Постанова 4811 № 442/6519/20

Справа № 442/6519/20 Головуючий у 1 інстанції: Нагірна О.Б. Провадження № 22-ц/811/416/21 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. Категорія:39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Шандри М.М., суддів: Левика Я.А., Савуляка Р.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 грудня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, ВСТАНОВИЛА: 19.10.2020 представник позивача - Акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останнього в користь Акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк заборгованість в розмірі 18287,10 грн за кредитним договором б/н від 24.03.2010 та судові витрати в розмірі 2102,00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 24.03.2010 між сторонами укладено кредитний договір б/н, оформлений заявою позичальника, за умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 3200 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку. Згідно умов кредитного договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. ОСОБА_1 , отримавши кредитні кошти систематично порушував договірні зобов`язання щодо строків повернення кредиту, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка станом на 31.08.2020 становить 18287,10 грн і яка складається із заборгованості за тілом кредиту 15324,62 грн, простроченим тілом кредиту 15324,62 грн та нарахованої пені 2962,48 грн. Заборгованість в добровільному порядку не погашається, що і стало підставою звернення до суду. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду оскаржило Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк». В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався картою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним карти та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору. Тому, відповідач, використовуючи кредитні кошти та частково погашаючи заборгованість за кредитом, підтвердив укладення кредитного договору із банком на відповідних умовах. Звертає увагу на те, що відсутність підпису боржника на відповідних тарифах, умовах та правилах не свідчить про не укладеність договору, позаяк суть договору приєднання і полягає в тому, що його умови визначаються однією із стороною одноособово, а інша сторона може лише приєднатися до таких умов, висловивши певним чином згоду на них. Вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо непогодження із відповідачем умов щодо сплати відсотків за користування кредитом, а також пені та штрафів, безпідставно зменшив суму заборгованості відповідача за кредитом, та ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення. Просить рішеня суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу в якій просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення(а.с.176-180). Згідно ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційноїінстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає. З матеріалів справи убачається, що на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», яка підписана сторонами, й умов та правил надання банківських послуг, які погоджені з відповідачем, між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 24.03.2010 укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого останній отримав кредитку картку, в подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 3200 грн. До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанку» ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/. Згідно з представленого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 24.03.2010, укладеного між «ПриватБанком» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 31.08.2020 заборгованість становить 18287,10 грн і яка складається із заборгованості за тілом кредиту 15324,62 грн, простроченим тілом кредиту 15324,62 грн та нарахованої пені 2962,48 грн. Згідно зі ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник обв`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ КБ «ПриватБанк» зазначало, що 24.03.2010 між сторонами укладено кредитний договір б/н, оформлений заявою позичальника, за умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. На підтвердження укладення кредитного договору та наявності у ОСОБА_1 заборгованості за вказаним договором, позивачем АТ КБ «ПриватБанк» було надано суду першої інстанції розрахунок заборгованості за кредитним договором, копію анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, підписану відповідачем 24.03.2010. З матеріалів справи убачається, що укладений між сторонами кредитний договір від 24.03.2010 у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним). У заяві позичальника від 24.03.2010, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, чи інших видів відповідальності, а також встановлених відсотків за користування кредитними коштами. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору. Проте, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «Приватбанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК Україниза змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, пені та штрафу за користування кредитними коштами, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовій формі ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Порядок погашення заборгованості за відсотками, з якого виходив позивач, за користування кредитними коштами між сторонами, в письмовій формі не погоджувався, а односторонні дії позивача щодо погашення (списання відсотків за рахунок кредиту і додавання до тіла кредиту) не відповідають суті кредитних правовідносин, оскільки проценти є платою за використання кредитних коштів. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зв`язку з тим, що фактично сплачені відповідачем кошти банком направлено на погашення відсотків, заборгованість за кредитним договором відсутня. Висновки суду достатньо мотивовані і підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи. Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення не вбачає. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено: 15.06.2021 Головуючий Судді