Постанова 4857 № 500/1254/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/1254/20 пров. № А/857/4523/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М., з участю секретаря судового засідання - Омеляновської Л.В., а також сторін (їх представників): від позивача Никитюк Р.І.; від відповідачів - Мельничук Ю.І.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Тернопільської обласної прокуратури на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.02.2021р. про відмову в роз`ясненні судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Тернопільської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення кадрової комісії з атестації прокурорів, наказу про звільнення, поновлення на роботі в органах прокуратури та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (суддя суду І інстанції: Баранюк А.З., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 15 хв. 15.02.2021р., м.Тернопіль; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена), - В С Т А Н О В И В: Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.02.2021р. відмовлено у задоволенні заяви Тернопільської обласної прокуратури про роз`яснення рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.02.2021р. у справі № 500/1254/20 (Т.2, а.с.221-222). Не погодившись із винесеною ухвалою, її оскаржила відповідач Тернопільська обласна прокуратура, яка покликаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильної відмови в роз`ясненні судового рішення, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про роз`яснення судового рішення задовольнити (Т.3, а.с.30-36). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у зв`язку із незрозумілістю змісту рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.02.2021р. в частині, що підлягає негайному виконанню, апелянт звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення. У вказаній заяві зазначалося про те, що з метою виконання постановленого судового рішення вбачається необхідність у його роз`ясненні на підставі ст.254 КАС України щодо органу, якому слід поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури, дати та процедури поновлення його на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Тернопільську область Тернопільської обласної прокуратури, з врахуванням відсутності у структурі та штатному розписі такої посади, а також дати початку її діяльності. Відмовляючи у задоволенні заяви, судом помилково зазначено про те, що прокуратурою не вказано, у чому полягає незрозумілість, нечіткість, неточність формулювань, застосованих у рішенні. При цьому, апелянту є незрозумілим, яким чином можливо поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Тернопільську область, з якої його було звільнено, вже у Тернопільській обласній прокуратурі, яка почала роботу лише 11.09.2020р., при цьому в її структурі та штатному розписі така посада є відсутньою. Крім того, процедури переведення прокурорів чи призначення в обласну прокуратуру, окрім проходження прокурорами атестації або ж добору особами, які не займають посаду прокурора на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», не передбачено, а щодо позивача є відсутніми результати про успішне проходження атестації. Інші учасники справи не подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідачів на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних мотивів. Статтею 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Як слідує з роз`яснень, що містяться в п.19 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання (п.6 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі»). Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.02.2021р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Тернопільської області № 258к від 28.04.2020р. про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Тернопільську область прокуратури Тернопільської області та органів прокуратури; визнано протиправним та скасовано рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 221 від 09.04.2020р. «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»; поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Тернопільську область Тернопільської обласної прокуратури; стягнуто з Тернопільської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 204035 грн. 75 коп.; допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середньомісячного заробітку в межах суми стягнення за один місяць в сумі 21899 грн. 13 коп. (Т.2, а.с.190-199). 08.02.2020р. відповідач Тернопільська обласна прокуратура звернулася до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, в якій просила роз`яснити рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.02.2021р. у справі № 500/1254/20 в частині: органу, якому слід поновити ОСОБА_1 ; дати та процедури поновлення його на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Тернопільську область Тернопільської обласної прокуратури, з врахуванням відсутності у структурі та штатному розписі такої посади, а також дати початку її діяльності (Т.2, а.с.202-208). Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, суд першої інстанції вказав на те, що у прокуратурі Тернопільської області не проводилося скорочення кількості прокурорів, а також те, що прокуратура Тернопільської області шляхом ліквідації чи реорганізації не припинялася, а відбулося лише перейменування органу прокуратури, з якого позивача було звільнено. На момент прийняття рішення в Тернопільській обласній прокуратурі вже була відсутньою посада прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Тернопільську область, з якої позивача було звільнено. Проте, законодавство не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначений в ч.1 ст.235 КЗпП України, а тому встановивши, що звільнення відбулось із порушенням передбаченого законом порядку, єдиним можливим рішенням суду є поновлення такого працівника на попередній посаді, що відповідає висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 15.07.2020р. у справі № 480/1449/18. Крім того, суд допустив до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді відповідно до ст.371 КАС України. Із аналізу наведеної заяви щодо роз`яснення рішення суду не вбачається зв`язку між порушеними питаннями та змістом винесеного рішення, тобто, заявник не вказав, у чому саме полягає нечіткість та незрозумілість останнього та що викликає труднощі у розумінні його змісту. Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз`яснення рішення суду, оскільки рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.02.2021р. у справі № 500/1254/20 викладено із дотриманням вимог ст.246 КАС України, його мотивувальна і резолютивна частини є зрозумілими для виконання і задоволені вимоги не потребують роз`яснення. Зокрема, судом поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Тернопільську область Тернопільської обласної прокуратури. Відповідне обґрунтування рішення суду в цій частині наведено у мотивувальній частині рішення. Вказані положення судового рішення чітко визначають, які саме зобов`язання покладені судом на відповідача Тернопільську обласну прокуратуру. Також в частині органу, якому слід поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури; дати та процедури поновлення його на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Тернопільську область Тернопільської обласної прокуратури, з врахуванням відсутності у структурі та штатному розписі такої посади, а також дати початку її діяльності, судом наведено власну позицію та обрано певний спосіб захисту прав позивача. Інститут роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення формальних недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але із його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Разом з тим, у разі незгоди з мотивацією судового рішення особа, яка бере участь у справі, може оскаржити це судове рішення в порядку, встановленому процесуальним законом. Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, виходячи із змісту позовних вимог та судового рішення, колегія суддів вважає, що під час вирішення спору судом не допущена неясність і невизначеність рішення суду в частині органу, якому слід поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури; дати та процедури поновлення його на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Тернопільську область Тернопільської обласної прокуратури, з врахуванням відсутності у структурі та штатному розписі такої посади, а також дати початку її діяльності. Наведені заявником недоліки судового рішення не призводять до неможливості виконання судового рішення, оскільки таке є чітким та зрозумілим. Разом з тим, зміст заяви про роз`яснення судового рішення фактично стосується роз`яснення способу виконання рішення суду. Водночас, вказаний процесуальний недолік може бути усунутий не роз`ясненням судового рішення, а шляхом зміни способу чи порядку виконання судового рішення (ст.378 КАС України). Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої ухвали не впливають та висновків суду не спростовують. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції підставно відмовлено в роз`ясненні рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.02.2021р. у справі № 500/1254/20. Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта Тернопільську обласну прокуратуру. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків ухвали суду, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення. Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.310, 312, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Тернопільської обласної прокуратури на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.02.2021р. про відмову в роз`ясненні судового рішення в адміністративній справі № 500/1254/20 залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Тернопільську обласну прокуратуру. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складення повного тексту судового рішення: 09.06.2021р.