Постанова 4874 № 906/3/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2021 року Справа № 906/3/21 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді Гудак А.В. судді Петухов М.Г. судді Мельник О.В. секретар судового засідання Орловська Т.Й. позивача: Поляк О.В. адвокат, Рупс В.О. адвокат відповідача: Мелешко М.А. керівник розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" та Громадської організації "Громадська оборона" на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.03.21р. у справі №906/3/21 (суддя Тимошенко О.М., м.Житомир, повний текст складено 01.04.2021 року) за позовом Громадської організації "Громадська оборона" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" про знесення самочинного будівництва ВСТАНОВИВ: Громадська організація "Громадська оборона" звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" про знесення самочинного будівництва автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: м.Житомир, проспект Незалежності, 29 на земельній ділянці кадастровий номер 1810136300:05:025:0017, ТОВ " Юпіджі ", знесення провести за рахунок відповідача. 10 грудня 2021 року до Господарського суду Житомирської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. Позовні вимоги викладені в новій редакції позовної заяви, в якій фактично змінено предмет позову, позивач просить зобов`язати відповідача привести земельну ділянку за адресою: м.Житомир, проспект Незалежності, 29, кадастровий номер 1810136300:05:025:0017 до попереднього стану шляхом демонтажу автозаправного комплексу (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та авто мийки, демонтаж провести за рахунок відповідача. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.03.2021 у справі №906/3/21 позов Громадської організації "Громадська оборона" (м.Житомир, вул. Шевченка, 14, кв.34, код 43322143) задоволено частково. Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" (11500, Житомирська область місто Коростень, вул. Толстого, 5, код 38862560) заборонено використовувати земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:05:025:0017, цільове призначення якої "будівництво та обслуговування будівель торгівлі", для діяльності, яка пов`язана: з торгівлею нафтопродуктами (діяльність автозаправочного комплексу/станції) та їх зберіганням; з торгівлею газом для автомобільного транспорту (діяльність авто газозаправного пункту) та його зберігання, в тому числі вчиняти дії (укладати правочини, тощо), які будуть спрямовані на таке використання іншими особами. Рішення господарського суду мотивоване тим, що належна відповідачу земельна ділянка з кадастровим номером 1810136300:05:025:0017 за КВЦПЗ відноситься за цільовим призначенням до секції В підрозділу 03.07 (Землі житлової та громадської забудови - Землі громадської забудови - Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі). У постанові від 04.02.2020 у справі №915/47/17 Верховний Суд зробив висновок, що розміщення АЗС та автомобільних газозаправних пунктів може здійснюватися лише на земельних ділянках із цільовим призначенням "землі автомобільного транспорту", код КВЦПЗ 12.04. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що належний відповідачу об`єкт "АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки", який знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності,29, та розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 1810136300:05:025:0017, є таким, що збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, тобто є самочинним будівництвом. Разом з тим суд першої інстанції врахував, що знесення самочинного будівництва є крайнім заходом судового реагування, який застосовується в разі неможливості усунення допущених порушень іншим шляхом. Позовна вимога про знесення Об`єкту включає в себе вимогу про спонукання відповідача утриматись від використання об`єкту в якості АЗК. Звідси, виходячи з мети позову, суд першої інстанції дійшов наступних висновків, що належним способом захисту в даному випадку буде рішенні про заборону відповідачу використовувати земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:05:025:0017, цільове призначення якої "будівництво та обслуговування будівель торгівлі", для діяльності, яка пов`язана: з торгівлею нафтопродуктами (діяльність автозаправочного комплексу/станції) та їх зберіганням; з торгівлею газом для автомобільного транспорту (діяльність авто газозаправного пункту) та його зберігання, в тому числі вчиняти дії (укладати правочини, тощо), які будуть спрямовані на таке використання іншими особами. Судове рішення у такому вигляді буде в межах заявлених вимог, буде частковим задоволенням позову, оскільки фактично є частиною вимоги про знесення. Також, рішення у такому вигляді буде спрямоване на уникнення маніпулювання з висновком суду шляхом передачі прав на використання АЗК іншим особам. Разом з тим таке судове рішення збереже можливість відновлення права на використання ділянки в якості АЗК у разі зміни у встановленому законом порядку цільового призначення ділянки. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати судове рішення від 22 березня 2021 р. по справі №906/3/21 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що у позовній заяві позовні вимоги викладені наступним чином: «Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Юпіджі» ЄДРПОУ 3886260 привести земельну ділянку за адресою: м.Житомир, проспект Незалежності, 29 к.н. 1810136300:05:025:0017, до попереднього стану шляхом демонтажу автозаправного комплексу (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки, демонтаж провести за рахунок Відповідача». При цьому, суд першої інстанції своїм рішенням частково задовольнив позовні вимоги позивача та вирішив заборонити відповідачу використовувати земельну ділянку цільове призначення якої №будівництво та обслуговування будівель торгівлі», для діяльності, яка пов`язана: - з торгівлею нафтопродуктами (діяльність автозаправочного комплексу/станції) та їх зберігання; - з торгівлею газом для автомобільного транспорту (діяльність автогазозаправного пункту) та його зберігання; в тому числі вчиняти дії (укладати правочини, тощо), які будуть спрямовані на таке використання іншими особами. Тобто, на думку відповідача наявні всі ознаки виходу за межі позовних вимог позивача і відповідно порушення імперативного положення ч.2 ст. 237 ГПК України. Звертає увагу суду і на той факт, що оскаржуване рішення (в частині «в тому числі вчиняти діх (укладати правочини, тощо), які будуть спрямовані на таке використання іншими особами») фактично впливає на права інших осіб, які не були стороними по справі/участниками розгляду справи. При цьому Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.06.2020 р. по справі №19/028-10/13 звертає увагу, що судове рішення, ухвалене у справі, не може бути протиставлене особі, яка не брала участі у цій справі. Зокрема, судове рішення про задоволення позову стосується особи, щодо якої ухвалено це рішення, і не визначає права чи обов`язки інших осіб. Також, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не було враховано приписи п. 1 ч. 7 ст. 376 ЦК України, які чітко вказують на те, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Позивач (який є громадською організацією) не є ні органом державної влади, ні органом місцевого самоврядування, відтак не має права на звернення до суду з позовом про знесення розпочатого самочинного будівництва з підстав відсутності у відповідача певних дозвільних документів. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.03.2021 у справі №906/3/21 та розгляд апеляційної скарги призначено на 09 червня 2021 року. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Громадська організація "Громадська оборона" звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати судове рішення від 22.03.2021 року та ухвалити нове рішення, в якому задовільнити позовні вимоги Громадської організації «Громадська оборона» та зобов`язати відповідача привести земельну ділянку за адресою: м.Житомир, проспект Незалежності, 29, кадастровий номер 1810136300:05:025:0017 до попереднього стану шляхом демонтажу автозаправного комплексу (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки, демонтаж провести за рахунок відповідача. Дослідити питання порушення закону в цій сфері та встановивши причини й умови, що призвели до вчинення правопорушення, та відповідно до статті 211 ЦПК України постановити окрему ухвалу та направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення таких причин і умов. Вважає, що судом першої інстанції лише частково враховано узагальнену практику відображену в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» і не встановлено причини й умови, що призвели до вчинення правопорушення, і суд мав би відповідно до статті 211 ЦПК України постановити окрему ухвалу та направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення таких причин і умов. Зазначає, що при розгляді справи стороною позивача були доведені обставини того, що відповідач по справі при будівництві вказаного АЗК здійснив істотні порушення будівельних норм та правил, будувався всупереч припису про заборону здійснення підготовчих та будівельних робіт. Відповідач здійснював будівництво без належно затвердженого проекту, тобто був відсутній позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля та відсутній висновок Державної екологічної експертизи. Крім того, позивач зазначає, що у постанові від 29 січня 2020 року у справі №822/2149/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорі справ: 1. можливість перебудови і усунення наслідків самочинного буд вництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки; в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного докумета, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови. Таким чином, позивач вважає, що Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. Враховуючи викладене позивач переконаний, що судом першої інстанції не належним чином були досліджені матеріали справи, що призвело до порушення вимог норм матеріального та процесуального права та ігнорування практики Верховних Судів, а АЗК за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності. 