Постанова 4812 № 490/59/21

10.06.21 33/812/211/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Куценко О.В., за участю секретаря Чоботаренко Т.І., особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм МПП «ТФТ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одної тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, В С Т А Н О В И В : Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ГП 110207, 23 грудня 2020 року о 09 год. 05 хв., ОСОБА_1 у м. Миколаєві по проспекту Центральному в районі будинку 120, здійснюючи перевезення пасажирів транспортним засобом «РУТА», номерний знак НОМЕР_1 в режимі маршрутного таксі по маршруту № 13, фірма перевізник МПП «ТФТ», перевозив пасажирів у кількості більшій ніж передбачено технічними характеристиками транспортного засобу, а саме в кількості 24 пасажирів при кількості 17 сидячих місць, чим порушив вимоги абзацу 1 підпункту 9 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. № 641, зі змінами внесеними постановою КМУ від 11 листопада 2020 року №1100, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень. Не погодившись із зазначеним рішенням суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2021 року, а провадження по справі закрити. На думку апелянта, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та є такою, що не відповідає нормам діючого законодавства. Вказує, що під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, поліцейськими не було встановлено точну кількість осіб, які були в транспортному засобі під час перевезення, вказавши, у протоколі кількість осіб 24, хоча їх кількість відповідала кількості сидячих місць. Зазначає, що поліцейськими не встановлено особи пасажирів, не перевірено їх документи, не внесено пасажирів до протоколу, та не допитано їх в судовому засіданні в якості свідків, а також в порушення положень ст. 254 КУпАП, йому не було вручено копію протоколу. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не досліджено всі обставини справи, не враховано час вчинення адміністративного правопорушення, а саме 09:05 год. час ранкових перевезень, також його майновий стан, та те, що він являється одиноким пенсіонером проживаючим в орендованій квартирі, безробітній. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №110207 від 23 грудня 2020 року, складений працівниками поліції з порушенням вимог ст. 251 КУпАП, оскільки, в ньому не вказано свідків події, а за такого являється неналежним та недопустимим доказом. Апелянт звертає свою увагу, що його притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до Постанови КМУ №641 від 22 липня 2020 року в рамках норм, які на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення поліцейськими від 23 грудня 2020 року, втратили чинність. Заслухавши пояснення особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Як слідує зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Диспозицією ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Зазначена норма закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно правових чи підзаконних нормативно правових актів, які встановлюють певні заборони на час дії карантину в Україні, зокрема до абзацу 1 пп. 9 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів № 641 від 22.07.2020 року "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" згідно яких на період дії карантину забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ГП 110207, 23 грудня 2020 року о 09 год. 05 хв., ОСОБА_1 у м. Миколаєві по проспекту Центральному в районі будинку 120, здійснюючи перевезення пасажирів транспортним засобом «РУТА», номерний знак НОМЕР_1 в режимі маршрутного таксі по маршруту № 13, фірма перевізник МПП «ТФТ», перевозив пасажирів у кількості більшій ніж передбачено технічними характеристиками транспортного засобу, а саме в кількості 24 пасажирів при кількості 17 сидячих місць, чим порушив вимоги абзацу 1 підпункту 9 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. № 641, зі змінами внесеними постановою КМУ від 11 листопада 2020 року №1100, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. Статтею 1 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що карантин, це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Нормами п. 4 постанови головного державного санітарного лікаря України МОЗ України № 23 від 21.05.2020 року передбачено, що з метою запобігання ускладнення епідеміологічної ситуації внаслідок поширення короновірусної хвороби (COVID-19), перевезення пасажирів здійснюється в межах кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на транспортний засіб. Кількість пасажирів, які перевозились, фактично перевищувала кількість сидячих місць, що фактично заборонено в період дії карантину. На відеозаписі поліцейського зафіксовано, що у транспортному засобі пасажирів було більше, ніж кількість місць для сидіння, тобто були пасажири, які перевозились у положенні стоячи при заповненні всіх сидячих місць. Той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та особисто здійснював перевезення пасажирів у кількості, яка значно перевищує установлену межу, хоча він міг і повинен був контролювати кількість пасажирів, свідчить про порушення ним встановлених правил щодо карантину людей, та запроваджених посилених протиепідемічних заходів. Враховуючи те, що об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони здоров`я населення, а об`єктивна сторона виражається в ухиленні (порушенні) особи від правил, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, такі дії завдають шкоди, як державним (суспільним) інтересам, так і інтересам громадян. Також апеляційний суд враховує, що невиконання ОСОБА_1 правил щодо карантину людей, ставило під загрозу життя та здоров`я усіх осіб, які перебували на час виявлення правопорушення у салоні маршрутного таксі. Апеляційний суд наголошує, що не виконавши встановлені Кабінетом Міністрів України карантинні обмеження, ОСОБА_1 свідомо поставив під загрозу життя та здоров`я інших людей, а контролювати кількість пасажирів, які знаходяться в салоні автобусу (маршрутного таксі), забезпечення безпеки їх життя та здоров`я, є безпосереднім обов`язком водія транспортного засобу, який здійснює пасажирське перевезення. За такого, суддя місцевого суду, правильно встановила наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Такі висновки ґрунтуються на даних які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 23 грудня 2020 року та відеозапису, який міститься в матеріалах справи та був досліджений судом першої інстанції, які відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП являються доказами в справі про адміністративне правопорушення. При накладенні стягнення на ОСОБА_1 ,- визначенні його виду та розміру, суддею місцевого суду дотримані загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, визначене ст. 44-3 КУпАП. Що стосується доводів апелянта, щодо порушення положень ст. 254 КУпАП, а саме невручення йому копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП 110207 від 23 грудня 2020 року, не заслуговують на увагу, оскільки, як слідує із вказаного протоколу, ОСОБА_1 отримав другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення, 23 грудня 2020 року, що підтверджується його особистим підписом. Доводи апелянта щодо закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 6 ст. 247 КУпАП, а саме скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність, є безпідставними. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 року № 1100, «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 № 641», обмеження щодо заборони перевезення пасажирів в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб, не скасовані та продовжують діяти на даний час, але передбачені іншим пунктом. Істотних порушень суддею місцевого суду норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, при апеляційному перегляді не встановлено, судове рішення є законним та обґрунтованим, належним чином умотивованим. Суддя місцевого суду в межах наданих їй матеріалів справи про адміністративне правопорушення провела судовий розгляд, дослідила надані їй докази, з`ясувала обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалила законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. За наведеного, підстав для скасування постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає. Керуючись ст.ст. 283, 294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одної тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Миколаївського