Ухвала КЦС ВС № 214/7927/15-ц

УХВАЛА 15 червня 2021 року м. Київ справа № 214/7927/15-ц провадження № 61-11873св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., учасники справи: позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 , відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору недійсним та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору недійсним. У червні 2016 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитом у розмірі 38 011,51 доларів США, заборгованість за процентами - 2 125 доларів США, пеню за прострочення сплати процентів - 9 515,11 грн. У іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 14 078,23 грн у відшкодування судового збору. Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2017 року скасовано в частині вирішення зустрічного позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ухвалено нове судове рішення, яким зустрічний позов задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 6 березня 2008 року № S014/03-03/131, укладеним на підставі Генеральної кредитної угоди від 5 березня 2008 року № S014/03-03/130, що виникла на 21 грудня 2015 року і складається із заборгованості за кредитом у розмірі 38 011,51 доларів США, 2 125 доларів США заборгованості за процентами та 9 515,11 грн пені за прострочення сплати процентів. Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» по 7 039,12 грн у відшкодування судового збору, сплаченого за подання позову, та по 7 743,03 грн - за подання апеляційної скарги. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. У серпні 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просила скасувати рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2017 рокута постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року. Зазначала, що жодного разу не була повідомлена про розгляд справи і дізналася про ухвалені у справі судові рішення у червні 2020 року. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз змісту оскаржуваних судових рішень свідчив, що ОСОБА_2 була залучена до участі у справі, проте відомостей про повідомлення її про розгляд справи судові рішення не містили. Тому обставини щодо неповідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи підлягали перевірці. Останньою ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. 12 травня 2021 року до касаційного суду надійшла справа № 214/7927/15-ц. Вивчивши матеріали справи№ 214/7927/15-ц, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження з таких підстав. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною третьою статті 394 ЦПК України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. З матеріалів справи № 214/7927/15-цвбачається, що ОСОБА_2 є учасником даної справи і неодноразово повідомлялася про розгляд справи, що підтверджується, зокрема, рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які містяться у матеріалах справи, від 27 вересня 2016 року та від 12 жовтня 2016 року (а.с. 182, 190 т. 1). Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35). Крім того, Європейський суд з прав людини звернув увагу, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34,). Так, в переліку процесуальних прав учасників справи, зокрема, є право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках (пункт 5 частини першої статті 43 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. Щоразу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з метою захисту своїх прав, а задля досягнення сторонніх цілей, вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним. Визначений ЦПК України виключний випадок для подання касаційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, вказаний заявником у касаційній скарзі, перевіркою таких доводів спростований, що свідчить про недостовірність тверджень заявника і відсутність підстав для застосування пункту 1 частини третьої статті 394 ЦПК України. Враховуючи, що касаційна скарга ОСОБА_2 подана до Верховного Суду після спливу одного року з дня складення апеляційним судом повного тексту судового рішення і посилання заявника на неповідомлення її про розгляд справи спростовані матеріалами справи,касаційне провадження щодо оскарження ОСОБА_2 рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2017 рокута постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року підлягає закриттю. 24 травня 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Фустіченко А. В., надійшло клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2017 року та постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, яке не підлягає вирішенню в окремому порядку, оскільки касаційний суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження. Керуючись статтею 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2017 рокута постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору недійсним та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. О. Карпенко В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук