Постанова Харківський апеляційний суд № 638/9630/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2021 року м. Харків Справа № 638/9630/20 Провадження № 22-ц/818/3852/21 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Кругової С.С., суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю, розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2020 року,- в с т а н о в и в: У липні 2020 до Дзержинського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 29.03.2005 його батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвали шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Дзержинського районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис №192. На даний час позивач є студентом першого курсу Харківського національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» навчається на третьому факультеті, про що свідчить довідка з місця навчання від 06.07.2020. У зв`язку з відсутність добровільної участі батька в утриманні позивача, він змушений звернутись до суду з відповідним позовом. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.12.2020 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 3 000 грн щомісячно починаючи з 14.07.2020 до 31.06.2023. Судове рішення мотивовано положеннями законодавства з сімейних питань, згідно яких батьки повинні утримувати своїх дітей, зокрема під час продовження навчання. Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.12.2020, ухвалити нове, яким стягнути з нього аліменти, проте визначити розмір з урахуванням його заробітку та наявності на утриманні матері. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, згідно його довідок про доходи за 2020, 2021 сума аліментів, яку просить стягнути позивач складає 50 % доходу відповідача, крім того наголошує, що на його утриманні знаходиться мати з тяжким діагнозом. Вказує, що мати ОСОБА_1 , повинна, згідно статі 141 СК України має нести такі ж витрати по утриманню спільного сина, однак таки доказів у справі не має. Просить суд врахувати життєві обставини та визначити розумний розмір аліментів. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Оскаржуване рішення частково не відповідає таким вимогам. Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції (серія НОМЕР_1 від27.03.2002 року), актовий запис №941, які 29.03.2005 розірвали шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Дзержинського районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис №192. На даний час ОСОБА_1 навчається у Харківського національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», закінчує навчання у червні 2023 року. В позові зазначено, що відповідач матеріальної допомоги на утримання сина у добровільному порядку не надає. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що спільний син сторін, продовжуючи навчання, потребує матеріальної допомоги, суд дійшов висновку, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу у розмірі 3000 грн до закінчення навчання. Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо наявності підстав для покладення на відповідача обов`язку зі сплати аліментів на утримання свого сина на період його навчання, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону. Разом з тим, із висновками суду першої інстанції щодо визначення розміру аліментів, який підлягає стягненню в розмірі 3 000 грн з відповідача щомісячно, погодитись не можна з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Відповідно до ч. 2 ст. 199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Тобто наявність у батька можливості надавати матеріальну допомогу дитині, що продовжує навчання у сукупності з іншими обставинами є вирішальною підставою для стягнення з батька аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання після досягнення вісімнадцятирічного віку. Встановлено, що позивач є студентом першого курсу Харківського національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут». Отже, судом встановлено, що повнолітній ОСОБА_1 продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги. Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього кодексу. Згідно ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі №748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В той же час, матеріали справи не містять ніяких обґрунтувань щодо вказаної до стягнення суми з відповідача у розмірі 3 000 грн. Відсутні відомості про вартість підручників, проїзду до навчального закладу від місця проживання позивача та інше, як це передбачено ст. 182 СК України. Стороною позивача не надано належних та допустимих доказів того, що мати позивача не має можливості надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину та додаткові кошти необхідні саме у сумі 3 000 грн щомісячно. При апеляційному перегляді справи встановлено, що відповідач працює на посаді двірника, має стабільний, проте незначний дохід, який згідно наданих довідок, складає в період 2020-2021 роки від 4 000 до 6 000 грн. При цьому, колегія суддів беззаперечно враховує, що при апеляційному розгляді справи відповідач не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, однак просив суд визначити розумний їх розмір з врахуванням життєвих обставин. Суд апеляційної інстанції також бере до уваги факт наявності хворої матері у відповідача, яка також потребує матеріальної допомоги. Це звісно не звільняє його від утримання свого сина, однак надає підставу для перегляду розміру суми аліментів. Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Враховуючи, що позивач є повнолітнім, продовжує навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, беручи до уваги, що відповідач може надавати таку матеріальну допомогу в обмеженому розмірі, а також приймаючи до уваги те, що відповідно до ст. 141 СК України, батько та мати мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини, а відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, колегія суддів вважає, що аліменти у розмірі 2000 грн будуть достатніми для належного утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання та відповідатимуть реаліям сьогодення. Керуючись: ст.ст.367,374,376,381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково. Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2020 року змінити. Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (КПП НОМЕР_2 ) на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (КПП НОМЕР_3 ) аліменти в суммі 2000 (дві тисячі) грн починаючи з 14 липня 2020 року на період навчання до 31 червня 2023 року, але не більше ніж до досягнення позивачем 23 років. Постанова набирає законної сили з дня прийняття. Касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий С.С. Кругова Судді Н.П. Пилипчук О.Ю.Тичкова