Ухвала КГС ВС № 922/1822/20

УХВАЛА 16 червня 2021 року м. Київ Справа № 922/1822/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Уркевича В. Ю., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 до 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) Фізичної особи-підприємця Алмакаєва Ріфата Меніровича про визнання недійсним договору, скасування рішення та повернення майна, ВСТАНОВИВ: 26.05.2021 (згідно з відмітками Східного апеляційного господарського суду) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Управління комунального майна Харківської міськради, скаржник) звернулося через Східний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у цій справі, повний текст якої складений 30.04.2021. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 08.06.2021. У касаційній скарзі містяться клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021, про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.06.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для залишення скарги без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір». За приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн. Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Позовну заяву у цій справі подано у 2020 році, предметом позову є дві вимоги немайнового характеру (про скасування рішення та про визнання недійсним договору) та одна вимога майнового характеру (про повернення майна вартістю 550350,00 грн). Відтак, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у цій справі, складала 12459,25 грн (2102,00 грн х 2+550350,00 грн х 1,5 %). З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 24918,50 грн (12459,25 грн х 200%). Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Проте до матеріалів касаційної скарги Управління комунального майна Харківської міськради не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. З метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 24918,50 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)» та надати документи щодо сплати судового збору касаційному суду. Водночас у касаційній скарзі міститься клопотання Управління комунального майна Харківської міськради про відстрочення сплати судового збору, оскільки на сьогоднішній день скаржник не має можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції через відсутність у бюджеті додаткових коштів на оплачу судового збору, а сама сплата потребує певного часу для отримання таких коштів. Перевіривши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18). З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, доводи касаційної скарги про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору є необгрунтованими. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. ЄСПЛ у своєму рішенні визначив, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі «Пелевін проти України» (Pelevin v Ukraine) від 20.05.2010, заява № 24402/02, § 27)). При цьому ЄСПЛ зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, № 28249/95, § 60)). Ураховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відсутні. Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. З огляду на викладене, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення касаційної скарги Управління комунального майна Харківської міськради без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021, про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, викладені у касаційній скарзі, вирішуватимуться судом після усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 922/1822/20.

2. Касаційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 922/1822/20 залишити без руху.

3. Встановити Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду касаційної інстанції.

4. Роз`яснити Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Уркевич