Ухвала КГС ВС № 922/1822/20

УХВАЛА 18 червня 2021 року м. Київ справа № 922/1822/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В., розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 до 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) Фізичної особи-підприємця Алмакаєва Ріфата Меніровича про визнання недійсним договору, скасування рішення та повернення майна, ВСТАНОВИВ: 27.05.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Харківська міська рада (далі -Харківської міськрада, скаржник) звернулася через Східний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у цій справі, повний текст якої складений 30.04.2021. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 08.06.2021. У касаційній скарзі містяться клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021, про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та про передачу цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 08.06.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В. Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення скарги без руху з огляду на таке. Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку. Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, § 41)). Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. Розглянувши доводи скаржника про причини пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів вважає їх неповажними, з огляду на таке. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності. Оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду ухвалена 27.04.2021, повний текст якої складено 30.04.2021, отже останнім днем строку, встановленого для касаційного оскарження цієї постанови, є 20.05.2021. Скаржник касаційну скаргу подав у відділення АТ «Укрпошта» 27.05.2021. Скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 08.06.2021 про що свідчить відбиток календарного штампу про одержання вх. № 5405/2021 від 08.06.2021 на першому аркуші цієї скарги. У касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому скаржник зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови йому було вручено 07.05.2021. Як доказ отримання оскаржуваної постанови, скаржник додає до касаційної скарги копію першої сторінки постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 з вхідним номером Харківської міськради про отримання оскаржуваної постанови 07.05.2021. Крім цього, до касаційної скарги додано копію конверту суду апеляційної інстанції зі штриховим кодовим ідентифікатором № 6102255241922. За інформацією, розміщеною на веб-сайті АТ «Укрпошта» по штриховому кодовому ідентифікатору № 6102255241922, оскаржувану постанову було вручено 06.05.2021. За матеріалами справи скаржнику 30.04.2021 було направлено копію постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021, яку було вручено представнику за довіреністю Плотникова 06.05.2021 (а.с.206, том 3). Колегія суддів зазначає, що надана скаржником копія першої сторінки постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 з вхідним номером Харківської міськради про отримання оскаржуваної постанови 07.05.2021 не підтверджує таку дату отримання, оскільки відмітка про отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції 07.05.2021 проставлена скаржником особисто на копії першої сторінки постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021, який є зацікавленою особою. Таким чином, скаржник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, тобто останнім днем строку, встановленого частиною другою статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, є 26.05.2021 включно, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. Враховуючи викладене, об`єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення заявника, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, не вбачається, а наведені скаржником підстави пропуску такого строку колегія суддів вважає неповажними. Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Звідси скаржник має вказати яку саме конкретно визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частину тощо якої статті та якого нормативно-правового акта) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому саме полягає неправильне застосування або порушення даної норми права. Більше того, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (п. 4.6. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19). Абзацом 1 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Відповідно до абзацу 2 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Скаржник у касаційній скарзі хоча і зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, проте не вказує підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги Харківської міськради без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України та подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу. Клопотання про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та про передачу цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішуватимуться судом після усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 922/1822/20 залишити без руху.

2. Встановити Харківській міській раді строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду касаційної інстанції.

3. Роз`яснити Харківській міській раді, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. Ю. Уркевич Судді: Г. М. Мачульський Є. В. Краснов