Ухвала КАС ВС № 380/8061/20

УХВАЛА 22 червня 2021 року Київ справа №380/8061/20 провадження №Зі/9901/60/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Желєзного І.В., Берназюка Я.О., Чиркіна С.М. від участі у справі №380/8061/20 за позовом ОСОБА_1 до Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області про визнання дій неправомірними, скасування відповідей, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У червні 2021 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Желєзного І.В., Берназюка Я.О., Чиркіна С.М. у справі №380/8061/20. В обґрунтуванні вимог заяви ОСОБА_1 наведено аргументи про те, що вищезазначені судді, постановляючи ухвалу про залишення касаційної скарги без руху від 31.05.2021, на думку заявника, допустили описки у тексті цього судового рішення, порушили вимоги статей 9, 133, 167, 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, а також приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір», статей 8, 102, 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На переконання заявника, ухвала від 31.05.2021 про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без руху, постановлена у цій справі Верховним Судом у складі колегії суддів Желєзного І.В., Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., підлягає скасуванню, оскільки є незаконною та необґрунтованою і порушує гарантоване йому Конституцією та законами України право на належний судовий захист. Вищенаведене, як вважає ОСОБА_1 , свідчить про наявність підстав для відводу вказаних суддів відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2021 визнано заявлені позивачем відводи необґрунтованими, а вищевказану заяву передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, для розгляду цієї заяви. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду: Желєзного І.В., Берназюка Я.О., Чиркіна С.М. від участі у справі № 380/8061/20 передано для вирішення судді Коваленко Н.В. Вирішуючи вищезазначену заяву суд виходить з такого. Відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Верховний Суд наголошує, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах. При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Наведені ж у заяві ОСОБА_1 доводи не дають підстав стверджувати про пряму чи опосередковану заінтересованість суддів Желєзного І.В., Берназюка Я.О., Чиркіна С.М. у результаті розгляду цієї справи і не свідчать про наявність обставин, які могли б викликати сумнів у їх безсторонності, неупередженості або об`єктивності при розгляді даної конкретної справи. При цьому, до заяви про відвід суддів не було додано жодних доказів, які б свідчили про зазначене і зумовлювали відвід вказаних суддів від розгляду цієї справи з передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав. Аргументація заяви зводиться до незгоди із судовим рішенням, постановленим цими суддями, однак у відповідності з положеннями частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. З урахуванням вищевикладеного Верховний Суд не може взяти до уваги посилання заявника на певні процесуальні дії суддів Желєзного І.В., Берназюка Я.О., Чиркіна С.М. та судові рішення, вчинені (ухвалені) ними у складі колегії суддів у цій справі, оскільки такі обставини, в силу прямої (імперативної) вказівки процесуального закону не можуть бути підставою для відводу. Ураховуючи викладене, наведені ОСОБА_1 мотиви та матеріали заяви не свідчать про наявність жодної з передбачених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу суддів Желєзного І.В., Берназюка Я.О., Чиркіна С.М від участі у розгляді цієї справи, а тому в задоволенні заяви позивача про відвід цих суддів слід відмовити. Керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Желєзного І.В., Берназюка Я.О., Чиркіна С.М. від участі у справі № 380/8061/20 за позовом ОСОБА_1 до Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області про визнання дій неправомірними, скасування відповідей, зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Н.В. Коваленко