Ухвала КАС ВС № 320/6723/19

УХВАЛА 10 червня 2021 року Київ справа №320/6723/19 адміністративне провадження №К/9901/20553/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Білак М.В., Губської О.А., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Костенка Вадима Павловича про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В., Губської О.А., Білак М.В., у розгляді справи № 320/6723/19 за позовом ОСОБА_1 до першого заступника начальника державної установи "Білоцерківська виправна колонія №35" Добровольського Валентина Миколайовича третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державна установа "Білоцерківська виправна колонія (№35)" про визнання протиправним та скасування постанови, УСТАНОВИВ: 03 червня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Костенка Вадима Павловича на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі №320/6723/19. 04 червня 2021 року від представника позивача на електронну адресу Верховного Суду надійшли заяви про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В., Губської О.А. Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2021 року вказані заяви повернуто заявникові без розгляду, у зв`язку з тим, що заяви адвоката Костенка В.П. подані на електронну адресу суду без використання підсистеми «Електронний Суд». 09 червня 2021 року від представника позивача надійшла заява про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В., Губської О.А., Білак М.В. В обґрунтування зазначеного клопотання заявник зазначає про недовіру суддям у зв`язку із свавільним вирішенням процесуального питання про відвід судді Калашнікової О.В. фальшування матеріалів справи та здійснення провадження незаконним складом суду, що на думку скаржника не є «судом встановленим законом» в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року. Заява про відвід судді мотивована наступним. Відповідно до Указу Президента України від 27 березня 1998 року №227/98 Калашнікову О.В. призначено в межах п`ятирічного строку суддею Запорізького обласного суду. Так, на думку представника позивача, обрання на посаду судді вищої інстанції відбулося у незаконний спосіб - до закінчення 5-річного строку повноважень судді, призначеного Президентом України вперше. У зв`язку з чим, на думку заявника, відсутні підстави довіряти цьому складу суду. Суддя, яка незаконно, на думку заявника, призначена і в подальшому обрана на посаду суду вищої інстанції не заслуговує на довіру під час розгляду цієї справи, вона не може забезпечити достатні гарантії для виключення будь якого розумного сумніву щодо відсутності своєї безсторонності. Також представником заявника зазначено, що суддя Калашнікова О.В. була обрана на посаду судді Вищого адміністративного суду України безстроково у період президенства ОСОБА_2. Крім того, заявник вказує, що його клієнт є прихильником та активним учасником Революції Гідності, добровольцем пішов на фронт, тобто, є ідейним антагоністом суддів, які були призначені у вказаний період. На думку, представника позивача заявлений відвід з вищенаведених доводів зачіпає інтереси судді, яка з мотивів помсти або інших мотивів неприязного характеру все зробить для ухвалення незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення. Серед іншого, представник позивача зазначає, що колегія суддів постановляючи ухвалу від 07 червня 2021 року про повернення без розгляду заяви про відвід, допустили порушення норм процесуального права, оскільки на думку заявника, були відсутні будь-які правові підстави для відмови у прийнятті документа, підписаного електронним цифровим підписом, тобто без використання підсистеми «Електронний Суд» . В той же час, представник вказує, що при постановленні вказаної ухвали, колегія суддів внесла завідомо неправдиві відомості, оскільки вказаною ухвалою було повернуто лише одну заяву тоді, як ним подавалося дві окремі заяви. Заявник зазначає, що заявлений відвід судді Калашніковій О.В. не був вирішений у законний спосіб, а тому, розгляд справи здійснюється незаконним складом суду, зокрема відведеною суддею Калашніковій О.В.. Таким чином, на думку представника заявника, суддя Калашнікова О.В. діяла у незаконний спосіб з мотивів власної зацікавленості, оскільки не бажала допустити розгляд заявленого їй відводу, що містить неприємні для неї обставини у її біографії. В свою чергу, як зазначає заявник, судді Губська О.А. та Білак М.В. діяли з мотивів суддівської солідарності із суддею Калашнікова О.В. Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України. Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи. Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників. Так, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах. Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Верховний Суд зауважує, що з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наявність безсторонності суду має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду. Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Разом з тим, підстави для відводу колегії суддів, заявлені представником представника ОСОБА_1 - адвоката Костенка Вадима Павловича не знайшли підтвердження та ґрунтуються на припущеннях та суб`єктивній оцінці позивачем обставин справи. Також колегія суддів звертає увагу, що у відповідності з положеннями частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. У той же час, на думку колегії суддів, доводи заявника свідчать про незгоду сторони з процесуальними рішеннями суддів, а саме з ухвалою про повернення без розгляду заяв про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В., Губської О.А., що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу. При цьому, суд звертає увагу заявника, що ухвала Верховного Суду від 07 червня 2021 року про повернення без розгляду заяви про відвід не суперечить усталеній практиці Верховного Суду, висловленої зокрема в ухвалах від 01 квітня 2021 року у справі №9901/230/19, від 17 грудня 2020 року у справі №120/278/20-а, від 01 квітня 2021 року у справі №260/2712/20. Також Верховний Суд наголошує, що технічна помилка при виготовленні судового рішення не може свідчити про упередженість чи необ`єктивність судді при прийняття такого рішення. Щодо сумнівів можливої дії судді Калашнікової О.В. не на користь позивача, всупереч її ідейних міркувань, заявник обумовлює обранням її на посаду судді Вищого адміністративного суду України у період президенства ОСОБА_2. Проаналізувавши аргументи представника позивача, якими він обґрунтовує свою заяву, колегія суддів зазначає, що такі доводи самі по собі є суб`єктивними без доведення причинно-наслідкового зв`язку між призначенням судді Калашнікової О.В. у зазначений період часу та її процесуальною діяльністю на посаді судді Верховного Суду та конкретно при розгляді цієї справи. Доводи заявника щодо недотримання порядку обрання Калашнікової О.В. на посаду судді вищої інстанції є необґрунтованим, та не можуть свідчити про упередженість судді та відсутність безсторонності, оскільки за Указом Президента від 27 березня 1998 року №227/98 відбулося переведення судді у межах п`ятирічного строку призначення. Діючим на той час законодавством передбачалося додаткова умова для переведення судді до обласного суду, а саме наявність не менше, як три роки на посаді судді. Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. За таких обставин, клопотання про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Калашнікової О.В., Білак М.В., Губської О.А., є необґрунтованим. Враховуючи викладене, керуючись статтями 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд УХВАЛИВ: Відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Калашнікової О.В., Білак М.В., Губської О.А. - визнати необґрунтованим. Передати заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Костенка Вадима Павловича про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В., Губської О.А., Білак М.В., у розгляді справи №320/6723/19 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... О.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська , Судді Верховного Суду