LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд200/10870/20-а

від 09.06.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 р. - залишити без задоволення.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2021 року справа №200/10870/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В., секретаря судового засдіання Тішевського В.В., позивача особисто, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 р. у справі № 200/10870/20-а (головуючий І інстанції суддя Голошивець І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач у листопаді 2020 року звернулась до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій, з урахуванням уточнень, просила: визнати дії відповідачів неправомірними, у зв`язку з неправильним перерахунком їй пенсії і зобов`язати відповідача- 2 перерахувати їй пенсію з 26.01.2017 з коефіцієнтом страхового стажу 0,53437, тобто з 1.35 і коефіцієнтом заробітку 0,73572 згідно розпорядження 164234 від 05.09.2011; стягнути з відповідача-1 10000 грн. моральної шкоди; вирішити питання судового збору (а.с. 1-6, 29-31). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі № 200/10870/20-а у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 87-90). Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 96-97). В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що з 26.01.2017 вона зупинила адвокатську діяльність, але до 24.02.2020 в ПФУ м. Слов`янська вважалась працюючою, оскільки довідку про зняття з обліку платника єдиного внеску отримала тільки 24.02.2020 року, так як ГУ ДПС у Донецькій області добровільно не бажало видавати таку довідку. Таким чином, вважає, що оскільки її пенсію повинні були перерахувати з 26.01.2017, то відповідно коефіцієнт страхового стажу повинен бути використаний з 1, 35 %, а не 1%, тобто коефіцієнт страхового стажу повинен бути 0,53437. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Позивач доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсязі. Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є пенсіонером з 05.09.2011 року. Позивач з 2014 року перебуває на обліку в Слов`янському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії в статусі тимчасово переміщеної особи (а.с. 13). За витягом з Єдиного реєстру адвокатів України Тітовій Н.В. зупинено право на зайняття адвокатською діяльністю з 26.01.2017 (а.с. 8). 15.02.2017 ОСОБА_1 звернулась до відповідача-2 із заявою на перерахунок пенсії по стажу та надала відомості про зупинення адвокатської діяльності. В матеріалах справи наявний лист Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17.07.2018 № 294/Т-01-01-01, в якому зазначено позивачу, що перерахунок у зв`язку із звільненням проведено не було, за поданою заявою було проведено перерахунок пенсії по стажу, який склав 39 років 06 місяців 07 днів. Для внесення відомостей про звільнення необхідно надати додаткові документи. Станом на 01.10.2017 розмір пенсії позивачки складав 1373,00 грн. в тому числі: 1091,38грн. - основний розмір пенсії (2762,99 грн. * 0,39500); 204,06 грн. - доплата за понаднормативний стаж (1074,00 грн. х 19 %); 77,56 грн., - державна адресна допомога згідно з Постановою № 265 (1373,00 грн. - (1091,38 грн. + 204,06 гри.)). Індивідуальний коефіцієнт стажу - 0,39500. В подальшому проводились перерахунки пенсії, передбачені чинним законодавством. На підставі особистої заяви від 07.07.2020 та повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску з 24.02.2020 Управлінням проведено з 25.02.2020 перерахунок пенсії позивача. Розмір пенсії з 25.02.2020 склав 2000,00 грн.,, в тому числі: 1091,38 грн. - основний розмір пенсії (2762,99 грн., * 0,39500); 546,62 грн. - доплата до мінімальної пенсійної виплати (1638,00 грн. - 1091,38 грн.); 207,36 грн., - доплата за понаднормативний стаж (1091,38 грн. * 19 %); 154,64 грн. - доплата до 2000,00 грн. згідно Постанови №

543. Індивідуальний коефіцієнт стажу - 0,39500. Розмір пенсії з 01.04.2020 склав 2000,00 грн., в тому числі: 1093,67 грн. - основний розмір пенсії (2762,99 грн. * 0,39583); 544,33 грн. - доплата до мінімальної пенсійної виплати (1638,00 грн. - 1093,67 грн.); 207,80 грн. - доплата за понаднормативним стаж (1093,67 грн. * 19 %); 154,20 грн. - доплата до 2000,00 грн., згідно Постанови №

543. Індивідуальний коефіцієнт стажу - 0,39583. Розмір пенсії з 01.05.2020 складає 2 100,00 грн., в тому числі: 1420,36 грн. - основний розмір пенсії (3588,30 грн. х 0,39583); 217,64 грн. - доплата до мінімальної пенсійної виплати (1638,00 грн. - 1420,36 грн.); 269,87 грн. - доплата за понаднормативний стаж (1420,36 грн. * 19 %); 37,93 грн. - доплата до 100,00 грн. індексації з 01.05.2020; 154,20 грн. - доплата до 2100,00 грн. згідно Постанови №

251. Індивідуальний коефіцієнт стажу - 0,39583. ОСОБА_1 неоднарозово письмово зверталась до відповідача-1 та відповідача-2 з питання щодо обчислення її пенсії, про що свідчать чисельні листи з відповідями Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про порядок перерахунку пенсії позивача згідно норм діючого законодавства. Позивач вважає, що Пенсійний орган зробив не вірний обрахунок її пенсії, а саме: не зробив їй перерахунок пенсії з 26.01.2017 як непрацюючій, зменшивши величину оцінки страхового стажу з 1,35% до 1%, коефіцієнт страхового стажу та коефіцієнт заробітку, у зв`язку із чим звернувся до суду з цим адміністративним позовом. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Приписами ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 1058- ІV). Зміст пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV окреслює, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Частиною 2 ст. 25 Закону № 1058-IV передбачено, що коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону - 0,85. Частиною 1 вказаної статті у редакції, чинній до перерахунку пенсії позивачу, було передбачено, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%. За визначенням ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону. Порядок індексації і перерахунку пенсії передбачені ст. 42 Закону № 1058-IV. Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій № 2148-VIII (далі Закон № 2148-VIII), який набрав чинності 01.10.2017, до частини першої статті 25 Закону № 1058-ІV були внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Законом № 2148-VIII розділ XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV доповнено п. 4.3 такого змісту: Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01.12.2017 Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік, збільшений на 79 гривень. З пункту 1 розділу ІІ Закону № 2148-VIII вбачається, що п. 4.3 розділу XV Закону № 1058-IV застосовується з 01.10.2017. При цьому, п. 1 розділу ІІ Закон № 2148-VIII установлено, що з 01.12.2017 до встановлення розміру прожиткового мінімуму, який буде більшим за розмір, встановлений на 01.12.2017 та збільшений на 79 гривень, при призначенні та перерахунку пенсій, надбавок, підвищень, інших пенсійних виплат, встановлених законодавством, використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений на 01.12.2017 Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік, збільшений на 79 гривень. У разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Підпунктами 2 і 5 Порядку проведення перерахунку пенсій встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. Пунктом 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Позивачу пенсію призначено відповідно до положень Закону № 1058-IV до набрання чинності Законом № 2148-VIII, у зв`язку з чим пенсія підлягала перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Разом з тим, нормами п. 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Отже, Законом № 2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій. Доказів, які б підтверджували, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% відбулось зменшення розміру виплачуваної позивачу пенсії, матеріали справи не містять. Таким чином жодним доказом у справі не підтверджується, що за наслідками проведеного з 01.10.2017 перерахунку пенсії, загальний розмір пенсії позивача зменшився. Конституційний Суд України в Рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 у справі № 1-7/99 зазначив, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 01.10.2017, тобто з дати набрання чинності пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, що виключає зворотну дію закону в часі. Норми п. 4.3 розділу XV Закону № 1058-IV не було визнано неконституційними, а отже у відповідача 2 були відсутні підстави не застосовувати їх при перерахунку пенсії позивачу. Тому суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що під час перерахунку пенсії відповідач діяв правомірно. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, які наведені в постанові від 05.02.2020 у справі № 822/3781/17. Щодо перерахунку пенсії позивача з 26.01.2017, оскільки у позивача було зупинено право на зайняття адвокатською діяльністю, суд зазначає, що повідомлення ГУДПС у Донецькій області про зняття з обліку платника єдиного внеску було видано 24.02.2020, Пенсійним управлінням проведено з 25.02.2020 перерахунок пенсії. Зупинення адвокатської діяльності згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не підтверджує право на перерахунок пенсії згідно з Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Стосовно того, що позивач наполягала на задоволенні її позовних вимог саме з січня 2017 року, то у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року сформульована така правова позиція щодо строків звернення до суду в категорії соціальних спорів, а саме. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо. З урахуванням наведеного підстави для здійснення перерахунку пенсії з врахуванням всіх підвищень і з січня 2017 року відсутні. Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, то вони є похідними від вимог про перерахунок пенсії, та, оскільки судом встановлена правомірність проведеного перерахунку пенсії, вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, про що вірно зазначено судом першої інстанції. Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За приписами частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). І відповідачем доведено, що він у спірних відносинах діяв правомірно. Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову. Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах "Салов проти України" (заява N 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява N 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). За правилами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 205, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 р. - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 р. у справі № 200/10870/20-а - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 10 червня 2021 року. Колегія суддів: Г.М. Міронова Е.Г. Казначеєв Л.В. Ястребова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»