29. кадастровий номер: 1810136300:05:025:0017 збудоване в супереч вимогам екологічних, санітарних, будівельних норм та стандартів, земельного законодавства чим створили загрозу життєдіяльності населення та довкілля в цілому і підлягає знесенню. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Громадська оборона" на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.03.2021 у справі №906/3/21. Об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" та Громадської організації "Громадська оборона" на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.03.2021 у справі №906/3/21 до спільного розгляду в межах апеляційного провадження у справі №906/3/21. Розгляд апеляційних скарг призначено на 09 червня 2021 року. 19 травня 2021 року від Громадської організації "Громадська оборона" надійшов відзив в якому позивач не погоджується зі змістом скарги відповідача та вважає, що відповідач, вже в котре намагається ввести суд в оману, перекручуючи доводи та докази, які містяться в матеріалах справи. 02 червня 2021 року від Громадської організації "Громадська оборона" надійшло клопотання з проханням залучити до матеріалів справи відео та фото матеріали з додатком CD-диск із фото та відеоматеріалами. 03 червня 2021 року від Громадської організації "Громадська оборона" надійшло клопотання з проханням залучити до матеріалів справи відеоматеріали з додатком CD-диск із відеоматеріалами. До початку судового засідання 09.06.2021 року представник Громадської організації "Громадська оборона" подав клопотання про долучення до матеріалів справи лист Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 08.06.2021 року №22/2585 в якому повідомлено Громадську організацію "Громадська оборона" про те, що виконавчі органи Житомирської міської ради не отримували від ТОВ «Юпіджі», ПП «Укрпалетсистем» інформацію про об`єкти підвищеної небезпеки, які перебувають у його власності або у користуванні. В судовому засіданні 09.06.2021 року представники ТОВ «Юпіджі» заперечили щодо долучення до матеріалів справи подані позивачем CD-диски із фото та відеоматеріалами та та врахування поданого позивачем листа Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 08.06.2021 року №22/2585. Судом відповідно до ст.80 ГПК України вказані електронні докази приєднуються до матеріалів справи. Крім того, в судовому засіданні 09.06.2021 року колегією суддів поставлено питання представникам сторін щодо юрисдикції спору у даній справі. Представники ТОВ «Юпіджі» з посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.12.2018 у справі №910/8122/17 зазначили, що спір в справі, яка перебуває на розгляді має публічно-правовий характер, а отже, повинен вирішуватися в порядку адміністративного, а не господарського судочинства. Представник Громадської організації "Громадська оборона" заперечив вищезазначену позицію представників відповідача щодо того, що спір у даній справі повинен вирішуватися в порядку адміністративного, а не господарського судочинства. В обгрунтування власної позиції зазначив, що спір у даній справі повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства, оскільки позов в даній справі поданий Громадською організацією "Громадська оборона" в інтресах невизначеного кола осіб (членів громадської організації та мешканців територіальної громади міста Житомира) та спрямований на захист прав останніх в галузі захисту навколишнього середовища, які були на його думку порушені відповідачем. Заслухавши позицію адвокатів ТОВ «Юпіджі» та керівника Громадської організації "Громадська оборона" в судовому засіданні 09.06.2021, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" та Громадської організації "Громадська оборона" слід задовольнити частково, а рішення Господарського суду Житомирської області від 22.03.2021 року у справі №906/3/21 скасувати. Провадження у справі №906/3/21 закрити, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2015 року Житомирська міська рада прийняла рішення №48 «Про затвердження детального плану території розміщення об`єктів громадського призначення та об`єкті обслуговування громадського транспорту» по вулиці Ватутіна, 29 (проспект Незалежності) в м. Житомирі (з метою реалізації земельної ділянки на земельних торгах). 06 червня 2017 року відбувся відкритий аукціон щодо продажу земельної ділянки за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29, кадастровий номер: 1810136300:05:025:0017, цільове призначення відповідно до КВЦПЗ - 03.07. "Будівництва та обслуговування будівель торгівлі", що відноситься до земель житлової та громадської забудови, переможцем якого стало ТОВ «Юпіджі» ЄДРПОУ 38862560. Дана земельна ділянка знаходиться на території Богунського району м. Житомира. 19 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юпіджі» отримало дозвіл на виконання будівельних робіт «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29 кадастровий номер: 1810136300:05:025:0017, № ІУ 113192001524 в Державній архітектурно-будівельній інспекції України. Позивач, зазначає, що в листопаді 2019 року до голови Громадської організації «Громадська оборона» звернулися мешканці, які проживають поблизу даного будівництва АЗК. Оглянувши нормативно-правову документацію, було виявлено, що дане будівництво здійснюється з порушенням вимог законодавства та за відсутністю дозвільних документів на початок такого будівництва. Рішенням № 430/19-а від 18.12.2019 року головний інспектор будівельного нагляду Управління Державного архітектурно-будівельної інспекції в Житомирській області Хорова Н.