Постанова 4857 № 500/2670/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/2670/20 пров. № А/857/2649/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В., за участі секретаря судового засідання Стельмаха П.П., розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року (головуючого судді Шульгача М.П., ухвалене у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження о 13 год. 44 хв. в м. Тернопіль повний текст рішення складено 10.12.2020) у справі № 500/2670/20 за позовом ОСОБА_1 до Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення і визнання таким, що пройшов атестацію, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 17.09.2020 звернувся в суд з позовом до Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 02 липня 2020 року про неуспішне проходження атестації заступником прокурора Полтавської області ОСОБА_1 та визнати таким, що успішно пройшов атестацію. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року задоволено позов частково. Не погодившись з прийнятим рішенням в частині Офіс Генерального прокурора оскаржив його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову, в іншій частині рішення залишити без змін, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову, в іншій частині рішення залишити без змін. ОСОБА_1 та його представник Костова Н.З. проти апеляційної скарги заперечили, просили скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Сьома кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур прийняла рішення від 02 липня 2020 року про неуспішне проходження атестації заступником прокурора Полтавської області ОСОБА_1 . Не погоджуючись з такими діями позивач звернувся до суду з даним позовом. Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-ІХ від 19.09.2019 (далі - Закон № 113-ІХ), який оприлюднено в газеті «Голос України» 24.09.2019 № 182 та в ряді інших видань, запроваджено реформування системи органів прокуратури. Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221) Відповідно до пунктів 9, 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ атестація здійснюється кадровими комісіями згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором. Пунктом 9 розділу І Порядку № 221 передбачено, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку. ОСОБА_1 подав письмову заяву про намір пройти атестацію, та надав згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Згідно з пунктом 13 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація може включати інші етапи, не проходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор. Пунктом 6 розділу І Порядку № 221 визначено, що атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Як встановлено судом ОСОБА_1 успішно пройшов перші два етапи атестації - іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. У зв`язку із цим його було допущено до наступного етапу атестації - проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку № 221 співбесіда проводиться кадровою комісією з прокурором державною мовою в усній формі. Співбесіда з прокурором може бути проведена в один день із виконанням ним практичного завдання. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження членами комісії матеріалів атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності прокурора, зокрема, з огляду на результати виконаного ним практичного завдання (пункт 12 розділу IV Порядку № 221). За змістом пункту 13 розділу IV Порядку № 221 співбесіда прокурора складається з таких етапів: 1) дослідження членами комісії матеріалів атестації; 2) послідовне обговорення з прокурором матеріалів атестації, у тому числі у формі запитань та відповідей, а також обговорення питання виконаного ним практичного завдання. Співбесіда проходить у формі засідання комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування прокурора членами Комісії та надання ним відповідей і пояснень. Під час співбесіди підлягають обговоренню питання, які Комісією вважаються важливими, у тому числі ті, які можуть впливати на формування громадської думки щодо професійної етики та доброчесності прокурора. За результатами співбесіди, сьомою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур було ухвалено рішення від 02.07.2020 № 2 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 як заступником прокурора Полтавської області. Комісією зазначено, що на підставі дослідження матеріалів атестації, у тому числі отриманих пояснень прокурора та матеріалів дисциплінарних проваджень у комісії наявні обґрунтовані сумніви щодо відповідності ОСОБА_1 вимогам професійної компетентності та доброчесності, зокрема:

1. Під час співбесіди та виконання практичного завдання прокурор продемонстрував низький рівень професійної компетенції, неналежне володіння практичними уміннями та навичками прокурора, недостатній рівень знань основних положень Конституції України та Закону України «Про Прокуратуру», законодавства та правозастосовної практики у сфері кримінального права і процесу, а також відсутність професійної мотивації.

2. При виконанні обов`язків прокурора області не було забезпечено виконання судового рішення про поновлення на роботі ОСОБА_3 , вказане судове рішення набрало законної сили та було обов`язковим до виконання, що також не заперечувалось і прокурором, який не навів під час співбесіди обґрунтовані причини невиконання рішення суду. Такі дії та поведінка прокурора, можуть свідчити про професійну некомпетентність, брак незалежності і самостійності у прийнятті рішень, в тому числі на адміністративних посадах.

3. Комісією розглянуто скаргу керівника Полтавської місцевої прокуратури Асташкіна Є.О., під час проведення службового розслідування, втручання в роботу іншого прокурора та щодо «зв`язків прокурора з елементами злочинного світу». Під час співбесіди прокурор надав суперечливі відповіді та перекладав відповідальність на прокурора області, що може свідчити про низький, як для займаної посади рівень самостійності та незалежності у прийняті рішень.

