Постанова 4875 № 905/1965/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" червня 2021 р. Справа № 905/1965/20 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В. секретар судового засідання: Семенов О.Є. За участю представників сторін: від позивача: Коваленко С.В. довіреність №14-341 від 22.12.2020 від відповідача: не з`явився розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Азовгаз, Донецька область, м.Маріуполь (вх. 1300Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 23.03.2021 (повний текст складено 02.04.2021) у справі №905/1965/20 (суддя Харакоз К.С.) за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Азовгаз, м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 278 974 255,69 грн., ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Донецької області від 23.03.2021 у справі №905/1965/20 позовні вимоги задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Азовгаз на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 278 974 255,69 грн, а також судовий збір в сумі 735 700,00 грн. Не погодившись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Азовгаз звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просило скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 23.03.2021 у справі №905/1965/20. Крім того, апелянт заявив клопотання про зупинення провадження у справі №905/1965/20 на підставі п.5 ч.1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України через об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №905/147/21. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне: - відповідач не визнає суму боргу та обсяги природного газу, які наведені у актах приймання-передачі та вважає, що Оператор ГРМ, яким є ПАТ «Маріупольгаз», вчинив неправомірні дії щодо надання, починаючи з листопада 2018 року недостовірних даних про реальні обсяги природного газу спожитого побутовими споживачами (населенням), оскільки Оператор ГРМ здійснював облік природного газу для побутових споживачів, що мають прилад обліку (лічильник) не за показами лічильників, а відповідно до планового рівня місячного об`єму споживання, здійснював коригування обсягів по минулих (закритих) періодах, виявлено розбіжності між нарахованим та фактичним спожитим природним газом. Такі завищення обсягів розподілу природного газу безпосередньо впливають на права постачальника, оскільки відповідні дані надалі відображаються в актах, підписаних між сторонами. Відповідно ТОВ «Азовгаз» змушений був брати на себе безпідставно збільшені зобов`язання щодо сплати природного газу і керуватися саме даними Оператора ГРМ, що зумовило необхідність звернення з позовом до Оператора про визнання його дій неправомірними; - дані про обсяг природного газу формуються та надаються Оператором ГРМ, ці дані є обов`язковими для їх використання, при цьому в ч.5 п.5 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ прямо передбачена можливість вирішення в судовому порядку розбіжностей щодо визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу; - встановлення за результатами розгляду справи №905/147/21 обставин щодо дійсного об`єму спожитого побутовими споживачами газу може призвести до зміни суми заборгованості за поставлений природний газ у даній судовій справі №905/1965/20, що свідчить про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі №905/1965/20 на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021, сформовано колегію суддів у складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий суддя, судді Тарасова І.В., Плахов О.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Азовгаз на рішення Господарського суду Донецької області від 23.03.2021 у справі №905/1965/20 та призначено справу до розгляду на "02" червня 2021 р. о 10:00 годині. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до "16" червня 2021 р. о 10:00 год. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2021 у зв`язку із перебуванням судді Тарасової І.В. у відпустці, сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий суддя, судді Здоровко Л.М., Плахов О.В. Судове засідання, призначене на 16.06.2021, відбувалось в режимі відеоконференції за участю представника Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України. Позивач в судовому засідання 16.06.2021 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та таким, що підлягає залишенню без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Відповідач в судове засідання 16.06.2021 не з`явився, через канцелярію суду надав клопотання, яким просив відкласти розгляд справи на іншу дату, зважаючи на неможливість ТОВ Азовгаз забезпечити явку його представників до судового засідання. Розглянувши вищевказане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо залишення його без задоволення, зважаючи на відсутність документального підтвердження викладених в ньому обставин, а також враховуючи, встановлений діючим законодавством принцип вирішення спору впродовж розумного строку. Також судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що Товариством з обмеженою відповідальністю Азовгаз вже подавалось ідентичне клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 02.06.2021, на іншу дату. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до "16" червня 2021 р. о 10:00 год. Крім того, як вже зазначалось вище, апелянтом було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №905/1965/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №905/147/21. Під час розгляду вищевказаного клопотання про зупинення провадження у справі, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного. Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному конкретному випадку з`ясовує, яким чином пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду такої справи. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. Пов`язаність справ повинна полягати в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення та унеможливлюють розгляд спору до вирішення справи іншим судом через те, що не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Матеріали справи свідчать, що предметом спору в даній справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Азовгаз на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України заборгованості в розмірі 278 974 255,69 грн., яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу №18-532-Н від 05.11.2018. Товариство з обмеженою відповідальністю Азовгаз вважає, що встановлення за результатами розгляду справи №905/147/21 обставин щодо дійсного об`єму спожитого побутовими споживачами газу може призвести до зміни суми заборгованості за поставлений природний газ у даній судовій справі №905/1965/20, що свідчить про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі №905/1965/20 на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України. Судова колегія апеляційної інстанції зауважує, що Товариством з обмеженою відповідальністю Азовгаз не доведено, що матеріали справи №905/1965/20 не містять доказів, необхідних для встановлення та оцінки належним чином обставин (фактів), які є предметом судового розгляду в зазначеній справі, а єдиною можливістю вирішення спору по суті є використання преюдиційних обставин, що будуть встановлені під час розгляду справи №905/147/21. Крім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом. Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої ст. 6 згаданої Конвенції ("Смірнова проти України" №36655/02, §69, ЄСПЛ, від 08 листопада 2005 року). На думку апеляційного господарського суду зупинення провадження у справі, в даному випадку, призведе до порушення прав Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на розгляд справи впродовж розумного строку. Також судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що у разі задоволення позовних вимог у справі №905/147/21, Товариство з обмеженою відповідальністю Азовгаз не позбавлене процесуальної можливості звернутись із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в порядку ст. 320 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи наведене, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Азовгаз про зупинення провадження у справі №905/1965/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №905/147/21, підлягає залишенню без задоволення. Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як вбачається із матеріалів справи, 05.11.2018р. між Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Азовгаз (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №18-532-Н (далі договір), за приписами п.п. 1.1 1.3 якого продавець зобов`язується передати покупцеві у 2018 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам. За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711210000) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на митну територію України. Продавець передає покупцеві з 01.07.2020р. по 31.07.2020р. (включно) природний газ обсягом до 1700,000 тис. куб. м (п.2.1 договору №18-532-Н від 05.11.2018р. в редакції додаткової угоди №25 від 03.07.2020р.). Передача газу за цим Договором здійснюється шляхом надання оператору ГТС Сторонами торгових сповіщень (в розумінні Кодексу ГТС) на відчуженмя/набуття природного газу, в якому зокрема зазначаються обсяги природного газу, визначені покупцем (заявка покупця) згідно з пунктом 2.1 цього Договору. У разі відхилення оператором ГТС торгових сповіщень по незалежним від продавця причинам (в тому числі, якщо зазначені в торговому сповіщенні покупця обсяги відрізняються від обсягів, визначених в пункті 2.1 цього Договору), продавець не несе відповідальність за невиконання умов цього Договору в частині передачі природного газу. Приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі (п. 3.2 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 26.11.2018) За змістом п. 4.1. договору, кількість природного газу, яка передається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494. Покупець зобов`язується подати не пізніше 8 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця (за її наявності) два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги переданого природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його ціна та фактична вартість. Продавець до 12 числа, що настає за місяцем купівлі-продажу газу після подачі покупцем документів визначених пунктом 3.3, повертає покупцеві один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою (за її наявності) (п.п. 3.3, 3.4 договору №18-532-Н від 05.11.2018р.). За змістом п.5.1 укладеного правочину, ціна за 1000 куб. м газу становить 6235,51 грн., крім того ПДВ 20% всього 7482,61 грн. з ПДВ. За змістом п.5.1 укладеного правочину, в редакції додаткової угоди №7 від 23.04.2019р. до сплати за 1000 куб. м газу з 01.05.2019 належить 7184,80 грн, крім того ПДВ 20%, всього 8621,76 грн. з ПДВ. За змістом п.5.1. укладеного правочину, в редакції додаткової угоди №8 від 17.05.2019р. до сплати за 1000 куб. м газу за період з 01.05.2019 по 31.05.2019 належить 5990,00 грн, крім того ПДВ 20%, всього 7188,00 грн. з ПДВ, з 01.06.2019 по 30.06.2019 належить 6299,00 грн, крім того ПДВ 20%, всього 7558,80 грн. з ПДВ. За змістом п.5.1.2 договору, в редакції додаткової угоди №9 від 21.06.2019р. до сплати за 1000 куб. м газу за період з 01.06.2019 по 30.06.2019 належить 5553,89 грн, крім того ПДВ 20%, всього 6664,67 грн. з ПДВ. За змістом п.5.1.1 договору, в редакції додаткової угоди №10 від 27.06.2019р. до сплати за 1000 куб. м газу за період з 01.06.2019 по 30.06.2019 належить 5553,89 грн, крім того ПДВ 20%, всього 6664,67 грн. з ПДВ. За змістом п.5.1.2 договору, в редакції додаткової угоди №11 від 18.07.2019р. до сплати за 1000 куб. м газу за період з 01.07.2019 по 31.07.2019 належить 4905,675 грн, крім того