Постанова Одеський апеляційний суд № 496/4897/23

Номер провадження: 33/813/489/24 Номер справи місцевого суду: 496/4897/23 Головуючий у першій інстанції Трушина О. І. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.01.2024 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 496/4897/23 Номер провадження: 33/813/489/24 Одеський апеляційний суд у складі: - головуючого судді - Заїкіна А.П., - за участю секретаря судового засідання Ступник А.О., Особи, які прийняли участь у розгляді справи: - захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Луценко Олександр Іванович, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Луценка Олександра Івановича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 20 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Вищезазначеною постановою суду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі - 536,80 грн.. Відповідно до змісту постанови суду першої інстанції, 04.07.2023 року о 00 годині 46 хвилин на 452 км. автодороги Київ-Одеса М-05 с. Дачне Одеського району Одеської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився в установленому законом порядку, зі згоди водія, на місці зупинки приладом «Драгер», результат - 0,94 % проміле. На підставі викладених обставин, співробітником поліції складено протокол серії ААД № 506392 від 04.07.2023 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Луценко Олександр Іванович, діючий в інтересах ОСОБА_1 , зазначає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм діючого законодавства. Судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено матеріали справи. Посилається на те, що: 1) співробітниками поліції не було чітко запропоновано ОСОБА_1 пройти дослідження на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі; 2) не було роз`яснено ОСОБА_1 його права на захист; 3) співробітниками поліції не було залучено свідків події. Посилаючись на такі доводи, адвокат Луценко О.І., діючий в інтересах ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків. Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Мотивуючи винуватість, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції та перевіреними під час апеляційного розгляду, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 винен у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, що підтверджується відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 506392 від 04.07.2023 р., відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Надавши об`єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким у суду апеляційної інстанції підстав немає. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Посилання апелянта на те, що співробітниками поліції не було чітко запропоновано ОСОБА_1 пройти дослідження на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, спростовується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. З цього відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест на алкогольне сп`яніння на місці або проїхати до медичного закладу, проте останній погодився пройти тест на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» та погодився з результатами огляду. Щодо доводів про порушення права ОСОБА_1 , у тому числі, права на захист під час складання протоколу, апеляційний суд вважає, що вони не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції та спростовуються наявним протоколом, в якому про права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, було роз`яснено працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується відеозаписом з місця події. За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків; матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Враховуючи, що до протоколу долучені матеріали відеозапису, на яких зафіксовані всі події, які сталися 04.07.2023 року, то в даному випадку в силу наведеної ч. 2 ст. 266 КУпАП відсутня необхідність в залученні свідків. Долучений до матеріалів справи відеозапис повністю відображає події, які відбулися 04.07.2023 року. Апеляційний суд вважає залучений інспектором поліції відеозапис як безумовний доказ у справі. Дії працівників поліції повністю відповідають вимогам Інструкції. З наявних матеріалів справи беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 винен у вчиненні вищенаведеного адміністративного правопорушення, а отже підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевказані висновки суду першої інстанції. Щодо зауважень апелянта про те, що наявні у справі відеозапис і протокол є неналежними та недопустимими доказами апеляційний суд зазначає, що зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як доказ у справі. Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується, доказами, які досліджувались в суді першої інстанції та перевірені апеляційним судом. Таким чином, доводи апеляційної скарги стосовно того, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі не підлягають задоволенню. Вбачаючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги є недоведеними. Отже, апеляційна скарга є безпідставною, а тому вона не підлягає задоволенню. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні. У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеській апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Луценка Олександра Івановича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 20 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду: А.П. Заїкін