Постанова 4803 № 203/4354/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/725/21 Справа № 203/4354/20 Суддя у 1-й інстанції - Смольняков О. О. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко В. Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2021 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд в особі судді Коваленко В.Д., за участю адвоката Романюк А.О., який представляє інтереси ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, інваліда ІІІ групи, одружений, маючого на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 454 гривень 00 копійок. ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що він о 00 год. 40 хв. 16.11.2020 року в м. Дніпро, по вул. Січеславська Набережна, 1 Б, керував транспортним засобом BMWХ3 д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, на що він відмовився в присутності двох свідків. Водія було відсторонено від керування у порядку ст. 266 КУпАП та попереджено про відповідальність. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить скасувати постанову, у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. На його думку, суд першої інстанції порушив його право на захист, остільки він не був присутній у судовому засіданні, остільки належним чином він не був про це повідомлений. Також в протоколі про адміністративне правопорушення було вказано, що розгляд справи відбудеться у Центральному районному суді м. Дніпра, що на його думку є для нього незрозумілим. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушеннями, остільки він відмовився від проходження огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатору та погодився пройти медичний огляд у медичному закладі, але працівники поліції вказали, що він взагалі відмовився від проходження будь-якого огляду, та окремо без його присутності склали протокол. Мотиви апеляційного суду. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , та його адвоката Романюк А.О., які просили задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду скасувати, закривши провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку. У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до роз`яснень п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Місцевий суд під час розгляду справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 дотримався цих вимог закону в повному обсязі. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи. Доводи про невинуватість ОСОБА_1 у скоєному, спростовані: - відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №129368 від 16 листопада 2020 року, згідно якого водій ОСОБА_1 о 00 год. 40 хв. 16.11.2020 року в м. Дніпро, по вул. Січеславська Набережна, 1 Б, керував транспортним засобом BMWХ3 д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, на що той відмовився в присутності двох свідків. ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, у порядку ст. 266 КУпАП та попереджено про відповідальність; - відеозаписом, з якого вбачається як водій ОСОБА_1 відкрито відмовився від проходження огляду на місці та медичного огляду у встановленому порядку для визначення стану сп`яніння. Також вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень та від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення; В ході апеляційного розгляду було переглянуто вказаний відеозапис, з якого видно, що ОСОБА_1 дійсно відкрито відмовився від проходження медичного огляду та у нього наявні ознаки сп`яніння. - направленням ОСОБА_1 на медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; - відомостями з рапорту поліцейського про те, що під час несення служби приблизно о 00:40 годин 16.11.2020 року в м. Дніпро, по вул. Січеславська Набережна, 1 Б, було виявлено автомобіль BMWХ3 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водієм ОСОБА_1 .. В ході розмови з водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини роту, нестійка хода. Водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд у встановленому законом порядку або на місці зі спеціальним алкотестером Драгер, але той відмовився від проходження огляду в присутності свідків, відмовився від підпису в протоколі та від дачі будь-який пояснень в присутності свідків. ОСОБА_1 було надано направлення для проходження медогляду у медичному закладі. - поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , згідно яких кожен із них пояснив, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відкрито відмовився від проходження медичного огляду у встановленому порядку для визначення стану сп`яніння. Будь-яких підстав не довіряти поясненням зазначених свідків, апеляційний суд не вбачає. Апеляційному суду не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Доводи в апеляційній скарзі щодо недоведеності вини ОСОБА_1 , є безпідставними, остільки в повній мірі спростовані наведеними вище доказами. Посилання апелянта з приводу того, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння не повинно бути враховано, як доведеність такого факту, що особа дійсно перебувала в стані сп`яніння, є безпідставними, остільки відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями п.2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлено Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх Справ від 09.11.2015 р. за № 1452/735. Підпунктом 1.2. Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з підпунктами 1.6 та 1.7 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що чинним законодавством чітко визначено дії працівника правоохоронних органів у разі відмови порушника пройти необхідний медичний огляд та не дає іншого, альтернативного, порядку дій у такому випадку. Тобто, адміністративним правопорушенням, зокрема є не тільки керування транспортним засобом під впливом алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, а й відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доводи ОСОБА_1 про невинуватість є безпідставними, та є позицією, що направлена на уникнення від адміністративної відповідальності за скоєне. В ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. Такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). Місцевий суд наклав стягнення у межах санкції ст. 130 КупАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Постанова суду за змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції, як законну,- без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення. Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення,- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Коваленко В.Д.