В. скасувала містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 08.08.2017 року № 52/17 на об`єкт «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування, адміністративними приміщеннями, приміщеннями АГЗП та автомийки за адресою: м, Житомир, проспект Незалежності, 29 затверджені наказом від 18.09.2019 року № 123/19 (замовник-ТОВ «Юпіджі»)(а.с. 51-52 т.1). 20 грудня 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області було складено припис № 752-ДК/0448Г1р/03/01/-19 «Щодо усунення порушення вимог земельного законодавства шляхом оформлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки або її частини». 27 грудня 2019 року Господарський суд Житомирської області у справі № 906/1372/19. розглянувши заяву Житомирської міської ради від 26.12.2019 про забезпечення позову постановив:

1. Заяву Житомирської міської ради про забезпечення позову задовольнити.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Толстого, 5, код ЄДРПОУ 38862560) проводити будівельні, земляні та інших роботи на земельних ділянках загального користування Житомирської міської об`єднаної територіальної громади по проспекту Незалежності, 29 в м. Житомирі.

3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ "Коростень-МБО" (Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 20, код ЄДРПОУ 03583924) проводити будівельні, земляні та інших роботи на земельних ділянках загального користування Житомирської міської об`єднаної територіальної громади по проспекту Незалежності, 29 в м. Житомирі.

4. Заборонити будь-яким іншим особам вчиняти дії з проведення будівельних, земляних та інших робіт на земельних ділянках загального користування Житомирської міської об`єднаної територіальної громади по проспекту Незалежності, 29 в м. Житомирі до отримання та узгодження всіх відповідних дозвільних документів в органах місцевого самоврядування на право здійснення такої діяльності(а.с. 59-62 т.1). Незважаючи на припис ДАБІ про зупинення будівельних робіт та ухвали Господарського суду Житомирської області, позивач зазначає, що ТОВ «Юпіджі» продовжило будівництво як на своїй земельній ділянці, так і на землях Житомирської міської ОТГ. 03 лютого 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області було складено припис № 140-ДК/0029Пр/03/01/20 «про виконання припису». Одночасно з цим, 03.02.2020 року управлінням Держгеокадастру у Житомирській області було надіслано повідомлення про виклик для надання пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства до ТОВ «Юпіджі»(а.с. 74-76 т.1). 26 березня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області було надіслано клопотання до Житомирської міської ради. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року у справі №240/11107/19 визнано протиправними дії Державної архітектурно - будівельної інспекції України щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 113192001524 від 19.07.2019 на об`єкт Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування насе^енна адміністративними приміщеннями. АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності. 29". Скасовано дозвіл Державної архітектурно - будівельної інспекції України № ІУ 113192001524 від 19.07.2019. виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Юпіджі» на об`єкт "Будівництво АЗК з пунктом сервісного, обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності. 29". У вказаній справі судом було встановлено, шо дозвіл на будівництво М ІУ 113192001524 був виданий з порушенням вимог статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: відсутність Висновку «Оцінки впливу на довкілля» та невідповідність поданих документів вимогам законодавства. Розглядаючи позов Громадської організації «Громадська оборона» проти Житомирської міської ради, Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 11.11.2020 року у справі № 240/9401/20 визнав протиправною бездіяльність Житомирської міської рада щодо несвоєчасного розгляду пропозицій за результатами проведених громадських слухань від 26.12.2019, проведених відповідно до розпорядження міського голови від 13.12.2019 №1254 "Про проведення громадських слухань". Приймаючи таке рішення, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено закріплені вимоги щодо порядку розгляду пропозицій, ухвалених за наслідками громадських слухань, проведених 26.12.2019, оскільки такий розгляд не відбувся у межах встановленого строку та відповідно до процедури, закріпленої у Статуті Житомирської ОТГ та відповідному Положенні(а.