Постанова 4855 № 580/5336/20
від 08.06.2021 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/5336/20 Суддя першої інстанції: В.В. Гаращенко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М., при секретарі - Ткаченко В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И Л А : У листопаді 2020 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просила: - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №0129786-5013-2301 від 11.03.2019 року, №0129784-5013-2301 від 11.03.2019 року та №0055751-5033-2301 від 24.03.2020 року. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. 27 травня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 20526, ОСОБА_1 надіслала до суду відзив, відповідно до змісту якого позивач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою наголошує на необхідності врахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 05.11.2018 року у справі № 822/2687/17. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області невірно розраховано середньоринкову вартість легкових автомобілів, належних позивачці, для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком, у зв`язку з чим податкові повідомлення - рішення № 0129786-5013-2301 від 11.03.2019 року, №0129784-5013-2301 від 11.03.2019 року та №0055751-5033-2301 від 24.03.2020 року є протиправними та підлягають скасуванню. Колегія суддів, вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником транспортних засобів Mercedes-Benz, модель GLЕ 350D, державний номерний знак НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2987 куб. см., тип пального - дизель, 2015 року випуску та Mercedes-Benz, модель G 500, державний номерний знак НОМЕР_2 , об`єм двигуна 3982 куб. см., тип пального - бензин, 2018 року випуску. Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято податкові повідомлення-рішення №0129786-5013-2301 від 11.03.2019 року, №0129784-5013-2301 від 11.03.2019 року та №0055751-5033-2301 від 24.03.2020 року, якими визначено позивачу податкові зобов`язання з транспортного податку в розмірі 25 000 грн. кожним. Вважаючи вищевказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернулась із вказаним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції, доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з пп. 267.1.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування. Об`єктом оподаткування цим податком відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Отже, у 2019 році платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати. Станом на 01 січня 2019 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 4173 грн. (стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»). Отже, об`єктом оподаткування у 2019 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 564 875 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно). Тобто для здійснення розрахунку податку відповідач має встановити дійсну середньоринкову вартість відповідного автомобіля. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального (абз. 2 пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України). Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального (абз.3 пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України). Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком визначений Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 (далі - Методика). Згідно з п.2 Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403. На підставі пунктів 11, 13 Методики коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від строку експлуатації визначається як середнє значення співвідношення ціни автомобілів, що були у використанні, до ціни аналогічних нових автомобілів. Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального. У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті. Таким чином, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2019 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі. Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі №826/19300/16 аналіз наведених положень Методики свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу. Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі. Таким чином, підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень з відповідного виду податку є отримана від Мінекономрозвитку інформація про вартість належних на праві власності транспортних засобів. Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем в апеляційній скарзі, належний позивачу на праві власності автомобіль Mercedes-Benz, модель GLЕ 350D, дизель - відсутній у переліку транспортних засобів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2019 році, який розміщений на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (Мінекономрозвитку). Крім того, що відповідно до розрахунку вартості транспортного засобу Mercedes-Benz, модель GLЕ 350D, державний номерний знак НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2987 куб. см., тип пального - дизель, 2015 року випуску, здійсненому на сайті Мінекономрозвитку відповідачем, його вартість становить 640989 грн., що є меншим 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2019 року - 1 564 875 грн. Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДПС у Черкаській області використовуючи офіційний веб-сайт Мінекономрозвитку, було зроблено висновок, що відповідно до розрахунку вартості транспортного засобу Mercedes-Benz, модель GLЕ 350D, державний номерний знак НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2987 куб. см., тип пального - дизель, 2015 року випуску, його вартість становить 640 989 грн., тому відповідачем прийнято рішення від 13.01.2021 №73/23-00-24-0309 про коригування сум по коду бюджетної класифікації 18011000 (транспортний податок з фізичних осіб), зменшено позивачу нарахування в сумі 25000 грн. (податкове повідомлення-рішення від 11.03.2019 року №0129784-5013-2301), втім, зі змісту рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 13.01.2021 року №73/23-00-24-0309 про коригування сум по коду бюджетної класифікації 18011000 (транспортний податок з фізичних осіб), вбачається, що вказаним рішенням лише зменшено податкові зобов`язання позивачу на суму 25000 грн. в ручному режимі ІТС «Податковий блок» через оскарження позивачем до суду та відкриття Черкаським окружним адміністративним судом провадження в адміністративній справі №580/5336/20 про оскарження податкового повідомлення-рішення №0129784-5013-2301 від 11.03.2019, що не є фактом відкликання Головним управлінням ДПС у Черкаській області податкового повідомлення-рішення №0129784-5013-2301 від 11.03.2019 на підставі положень ст. 60 Податкового кодексу України, у зв`язку з ями, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №0129784-5013-2301 від 11.03.2019 року. Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Черкаській області №0129786-5013-2301 від 11.03.2019 року та №0055751-5033-2301 від 24.03.2020 року, варто зазначити наступне. Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування. Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального. Відповідно до п. 267.3.1. п. 267.3 ст. 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (п. 267.4 ст. 267 ПК України). Згідно з п.п. 267.5.1. ст. 267.5. ст. 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Відповідно до п.п. 267.6.6. п. 267.6. ст. 267 ПК України за об`єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком встановлено Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 (далі - Методика). Відповідно до п. 2 Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. N403. Згідно з п. 13 Методики Мінекономіки відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального. У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономіки інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономіки за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті. Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2019 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі. Відповідно до переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2019-2020 (звітних) років, який розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку, останній містить транспортний засіб Mercedes-Benz, модель G 500, об`єм циліндрів двигуна - 4,0 куб, см., бензин. При цьому, технічні характеристики автомобіля, зазначеного у вказаних переліках, не співпадають з технічними характеристиками автомобілів щодо яких позивачу прийняті податкові повідомлення-рішення , оскільки автомобіль Mercedes-Benz, модель G 500, державний номерний знак НОМЕР_2 , містить об`єм двигуна саме 3982 куб. см., а не 4,0 куб, см.. Судом першої інстанції вірно наголошено, що чинне законодавство України не передбачає можливості застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку. Положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України). Колегія суддів вважає, що відсутні норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.11.2018 у справі №822/2687/17. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком, автомобіль марки Mercedes-Benz, модель G 500, державний номерний знак НОМЕР_2 , містить об`єм двигуна саме 3982 куб. см. не вказаний, то транспортний засіб який зареєстрований на позивача не може вважатися об`єктом оподаткування транспортним податком у 2019-2020 роках у розумінні пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України. Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року - без змін. Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Суддя: Я.Б.Глущенко Я.М.Собків Повний текст виготовлено 08 червня 2021 року.