Постанова 4824 № 757/12885/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 червня2021 року м. Київ Справа №757/12885/20-ц Апеляційне провадження №22-ц/824/6121/2021 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І. за участю секретаря Федорчук Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОК ТЕХНО-СЕРВІС» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва постановлену під головуванням судді Козлова Р.Ю. 10 лютого 2021 року та занесену до протоколу судового засідання, за клопотанням ОСОБА_1 про заміну сторони його процесуальним правонаступником у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛАДОПРОМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА МОРОЗИВА ХЛАДОПРОМ» до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, ОСОБА_1 , Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОК ТЕХНО-СЕРВІС», Акціонерне товариство «ПОЛТАВАХОЛОД» про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 15 березня 2004 року та свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 від 10 грудня 2018 року, зобов`язання вчинити дії та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛАДОПРОМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА МОРОЗИВА ХЛАДОПРОМ» до Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» про припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_3 на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_3» та зобов`язання Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» внести зміни до Державного реєстру свідоцтва України на знак для товарів і послуг щодо припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_3 та здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність», В С Т А Н О В И В Ухвалою Печерського районного суду від 10 лютого 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, клопотання ОСОБА_1 про заміну сторони його процесуальним правонаступником за зустрічним позовом - задоволено. Замінено Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на його правонаступника - Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності». Не погодилось із вказаною ухвалою ТОВ «КРОК ТЕХНО-СЕРВІС», директором товариства подано апеляційну скаргу. Директор товариства вказує на відсутність підстав для застосування інституту правонаступництва у даній справі, оскільки в даному випадку відбулася передача лише частини окремих функцій, прав та обов`язків, що не є правонаступництвом у розумінні ч. 1 ст. 55 ЦПК України. Крім того, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не припинив свого існування та не був реорганізований, а навпаки є окремою юридичною особою публічного права. Також зазначає, що вказана ухвала постановлена без повідомлення третьої особи ТОВ «КРОК ТЕХНО-СЕРВІС». На підставі викладеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити в задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони. У відзиві на апеляційну скаргу директор ТОВ «ХЛАДОПРОМ» та директор «ТОВ «ФМ ХЛАДОПРОМ» зазначають, що у зв`язку із внесенням змін до законодавства функції Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг були частково передані Національному органу інтелектуальної власності, зокрема, у сфері опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетні. Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про Національний орган інтелектуальної власності» на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу 2 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національний орган інтелектуальної власності», визнано, що державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» виконує функції Національного органу інтелектуальної власності. Вказують, що з боку ТОВ «КРОК ТЕХНО-СЕРВІС» вбачається явне зловживання своїми процесуальними правами, оскільки ними не вчинялось жодних дій щодо їх зацікавленості про розгляд справи та їх заяви про вступ у справу, в якості третьої особи, більше ніж пів року. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. У відзиві на апеляційну скаргу директор АТ «ПОЛТАВАХОЛОД» вказує на те, що повноваження з формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності на даний час покладено на ДП «Український інститут інтелектуальної власності», а тому наявні підстави для заміни сторони процесуального правонаступництва. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «КРОК ТЕХНО-СЕРВІС». Також відзив на апеляційну скаргу подав ОСОБА_1 , в якому вказував на те, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про Національний орган інтелектуальної власності» на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу 2 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національний орган інтелектуальної власності» повноваження з формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності на даний час покладено на ДП «Український інститут інтелектуальної власності», а тому наявні підстави для заміни сторони процесуального правонаступництва. Просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. У відзиві на апеляційну скаргу представник ДП «Український інститут інтелектуальної власності» зазначає про те, що у зв`язку із внесенням змін до законодавства функції Мінекономіки, як установи у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг були частково передані Національному органу інтелектуальної власності, зокрема, у сфері опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетні, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення відомостей до Реєстру. Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про національний орган інтелектуальної власності» від 13 жовтня 2020 року №1267-р на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», визначено, що ДП «Український інститут інтелектуальної власності» виконує функції НОІВ. З огляду на викладене та враховуючи те, що Мінекономіки в даній справі має процесуальний статус співвідповідача, позовні вимоги до Мінекономіки заявлені стосовно зобов`язання внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг і здійснити публікацію про це в офіційному бюлетні « Промислова власність », а виконання зазначених функцій, у зв`язку з внесенням зміни до законодавства, покладено саме на Укрпатент, вважають, що суд першої інстанції дійшов заснованого на законі висновку про наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва Мінекономіки, в порядку, який визначений згідно з приписами ст. 55 ЦПК України. Таким чином вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляційна скарга безпідставною. В судовому засідання представник позивачів - адвокат Бондарець Р.Б. та представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мітін Д.В. заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважають ухвалу суду такою, що відповідає вимогам ЦПК України. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. Тому, в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи апеляційним суду. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що березні 2020 року позивачі звернулися до суду з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, ОСОБА_1 про визнання недійсним Свідоцтв на знаки для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за № НОМЕР_1 від 15 березня 2004 року та Свідоцтва за НОМЕР_2 від 10 грудня 2018 року. У вимогах позову позивачі просили: § визнати недійсними свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 15 березня 2004 року, № НОМЕР_2 від 10 грудня 2018 року від дати подання заявки; § зобов`язати відповідача Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені « Промислова власність » /т.1 а.с.6-16/. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 липня 2020 року відкрито провадження у справі. У вступній і резолютивній частині ухвали суду справа визначена як «за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛАДОПРОМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА МОРОЗИВА ХЛАДОПРОМ» до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг та зобов`язання вчини дії» /т.1 а.с.94/. Відповідач ОСОБА_1 28 серпня 2020 року подав зустрічний позов до позивачів та Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» з вимогами про припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_3 на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_3» та зобов`язання Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» внести зміни до Державного реєстру свідоцтва України на знак для товарів і послуг щодо припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_3 та здійснити публікацію в офіційному бюлетені « Промислова власність » /т.3 а.с.3-50/. Ухвалою суду, постановленою усно та занесеною до протоколу судового засідання від 01 грудня 2020 року даний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним /т.3 а.с.102-103/. ТОВ «КРОК ТЕХНО-СЕРВІС» (особа, яка подала апеляційну скаргу) ухвалою суду постановленою усно та занесеною до протоколу судового засідання від 03 листопада 2020 року було залучено до участі у справі, в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1 , за їх заявою поданою до суду 02 вересня 2020 року /т.2 а.с.224/. 08 лютого 2021 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про заміну сторони його процесуальним правонаступником. А саме, даний відповідач вказував на те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 року органом, що виконує функції Національного органу інтелектуальної власності визначено Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності». Тому Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України яке має статус відповідача у справі, наразі не має повноважень в сфері інтелектуальної власності, а тому даний відповідач має бути замінений на належного - Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» /т. 3 а.с.163-164/. Ухвалою суду, постановленою усно та занесеною до протоколу судового засідання від 10 лютого 2021 року, клопотання ОСОБА_1 про заміну сторони його процесуальним правонаступником за зустрічним позовом - задоволено та замінено Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на його правонаступника - Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності». Згідно з протоколом судового засідання представник позивача не заперечував щодо здійснення заміни сторони /т.3 а.с.181/. Згідно з положеннями ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача. Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. 16 червня 2020 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», який набрав чинності 14 жовтня 2020 року. Даним Законом були внесені зміни, зокрема в Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Так, у ст.1 надано визначення: «Національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ) - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях». Закон доповнено ст.2-1 згідно з ч.ч.1,2 якої, функції НОІВ виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України. До владних повноважень, делегованих НОІВ, належить: приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішень щодо них; видача свідоцтв на торговельні марки, здійснення державної реєстрації торговельних марок; опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення до Реєстру відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі; здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на торговельні марки у Всесвітній організації інтелектуальної власності та інших міжнародних організаціях відповідно до законодавства; здійснення підготовки, атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених); ведення Державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених); інформування та надання роз`яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на торговельні марки. В пп. 1 п. 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», визначено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону забезпечити визначення державної організації, що виконує функції Національного органу інтелектуальної власності, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності; Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про національний орган інтелектуальної власності» від 13 жовтня 2020 року №1267-р на виконання вищезазначених положень Закону визначено, що ДП «Український інститут інтелектуальної власності» виконує функції Національного органу інтелектуальної власності. Верховний Суд у своїх постановах від 19 листопада 2020 року у справі №910/2318/16, від 09 лютого 2021 року у справі № 910/6518/19, від 18 лютого 2021 року у справі № 910/21300/17 виклав правову позицію у питанні щодо процесуального правонаступництва Національного органу інтелектуальної власності. Зокрема, Верховний Суд вказав на те, що згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», НОІВ є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політки у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом. З огляду на викладене та враховуючи те, що Міністерство в даній справі має процесуальний статус співвідповідача, позовні вимоги до Міністерства заявлені стосовно зобов'язання внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені « Промислова власність », а виконання зазначених функцій, у зв'язку з внесеними змінами до законодавства, покладено саме на державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (функціонального правонаступника Міністерства), суд апеляційної інстанції дійшов заснованого на законі висновку про наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва Міністерства, в порядку, який визначений згідно з приписами ст. 52 ГПК України. З наведених обставин справи вбачається, що позов був пред`явлений в березні 2020 року його предметом є права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг, а одним із відповідачів було визначено Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до якого пред`явлені вимоги: внести зміни до Державного реєстру свідоцтв щодо недійсності оспорюваних свідоцтв та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність». У зв`язку із внесенням змін до законодавства функції Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг були частково передані Національному органу інтелектуальної власності, зокрема, у сфері опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 року визначено, що функції Національного органу інтелектуальної власності виконує ДП «Український інститут інтелектуальної власності». За загальним правилом правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Воно може бути універсальним або частковим (сингулярним правонаступництвом). При сингулярному правонаступництві до правонаступника переходять окремі права і обов`язки таким чином, що кожне окреме право (обов`язок) набувається окремим актом волевиявлення. В даному випадку правонаступництво відбулось на підставі державних нормативно-правових актів, має місце часткове правонаступництво, а отже та обставина, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не припинило свою діяльність не спростовує обставини правонаступництва. Отже, суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про заміну сторони у справі. А доводи апеляційної скарги зводять до неправильного тлумачення наведених норм чинного законодавства. Слід звернути увагу на те, що при зверненні з апеляційною скаргою ТОВ «КРОК ТЕХНО-СЕРВІС» не вказує, які його права порушуються залученням до участі у справі в якості відповідача ДП «Український інститут інтелектуальної власності». В ході розгляду справи, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції дана юридична особа, участі в судових засіданнях не приймає, хоча вона обізнана про залучення до участі у справі, має представника - адвоката, інформація про рух справи є відкритою на сайтах суду, також відповідні повідомлення направляються на наявну в матеріалах справи адресу, а електронна адреса не повідомляється суду. При тому, що положеннями ЦПК України визначені обов`язки учасників справи серед яких: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи (ч. 2 ст. 43 ЦПК України), а також добросовісно користуватися процесуальними правами (ч.1 ст.44 ЦПК України). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОК ТЕХНО-СЕРВІС» - залишити без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року про заміну сторони його правонаступником - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: Соколова В.В. Судді: Поліщук Н.В. Шкоріна О.І. Повний текст постанови складений 14 червня 2021 року.