с. 99-115 т.1). Відмовляючи у позові Громадській організації «Громадська оборона» 17.12.2020 року по справі №320/5966/20 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України ировизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юпіджі», Окружний адміністративний суд м. Києва вказав на наступне, шо суд виходить з того, шо позивач обрав неналежний спосіб захисту порушених прав, оскільки визнання судом протиправними дій Держархбудінспекції України щодо видачі ТОВ «Юпіджі» сертифіката від 06.05.2020 № ІУ 163201271348 та скасування цього сертифіката не призведе до досягнення позивачем поставленої мети, а саме: забезпечення дотримання суб`єктом містобудівної діяльності вимог містобудівного, земельного та природоохоронного законодавства, оскільки за наявності чинного свідоцтва про право власності на новозбудований (реконструйований) об`єкт будівництва скасування вказаного сертифікату не тягне за собою настання будь-яких правових наслідків(а.с. 139-150 т.1). З огляду на наведене позивач вважає, що Громадська організація «Громадська оборона» здійснила всі можливі заходи щодо захисту прав та інтересів метою якого є захист життя, здоров`я та екологічних прав та інтересів мешканців міста Житомира, зокрема, тих, що проживають поруч з вищевказаним об`єктом містобудування, на безпечне довкілля, а сам факт бездіяльності з боку органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування не може позбавити Громадську організацію права на звернення до суду щодо знесення самочинно збудованого об`єкту. Враховуючи вищевикладене, Громадська організація «Громадська оборона» звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" про знесення самочинного будівництва автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: м.Житомир, проспект Незалежності, 29 на земельній ділянці кадастровий номер 1810136300:05:025:0017, ТОВ "Юпіджі", знесення провести за рахунок відповідача. 10 грудня 2021 року до Господарського суду Житомирської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. Позовні вимоги викладені в новій редакції позовної заяви, в якій фактично змінено предмет позову, позивач просить зобов`язати відповідача привести земельну ділянку за адресою: м.Житомир, проспект Незалежності, 29, кадастровий номер 1810136300:05:025:0017 до попереднього стану шляхом демонтажу автозаправного комплексу (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та авто мийки, демонтаж провести за рахунок відповідача. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів відзначає, що під час розгляду даної справи господарський суд має визначити, які правовідносини виникли між сторонами - Громадська організація «Громадська оборона» та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпіджі", яка згідно тверджень позивача здійснила самочинне будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: м.Житомир, проспект Незалежності, 29 на земельній ділянці кадастровий номер 1810136300:05:025:0017. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. Згідно із частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Перелік категорій справ, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, визначено у статті 20 ГПК України. Так, частиною 1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах між суб`єктами господарювання. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суб`єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі. У цій справі розглядається позов юридичної особи Громадської організації "Громадська оборона", поданий в інтересах невизначеного кола мешканців міста Житомир до юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" щодо зобов`язання відповідача привести земельну ділянку за адресою: м.Житомир, проспект Незалежності, 29, кадастровий номер 1810136300:05:025:0017 до попереднього стану шляхом демонтажу автозаправного комплексу (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та авто мийки, демонтаж провести за рахунок відповідача. Вирішуючи питання предметної та суб`єктної юрисдикції цієї справи, суд апеляційної інстанції вважає, що питання поширення юрисдикції господарських судів на вирішення зазначеної справи залежить як від з`ясування предмета і змісту правовідносин, так і від суб`єктного складу, у межах яких виник спір. Відповідно до статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Статтею 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають, зокрема, справи, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у спорах між суб`єктами господарювання. За змістом статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участю або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб`єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом. Отже, критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб`єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин. При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі №646/6644/17 (провадження №14-352цс19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. В свою чергу громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. У Рішенні Конституційного Суду України від 28.11.2013 №12-рп/2013 у справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв`язку із положеннями п. "г" ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" зазначено, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб. Закон України "Про громадські об`єднання" не передбачає право громадських об`єднань на звернення до суду за захистом інтересів інших осіб. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Громадська організація «Громадська оборона» є добровільним об`єднанням фізичних осіб, створеним для здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, освітніх та інших інтересів своїх членів та/або інших осіб. (п. 1.1 Статуту Громадської організації «Громадська оборона», затвердженого рішенням установчих зборів засновників громадської організації «Громадська оборона» протокол №1 від 24.10.2019) (а.с. 156-164 т.1). Відповідно до п.2.4.2 Статуту, Громадська організація «Громадська оборона» має право представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів чи інших осіб у будь-яких органах державної влади, в тому числі судах, правоохоронних органах, у органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування. Згідно п.3.1 Статуту, головною метою Громадської організації «Громадська оборона» є: захист прав і свобод громадян, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів забезпечення захисту законних прав та інтересів всіх соціальних, вікових, національних, верств населення, захист конституційних прав та свобод членів Громадської організації та інших громадян, сприяння розбудові правової держави і становленню громадянського суспільства на засадах принципу верховенства права в територіальній громаді, задоволенню та захисту прав і суспільних інтересів членів організації та інших громадян. Громадська організація «Громадська оборона» звертаючись до Господарського суду Житомирської області з позовом до відповідача з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог про зобов`язання відповідача привести земельну ділянку за адресою: м.Житомир, проспект Незалежності, 29, кадастровий номер 1810136300:05:025:0017 до попереднього стану шляхом демонтажу автозаправного комплексу (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та авто мийки, демонтаж провести за рахунок відповідача, зазначила, що має право захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, пославшись на рішення Конституційного Суду України від 28.11.2013 №12-рп/2013, оскільки у позивача є підстави вважати, що окремим членам Громадської організації «Громадська оборона» створено загрозу життю та здоров`ю, а також членам їх сімей, як самим фактом будівництва Автозаправного комплексу «Юпіджі» по проспекту Незалежності, 29 в м.Житомирі, так і його незаконним функціонуванням. Позивач також зазначає, що таке будівництво та експлуатація самого будівництва, що здійснюється з порушенням законодавства України становить потенційну небезпеку, як для мешканців Житомирської ОТГ, так для навколишнього природного середовища в цілому. Згідно п.3.2.1 Статуту, Громадська організація «Громадська оборона» є вільною у виборі напрямків своєї діяльності в межах, встановлених законодавством України. Захист гарантованого ст. 50 Конституції України права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, а також підтримка екологічної рівноваги на території України є одним з найважливіших завдань України як цивілізованої проєвропейської держави в межах здійснення політики щодо охорони навколишнього природного середовища. Положеннями Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини є неодмінною умовою сталого економічного та соціального розвитку України. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров`я навколишнє природне середовище. Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України(ст.11 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"). Згідно частин 4 та 5 статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" громадські організації можуть брати участь в управлінні галуззю охорони навколишнього природного середовища, якщо така діяльність передбачена їх статутами, зареєстрованими відповідно до законодавства України. Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що громадським організаціям надано право звертатися до суду, у тому числі і до юридичних осіб, які порушують законодавство України щодо охорони навколишнього природного середовища, в інтересах фізичних осіб, незалежно від їх членства у вказаній громадській організації, за захистом прав таких фізичних осіб. Так, статтею 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об`єктів. Так, при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів. Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей. Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об`єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це. Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення). Поряд з цим, колегією суддів встановлено та не заперечувалось головою Громадської організації «Громадська оборона» в судовому засіданні 09.06.2021 року про відсутність між Громадською організацією «Громадська оборона» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" правовідносин в розумінні ГК України, оскільки спір стосується порушеного на думку Громадської організації «Громадська оборона» права фізичних осіб мешканців Житомирської територіальної громади, яка в силу вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" захищає право невизначеного кола фізичних осіб, кожного з мешканців міста Житомира на безпечне довкілля. Тобто між учасниками справи відсутні господарські правовідносини, наявність яких є визначальною при віднесенні спору до компетенції господарських судів. У даному спорі Громадська організація «Громадська оборона» захищає права не господарських відносин між сторонами, а фактично діє в інтересах фізичних осіб - мешканців Житомирської територіальної громади, представляє інтереси та здійснює захист прав саме вказаних осіб на підставі Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та її Статуту. Тому між громадською організацією та юридичною особою, відсутні матеріальні правовідносини, оскільки в судовому спорі така громадська організація виступає від власного імені, але захищає фізичних осіб, права яких вважає порушеними через здійснення відповідачем будівництва - автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: м.Житомир, проспект Незалежності, 29 на земельній ділянці кадастровий номер 1810136300:05:025:0017. Судом першої інстанції не враховані положення Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Статуту, не надано оцінку щодо звернення Громадської організації «Громадська оборона» з позовом, направленим на захист прав та інтересів невизначеного кола фізичних осіб. У законодавстві відсутні положення, які б надавали право фізичним особам, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, звертатися до господарського суду в межах спірних правовідносин за захистом їх порушених прав здійсненим самочинним будівництвом. Громадська організація «Громадська оборона» за своїм правовим статусом є юридичною особою приватного права, метою діяльності якої є захист прав і свобод громадян, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів забезпечення захисту законних прав та інтересів всіх соціальних, вікових, національних, верств населення, захист конституційних прав та свобод членів Громадської організації та інших громадян, сприяння розбудові правової держави і становленню громадянського суспільства на засадах принципу верховенства права в територіальній громаді, задоволенню та захисту прав і суспільних інтересів членів організації та інших громадян. З огляду на зміст та характер спірних правовідносин, суб`єктний склад цього спору суд апеляційної інстанції вважає, що спір з урахуванням вимог статті 19 ЦПК України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Аналогічна правова позиція щодо захисту громадською організацією невизначеного кола приватних осіб викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №367/4695/20. Висновок суду першої інстанції про наявність права позивача подання в даному випадку позову до господорського суду є помилковим, оскільки позов Громадської організації «Громадська оборона» подала не для захисту власних інтересів як суб`єкта господарських відносин, а в інтересах невизначеного кола мешканців міста Житомира, спір між сторонами є спором про право цивільне, виник фактично між фізичними особами та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" і направлений на захист прав мешканців міста Житомира щодо безпечного довкілля, тому повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства. Отже, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства. За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. На підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Відповідно до частини 2 статті 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. Статтею 278 ГПК України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Враховуючи, що судом першої інстанції помилково розглянуто в порядку господарського судочинства справу, віднесену до суду цивільної юрисдикції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційній скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" та Громадської організації "Громадська оборона" необхідно задовольнити частково, рішення Господарського суду Житомирської області від 22.03.2021 року у справі №906/3/21 скасувати, а провадження у справі №906/3/21 закрити. Позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Відповідне клопотання щодо повернення судового збору до суду не подане. Отже, повернення судового збору без відповідного клопотання не допускається. Керуючись статтями 231, 275, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" та Громадської організації "Громадська оборона" на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.03.2021 року у справі №906/3/21 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 22.03.2021 року у справі №906/3/21 скасувати. Провадження у справі №906/3/21 закрити.

3. Роз"яснити Громадській організації "Громадська оборона", про її право протягом десяти днів з дня отримання нею даної постанови, звернутися до Північно-західного апеляційного господарського суду із заявою про направлення справи до суду загальної юрисдикцією в порядку цивільного судочинства.

4. Справу №906/3/21 повернути до Господарського суду Житомирської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений "11" червня 2021 р. Головуючий суддя Гудак А.В. Суддя Петухов М.Г. Суддя Мельник О.В.