Постанова 4818 № 629/5377/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2021 року м. Харків справа № 629/5377/18 провадження № 22-ц/818/4158/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Тичкової О.Ю., суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П., сторони справи: позивач Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 6 травня 2021 року, постановлену у складі судді Мицик С.А., у с т а н о в и в: У вересні 2019 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (надалі Банк) звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 93792962000 від 19.04.2017 в розмірі 62 816 грн 35 коп. Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 січня 2019 року позовні вимоги Банку задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку 62 816 грн 35 коп. заборгованості та 1762 грн судового збору (а.с. 61-63). Тридцятого квітня 2021 року ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою, у якій просив скасувати заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 січня 2019 року, призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 101-110). Разом з апеляційною скаргою представник відповідача подав також заяву про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення. Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.05.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення відмовлено. Заяву про перегляд заочного рішення залишено без розгляду (а.с. 145-146). Суд першої інстанції виходив із того, що 18.06.2019 ОСОБА_1 вже зверталася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області із заявою про перегляд заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.01.2019 у дійсній цивільній справі. Ухвалою суду від 19.06.2019 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду було залишено без руху, оскільки до заяви не додано документ про сплату судового збору. Ухвалою суду від 27.09.2019 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 16.01.2019 року визнано неподаною і повернуто заявнику. Вказану ухвалу суду від 27.09.2019 ОСОБА_1 отримала особисто 04.10.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Посилання представника відповідача на те, що у ОСОБА_1 у 2019 році був інший представник та вона не контролювала ситуацію, пов`язану з розглядом її заяви, не відповідає дійсності та спростовується вказаними вище обставинами. Подана 30.04.2021 заява про перегляд заочного рішення не містить жодного належного доказу, який би свідчив про поважність пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду. Тому у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку відмовлено, а заяву про перегляд заочного рішення залишено без розгляду. У травні 2021 року ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду від 06.05.2021 скасувати, заяву про поновлення строків на перегляд заочного рішення задовольнити, справу повернути для до суду першої інстанції для розгляду заяви про перегляд заочного рішення. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неправильно застосував норми процесуального права, чим порушив права ОСОБА_1 . Вважає, що про розгляд позову Банку в суді першої інстанції ОСОБА_1 не знала, оскільки копії позовної заяви, повісток про виклик до суду не отримувала. Дізнавшись про існування заочного рішення суду про стягнення з неї заборгованості, ОСОБА_1 звернулася до адвоката та 27.09.2019 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення. Ухвалу від 27.09.2019 відповідач у справі не отримувала, хоча суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 06.05.2021 на це помилково послався. Відмовивши у задоволенні заяви про поновлення строку подачі заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції позбавив ОСОБА_1 можливості оскаржити незаконне заочне рішення, чим порушив засади рівності всіх учасників судового процесу, змагальності та диспозитивності. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши й обговоривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до пунктів 3, 4 ч.1 ст. 379 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Як установлено судовим розглядом і вбачається із матеріалів справи, заочне рішення, яким із ОСОБА_1 на користь Банку стягнута заборгованість в розмірі 62 816 грн 35 коп. та 1762 грн судового збору, ухвалене Московським районним судом м. Харкова 16 січня 2019 року (а.с. 61-63). Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання до суду, що його ухвалив, заяви про перегляд цього рішення (статті 284-289 ЦПК України), а також загальний порядок - апеляційне оскарження (частина 4 статті 287 ЦПК України). Відповідно до положень частини 1, 2 статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду (ч.3 ст. 284 ЦПК України). З копії супровідного листа Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18.01.2019 вбачається, що копія заочного рішення суду від 16.01.2019 ОСОБА_1 не направлялась (а.с. 64). У довідці від 18.01.2019 суд зазначив, що місце знаходження відповідача не відоме, про судове засідання ОСОБА_1 повідомлялася через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, тому відповідно до ст. 128 ЦПК України копія заочного рішення суду поштою їй не направляється. Відповідно до ч.ч. 6, 10 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. На виконання вказаних вимог закону Лозівський міськрайонний суд Харківської області звернувся до відділу з питань реєстрації проживання фізичних осіб та ведення реєстру громади Лозівської міської ради Харківської області з запитом про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 29). У відповіді відділу № 4469 від 16.10.2018 було вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29.07.1992 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 30). Тобто підстав уважати, що зареєстроване місце проживання відповідача не відоме й не направляти їх копію заочного рішення від 16.01.2019 в суду першої інстанції не було. Звертаючись 14.06.2019 до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з заявою про перегляд заочного рішення від 16.01.2019 ОСОБА_1 послалася на те, що з текстом заочного рішення вона ознайомилася 29.05.2019, отримавши рішення суду в приміщенні суду (а.