ПДВ 20%, всього 5886,81 грн. з ПДВ. За змістом п.5.1.3 договору, в редакції додаткової угоди №13 від 20.08.2019р. до сплати за 1000 куб. м газу за період з 01.08.2019 по 31.08.2019 належить 4653,544 грн, крім того ПДВ 20%. За змістом п.5.1.4 договору, в редакції додаткової угоди №14 від 30.09.2019р. до сплати за 1000 куб. м газу за період з 01.09.2019 по 30.09.2019 належить 4493,6363 грн, крім того ПДВ 20%. За змістом п.5.1.5 договору, в редакції додаткової угоди №15 від 21.10.2019р. до сплати за 1000 куб. м газу за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 належить 4272,7604 грн, крім того ПДВ 20%. За змістом п.5.1.6 договору, в редакції додаткової угоди №16 від 22.11.2019р. до сплати за 1000 куб. м газу за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 належить 4899,00 грн, крім того ПДВ 20%. За змістом п.5.1.7 договору, договору, в редакції додаткової угоди №17 від 20.12.2019р. до сплати за 1000 куб. м газу за період з 01.01.2020 по 30.04.2020 належить 5500,00 грн, крім того ПДВ 20%. За змістом п.5.1 договору, в редакції додаткової угоди №18 від 30.01.2020р. до сплати за 1000 куб. м газу за період з 01.01.2020 по 31.01.2020 належить 4650,00 грн, крім того: ПДВ 20%, всього з ПДВ 5580,00 грн. За змістом п.5.1 договору, в редакції додаткової угоди №19 від 27.02.2020р. до сплати за 1000 куб. м газу за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 належить 3948,00 грн, крім того: ПДВ 20%, всього з ПДВ 4737,60 грн. За змістом п.5.1 договору, в редакції додаткової угоди №20 від 23.03.2020р. до сплати за 1000 куб. м газу за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 належить 3396,00 грн, крім того: ПДВ 20%, всього з ПДВ 4075,20 грн. За змістом п.5.1 договору, в редакції додаткової угоди №21 від 23.04.2020р. до сплати за 1000 куб. м газу за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 належить 2897,00 грн, крім того: ПДВ 20%, всього з ПДВ 3476,40 грн. За змістом п.5.1 договору, в редакції додаткової угоди №23 від 25.05.2020р. до сплати за 1000 куб. м газу за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 належить 2275,72 грн, крім того: ПДВ 20%, всього з ПДВ 2730,86 грн. За змістом п.5.1 договору, в редакції додаткової угоди №24 від 24.06.2020р. до сплати за 1000 куб. м газу за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 належить 2142,280 грн, крім того: ПДВ 20%, всього з ПДВ 2570,736 грн. За змістом п.5.1 договору, в редакції додаткової угоди №26 від 23.07.2020р. до сплати за 1000 куб. м газу за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 належить 2297,530 грн, крім того: ПДВ 20%, всього з ПДВ 2757,036 грн. Відповідно до розділу 11 договору №18-532-Н від 05.11.2018р. (в редакції додаткової угоди №25 від 03.07.2020р.) договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності) і діє в частині продажу газу до 31.07.2020р. (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. За змістом п.6.1 договору №18-532-Н від 05.11.2018р. оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу. Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державних бюджетів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі ненадання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу. Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівлі-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надасть продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту, але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння на період з дати надання акту звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державних бюджетів, затвердженим постановою №256 від 04.03.2002р. Кабінету Міністрів України, має бути здійснений до закінчення 90 дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівлі-продаж природного газу. Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою, передбаченою Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту. Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем було підписано наступні акти приймання-передачі природного газу: - б/н від 30.11.2018, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у листопаді 2018 природний газ вартістю 107780673,12 грн з ПДВ (14404,151 тис. куб. м); - б/н від 31.12.2018, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у грудні 2018 природний газ вартістю 131404019,99 грн з ПДВ (17561,250 тис. куб. м); - б/н від 31.01.2019, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у січні 2019 природний газ вартістю 133725657,49 грн з ПДВ (17871,521 тис. куб. м); - б/н від 28.02.2019, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у лютому 2019 природний газ вартістю 110276191,57 грн з ПДВ (14737,660 тис. куб. м); - б/н від 31.03.2019, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у березні 2019 природний газ вартістю 95449343,51 грн з ПДВ (12756,153 тис. куб. м); - б/н від 30.04.2019, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у квітні 2019 природний газ вартістю 43412835,30 грн з ПДВ (5801,829 тис. куб. м); - б/н від 31.05.2019, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у травні 2019 природний газ вартістю 13823221,24 грн з ПДВ (1923,097 тис. куб. м); - б/н від 30.06.2019, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у червні 2019 природний газ вартістю 8993636,23 грн з ПДВ (1349,450 тис. куб. м); - б/н від 31.07.2019, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у липні 2019 природний газ вартістю 9223606,97 грн з ПДВ (1566,82600 тис. куб. м); - б/н від 31.08.2019, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у серпні 2019 природний газ вартістю 8352835,99 грн з ПДВ (1495,78400 тис. куб. м); - б/н від 30.09.2019, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у вересні 2019 природний газ вартістю 11329738,69 грн з ПДВ (2101,07100 тис. куб. м); - б/н від 31.10.2019, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у жовтні 2019 природний газ вартістю 22922814,34 грн з ПДВ (4470,72700 тис. куб. м); - б/н від 30.11.2019, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у листопаді 2019 природний газ вартістю 70651330,22 грн з ПДВ (12017,98500 тис. куб. м); - б/н від 31.12.2019, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у грудні 2019 природний газ вартістю 74032714,31 грн з ПДВ (14425,60600 тис. куб. м); - б/н від 31.01.2020, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у січні 2020 природний газ вартістю 84978807,66 грн з ПДВ (15229,17700 тис. куб. м); - б/н від 29.02.2020, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у лютому 2020 природний газ вартістю 69485718,83 грн з ПДВ (14666,86061 тис. куб. м); - б/н від 31.03.2020, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у березні 2020 природний газ вартістю 41337814,08 грн з ПДВ (10143,75100 тис. куб. м); - б/н від 30.04.2020, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у квітні 2020 природний газ вартістю 26247744,72 грн з ПДВ (7550,26600 тис. куб. м); - б/н від 31.05.2020, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у травні 2020 природний газ вартістю 8134757,76 грн з ПДВ (2978,82200 тис. куб. м); - б/н від 30.06.2020, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у червні 2020 природний газ вартістю 4409020,46 грн з ПДВ (1715,08100 тис. куб. м); - б/н від 31.07.2020, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у липні 2020 природний газ вартістю 4315191,43 грн з ПДВ (1565,15600 тис. куб. м). Як свідчать матеріали справи, між Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та Товариством з обмеженою відповідальністю Азовгаз було підписано акти приймання-передачі природного газу на загальну суму 1 080 287 673,91 грн. В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю Азовгаз вартість природного газу оплатило частково на суму 801 313 418,22 грн. Не погодившись із вищевказаними підставами, Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Азовгаз про стягнення боргу у сумі 278 974 255,69 грн. Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Донецької області від 23.03.2021 у справі №905/1965/20 позовні вимоги задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Азовгаз на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 278 974 255,69 грн., а також судовий збір в сумі 735 700,00 грн. При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного. За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України). Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до умов укладеного договору. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). Матеріали справи свідчать, що Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на виконання умов договору, в листопаді 2018 - липні 2020 року передало у власність Товариству з обмеженою відповідальністю Азовгаз природний газ на загальну суму 1 080 287 673,91 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, які підписані без зауважень обома сторонами. Факт постачання Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Азовгаз природного газу на загальну суму 1 080 287 673,91 грн., також визнається представниками сторін, у зв`язку із чим зазначена обставина не підлягає доведенню в силу положень ч.1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю Азовгаз свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого газу всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України виконало частково на суму 801 313 418,22 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками. Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що у Товариства з обмеженою відповідальністю Азовгаз залишився несплаченим борг в розмірі 278 974 255,69 грн. за грудень 2019-липень 2020, який підлягає стягненню, про що було вірно зазначено судом першої інстанції. Доводи апелянта про те, що останній не визнає суму боргу та обсяги природного газу, які наведені у актах приймання-передачі оскільки Оператор ГРМ, яким є ПАТ «Маріупольгаз», вчинив неправомірні дії щодо надання, починаючи з листопада 2018 року недостовірних даних про реальні обсяги природного газу спожитого побутовими споживачами (населенням), не приймаються апеляційним господарським судом зважаючи на наступне. Згідно п.1 розділу 1 глави IX Кодексу газорозподільних систем комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними. Відповідно до п. 5 розділу 4 глави IX Кодексу газорозподільних систем Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Розбіжності у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ. За таких обставин, за відсутності судового рішення, яким було би вирішено питання величини об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу, такий обсяг встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ. Отже, обсяг природного газу, визначений за показами комерційних вузлів обліку, та який зазначений в підписаних між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю Азовгаз актах приймання-передачі природного газу, презюмується. Судова колегія апеляційної інстанції зауважує, що акти приймання-передачі природного газу були підписані Товариством з обмеженою відповідальністю Азовгаз без будь-яких зауважень, у зв`язку із чим у покупця виник обов`язок сплатити вартість отриманого природного газу. Доводи апелянта були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Азовгаз підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 23.03.2021 у справі №905/1965/20 підлягає залишенню без змін. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Азовгаз на рішення Господарського суду Донецької області від 23.03.2021 у справі №905/1965/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 23.03.2021 у справі №905/1965/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна Суддя Л.М. Здоровко Суддя О.В. Плахов (Повний текст постанови складено 22.06.2021 року).