Постанова Одеський апеляційний суд № 499/51/21

Номер провадження: 33/813/613/21 Номер справи місцевого суду: 499/51/21 Головуючий у першій інстанції Погорєлов І.В. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.06.2021 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 499/51/21 Номер провадження: 33/813/613/21 Одеський апеляційний суд у складі: - головуючого судді - Заїкіна А.П., - за участю секретаря судового засідання Рибачук О.І., Особи, які прийняли участь у судовому засіданні: - захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Слаблюк Василь Миколайович, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Іванівського районного суду Одеської області від 15 лютого 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Вищезазначеною постановою суду притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 10 200 грн. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.. Відповідно до змісту постанови суду першої інстанції, 01.01.2020 року о 11 годині 48 хвилин, водій ОСОБА_1 на автодорозі Київ-Одеса 452 км. + 500 м. керував автомобілем NISSAN ALMERA, д/н НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння та продування алкотестеру «Драгер» відмовився в присутності двох свідків та під відеозапис, чим порушив п. 2.5 Правила дорожнього руху; нормативно-правовий акт № 1306 від 10.10.2001 і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі викладених обставин, співробітником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДРП18 №351001 від 01.01.2021 року, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням діючого законодавства. Судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено матеріали справи. Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі. У судовому засіданні адвокат Слаблюк В.М., діючий від імені ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків. Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Мотивуючи винуватість, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції та перевіреними під час апеляційного розгляду, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 винен у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, що підтверджується відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДРП18 №351001 від 01.01.2021 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння та продування алкотестеру «Драгер» відмовився в присутності двох свідків та під відеозапис. Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях підтвердили обставини, вказані у вищевказаному протоколі. З наявного у справі відеозапису, переглянутого апеляційним судом вбачається, що дійсно ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків продути алкотестер та пройти медичний огляд у медичному закладі на стан сп`яніння. Надавши об`єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким у суду апеляційної інстанції підстав немає. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження алкотесту «Драгер» та подальшої відмови апелянта від огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я і складено протокол про адміністративне правопорушенні, з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Таким чином, доводи апеляційної скарги стосовно того, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі не підлягають задоволенню. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні. У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеський апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Іванівського районного суду Одеської області від 15 лютого 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду: А.П. Заїкін