521,70=782,60 м.куб. Зелені насадження в домоволодінні розділити наступним чином : 1/3 частину виноградника (ловгоша), починаючи з входу від вулиці, віднести до частки №1 ( ОСОБА_1 ); 2/3 частини виноградника (ловгоша)-решту виноградника, віднести до частки №2 ( ОСОБА_2 ). Дерева в домоволодінні розділити порівну (за домовленістю сторін) : 2 дерева (горіхи) віднести до частки №1 ( ОСОБА_1 ); інші 2 дерева (горіхи) віднести до частки №2 ( ОСОБА_2 ) (а.с.86-95). З таким порядком користуванням земельною ділянкою та господарськими спорудами погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає часткам кожного співвласника у нерухомому майні та забезпечує вільне користування кожним зі співвласників належним йому майном. Доводи апеляційної скарги, що експерт неправильно взяв за основу співвідношення часток позивача та відповідача відповідно 2/3 та 1/3, в той час як співвідношення їх ідеальних часток становить 3/5 та 2/5, не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається з витребуваної судом апеляційної інстанції матеріалів цивільної справи 303/1434/15-ц, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.10.2003 року спадкоємцями майна померлого ОСОБА_5 є: в 1/3 частині його син ОСОБА_1 (відповідач) та в 2/3 частинах його донька - ОСОБА_2 (позивач), за ними в таких частках здійснено державну реєстрацію права власності, і саме з врахуванням таких часток сторін рішенням суду від 03.12.2015 року, яке набрало законної сили, здійснено між сторонами поділ спадкового будинку в натурі. Не заслуговують на увагу також посилання в апеляції, що експертом не оглядався об`єкт дослідження і не враховано стан зношеності господарських споруд, оскільки в розпорядження експерта було направлено технічний паспорт від 30.01.2016 року, який був виготовлений після поділу будинку в натурі, та кадастровий план земельної ділянки, яка закріплена за домоволодінням, а технічний стан господарських споруд, виходячи із спірних правовідносин між сторонами - визначення порядку користування господарськими спорудами та порядку користування земельною ділянкою, не входить до предмету доказування у даній справі. З врахуванням вищенаведеного рішення судом першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування чи зміни не має. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За вказаних обставин, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- постановив : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 23 грудня 2021 року . Головуючий : Судді: