Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/908/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2021 р.Справа № 520/908/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. , за участю секретаря судового засідання - Сузанського О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова (головуючий суддя І інстанції Гримайло А.М., м. Харків) від 25.03.2021 р. (повний текст рішення складено 25.03.2021 р.) по справі №520/908/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інспектора роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області структурного підрозділу Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до інспектора роти 5, батальйону 1 Управління патрульної поліції в Харківській області структурного підрозділу Департаменту патрульної поліції Гуцуляка Вадима Сергійовича про визнання дій протиправними щодо невинесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, визначене вимогами ст. 284 КУпАП та вимог п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. № 1395 та зобов`язання винести постанову передбачену вимогами ст. 284 КУпАП. Стягнути судовий збір з відповідача. В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що 22.07.2020 року ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом «Mersedes benz» державний номерний знак НОМЕР_1 було зупинено інспектором патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції інспектором роти №5 батальйону №1 Гуцуляком Вадимом Сергійовичем. Інспектором Гуцуляком В.С. відповідно до вимог діючого законодавство було відкрито провадження та розпочато адміністративну справу, згідно до якої позивача було безпідставно звинувачено у порушенні Правил дорожнього руху України, також звинувачено в тому, що останній має ознаки алкогольного сп`яніння, що не відповідало дійсним обставинам справи. Після спливу деякого часу інспектор поліції ОСОБА_2 відмовився позивача ОСОБА_1 доставити до наркологічного центру для спростування його надуманого звинувачення про нібито наявний стан алкогольного сп`яніння - протоколу складено не було. В порушення вимог діючого законодавства інспектор поліції ОСОБА_2 не виконав вимоги статті 284 КУпАП та не виніс жодної постанови по справі про адміністративне правопорушення, чим порушив вимоги ч.1 ст. 284 КУпАП та пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395. Фактично після примусової зупинки ОСОБА_1 та відкриттям провадження та розгляду адміністративної справи інспектором Гуцуляком В.С. не було здійснено закриття провадження та справи про адміністративне правопорушення, на руки позивачу не було надано жодного письмового процесуального документи, який визначено вимогами діючого законодавства, що і стало підставою для звернення до суду. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25.03.2021 р. у задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25.03.2021 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що саме невиконання вимог діючого законодавства під час несення служби інспектором у питанні дотримання вимог Закону та порушення вимог ст. 284 КУпАП є підставою визнання таких дій протиправними. Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 22.07.2020 року позивач ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Mersedes benz» державний номерний знак НОМЕР_1 був зупинений інспектором патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції інспектором роти №5 батальйону №1 Гуцуляком Вадимом Сергійовичем за порушення Правил дорожнього руху та керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння. Однак за результатами зупинки інспектором поліції не було складено жодного процесуального документа. В послідуючому позивач звернувся до суду із даним позовом про визнання дій протиправними оскільки позивачу не було надано жодного письмового процесуального документа, який визначено вимогами діючого законодавства. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої виходив з того, що бездіяльність відповідача щодо не складення постанови за порушення ПДР та протоколу за ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , не порушують права позивача, оскільки не породжують, не змінюють та не припиняють його права і обов`язки саме у сфері публічно-правових відносин. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію" національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша і друга статті 178 КупАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до ч.1,2 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Пунктом 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі за текстом - Інструкція) визначено:

1. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

2. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

3. По справі про адміністративне правопорушення виноситься одна з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про закриття справи.

4. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

5. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту ю розділу XIV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. За наявності технічної можливості після винесення постанови в електронній формі у вигляді стрічки на мобільному логістичному пристрої відображається двовимірний штрих-код (фК-код), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП). У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП). Постанова набирає законної сили після її вручення особі, або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні. Аналогічну норму також визначено статтею 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою визначено види постанов по справі про адміністративне правопорушення. Так, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу. Тобто за результатом розгляду розпочатої справи про адміністративне правопорушення виноситься постанова незалежно від прийнятого рішення. Відповідно до вимог ст. 247 КУпАП визначено обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення. Так, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі. Як вбачається з матеріалів справи, а саме висновком службового розслідування проведеного за фактом можливого порушення службової дисципліна з боку інспектора роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області структурного підрозділу Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_2 виявив можливе правопорушення, зупинив транспортний засіб «Mersedes benz» державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , після чого розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення. На підставі вищезазначеного можливо зробити висновок, що інспектор роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області структурного підрозділу Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 розпочавши розгляд справи про адміністративне правопорушення, не вжив заходів щодо його завершення та не прийняв жодного з переліченого статті 284 КУпАП рішення. На підставі вищенаведеного, колегія судів робить висновок, що оскільки за результатом розгляду розпочатої справи про адміністративне правопорушення виноситься постанова незалежно від прийнятого рішення, а тому дії відповідача щодо невинесення жодного з переліченого статті 284 КУпАП рішення відносно ОСОБА_1 є протиправними. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, не врахував принцип правової визначеності, а саме в даному випадку позивач вправі очікувати завершення розпочатої адміністративної справи у встановлений законодавством спосіб, тобто із винесенням однієї із передбачених ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанов. На підставі викладеного, колегія судів вважає, що права позивача повинні бути захищенні шляхом зобов`язання відповідача винести одну з постанов передбачених вимогами ст. 284 КУпАП. Згідно з ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позивачем було доведено правомірність позовних вимог, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України). Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч.6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. На аркуші справи - 1 знаходиться оригінал квитанцій про сплату ОСОБА_1 судового збору у розмірі 908 грн. за подання позовної заяви та на а.с. 55 знаходиться оригінал квитанцій у розмірі 1362 грн. - за подання апеляційної скарги. Оскільки постановою апеляційного суду від 10.06.2020 року задоволено позов ОСОБА_1 відповідно ст. 139 КАС України слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області структурного підрозділу Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 908 грн. за подання позовної заяви та 1362 грн. - за подання апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25.03.2021 року по справі № 520/908/21 скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інспектора роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області структурного підрозділу Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити. Визнати дії ОСОБА_2 інспектора роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області структурного підрозділу Департаменту патрульної поліції протиправними. Зобов`язати Гуцуляка Вадима Сергійовича інспектора роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області структурного підрозділу Департаменту патрульної поліції винести постанову передбачену вимогами ст. 284 КУпАП. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області структурного підрозділу Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко