Постанова 4803 № 202/6779/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/55/21 Справа № 202/6779/20 Суддя у 1-й інстанції - Ігнатенко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2021 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Коваленка В.С. на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: За цією постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у дохід держави у розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Судом першої інстанції встановлено, що 24 жовтня 2020 року о 23 годині 20 хвилин, у м. Дніпро по вул. Каштановій 26, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Chevrolet д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Коваленко В.С. просить постанову скасувати, та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в порушення вимог чинного законодавства, суд першої інстанції належним чином не повідомив про дату, час та місце слухання справи ОСОБА_1 та розглянув справу за відсутності останнього. Вважає, що постанова суду ґрунтується на неналежних доказах, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та рапорту працівника поліції, оскільки вказані свідки в судове засідання не викликались та не допитувались; свідчення свідків є формальними та не відповідають дійсності; матеріали справи не містять інформації щодо з`ясування обставин, за яких до ОСОБА_1 було застосовано адміністративне затримання; та не надано оцінку рапорту поліцейського щодо законності підстав застосування до останнього адміністративного арешту. Вказує, що за протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було запропоновано проходження за допомогою газоаналізатора Драгер, а в поясненнях свідків зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження саме медичного огляду. Також вказує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження в закладі охорони здоров`я, хоча направлення на проходження медичного огляду на стан сп`яніння поліцейськими видано не було. Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представник адвоката Коваленко В.С. в судове засідання апеляційного суду в черговий раз не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, поважних причин свого неприбуття не повідомили, тому вважаю необхідним розглянути справу за відсутності нез`явившихся осіб, що відповідає і узгоджується з вимогами частини шостої статті 294 КУпАП. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги співставивши їх із викладеними доводами, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суддя зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 028862 від 24 жовтня 2020 року, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП; - рапортом інспектора поліції від 25 жовтня 2020 року, згідно якого під час несення служби за вказаною у протоколі адресою за порушення правил ПДР було зупинено автомобіль Chevrolet д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, нестійка хода. У зв`язку з неадекватною поведінкою водія, було прийнято рішення про його затримання та доставлення до Індустріального ВП із застосуванням спецзасобів кайданки. У відділенні поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, однак останній, в присутності двох свідків, відмовився; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , згідно яких останні 24.10.2020 року були свідками того, як водій ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку; - відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмова особи, яке керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). Таким, чином, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП. Ствердження адвоката в апеляції про порушення права ОСОБА_5 на участь у розгляді справи з посилання на те, що ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про дату, час та місце слухання справи судом першої інстанції, є необґрунтованими. Так, згідно з протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться о 10.00 годині 23 листопада 2020 року в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська. Відповідно до матеріалів провадження, судом першої інстанції за адресою проживання останнього було направлено судові повістки про виклик його до суду на 09.30 годин 23 листопада 2020 року та 09.30 годин 03 грудня 2020 року. В зв`язку з неодноразовою неявкою особи, що притягується до адміністративної відповідальності до суду першої інстанції, справу було розглянуто за його відсутності, відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП. Також перевіряючи доводи апеляції з цього питання зважаю на те, що ОСОБА_1 та його адвокат також належним чином неодноразово повідомлялися про слухання справи в апеляційній інстанції, однак на розгляд справи не з`явилися, причин свого неприбуття не повідомили. За наведеного не вбачаю підстав вважати наявність порушення права ОСОБА_1 на участь у розгляді справи з наведених мотивів адвокатом в апеляції, оскільки об`єктивних причин перешкоджання цьому встановлено не було. Також є необґрунтованими і доводи апеляції про неповноту дослідження судом доказів, що зібрані по справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, що матеріали справи не містять інформації про допит свідків, а їх пояснення носять формальний характер. На думку апеляційного суду, зазначені твердження захисника носять суб`єктивну оцінку та спростовуються матеріалами провадження та доказами по справі, наведеними вище, в їх сукупності. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Письмові докази, наявні в матеріалах адміністративного провадження, в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи щодо ОСОБА_1 , а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у письмових доказах, не встановлено. Крім того, письмові докази узгоджуються з відеозаписом з боді-камери працівників поліції, а тому сумнівів в їх достовірності у апеляційного суду не виникає. Посилання апелянта на те, що працівниками поліції не складено направлення на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я, не спростовує висновків суду про відмову особи пройти огляд на стан сп`яніння як на місці, так і в закладі охорони здоров`я, що підтверджуються доказами, та поясненнями свідків. Будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 пред`являв таку вимогу, матеріали провадження не містять. Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді при її перегляді, апеляційним судом не встановлено. З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови судді і закриття провадження по справі з мотивів наведених в апеляції апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коваленко В.С. - залишити без задоволення. Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М.Кононенко