с. 73-78, 81). У заяві про перегляд відповідач указала адресу своєї реєстрації, що відповідала відповіді відділу з питань реєстрації проживання фізичних осіб та ведення реєстру громади Лозівської міської ради Харківської області № 4469 від 16.10.2018. Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.06.2019 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору (а.с. 83). Копія вказаної ухвали двічі направлялася відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , обидва рази відправлення поверталося до суду не врученим з відміткою про причини повернення «за закінченням встановленого строку зберігання», «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» (а.с. 85-86, 88-89). Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення повернуто заявникові у зв`язку з невиконанням вимог ухвали від 19.06.2019 в установлений судом строк (а.с. 92). Згідно з частинами п`ятою-сьомою статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє. В постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що приписи ЦПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду із вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Колегія суддів уважає, що суд першої інстанції безпідставно повернув ОСОБА_1 заяву від 18.06.2019 про перегляд заочного рішення у зв`язку з тим, що вона не виконала вимоги ухвали суду від 19.06.2019, оскільки даних про отримання відповідачем ухвали суду від 18.06.2019 не було. Тридцятого квітня 2021 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 повторно звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, також він подав заяву про поновлення строку для подачі такої заяви (а.с. 101-110, 137-139). Заяву про поновлення строку мотивував тим, що у 2019 році заяву про перегляд заочного рішення подавав інший представник відповідача, цей представник про несплату нею судового збору не повідомив. ОСОБА_1 на той час знаходилася за кордоном, тому про залишення її заяви від 18.06.2019 без руху вона не знала. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 06.05.2021 у задоволенні заяви про поновлення строку подачі заяви про перегляд заочного рішення відмовив, оскільки ухвала суду від 27.09.2019 про повернення її заяви про перегляд заочного рішення у зв`язку з несплатою судового збору отримана особисто ОСОБА_1 04.10.2019, що підтверджується зворотнім повідомлення про отримання поштового відправлення на аркуші справи

94. Разом з тим, на звортньому повідомленні на аркуші справи 94 вказано, що копію ухвали отримано 04.10.2019 сестрою ОСОБА_3 . Яку саме ухвалу отримано ОСОБА_4 на цьому повідомленні не зазначено. В матеріалах справи також наявне зворотнє повідомлення, у якому вказано, що 16.11.2019 за адресою: м. Лозова, 2-26-31 отримано ухвалу та заяву з додатками (а.с. 100). На цьому зворотньому повідомленні не вказано, яку саме ухвалу отримано адресатом, зворотнє повідомлення направлено до квартири АДРЕСА_2 , хоча місцем реєстрації ОСОБА_1 є квартира АДРЕСА_3 . На зворотньому повідомленні відсутнє зазначення прізвища отримувача, лише підпис. Вимоги ч.6 ст.272 ЦПК України не передбачають можливості вручення повного тексту судового рішення повнолітнім членам сім`ї адресата. Належним врученням є лише отримання судового рішення самим адресатом чи проставлення на поштовому відділенні відмітки про відмову отримати лист чи відсутність адресата. Враховуючи викладене вище, колегія суддів уважає, що суд помилково виходив з обізнаності ОСОБА_1 про залишення її заяви від 18.06.2019 про перегляд заочного рішення без руху, повернення її у зв`язку з не усуненням недоліків та, як наслідок, відсутності поважних причин для поновлення їй строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення від 30.04.2021. Оскільки суд помилково уважав, що строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 пропущений без поважних причин, то й підстав застосовувати ч.2 ст. 126 ЦПК України та повертати заяву про перегляд заочного рішення без розгляду в суду першої інстанції не було. Тому ухвала суду першої інстанції від 06.05.2021 підлягає скасуванню. ОСОБА_1 належить поновити строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення. Справа підлягає направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції для розгляду заяви про перегляд заочного рішення. Апеляційна скарга представника представника ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 6 травня 2021 року скасувати в частині відмови в задоволенні заяви про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення. Ухвалити в цій частині нову постанову. Заяву ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку подачі заяви про перегляд заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 січня 2019 року задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 січня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 6 травня 2021 року в частині залишення заяви ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 січня 2019 року без розгляду скасувати. В цій частині справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в частині скасування ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду. Повний текст постанови складений 14 червня 2021 року. Головуючий О. Ю. Тичкова Судді О. В. Маміна Н.П. Пилипчук