Постанова 4824 № 759/10890/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/10890/20 № апеляційного провадження: 22-ц/824/3669/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 червня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Слюсар Т.А., суддів: Коцюрби О.П., Білич І.М., за участю секретаря судового засідання Верес Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Синюка Станіслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2020 року у складі судді Ул`яновської О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування,- В С Т А Н О В И В : У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом, в якому просив стягнути з АТ «СГ «ТАС» на його користь несплачене відшкодування у розмірі 219 275 грн 56 коп., моральні збитки у розмірі 10 000 грн та витрати на правову допомогу. Позов обґрунтовано тим, що 04.09.2019 року було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №111.04.08 ЄВРОКАСКО 5 Зірок, на підставі якого були застраховані ризики щодо пошкодження, незаконного заволодіння застрахованого транспортного засобу «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_1 , страхова сума по договору становила 1 391 500 грн з франшизою в даному випадку 15,5% але не менше 4 000 грн для ДТП з вини. У подальшому з автомобілем відбулась дорожньо-транспортна пригода, яка відповідачем була визнана страховою, а саме 14 лютого 2020 року, ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Саперно-Слобідська, керуючи забезпеченим транспортним засобом вчинив зіткнення з попутним автомобілем «MAN» державний номер НОМЕР_2 . Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 травня 2020 року, позивача було визнано винним у вчиненні вищезазначеного ДТП. Вказано, що відповідно до умов договору страхування відповідач, оглянув пошкоджене авто, визнав подію страховою та в CMC-повідомленні позивачу від 20 лютого 2020 року вказав, щодо виплати страхового відшкодування буде проведена в розмірі 210 390 грн 51 коп. З зазначеною сумою позивач був незгоден та намагався отримати розрахунок страхового відшкодування, але усі намагання останнього були безрезультатні. Відповідно до ремонтної калькуляції профільної станції ТОВ «Порше Інтер Авто Україна» №2020008665 від 24.02.2020 року, загальний розмір ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля «Audi Q7» державний номер НОМЕР_1 , становить 341 867 грн 22 коп. Згідно звіту №76515 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Audi Q7» державний номер НОМЕР_1 від 24.02.2020 року, становить 319 582 грн 14 коп. Вартість автотоварознавчого дослідження становить 2 500 грн, які були сплачені позивачем 24 лютого 2020 року. 01 квітня 2020 року на рахунок позивача було перераховано суму страхового відшкодування, яку самостійно без погодження визначив відповідач, в розмірі 81 934 грн 08 коп., протевідповідач, недоплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі 219 275 грн. 56 коп. у зв`язку з чим останній був змушений звернусь до суду за захистом своїх порушених прав. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі адвокат Синюк С.Л. в інтересах ОСОБА_1 посилаючись на неповне встановлення та не доведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення районного суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Вказано, що дві установи, одна з яких профільна станція, а друга експертна установа, встановили, що розмір ремонтно-відновлювальних робіт, щонайменше вдвічі перевищує суму відновлювального ремонту, яка визначена страховиком, проте суд першої інстанції жодним чином не звертає увагу на дану обставину, та прийняв до розгляду за основу спірний висновок відповідача, щодо розміру збитків страхової компанії. Також зазначено, що позивач погоджується з розрахунком відповідача в частині вирахування франшизи, несплаченої страхової премії, та застосування п 13.11.2.2 договору, але в частині визначення розміру відновлювального ремонту позивач не згоден, оскільки в даному випадку він повинен бути визначений шляхом призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. 30 березня 2021 року ухвалою Київського апеляційного суду по справі призначено автотоварознавчу експертизу й відповідно до висновку експерта № ВE-14/2021 від 14.04.2021 року вартість відновлювального ремонту, заподіяного власнику автомобіля «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_1 на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди - 14 лютого 2020 року, складає 323 412 грн 67 коп. 19 травня 2021 року від адвоката Синюка С.Л. в інтересах ОСОБА_1 надійшли уточнення позовних вимог до апеляційної скарги, в якій останній просив стягнути на корить свого довірителя несплачене страхове відшкодування в розмірі 144 426 грн 01 коп., моральні збитки в розмірі 10 000 грн, судові витрати в сумі 7 691 грн 66 коп. та витрати пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 5 005 грн. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, направив у суд заперечення проти уточнених вимог представника позивача та просив їх залишити без задоволення, а рішення суду без змін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у його відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України. Колегія суддів, вислухавши пояснення Синюка С.