Постанова 4855 № 640/4022/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4022/20 Головуючий у І інстанції - Федорчук А.Б. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., при секретарі: Черніченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву" про скасування наказу Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву" № 200 о/с від 25 листопада 2019 року про застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді догани та позбавлення всіх видів заохочувальних виплат і премій. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що працівника не можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, якщо він не порушив своїх трудових обов`язків. Будь-які дані, що свідчили б про порушення Позивачем обов`язків працівника, визначених ст. 139 КЗпП України, в Відповідача відсутні, а застосування до неї стягнення у вигляді догани застосоване не на підставах та не у відповідності до вимог трудового законодавства, в зв`язку з чим спірний наказ № 200о/с від 25.11.2019 року підлягає скасуванню як незаконний. На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника Відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування вказаного клопотання Відповідач посилався на те, що даний спір не є публічно-правовим, а є трудовим спором і має вирішуватись за правилами цивільного судочинства судом загальної юрисдикції. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2021 року клопотання Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву" про закриття провадження задоволено. Закрито провадження у даній адміністративній справі Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративний суд м. Києва від 26 січня 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Також вказано, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не враховано, що вона оскаржила наказ № 200о/с про застосування дисциплінарного стягнення від 25.11.2019 року з підстави пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, яким визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено, що Позивач у спірному періоді працювала заступником начальника госпіталю (з поліклінікою) по поліклінічному розділу в Державній установі "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву". Наказом Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» «Про застосування дисциплінарного стягнення» № 200 о/с від 25 листопада 2019 року, на підставі ст.ст. 147-149 Кодексу законів про працю України, до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани та позбавлено всіх видів заохочувальних виплат і премій у листопаді 2019 року. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підсудний загальному суду. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає таке. За положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria2» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …». Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Пунктом 2 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Відповідно до приписів статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII). Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; управління персоналом державних органів; реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством. Згідно з частиною 2 статті 1 Закону № 889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Відповідно до частини 2 статті 50 Закону № 889-VIII заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 4) виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; 5) виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; 6) премії (у разі встановлення). Частиною першою ст. 64 Закону № 889-VIII визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Отже, державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому Законом № 889-VIII. Як вбачається з оскарженого наказу Відповідача, Позивача притягнуто до відповідальності на підставі ст.ст. 147-149 Кодексу законів про працю України, а не на підставі спеціального закону, який застосовується до державних службовців - Закону № 889-VIII. Більш того, відповідно до штатного розпису Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву», затвердженого наказом МВС від 07.11.2015 № 1392 посада Позивача - заступника начальника госпіталю (з поліклінікою) з поліклінічного розділу в Державній установі «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» не належить до публічної служби, а відноситься до категорії цивільного персоналу. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, з чим погоджується колегія суддів. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи За приписами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко Повний текст складено 10.06.2021 року.