4. Комісією враховано матеріали дисциплінарних проваджень за скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в яких, зокрема, зазначена інформація про систематичну і неналежну організацію роботи органів прокуратури та розгляду звернень громадян. За вказаних обставин, комісія прийшла до висновку, що заступник прокурора Полтавської області ОСОБА_1 не пройшов успішно атестацію. Згідно з вимогами статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися Присяги прокурора, правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури. Статтею 4 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів визначено, що одними із принципів, на яких ґрунтується професійна діяльність прокурорів, є доброчесність, формування довіри до прокуратури. Колегія суддів враховує, що рішенням від 02.07.2020 № 2 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 вказано, що позивач продемонстрував низький рівень професійної компетенції, неналежне володіння практичними уміннями та навичками прокурора, недостатній рівень знань основних положень Конституції України та Закону України «Про Прокуратуру», законодавства та правозастосовної практики у сфері кримінального права і процесу, а також відсутність професійної мотивації, проте як встановлено судом та не заперечується відповідачем позивач успішно пройшов перші два етапи атестації - іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, які саме визначали рівень знань та умінь у застосуванні закону. Разом з тим, згідно пояснення позивача даного в суді першої інстанції, під час співбесіди не було поставлено жодного запитання в такому контексті, а тому вказані висновки комісії є безпідставними. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача щодо пункту 2 оскаржуваного рішення від 02.07.2020 № 2 про неуспішне проходження атестації, суд встановив, що ОСОБА_3 був звільнений з посади начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Прокуратури Тернопільської області наказом прокурора Тернопільської області ОСОБА_6 від 03.12.2015 року. Даний наказ ОСОБА_3 оскаржив до Тернопільського окружного адміністративного суду. 13.07.2016 ОСОБА_3 звернувся до Прокуратури Тернопільської області із заявою про поновлення його на посаді начальника відділу приймання опрацювання та аналізу оперативної інформації Прокуратури Тернопільської області, долучивши оригінал виконавчого листа та оригінал рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 року. ОСОБА_1 виконував обов`язки прокурора Тернопільської області в період з 11.07.2016 - 15.07.2016 року та був наділений повноваженнями приймати рішення з кадрових питань. В зв`язку із тим, що суд у своєму рішенні некоректно зазначив назву посади ОСОБА_3 , яку він обіймав на момент звільнення, ОСОБА_1 13.07.2016 року звернувся до суду із заявою про надання роз`яснення Постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 року. 16.07.2016 був призначений прокурор Тернопільської області Перч В.О., а тому з 16.07.2016 року ОСОБА_1 , як заступник прокурора області не мав повноважень у вирішенні кадрових питань, оскільки ці повноваження входили до виключної компетенції прокурора області. Дані обставини були предметом розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Вищої ради правосуддя і з цього приводу було прийняте рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 в зв`язку із відсутністю в його діях складу дисциплінарного проступку. Таким чином, висновок комісії про некомпетентність, недостатню незалежність і самостійність у прийнятті рішень, в тому числі на адміністративних посадах під час надання оцінки діям ОСОБА_1 при забезпеченні виконання судового рішення про поновлення на роботі ОСОБА_3 є безпідставними. Щодо пункту 3 рішення від 02.07.2020 № 2 про неуспішне проходження атестації судом встановлено, що в судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача не надано пояснення по скарзі керівника Полтавської місцевої прокуратури Асташкіна Є.О., також в апеляційній скарзі не наведено відповідних доводів, позивач долучив відповідь на запит адвоката до Офісу Генерального прокурора в якому повідомлено що на позивача надійшло 4 дисциплінарні скарги у відкритті 3 скарг було відмовлено у провадженні, у 1 скарги провадження закрито. Відомостей про скаргу керівника Полтавської місцевої прокуратури Асташкіна Є.О. Офіс Генерального прокурора не надав, а тому пункт 3 рішення є необґрунтованим та не доведеним у встановленому процесуальним законодавством. Разом з тим щодо пункту 4 оскаржуваного рішення про неуспішне проходження атестації, а саме обставини за скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд встановив, що у відкритті дисциплінарних проваджень щодо даних скарг кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів було відмовлено, у зв`язку із тим, що скарги не містять відомостей про допущення прокурором дій, які можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності, а тому даний пункт обставин про неуспішне проходження атестації є безпідставним. Виходячи з вищенаведеного апеляційний суд вважає, що рішення про проходження атестації повинно бути мотивованим та обґрунтованим, проте рішення сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 02 липня 2020 року про неуспішне проходження атестації заступником прокурора Полтавської області ОСОБА_1 є скасованим судом першої інстанції правомірно і в цій частині позовних вимог позов підлягає до задоволення, а тому рішення суду першої інстанцій є законним, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та повністю відображено обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Щодо вимоги про визнання позивача таким, що успішно пройшов атестацію, суд зазначає, що згідно статті 293 КАС України таке не підлягає перегляду, оскільки не оскаржене сторонами. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 500/2670/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді Р.Й. Коваль В.В. Гуляк Повний текст постанови складено 29.03.2021