Л. в інтересах ОСОБА_1 , який просив апеляційну скаргу задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, районний суд виходив з підстав їх необґрунтованості та недоведеності. Між тим, з такими висновками районного суду погодитися неможливо, враховуючи таке. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Закон України «Про страхування» регулює відносини у сфері страхування. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Стаття 16 вказаного Закону визначає, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов`язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом. Страховики, які здійснюють страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, зобов`язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику. Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Як убачається з матеріалів справи, що 14.02.2020 року о 15 год. 40 хв. у м. Києві по вул. Саперно-Слобідська (з`їзд Кіквідзе) ОСОБА_1 керуючи ТЗ «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 під час перестроювання не надав дорогу ТЗ «MAN» д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку в результаті чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень з матеріальними збиткам вказаних транспортних засобів (а.с. 12, 13). Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.05.2020 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП й провадження в справі закрито у зв`язку із закінченням строків (а.с. 14). Згідно договору добровільного страхування транспорту «ЄВРОКАСКО-5 Зірок» від 04.09.2019 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована АТ «СТ «ТАС» (а.с. 5). Відповідно до ч. 2 Договору ЗТЗ пакету страхування 3 Зірки, франшиза становить 1,5% від страхової суми, а саме 1391500*1,5% = 20 872 грн 50 коп. Відповідно до звіту №7725/20 від 19.03.2020 року замовленого АТ «СТ «ТАС» у ТОВ «Сател Груп» для встановлення вартості матеріального збитку завданого власнику ТЗ «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 , сума матеріального збитку становить 145 380 грн 16 коп. (а.с. 77-122). Встановлено, що згідно страхового акту №07189/01/920 від 31.03.2020 року ТОВ «СГ «ТАС», та платіжного доручення №90345 від 01.04.2020 «СГ «ТАС» виплатила позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 81 934 грн 08 коп. (а.с. 123,125). Районний суд, ухвалюючи рішення, визнав належним доказом у справі долучений страховою компанією звіт про розмір матеріального збитку, заподіяного позивачу, у якому встановлено його розмір у сумі Між тим, висновком експерта № ВE-14/2021 від 14.04.2021 року, складеного на підставі заяви позивача, було встановлено, що вартість відновлювального ремонту заподіяного власнику автомобіля «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_1 , на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а саме 14 лютого 2020 року, складає 323 412 грн 67 коп. (а.с.192-212). Відповідно до ч.5 ст.12 ЦПК суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. У порушення вимог ч.5 ст. 12 ЦПК України, з метою усунення розбіжностей у сумі матеріального збитку, заподіяного позивачу внаслідок пошкодження застрахованого майна, районний суд не роз`яснив учасникам справи наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, пов`язаних з з`явленням клопотання про призначення по справі автотоварознавчої експертизи, що призвело до неповного з`ясування дійсних обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині вимог про стягнення страхового відшкодування, підлягає скасуванню з ухвалення по справі в цій частині нового судового рішення. Так, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, з метою усунення суперечливих висновків у частині розміру заподіяного позивачу матеріального збитку, по справі було призначено автотоварознавчу експертизу й відповідно до висновку експерта № ВE-14/2021 від 14.04.2021 року вартість відновлювального ремонту, заподіяного власнику автомобіля «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_1 на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди - 14 лютого 2020 року, складає 323 412 грн 67 коп. (а.с. 192-211). Згідно п. 8.19 Договору добровільного страхування наземного транспорту (далі- договір) франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком відповідним договором. Франшиза встановлена на кожен та будь-який страховий випадок у відсотках від страхової суми або грошовому вимірі по відповідному ЗТЗ. Франшиза визначається відповідно о умов обраного Пакету страхування». Відповідно до п. 13.11.2.2 договору страховик проводить виплату страхового відшкодування готівкою через касу банку або безготівковим перерахунком на рахунок страхувальника/вигодонабувача за умови надання документів, що підтверджують факт проведеного та оплаченого відновлювального ремонту ЗТЗ. Такими документами є: акт виконаних робі та/або фіскальний чек та/або платіжне доручення та/або інший фінансовий документ, що підтверджує факт оплати, які оформлені відповідно до чинного законодавства України, у випадку ненадання таких документів страхове відшкодування перераховується двома частинами: перша - у розмірі 80% розрахованої суми страхового відшкодування, друга частина у розмірі різниці між фактичною вартістю відновлювального ремонту ЗТЗ та першою (вже виплаченою) частина страхового відшкодування виключно після надання таких документів. Пунктом 13.4 договору передбачено, що у разі якщо на дату складання страхового відшкодування акту є частини страхової премії за цим договором, що неоплачені (незалежно від того чи дата оплати минула чи ні) розмір страхового відшкодування в першу чергу направляється в рахунок сплати несплачених частини страхової премії. Частина страхового відшкодування, що залишилася перераховується в порядку, передбаченому договором. Враховуючи зазначене, страхове відшкодування розраховується наступним чином: 323 412 грн 67 коп. вартість матеріального збитку, - 20 872 грн 50 коп. франшиза, 302 540 грн. 17 коп. *80% = 242 032 грн 13 коп. (п. 13.11.2.2 Договору), - 17 672 грн. 05 коп. несплачена страхова премія = 224 360, 09 - 81 934 грн. 08 коп. Отже, несплачене страхове відшкодування згідно умов договору становить 142 426 грн. Отже, з АТ «Страхова група «ТАС»на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення страхове відшкодування, у сумі 142 426 грн. Згідно з частинами першою і третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховується: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. З матеріалів справи, а також змісту апеляційної скарги вбачається що відповідач поніс 8 000 грн витрат на правову допомогу, що підтверджується належними доказами, зокрема: - договором про надання правничої допомоги № 8 від 01 квітня 2020 року, укладеного між адвокатом Синюком С.Л. та ОСОБА_1 (а.с. 57-58), - рахунком-фактурою № 11 від 22 червня 2020 року (а.с. 64), - квитанцією на суму 8 000 грн за надані адвокатські послуги (а.с.65), - розрахунком виконаних робіт (а.с. 137-138), відповідно до якого, адвокатом надано: 1. консультація позивача щодо порядку та строків надання правової допомоги адвокатом по зазначеній справі - 700 грн - 2 год., що складає 1400 грн; 2. підготовчі дії: з`ясування чи мали місце обставини (факти), про які вказує позивач, та якими доказами вони підтверджуються; з`ясування чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин; визначення правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин з врахуванням висновків щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду; збір необхідних доказів на підтвердження позовних вимог, аналіз судової практики - 700 грн - 5 год., що складає 3 500 грн;

3. Підготовка позовної заяви в суд: визначення підсудності розгляду позовної заяви; визначення складу учасників судового процесу; написання, підготовка, копіювання, зшивання та надсилання документів з додатками в суд та сторонам по справі. Вразі необхідності, участь в судових засіданнях - 700 грн - 4,3 год., що складає 3 100 грн. Під час апеляційного розгляду, з урахуванням розгляду районним судом справи у спрощеному порядку, представник позивача просив врахувати сплачені позивачем 3100 грн кошти за участь адвоката в апеляційному суді. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе врахувати 3100 грн в рахунок понесених позивачем витрат під час розгляду справи в апеляційному порядку й на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням вимог статей 12, 81 ЦПК України, дійшла висновку про наявність підстав до стягнення АТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_1 на відшкодування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, в сумі 8000 грн. Окрім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають до стягнення витрати по справі пов`язані з оплатою вартості проведеної по справі експертизи, у сумі 5 005 грн (а.с. 218-219), а також витрати, пов`язані з оплатою судового збору пропорційно задоволених вимог, у сумі 3 398 грн 61 коп. Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., то колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в цій частині, з огляду на таке. Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. У силу ст. 1167 ЦК України передбачено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом. Згідно положень п.

5. Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №5 від 31.05.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Умовами договору страхування не передбачено від повільність за відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження застрахованого майна. Позивачем не надано суду доказів, які б давали обґрунтовані підстави до стягнення з страхової компанії на його користь моральної шкоди. А тому висновки суду першої інстанції в цій частині відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані. За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Синюка Станіслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2020 року в частині вимог про стягнення несплаченого страхового відшкодування скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити частково. Стягнути з акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»на користь ОСОБА_1 несплачене страхове відшкодування в розмірі 142 426 грн. В іншій частині рішення залишити без змін. Стягнути з акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 398 грн 61 коп. та витрати пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 5 005 грн. Стягнути з акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 на 8 000 грн судових витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повне судове рішення складено 08 червня 2021 року. Суддя-доповідач: Судді: