Ухвала КЦС ВС № 662/2039/19

Ухвала 11 червня 2021 року м. Київ справа № 662/2039/19 провадження № 61-5482ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області та постанову Херсонського апеляційного суду від 02 березня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, скасування державної реєстрації речового права на земельну ділянку та визнання права власності в порядку спадкування, ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області та постанову Херсонського апеляційного суду від 02 березня 2021 року в указаній справі. Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, зокрема запропоновано уточнити касаційну скаргу, зазначивши підставу (підстави) із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), із обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї (цих) підстави (підстав), та надати копії уточнених скарг відповідно до кількості учасників справи. 28 травня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшла уточнена редакція касаційної скарги, в якій заявник заначив норми права, які неправильно застосовані судами попередніх інстанцій. Однак, в уточненій редакції касаційної скарги не зазначено саму підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Уточнена касаційна скарга всупереч вимогам статті 392 ЦПК України не містить посилань на те, на якій із підстав, визначених статтею 389 ЦПК України, оскаржуються судові рішення у цій справі, та їх відповідного мотивування. Верховний Суд роз`яснює скаржнику положення статті 400 ЦПК України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення скаржником підстав для касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для подальшого розгляду касаційної скарги. Виконання вищенаведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі. Суд касаційної інстанції роз`яснює, що скаржнику для усунення даного недоліку, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити підставу(и) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування. Тобто, заявнику слід чітко зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) для подачі даної касаційної скарги та відповідне обґрунтування (посилання на норму закону, правові висновки Верховного Суду, висловлені в подібних правовідносинах тощо) з урахуванням вимог цієї ухвали. З метою недопущення порушення принципу доступу до правосуддя, Верховний Суд вважає за необхідне продовжити заявнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для зазначення конкретного (конкретні) пункту (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) для подачі даної касаційної скарги. За змістом статті 127 ЦПК України встановлений судом строку може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Керуючись статтями 127, 185, 392 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених вище недоліків. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров